20 лютого в різних містах України проходить  12-та всесвітня тиха акція вшанування Героїв Небесної сотні і усього українського Небесного Воїнства «Ангели памʼяті-2025».  Акція «Тихі ангели» була започаткована як символічна щорічна традиція поминати загиблих за Україну білими паперовими ангелами. Щороку українці в усьому світі створюють тисячі витинанок із білого паперу, які символізують загиблих за Україну та віру в перемогу.  Паперових ангелів розвішують на деревах поблизу місць розстрілу мирних громадян, які відстоювали своє право за гідність.

  Бібліотека ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ» разом зі здобувачами освіти приєднується до вшанування Героїв Небесної Сотні.  Виготовляємо  ангелів, , спілкуємося. І несемо свою пам’ять і любов у музей історії коледжу, родини, у колективи, громади».

                 Походження назви. Небесна Сотня це 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.
Назва "Небесна Сотня" виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення "Небесна Сотня". Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах. На Урядовому порталі згадка про Героїв Небесної Сотні з’явилася 28 лютого 2014 року.

До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Із  107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Історію творять люди. І кожне покоління обирає чи то власний тягар непевності, чи смолоскип палаючої Свободи.  Небесна Сотня   обрала Волю – вони виявилися свідомішими од більшості своїх ровесників, навіть мудрішими за деяких державних мужів нашого  часу. І заплатили дорогою ціною – власним життям. Їх  оплакують  батьки , діти, рідні, наречені, зовсім незнайомі люди.  Їх і досі оплакує Україна…

А сотню вже зустріли небеса..
Летіли легко, хоч Майдан ридав…
І з кров´ю перемішана сльоза….
А батько сина ще не відпускав..
Й заплакав Бог, побачивши загін:
Спереду – сотник, молодий, вродливий
І юний хлопчик в касці голубій,
І вчитель літній-сивий-сивий..
І рани їхні вже не їм болять..
Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло..
Як крила ангела, злітаючи назад,
Небесна сотня в вирій полетіла…

Вічна пам’ять Героям… Ми пам’ятаємо про подвиг кожного учасника Революції Гідності та низько схиляємо голови.

Дякуємо за свободу!