ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДАЙДЖЕСТ БІБЛІОТЕКИ За квітень 2024 РОКУ
ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДАЙДЖЕСТ БІБЛІОТЕКИ
ЗА СІЧЕНЬ, ЛЮТИЙ, БЕРЕЗЕНЬ 2024 РОКУ.
У виданні подається інформація про ювілеї видатних людей та знаменні дати України та світу, що відзначатимуться у 2024 р.
· 23 КВІТНЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ КНИГИ І АВТОРСЬКОГО ПРАВА - свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх - всіх, хто часом залишається «за лаштунками».
До Всесвітнього дня книги і авторського права, в бібліотеці коледжу підготовлено книжкову виставку, на якій представлені твори українських та зарубіжних авторів, як художні так і галузеві. Цей невеликий об’єм – це лише краплина із того, що може запропонувати бібліотека.
Всесвітній день книги та авторського права відзначають щорічно, починаючи з 1996 року. День книги покликаний наголосити на важливості книжки та її незамінності в інформаційному суспільстві. Одна з головних його цілей – промоція читання і книговидання, привернення уваги до культури писемного слова, а також до питань авторського права і захисту інтелектуальної власності. Читайте, розширюйте свій кругозір за допомогою книги, адже книга – це наше майбутнє, наше минуле та сьогодення.Памятайте : «хліб годує тіло, а книга – розум»..
Сьогодні ми поведемо мову про незвичайного друга, дуже мудрого, який не вміє говорити, але навчає нас розумним наукам, розповідає про навколишній світ – близький і далекий, веде нас по Країні Знань. Як ви здогадались в центрі уваги буде книга. Сьогодні день народження у всіх книг. Книга — одне з найбільших див, створених людиною. З книги ми дізнаємося про минуле та день сьогоднішній, вона веде нас у захоплюючу подорож по країні Знань: розповідає про те, як вирощують хліб і зводять будинки, варять сталь і приборкують ріки. Як не можна жити без повітря, води та хліба, так не можна жити і без книги. Недарма і прислів’я є: «Хліб годує тіло, а книга — розум».
Те, що книга – джерело знань, сьогодні знають навіть наймолодші читачі. Але, крім цього, книга є «Унікальним засобом самовираження, просвіти й комунікації». Так заявляє Генеральний директор ЮНЕСКО Коітіро Мацуурі у своєму посланні з приводу Всесвітнього дня книги і авторського права, яке відзначається 23 квітня.
Символічно день 23 квітня був обраний завдяки традиції святкування Дня книги у Каталонії, де 23 квітня на День Юрія дарували троянду за кожну куплену книжку. А для світової літератури цей день є символічним. Але саме 23 квітня відбувається багато заходів, які привертають увагу до книжкової справи. В усьому світі цього дня купують, дарують, читають книжки.
Перепусткою у світ книг будуть прислів'я, які ви повинні пригадати.
Золото добувають із землі, а знання – з книг.
Книга – твій друг, без неї, як без рук.
Хто багато читає, той багато знає.
Книга вчить, як на світі жить.
Книга – ключ до знань.
Книга допоможе у труді, виручить у біді.
Читання – це найкраще навчання.
Книга добру навчить, від дурного відверне.
Всі ці прислів'я говорять про велике значення книги у житті кожної людини.
Кожен з вас любить відзначати свій день народження. А книга, вона як член вашої родини, тому у неї теж є свої іменини. Книги потрібно берегти. Тому що дуже важкий і довгий шлях пройшла книга. Давним-давно на землі не було книг, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були камені, стіни печер. Писали на всьому. Далі люди почали писати на мокрій глині, яку потім сушили й випалювали на вогні. Але ці книжки були незручними та важкими.
З часом навчилися робити зручні та легкі книги з телячої та козячої шкіри. Але вони були дуже дорогими. На виготовлення однієї книги потрібно були шкури з цілої череди телят. Люди шукали недорогий матеріал, з якого можна було б робити книги, щоб їх могли придбати і бідні люди. І таки знайшли.
Це був папірус – болотяна рослина, густих заростей якої було багато вздовж африканських річок. Відтоді з'явилися на землі книги, а точніше – сувої з папіруса. Писати на них було зручно, але через кілька років папірус пересихав і руйнувався.
В Україні ще писали на корі берези. Кору ділили на тоненькі смужки – пластини і висушували. Вони були білими. Писали на них грамоти і називали їх берестяними грамотами.
Справжній папір, який ми маємо сьогодні, люди навчилися виготовляти дві тисячі років тому. Спочатку книги переписували від руки. Але це був досить важкий і тривалий процес – адже одну книгу доводилося переписувати іноді кілька років. Минуло ще багато часу, поки з'явилися друковані книги.
Першу друковану книгу в Україні було видано 1574 року Іваном Федоровим. Називалася ця книга «Апостол». Сьогодні папір виготовляють із деревини, а книги друкують у книжкових видавництвах.
Любі друзі!Читайте, читайте й читайте! Хай не буде у вас жодного дня, щоб ви не прочитали бодай однієї сторінки з нової книги.
Людина, яка любить і вміє читати – щаслива людина. Навколо неї завжди багато розумних, добрих і вірних друзів. Тож нехай вам щастить!
Бажаю вам бути активними читачами бібліотеки. Щоб книги були вашими друзями не тільки під час навчання, а й на все життя. Якщо ви багато читатимете – станете освіченими, розумними. Людина, яка любить і вміє читати – щаслива, тому що поруч з нею завжди найкращий друг і порадник – книга.
ЖИТИ, ЩОБ ПАМ'ЯТАТИ: СЬОГОДНІ 38-РІЧНИЦЯ ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ ТРАГЕДІЇ
Незламність — це про українців в усі часи.
Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров'ям, врятували від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а для всього світу.
Від самого початку Москва та керівництво УРСР приховували факт аварії та наслідки екологічної катастрофи. Першою про підвищення рівня радіації повідомила Швеція. Лише 28 квітня в СРСР з’явилося перше офіційне повідомлення. Збитки від аварії на Чорнобильській АЕС оцінюються в десятки мільярдів доларів, постраждали мільйони людей - усе через недбальство й замовчування радянського режиму. Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році стала однією з найбільших техногенних катастроф в історії людства. Вплив цієї трагедії дістався усіх куточків Європи, а її згубні наслідки відчутні й до сьогодні, Після повномасштабного вторгнення РФ Чорнобильська атомна станція перебувала в окупації 35 днів: «Російські солдати розграбували лабораторії, взяли в полон охорону й знущалися з персоналу, використовували її для розгортання подальших воєнних дій..Майже через 40 років Росія так само наражає на небезпеку мільйони людей, захопивши Запорізьку АЕС. Крім того, вже 785 днів найбільша у Європі Запорізька атомна станція перебуває в заручниках у російських терористів, яку загарбники фактично використовують як військову базу. Вони мінують периметр станції, продовжують тримати важку техніку з боєкомплектом у турбінних залах і зброю – на дахах енергоблоків. Станція пережила вісім блекаутів, там відбуваються руйнівні процеси та деградація обладнання, ремонти не проводяться, постійні перебої енергопостачання, підвищений рівень пожежної небезпеки, систематичні порушення вимог ядерної та радіаційної безпеки. росія ставить світ на межу нових, ще більших катастроф. Тому обов’язок усього світу – тиснути на Росію так, щоб ЗАЕС була звільнена й повернута під повний контроль України та щоб усі атомні об’єкти в Україні були убезпечені від російських ударів. Лише це гарантуватиме, що світ не зазнає нових радіаційних катастроф – саме того, чим загрожує кожен день перебування російських окупантів на ЗАЕС.
Щороку 26 квітня Покров разом з усією Україною відзначає День пам'яті Чорнобильської трагедії та вшановує полеглих учасників ліквідації наслідків аварії. Шана і низький уклін усім нашим ліквідаторам, чий подвиг назавжди записано до літопису людської мужності та навічно залишиться в пам'яті українського народу.
Пам’ятаємо силу й відданість людей, які рятували життя у 1986 році. Цінуємо кожного, хто допомагає захищати життя зараз.