Embedded Files
Народилася я 10 серпня 1955 року в с. Спасово. Але так склалася доля, що виросла в Узбекистані, в восьмидесяти кілометрах від Ташкента, куди переїхали батьки. В Спасово жили бабуся, дядьки і ми часто приїжджали до них у гості. Із раннього дитинства мені полюбилися дороги. Я милувалася різноманітними пейзажами, які мелькали за вікном потяга. Під монотонний стук коліс легко думається. Від Ташкента до Харкова три доби в дорозі, але це мене не стомлювало. Навпаки я насолоджувалася дорогою і мені дуже хотілося, щоб цій дорозі не було кінця.
В 1986 році я повернулася на Батьківщину. Вірші пишу із шкільних років.Вірші друкувалися на сторінках газет: «Чорноморский гудок», «Ленінський прапор», «Комуніст», «Екологічний вісник Кіровоградщини», «Кіровоградська правда», «Новгородківські вісті». В творчих планах – видання двох поетичних збірок, українською та російською мовами.
Лідія Бережна
Оберіг
Радіє літо васильками,
Бузки під вікнами цвітуть.
І десь ще світиться вогнями
Моя життєва первопуть.
Садок частує вишеньками,
У річки сонце золотить.
Співа дубрава солов’ями,
А їй підспівує блакить.
Танцює кропива під тином,
І ряст знімає втому з ніг…
Цілунки шле мені в хатину
Мій калиновий оберіг.
Серпень святкує обжинки
Серпень святкує обжинки-
Яблуком пахнуть сади.
Бджоли не знають спочинку
Ген від зорі до зорі.
Сонечко з ранком вітає,
Росами вмились лани
І животи на баштані
Гріють рясні кавуни.
Понад густим очеретом
Дихають парко ставки.
В хвильках, немов каравелки,
Плавають дикі качки.
Мліють у лузі копички-
Сіно таке запашне.
Літо в червоній спідничці
Жовте колосся несе.
Квітування
Під віконцем розквіта калина,
Вишеньки – подруженьки цвітуть
А під ними бавиться дитина.
Ще свою не знає первопуть.
Їй так любо слухать соловейка,
І в долоні сонечко ловить …
Прийде час і полетить далеко.
Пізнавать прекрасне слово: «ЖИТЬ!»
Земле, земле, я ж твоя дитина,
Промінець з далекого села:
Віра в мене чесна і єдина.
Я ж квітую від твого тепла.
Page updated
Google Sites
Report abuse