Embedded Files
Повторити §1. Опрацювати §2.
Вправа №2: №1-2 та №7.
Якщо заряджена частинка рухається в магнітному полі, то поле діє на частинку з деякою силою.
Магнітна індукція (індукція магнітного поля) — це векторна фізична величина, яка характеризує силову дію магнітного поля.
Одиниця магнітної індукції в СІ — Тл (тесла), [B]=1 Тл
Зверни увагу!
За напрямок вектора магнітної індукції в даній точці магнітного поля обрано напрямок, у якому вказує північний полюс магнітної стрілки, встановленої в даній точці.
Магнітні лінії (лінії магнітної індукції) — це умовні напрямлені лінії, дотичні до яких у кожній точці збігаються з лінією, уздовж якої напрямлений вектор магнітної індукції.
За напрямок ліній магнітної індукції в даній точці домовилися брати напрямок вектора магнітної індукції.
Лінії магнітної індукції зображають щільніше в тих областях поля, де модуль магнітної індукції більше.
Магнітні лінії мають такі властивості:
• поза магнітом виходять із північного полюса магніту і входять у південний;
• завжди замкнені (магнітне поле – це вихрове поле);
• найщільніше розташовані біля полюсів магніту;
• ніколи не перетинаються.
Якщо взяти штабовий магніт, накрити його шматком скла або картону і насипати на них тонкий шар залізних ошурок і легенько постукати, то під дією магнітного поля магніту залізні ошурки розміщуються навколо магніту не безладно, а у вигляді замкнених ліній.
Аналогічно для підковоподібного магніту.
Однорідне магнітне поле — це магнітне поле в кожній точці якого вектори магнітної індукції однакові як за модулем, так і за напрямком.
Лінії магнітної індукції однорідного магнітного поля паралельні та розташовані на однаковій відстані одна від одної.
У фізиці прийнято магнітні лінії однорідного магнітного поля, які напрямлені до нас, зображати точками (а) — ми ніби бачимо вістря «стріл», що летять до нас.
Якщо магнітні лінії напрямлені від нас, то їх зображають хрестиками — ми ніби бачимо хвости «стріл» (б)
Неоднорідне магнітне поле — це магнітне поле, в якого вектори магнітної індукції в різних точках мають різні значення та напрямки.
У 1595 р. англійський фізик Вільям Гільберт виготовив із природного магніту кулю й помітив, що в цій кулі два полюси, а магнітна стрілка встановлюється з півночі на південь. Тоді учений припустив, що Земля є великим магнітом.
Магнітні бурі — це сильні збурення магнітного поля Землі, що охоплюють усю планету і тривають від одного до кількох днів.
Установлено, що земне магнітне поле надійно захищає поверхню Землі від космічного випромінювання, дія якого на живі організми в більшості є руйнівною.
Коли активність Сонця підвищується, то з його поверхні в космос викидаються потоки заряджених частинок. Магнітне поле, що утворюється цими рухомими частинками, змінює магнітне поле Землі та спричиняє магнітну бурю. Під час неї порушується радіозв’язок, у людей може погіршуватися самопочуття, на Півночі спостерігається полярне сяйво.
Google Sites
Report abuse