Тарас Пахолюк, 1958 р.н., обраний від НРУ, у 1990 р. науковий співробітник Фізико-механічного інституту АН УРСР. Пахолюк Тарас Петрович народився 8 серпня 1958 р. в м. Львові. Українець. У 1975 р. закінчив із золотою медаллю Заболотівську середню школу на Івано-Франківщині. В 1975-1980 рр. навчався у Львівському політехнічному інституті, який закінчив з червоним дипломом за фахом інженер-математик. У 1998 р. здобув вищу юридичну освіту у Львівському державному університеті. Трудову кар’єру розпочав у 1980 р. в Фізико-механічному інституті (ФМІ) АН України на посаді інженера. Впродовж 11 років праці в цьому інституті пройшов шлях від інженера до наукового співробітника, опублікував 8 наукових праць, став співавтором двох винаходів, кілька років обирався членом профкому.У 1988 р. вступив до Товариства української мови ім. Т.Шевченка, а на початку 1989 р. – до Народного Руху України. Невдовзі був обраний головою осередку РУХу ФМІ, керівником виборчого комітету спочатку обласної організації Товариства української мови ім. Т.Шевченка (вибори 1989 р. Народних депутатів СРСР), пізніше – крайової організації РУХу (вибори 1990 р. до Верховної Ради України, Львівської обласної та Львівської міської рад), розробив і подав до Верховної Ради УРСР від Львівської крайової організації НРУ проект альтернативного “Закону про вибори”. 7 травня 1989 р. був учасником установчої конференції Львівської крайової організації НРУ, а 8-10 вересня 1989 р. – делегатом Установчого з’їзду НРУ, з грудня 1989 р. став членом Львівської крайової ради НРУ.На виборах до Львівської обласної ради у березні 1990 року балотувався від Народного Руху України і був обраний в першому турі 4 березня у виборчому окрузі №22 (Франківський район м. Львова). Одночасно балотувався до Верховної Ради України і проводив виборчу кампанію, як дублер основного кандидата від НРУ Павлюка С.П., у виборчому окрузі в Сколівському та Турківському районах.У Львівській обласній раді І-го демократичного скликання спочатку працював у постійній комісії з питань законності і прав громадян, а з жовтня 1990 року був обраний головою постійної депутатської комісії з питань торгівлі, громадського харчування і побутового обслуговування, входив впродовж 1990–1994 року до складу Президії обласної ради. Брав активну участь у розробці і прийнятті ухвал і рішень обласної ради, зокрема тих, які стосувалися сфери роботи профільної депутатської комісії. Входив до складу комісій облвиконкому з питань регулювання зовнішньоекономічної діяльності та роздержавлення і зміни форм власності у сфері торгівлі, побутового обслуговування і громадського харчування, разом з відомими економістами В. Пинзеником та О. Кузь-міним був співавтором Концепції роздержавлення малих підприємств на території Львівщини. Вважаю, що власний потенціал в обласній раді першого демократичного скликання реалізував на 75-80%.
У 1991 році, після створення на базі Руху партії, не поділяючи ідеї перетворення НРУ в партію, припинив своє членство в НРУ і вступив до Української християнсько-демократичної партії (УХДП), очолюваної п. Василем Січком. Незабаром очолив Се-кретаріат цієї партії, разом з однопартійцями створив однойменну з партією фракцію в обласній раді. Припинив своє членство в УХДП в 1994 році після її розколу на з’їзді в м. Тернополі п. Віталієм Журавським, який пізніше на відламках УХДП створив і очолив Християнсько-демократичну партію України (ХДПУ).
В червні 1992 року на засіданні сесії Львівської міської ради був обраний голо-вою Фонду комунального майна м. Львова, який очолював аж до його реорганізації в 1994 році, після чого ще рік пропрацював начальником управління з питань приватизації комунального майна м. Львова. Разом з фахівцями Міжнародної фінансової корпорації розробив і розпочав реалізацію пілотного для України проекту малої приватизації у м. Львові, в рамках якого в лютому 1993 року було проведено перший в Україні відкритий аукціон з продажу об’єктів комунальної власності. З березня 1995 року до квітня 1998 року працював начальником контрольно-правового управління відділення Фонду державного майна України по Львівській області. Перед парламентськими виборами 1998 року вступив до партії “Всеукраїнське об’єднання “Громада”, а після цих виборів на професійній основі очолив Львівську обласну організацію партії “Громада” і ввійшов до складу Президії цієї партії. В 1999 році припинив професійну кар’єру в партії “Громада” і до 2004 року працював комерційним директором приватного підприємства “Дивоцвіт”. З 2004 року по даний час працюю у сфері страхування та фінансового консалтингу: регіональним менеджером страхової компанії “ПЗУ Україна”, директором Галицько-Волинського представництва компанії “УНІФІН”, директором філії у Львівській області ВАТ “Фортіс Страхування Життя Україна”.
Депутат Львівської обласної ради ПДС.
в/о 22 у Франківському районі м. Львова
Найвагомішими здобутками у своїй трудовій діяльності вважаю створення і за-безпечення ефективного функціонування Фонду комунального майна м. Львова (1992–1994 рр.) та побудову кваліфікованої агентської мережі страхової компанії “ПЗУ Україна” на теренах семи областей Західної України (2004–2007 рр.). Найвагомішим досягненням у громадсько-політичній діяльності вважаю успішне керівництво обласними виборчими комітетами ТУМ ім. Т. Шевченка та НРУ (1989–90 рр.), завдяки відлагодженій і скоординованій роботі яких було забезпечено переконливу перемогу демократичних сил на всіх виборах цього періоду. Також мені приємно згадати свої виступи на багатолюдних львівських мітингах 1989 року біля стадіону “Дружба” та біля пам’ятника І.Франку, виступ на першому в Турківщині вічі з нагоди створення районного осередку НРУ в грудні 1989 року. Горджуся також своєю активною участю в першому тижні Помаранчевої революції, зокрема координацією дій із захоплення і утримання центрального залізничного вокзалу м. Києва для прийняття і розміщення делегацій на підтримку демократичних сил. Жодними державними нагородами мої досягнення за часів незалежної України не відзначені. Понад тридцять років активно займаюся спортивним туризмом (кандидат у майстри спорту – з 1985 року), з 2001 року очолюю Львівську обласну федерацію спортивного туризму, у 2006 році підкорив найвищу вершину Європи – г. Ельбрус (5642 м над р.м.), був організатором і суддею багатьох змагань різного рівня, у тому числі міжнародного зльоту велотуристів у Жовківському районі (1991 р.), Кубка (2007 р.) і Чемпіонату (2009 р.) України з велотуризму, Чемпіонату України з лижного туризму (2005 р.).На даний час позапартійний, є членом ради громадської організації “Інтелектуально-фаховий Форум”. На виборах Президента України 2010 року підтримував найсильнішого кандидата від демократичних сил Ю. Тимошенко. Бажаю українському народу і Україні якнайшвидше усунути від влади комуно-олігархічний клан і подолати наслідки його панування. Для цього потрібне нове згуртування національно-демократичних сил довкола потужного лідера нації, який зможе очолити боротьбу проти панівного клану, а після перемоги рішуче відстоювати національні інтереси України, утверджувати не на словах, а на ділі демократію з її основною складовою – громадянським суспільством, вивести державу з економічної кризи і провести необхідні реформи у всіх сферах суспільного життя. Таким лідером надалі бачу Ю. Тимошенко. Особисто планую активно долучитися до участі в боротьбі за нову перемогу демократичних сил в Україні.Одружений з 1986 року, дружина Іванна є приватним підприємцем (фітодизайн, виробництво художніх виробів), син Петро в 2009 році здобув фах архітектора в НУ “Львівська політехніка”, донька Олена навчається у Львівському лісотехнічному уні-верситеті.