ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДАЙДЖЕСТ БІБЛІОТЕКИ

ЗА СІЧЕНЬ, ЛЮТИЙ, БЕРЕЗЕНЬ 2024 РОКУ.

У виданні подається інформація про ювілеї видатних людей та знаменні дати України та світу, що відзначатимуться у 2024 р.

ВІСТІ З БІБЛІОТЕКИ.

Виставки літератури:

-          22 січня   День Соборності  та свободи України – день єднання.

-          «Україна понад усе»!

-         6 січня день народження Василя Стуса.

-         «Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту».

-         До дня пам'яті героїв Крут: «Вони загинули за Україну».

-         День   Героїв Небесної Сотні : «Українці! Народжені вільними».

-         До Міжнародного Дня рідної мови: «Безцінна спадщина мого народу».

-         5 березня - Всесвітній  день  письменника.

-         Шевченківські дні. Віртуальна виставка.

-         Виставка творів місцевих письменників.

         Інформаційні голини:

-         24 лютого 2022 року – повномасштабне  вторгнення рф в Україну. Інформаційна година;

-         Історія першого офіційного Державного герба України. Інформаційна година.

-         Перша українська конституція: дата, історія, значення. Інформаційна година

Як нас бережуть мамині молитви, так ми бережемо свої традиції.

Січень місяць запам’ятався нам такими історичними подіями:

Першого січня 2024 року відзначається 115 річниця від дня народження лідера Організації Українських Націоналістів, символу українського спротиву – Степана Бандери.

Батько наш Бандера – ким він був насправді? І чому досі окупанти палають від його імені? Довкола Бандери існує багато міфів. Йому поклоняються та ненавидять. Постать Бандери важлива – бо ворог у нас незмінний. Бандера боровся за українську ідентичність. І цього йому не пробачила жодна влада: польська, німецька, а потім і радянська. Росіяни його бачать в кожному українцеві. І навіть через 60 років після його вбивства і досі бояться. Для багатьох українців постать Бандери близька, бо ворог у нас незмінний. Бібліотека радить почитати : ІХ  Бандерівські читання:  Світ ідей Степана Бандери та виклики ХХІ століття.( До Збірника увійшли матеріали виступів учасників ІХ Бандерівських читань. Тематикою обговорення стали такі проблеми, як усвідомлення, чим є і чим не є український націоналізм у ХХІ столітті.

6 січня день народження Василя Стуса. Йому було б 85.

Письменник, правозахисник, борець… Василь Стус став символом Українського Опору другої половини ХХ століття, він був одним із тих, хто вів непримиренну боротьбу за українську державність та національну ідею. Він обрав беззавітне служіння рідному народові, йшов тернистою дорогою та приймав безкінечні удари долі. Україна була для нього серцевим болем, з якого й народжувалася його полум’яна поезія. У неймовірно тяжким умовах тюрми, куди його запроторили за антирадянщину Василь Стус тримався стійко, голови не схиляв. Він усвідомлював, що за ним «стояла Україна, мій пригноблений народ, за честь котрого я мушу одстояти до загину». Так поет знав, що загине у своїй боротьбі з цією системою, але був упевнений, що через свою смерть повернеться до рідного народу: «Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя…».

То ж пам’ятаємо про тих, хто не склав духовної зброї ніколи і ні за яких обставин, хто не втратив віри в суверенну незалежну державу Україна.

Бібліотека радить почитати : Василь Стус. Вибране (Перлини української класики). Василь Стус. Небо. Кручі,Провалля. Василь Стус. Феномен доби.

День соборності УКРАЇНИ 2024: особлива дата в історії україни  

22 січня - особлива дата в історії України. У цей день ми відзначаємо два важливих свята - проголошення Української Народної Республіки та Акт Об'єднання українських земель. 106 років тому, 22 січня, українці проголосили незалежність своєї держави і створили Українську Народну Республіку, а рівно через рік відбувся Акт злуки УНР і ЗУНР.

День Соборності України - факти 

За часів радянського режиму День Соборності не відзначався, більше того - будь-яка згадка про нього знищувалася, цей день вважали "контрреволюційним святом". Перше офіційне святкування відбулося в 1939 році, у місті Хуст, столиці Карпатської України. Тоді ці землі перебували у складі Чехословаччини. На демонстрацію вийшло понад 30 тисяч українців - так День Соборності став наймасовішим заходом українців за 20 років. 

На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу чинного президента країни Леоніда Кучми. Однак в 2011 році указом президента Віктора Януковича День Соборності був скасований на офіційному рівні, як і День Свободи 22 листопада - замість них 22 січня був заснований День соборності і свободи. Втім, уже в 2014 році президентським указом Петра Порошенка День Соборності України був відновлений. 

День Соборності України - традиції свята

Головна традиція в День Соборності - це живий ланцюг, який українці вибудовують, символізуючи об'єднання українських земель і державну єдність. Історія цієї традиції починається в 1990 році - тоді живий ланцюг простягнувся з Києва до Львова та Івано-Франківська, Стрия, Тернополя, Житомира та Рівного. За різними оцінками, участь в акції взяли близько трьох мільйонів чоловік. 

Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України. У Києві 22 січня таким чином "з'єднують" два береги Дніпра - лівий і правий, символізуючи об'єднання Сходу і Заходу України.

УКРАЇНА  – ПОНАД УСЕ

З нагоди 105-ї річниці проголошення незалежності Української Народної Республіки в бібліотеці коледжу в період з 22 по 25  представлена виставка : «День Соборності та свободи України – день єднання».

27 січня Україна вшановує пам'ять мільйонів жертв Голокосту.

Голокост є однією з найстрашніших трагедій та одним із найбільших злочинів в історії людства, завжди буде для всіх застереженням про небезпеки, в основі яких – ненависть, фанатизм, расизм та упередженість. Пам’ятаймо ж про це, згадуючи мільйони жертв Голокосту та вшановуючи їхню пам’ять.

Бібліотека коледжу долучається до вшанування пам'яті жертв Голодомору та пропонує переглянути викладку літератури до даної тематики.

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. І скільки б не пройшло років, десятиліть ми пам'ятаємо, ми не забудемо…  

Вічна слава Героям Крут!

Бережемо традиції, бережемо спогади. Пам'ятаємо сьогоднішніх захисників України які бережуть побратима на полі бою і відвойовують кожен клаптик землі на позиціях і бажаємо, щоб кожен зміг дочекатися Перемоги.

Ми пам’ятаємо Героїв битви під Крутами і нищимо ворогів сьогодні. Хоробрість і мужність Героїв минулого дають нам сили для Перемоги!

 Слава Героям! Слава Нації!

День   Героїв Небесної Сотні : Наймолодшому було 17: Україна вдесяте вшановує пам'ять Героїв Небесної Сотні

20 лютого - День Героїв Небесної Сотні, які у 2014-му поклали свої життя за майбутнє держави.

20 лютого в Україні - День пам'яті Героїв Небесної Сотні. Цього дня ми згазуємо  трагічні події січня-лютого 2014 року, коли в ході Революції Гідності відбулися масові розстріли протестувальників. 20 лютого у центрі столиці, на Майдані Незалежності, загинуло найбільше активістів.

День Героїв Небесної Сотні - історія дати

В кінці 2013-го - на початку 2014-го в Україні почалися масові протести - українці виступили проти політики тодішньої влади та її відмови від європейської інтеграції. У результаті в країні відбулася зміна влади - тодішній президент Віктор Янукович та його соратники втекли за кордон, а кульмінацією подій, які отримали назву Революції Гідності, стало масове протистояння на Майдані Незалежності у Києві між протестувальниками та силовиками. Як наслідок, у період з 18-20 лютого 2014 року загинула найбільша кількість людей... 

Список Небесної Сотні відкрився ще 22 січня 2014 року. Спочатку від вогнепальних поранень у центрі столиці загинули активісти Майдану Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. Того ж дня в лісі під Києвом знайшли тіло зі слідами тортур активіста Юрія Вербицького. До 18 лютого 2014 року налічувалося вже 9 загиблих, а з цього дня на Майдані почалися масові розстріли. З 18 по 20 лютого загинуло найбільше людей - 78 осіб, після 20 лютого - ще 20. Майже одразу усіх загиблих назвали "Небесна Сотня", хоча насправді їх було більше ста.

Дату 20 лютого - День пам'яті Героїв Небесної Сотні - було встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року, з метою увічнення великої людської, громадянської і національної відваги та самовідданості, сили духу і стійкості громадян, які змінили хід історії нашої держави.

Цього року ми вдесяте вшановуємо пам’ять Героїв Небесної Сотні - вдесяте в умовах війни з Росією.   Десять років. Небесній Сотні вже десять… Десять років тому українців спробували вбити у власній країні, у власній столиці лише за мирний вибір бути собою та бути вільними. Десять років як спроби  знищити нас і нашу незалежність тривають. Проти беззбройної Небесної Сотні були  кулі. Тепер ракети, дрони та армії. Але десять років тому ми встояли й далі стоїмо. Сотні й сотні  - небесні й живі захисники нашого права бути вільнми та незалежними!!!

«Українці! Народжені вільними». Під такою назвою в бібліотеці  є постйно діюча виставка літератури.

Ти велична і проста.
Ти стара і вічно нова.
Ти могутня, рідна мово!
Мова – пісня колискова.
Мова – матері уста.
І. Багряний

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці.

 Мова — це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат кількатисячолітньої еволюції кожного етносу. Без своєї мови, своєї самобутньої культури немає народу. Мова функціонує і розвивається тільки в людському суспільстві. Це найважливіший засіб спілкування людей і пізнання світу, передачі досвіду з покоління в покоління.  Cьогодні у світі існує близько 6000 мов. На жаль, майже половина з них знаходяться під загрозою зникнення. На думку фахівців, це трапляється в тому випадку, коли її перестають, з тої чи іншої причини, вживати та вивчати більше 30% носіїв мови. За весь час свого існування українська мова теж зазнавала злети і падіння. Сьогодні, згідно з Статтею 10 Конституції України «Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Українською мовою розмовляли наші діди та прадіди, а матері та бабусі співали колискові! Народ наш сміявся і плакав рідною мовою. Шануйте і любіть рідну мову, піклуйтеся про неї, захищайте, розкривайте для себе її велич й могутню силу. Збережіть її в усій чудовій красі для себе й наступних поколінь!

 Як довго ждали ми своєї волі слова.
І ось воно співа, бринить.
Бринить, співає наша мова,
Чарує, тішить і п’янить.

Олександр Олесь

-          До Міжнародного Дня рідної мови в бібліотеці підготовлено виставку : «Безцінна спадщина мого народу»

 9 березня 2024 року Україна відзначає 210 річницю від дня народження видатного поета, художника, громадського діяча, титана духу й пророка Тараса Григоровича Шевченка.

У рамках святкування 210-ої річниці від дня народження Тараса Шевченка, з метою вшанування  пам’яті, виховання любові та пошани до творчої спадщини поета, до рідної України, сприяння формуванню патріотизму в бібліотеці коледжу представлена виставка літератури.

01 вересня 2017 в коледжі відкрилася  світлиця Тараса Шевченка.  Метою створення світлиці Т.Г.Шевченка стало бажання колективу показати, як шанують у нас в Україні, світі поета, художника, нашого земляка Тараса Григоровича, як виконуємо його заповіт «…не забудьте пом’янути незлим тихим словом». Вивчення і збереження історико-культурної спадщини українського народу, формування освіченої розвиненої особистості та виховання в неї любові до України, поваги до національних традицій та цінностей — важливі завдання кожного навчального закладу. Їх розв’язанню сприяє залучення студентів до музейної справи, створення куточків, світлиць, присвячених життю і творчості славетних земляків

5 березня - Всесвітній  день  письменника.

З нагоди Всесвітнього дня письменника у  бібліотеці  презентується книжкова виставка «Від Шкляра до Жадана: письменники, які відкривають світу Україну», присвячена творчим надбанням сучасних українських письменників. На виставці представлені художні твори, які виражають глибину творчості, що робить кожного письменника неповторним.

03 березня за рішенням конгресу Міжнародного ПЕН-клубу відзначається Всесвітній день письменника. У 1921 році був створений Pen-клуб, назва якого – абревіатура, утворена першими літерами слів: поети, есеїсти і новелісти, разом ці три літери  створюють англійське слово «ручка». Активісти організації, завдяки якій з’явився Всесвітній день письменника, публічно виступали проти придушення свободи слова і цензури вони вважали, що вільна критика – це необхідний елемент процесу економічного і політичного розвитку країни. ПЕН об’єднує 144 національних ПЕН-центри зі 102 країн світу.

Український ПЕН-центр офіційно став членом Міжнародного ПЕН у 1989 році, його очолювали Микола Вінграновський, Євген Сверстюк з 2010 року – Мирослав Маринович.

 «Книги-ювіляри 2024»

До уваги читачів  рекомендуємо  підібрану інформаційну добірку ювілейних книг  та книг письменників-ювілярів 2024 року.

 Виставка має такі розділи: «Українські книги-ювіляри», «Зарубіжні книги-ювіляри», «Письменники-ювіляри-2024».

Серед відомих книг-ювілярів:

·    205 років драмі Івана Котляревського «Наталка Полтавка» (1819);

· 185 років роману Григорія Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський» (1839);

·         135 років комедії Івана Карпенка-Карого «Сто тисяч» (1889);

·         130 років повісті Ольги Кобилянської «Людина» (1894;

·   100 років твору Миколи Хвильового  «Санаторійна зона» (1924);

·      100 років роману Володимира Винниченка «Сонячна машина» (1924); 80 років роману  Івана Багряного «Тигролови» (вперше видана, як «Звіролови») (1944) та інші.

 Із зарубіжних книг до уваги читачів представляємо такі:

·         490 років виповнюється літературній версії «Балад про Робін Гуда» (1534), головний герой яких є захисником слабких і знедолених.

·         Вже майже 420 років світ захоплюється історією кохання Отелло і Дездемони. Точна дата написання трагедії Вільяма Шекспіра «Отелло, венеційський мавр» історикам невідома, але приблизно вважається, що це 1604 рік;

·         305 років роману Даніеля Дефо «Робінзон Крузо» (1719);

·         250 років роману Йоганна Вольфгана фон Гете «Страждання молодого Вертера» (1774).

·         Уже 240 років кмітливий і спритний Фігаро, граф Альмавіва, Розіна, Сюзанна та інші герої п’єси «Шалений день, або Одруження Фіґаро» (1784) підкорюють публіку по всьому світу. Блискучий комедіограф П’єр Бомарше дотепний і мудрий, його комедія повна пустощів і одночасно глибокодумна.

·         205 років повісті-казці Е.-Т.-А. Гофмана «Крихітка Цахес на прізвисько Цинобер» (1819). 

·   180 років казці видатного данського письменника Ганса Християна Андерсена «Снігова Королева» (1844).

·         180 років роману Олександра Дюма «Три мушкетери» (1844).

Тож запрошуємо до зустрічі з книгами–ювілярами 2024 року.