Отруєння

ТЕМА:   ОТРУЄННЯ

ПЛАН 

1.   Загальна характеристика патологоанатомічних змін при отруєннях

рослинними кормами.

2.   Принципи патологоанатомічної діагностики отруєнь.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА

1. Нальотов М.О. Патологічна фізіологія і патологічна анатомія сільськогосподарських тварин. -  К.: Вища школа, 1978. -  С. 281-282.

2. Налётов Н.А. Патологическая физиология и патологическая анатомия сельскохозяйственных животных. -  М.: Агропромиздат, 1991. -  С. 249. 

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Шишков В.П., Налётов Н.А. Патологическая анатомия сельскохозяйственных    животных. -  М.: Колос, 1980. -  С.241-242.

2. Крывутенко А.И. Справочник по патологической диагностике болезней сельскохозяйственных животных. -  К.: Урожай, 1983. -  С. 140- 144.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 

В зв'язку з ростом хімізації сільського господарства і зокрема широким використанням добрив, отрутохімікатів для боротьби з шкідниками рослин і гризунами, виникає необхідність знання ветеринарними спеціалістами основних клініко-анатомічних форм прояву отруєнь.

Більшість отрутохімікатів має більш чи менш конкретно виражену локалізацію і характер патологоанатомічних процесів.

Потрібно знати правила взяття патологоанатомічного матеріалу лабораторних досліджень при підозрі на отруєння.

КОНСПЕКТ ДО ТЕМИ:     ОТРУЄННЯ

1. Загальна характеристика патологоанатомічних змін при   отруєнні рослинними отрутами.

Особливе значення в тваринництві має отруєння недоброякісними кормами - гнилими, бродячими, кислими, запліснявілими. При розтині трупів виявляють зміни в шлунково - кишковому тракті і дистрофію паренхіматозних органів ( печінки, міокарду, нирок).

Основні клінічні ознаки отруєння: раптове масове захворювання тварин при використанні одного й того ж самого корму і пасовищних ділянок, подібність патологоанатомічних змін і клінічних ознак, швидкий перебіг хвороби і припинення захворювання після виключення з раціону вживаного корму і води.

Патологоанатомічні зміни: запальні процеси в шлунку, кишечнику, дистрофія печінки, в яку надходить кров, що містить токсичні речовини, які всмоктались з кишечника, і нирок, як видільного органу. Наряду з цим можуть бути крововиливи, як результат дії токсинів на кровоносні судини, гіперемія і набряк легень - наслідок серцевої недостатності.

2. Принципи патологоанатомічної діагностики отруєнь.

Підозра щодо отруєння виникає в усіх випадках раптового масового захворювання з однаковими клінічними і патологоанатомічними ознаками, швидким перебігом і припиненням захворюваності після вилучення з раціону корму і води, які давали тваринам.

В усіх випадках підозри на отруєння необхідний хімічний і ботанічний аналіз кормів і патологоанатомічне дослідження внутрішніх органів. Матеріал беруть від свіжих трупів або забитих тварин не пізніше 12 годин після смерті тварини.

Ознаками отруєння може бути: характерний запах вмістимого шлунку (гірко - мигдальний, часниково - хлороформний, запах ліків), жовте, синє, зелене забарвлення слизової оболонки шлунку, дряблі сірого кольору нирки, серце, печінка, ураження початкових відділів шлункового - кишкового тракту, зміни кольору і консистенції крові.

При підозрі на отруєння до лабораторії надсилають:

- труп (повністю) теляти, а від дорослої тварини частину стравоходу і

   сичуг з вмістом із різних місць;

- відрізок   тонкого   відділу   кишечника   з   вмістимим   (включаючи

  дванадцятипалу кишку);

- відрізок товстого відділу кишечника;

- частину печінки, одну нирку, сечу (0,5 л), скелетні м'язи (0,5 кг);

- всі корми, які давали тваринам (з залишками з годівниць).

Весь матеріал поміщають у хімічно чисту посудину, відправляють у не консервованому вигляді або ж заливають 95% - ним спиртом - ректифікатом. У цьому разі відправляють в лабораторію 100 грам спирту для знищення в ньому шкідливих домішок.

Кожну посудину з матеріалом добре запечатують, чіпляють етикетку, на якій чорними чорнилами пишуть, які органи, в якій кількості і з якою метою відправляють в лабораторію. Матеріал відправляють з нарочним.

Деякі клінічні дослідження можна робити в ході розтину. Наприклад, за допомогою лакмусового папірця можна визначити рН. За допомогою люголівського розчину визначають амілоїдоз: розчин наносять на поверхню розрізу органів, позитивна реакція виявляється червоно - бурим забарвленням амілоїду, а додаткова обробка 10% - ною сірчаною кислотою дає посиніння його.

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ ПЕРЕВІРКИ 

1.          Які патологоанатомічні зміни при отруєннях рослинними?

2.          Які   патологоанатомічні   зміни   виявляють   в   організмі тварин при отруєнні буряками і запліснявілими, зіпсованими кормами?

3.          Які   правила   взяття,   фіксації   і    відправки патологоанатомічного матеріалу в лабораторію для хімічного дослідження?