Андріївські вечорниці у гуртожитку

Post date: Jan 8, 2017 11:17:40 PM

13 грудня свято апостола Андрія. Або як його ще називають - свято Калити.

Апостол Андрій Первозванний займає почеснемісце серед 12 Апостолів. Христос дав апостолам владу над нечистими духами, щоб оздоровлювали всяку недугу та неміч всяку.

Вже кілька днів до того, себто 7 грудня, у свято покровительки дівчат Катерини, починаються молодіжні обряди. Свято Андрія є логічним продовженням молодіжних гулянь.

Хоч Андрій Первозванний - християнський святий, але в народній традиції звичаї і обряди в цей день мають дохристиянський характер: угадування майбутньої долі, заклинання, ритуальне кусання "калити".

Андріївські забави в багато чому дійшли до теперішнього часу без особливих змін, однак, сучасність все ж внесла свої корективи у свято Андрія. Вирішили влаштувати вечорниці на Андрія і в гуртожитку Козелецького технікуму ветеринарної медицини БНАУ, а саме у українській світлиці. Святково прикрашена світлиця вишитими рушниками, домотканими килимами. Збоку – піч, посередині – стіл застелений скатертиною, лавки, вкриті килимами. Дівчата й хлопці одягнені в український національний одяг.

Бажання потрапити у відповідну атмосферу виявило чимало студентів та працівників нашого закладу. Вихователь гуртожитку Киченок Наталія Анатоліївна разом зі студентами розробили цікавий сценарій даного заходу з піснями, примовками, загадками. Якщо раніше хлопці ніколи не заглядали до дівчат на вогник, а саме ворожіння було таїнством, то зараз молодь часто збирається разом. Так було і цього разу.

Роль господині вечорниць виконувала студентка І курсу Наталія Ткаченко. А самим ворожінням займалися Придаток Марина студентка ІІ курсу групи «Б», Січкар Аліна І-Б(9), Климась Катерина, Гаврилюк Єлизавета, Афанасенко Анастастія І-А(9).

До дівчат на вечорниці завітали хлопці: Тупиця Олександр, Огилько Євгеній, Веремієнко Микола, Федоренко Іван ІІ-А(11), Білоус Антон ІІ-А(9), Селюков Ілля І-Б(9).

Вихвалялися перед ними дівчата своїм вмінням вишивати, в′язати та смачно готувати. Ворожили разом на долю. Вінок кидали через голову, адже хто з дівчат його першою вловить, та дівчина першою і заміж вийде. Брали перстень, ляльку й ключ і кожну річ під окрему тарілочку клали. Найперше старшій дівчині долю вгадували. Всі за неї переживали, бо хотіли знати, чи вийде скоро заміж, чи ще буде цей рік дівувати. Та дівчина, якій вгадували долю, не мала бачити, як дівчата будуть підкладати під тарілки вищезгадані речі. Як тільки їх розклали, то запрошували дівчину «тарілку» вибирати, щоб свою долю вгадати. Кожна дівчина вибирала лише одну тарілку. Момент вибору був дуже хвилюючим, адже кожна з них вірила: що вибере на свято Андрія, те її і чекає. Якщо під тарілкою буде перстень - скоро заміж вийде; якщо – ключ – буде господинею дому, а коли витягне ляльку, то зраду від коханої людини матиме.

Коли настала черга ворожіння для хлопців, то тут дівчата трохи злукавили, адже під кожною з тарілок лежав перстень. Не було у хлопців іншого вибору, як тільки оженитися. До ворожіння всі поставилися жартівливо, а самі вечорниці сприйняли як відмінний привід повеселитися перед Новим роком. Одним словом свято вдалося. Сміх, веселощі та жарти, пригощання варениками та пиріжками. Закінчились вечорниці піснею:

Ми гуляли, веселились

Усім весело було

Вечорниці завершились,

І здається все пройшло

Ні не все так просто проходить

В серці струночка бринить

Про студентські вечорниці

В серці спомин буде жить.

Завідуюча бібліотеки Щербина Любов Миколаївна