Іван Орел. Поезії.

                     О М Р І Я Н И Й     Р І К !

                   (  На    порозі    незвіданого.)         

            Відходить  в  минуле   двадцяте   сторіччя.

           Все  далі   відходить   цей  прожитий  вік.

           Прийде   на  Землю   всім   нам   невідомий,

           Дві   тисячі  перший,  Омріяний   рік.

                    Залишим   в  минулому   наші  незгоди,

                   Невдачі,   інтриги,   підступність   та   зло.

                   Візьмемо   друзі   у   наше   майбутнє,

                   Усе   що   найкраще,   любов   і   добро.

             Нехай   завжди   світить   ясна   в  небі   зірка,

            Бог   нам   дарує    здоров’я,   тепло.  

            Хай   в   ніч   Новорічну    палає   ялинка,   

            Щоб   радісно   в  кожній    оселі    було.

                      Ми   вип’ємо   з  Вами   за   краще   майбутнє,

                     Іскристе   шампанське,   коньяк   та   вино.

                     Всім   побажаєм   кохання   та   щастя ,

                      Щоб   добре   жилося   й   у   всьому   везло.

              Відходить   сторіччя,   відходить   епоха,

             Ми   маємо   право   на   краще   життя.

             Нехай   таланить   нам,  в  свята   і  в  будні,

              І   рідні    дарують   свої   почуття.

                   Нехай   це   сторіччя   і   нова   епоха,

                  Крокують   по   світу   у   Злагоді   дня.

                  Нехай   живуть   в  Мирі   та   в   дружбі   народи,

                  На   нашій   планеті,   що   зветься    ЗЕМЛЯ.

               Відходить   сторіччя,   минає   епоха,

              І   швидко   у  часі   проноситься   вік,

              Спустився   на   Землю,    як   Ангел   небесний,

              Дві   тисячі   перший,   Омріяний   Рік. 

                                                                         02. 01. 2001  рік.

С  О  Л  Д  А  Т  И         З  Е  М  Л  І  !

Ми     діти   планети , Солдати  землі ,                                                                                                                                                  Стоїм     ми   на    варті     і   вдень   і   вночі  !

Щоб   в   Злагоді    й   дружбі ,   народи     жили ,

І   люди    не  знали,   те  лихо,    Війни !

Хто   в   Армії    був    і    служив    два – три    роки ,

 Той    зна    і   шанує      військові     уроки !

У  кожного  з – нас,   була  служба  своя ,

Хтось    танки     водив,  хтось  сідав   на   коня !

Піхотинцем    хтось  був,   на   кордоні    служив,    

Хтось   десантником    був ,  інший    пошту    носив

Дехто     міни   шукав,   у    розвідку    ходив ,

Хтось   на    флоті     служив ,  хтось  машини     водив !   

Служили   в   Одесі ,   в   Криму ,   на    Уралі ,  

У     Києві ,   Львові ,     Афганістані .                                                                                                                                                    

В    Тбілісі ,   Херсоні ,  у   Мінську ,  Москві ,

В    Кіровограді     і     Алма—Аті !

Нас  навчали    стрілять,  врукопаш   і   стрибать,            

Ми   літали    й    моря     бороздили !

Так ,  нелегко    було,  та   й    спіткались   не   раз ,

Але    поряд     були ,  командири !

Всі   гартувались   в  солдатських   казармах ,

В  нарядах ,  на   кухні ,  в  дозорах ,   на  вахтах  !  

І  переносили  різні  незгоди ,

Під  звуки  оркестру,   на  маршах,  в поході !

Карабін      СКС,     АКМ    і     ПМ ,                                                                   

Зброя     ця ,   у    солдата     й    матроса      була !

А   отримав    наказ ,  який    дав    Військкомат,

Нас  водили   „ у  бій, ”    старшина    і    комбат !

І  хто  честь   не    ганьбив ,  не    порушив    Устав ,                                                   

Він в  відпустку    ходив,    і    єфрейтором    став !

Той,   хто    добре    служив ,  в   нагородах    ходив,

Йому   шана     була,   і    батькам     похвала !

Різні    пригоди    на  службі  бували,                                                                                                                                                    Нас     по   тривозі    не   раз   піднімали !                                                                                                                       

Та    безкорисно    несли    важку    ношу,

Чим     і   прославили ,     Армію    нашу !

Закінчивши   службу ,   прийшли    ми   додому ,

Військовий    мундир  на   „цивільне”   змінив !

Тепер,  на  „ гражданці „   всім   є   що   згадати ,

Про    дружбу  солдатську ,  і  хто де служив !

І  скільки     років,    та    віків    не   проходить ,

Військова  „Доктрина”,   над   світом  висить !                                                                                     

Та  клятву   давали ,  на  вірність  народу ,

Якщо  знадобиться , його  захистим !                                                                                                                                                                                                                                   Тож  люди    планети ,  Солдати   землі,                                                                             

 Ви   Мир   зберігайте  і в д е н ь  і  вночі !                                                                                                                 

І   якби   не   важко    Вам  буде  в   житті ,

Служіть  Ви  Вітчизні, й  Країні  своїй !

І.   М.    О  Р  Е  Л       с.  Цибулів.  15.  02.  07

=- О  С  І  Н  Ь -=

Вже   минуло   Літо,  стало   холодать,

Відлетіли    птахи,   теплий   край   шукать.

Почались   тумани, пожовкла  трава,     

Осінь   вже   вступає   у  свої    права!

А   знадвору   Сонце,   світить   у  вікно,    

Це   Бабине   Літо,  знов  до   нас   прийшло. 

Відцвіли   троянди   і   знову   зацвіли, 

Жовті   чорнобривці,   Мальви  не  змогли.?! 

 Цвітуть   Хризантеми,  Айстри,   і   Жоржина,

Любить   свої    квіти,   молода   дівчина.

Тож   їх   доглядає,  разом   із   сестрою.

 Щоб   цвіли   і   Влітку,  й   ранньою  Весною. 

 Із   дерев   спадає,   листя  Восени, 

І   вкриває    Землю    аж   до   жовтизни! 

Золотиста   Осінь,  увійшла   в  свій   пік.

                                         Буде    также    гарно,   рівно   через    рік!?                                          

Так   уже   в  природі,  склалося  давно,

           Кому   й   коли   квітнуть,  Богом   лиш  дано.!           

Періоди   року,  -  гарні   місяці,

 Восени   ж   прекрасно   і  в  день   і  вночі.

 І  В  А  Н       О  Р  Е  Л

 Село   Цибулеве. (  Мамаїв   Яр. )

 смт.  Новгородка.

12   жовтня   2007  р.

           Весняне   Проміння

       Весняне    Сонце   вдень  нам    світить,

          Серпастий    місяць    уночі,           

                   Із   неба    шлють    свій    промінь   людям,

            І  птахам,  й  звірям, -  всій   Землі. 

                 Прийшла    Весна ,  розквтли   квіти,    

       Заворушилось     все  за  дня.    

                 Всі    хочутиь   жити,  їсти   й   пити,  

          І   люди,    й   звірі,   й   пташення.

              Але    щоб    вижить     на   цім    світі,

              Потрібно    всім   нам    уяснить*

              Не будеш    знать,  Закон   природи,-

              То   буде   важко   в  світі   жить.  

     Цього   іще   не     розуміють,

    Ані   людина,  ані   птах.

       Вони   гризуться   і  „воюють”,

              Як   звірі   в  Лісі    і   в  Степах.       

             Тому  давайте   люди  добрі,

             Не   будем    Бога    ми    гнівить,

             Нехай   небесне,  вічне   сяйво

             У  Злагоді      нас    полонить.

                                         Нехай    життя    всім   зберігають,                            

    Ісус   Христос   і   лікарі

              Щоб  було   добре    всім   на  світі,

          А   головне,-   людям    Землі.!

              І  я   надіюсь,     й   сподіваюсь,          

              Що   Сонце,   Місяць  й  Зорі  всі,

              Своїм   промінням    всіх   зігріють,

              І  буде   Мир    на   цій    Планеті, 

              І   буде     радість    на    Землі.!

                                                                смт. Новгородка, 10.05.07.