ІНФОРМАЦІЙНИЙ ДАЙДЖЕСТ БІБЛІОТЕКИ  ЗА квітень 2023 РОКУ

Експрес-інформація.

  23 квітня згідно з Резолюцією прийнятою на 28-сесії ЮНЕСКО від 15 листопада 1995 року відзначається Всесвітній день книги і авторського права.

Прийнято новий Закон "Про авторське право і суміжні права", що передбачено:

1 грудня 2022 року Верховна Рада прийняла новий Закон (проект № 5552-1) "Про авторське право і суміжні права".  Документ спрямований на гармонізацію українського законодавства у галузі авторського права з європейським.

Прийнятий законодавчий акт визначає:

- перелік об'єктів авторського права;

- перелік творів, які не є об'єктами авторського права;

- строк чинності авторського права;

- перелік об'єктів суміжних прав;

- строк чинності суміжних прав.

Закон врегульовує:

- механізми охорони об'єктів авторського права;

- питання, пов'язані з виникненням і здійсненням авторського права;

- особливості авторського права на службові твори;

- особливості авторського права на твори, створені за замовленням;

- особливості авторського права на аудіовізуальні твори, музичні недраматичні твори, складені твори, похідні твори, комп'ютерні програми, бази даних;

- випадки та особливості вільного використання творів;

- перехід авторського права у спадщину;

- визнання творів та об'єктів суміжних прав сирітськими;

- перехід творів і об'єктів суміжних прав у суспільне надбання;

- випадки та особливості вільного використання об'єктів суміжних прав;

- особливості здійснення авторами права на частку від суми продажу оригіналу твору мистецтва (право слідування);

- особливості здійснення авторського права і суміжних прав права на винагороду;

- особливості здійснення майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав;

- передання (відчуження) майнових прав на об'єкти авторського права і суміжних прав;

- механізми захисту авторського права і суміжних прав;

- порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет;

- особливості укладання договорів щодо розпоряджання майновими правами на об'єкти авторського права або суміжного права та договорів у сфері колективного управління майновими правами на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав, порядок збирання, розподілу і виплати організаціями колективного управління винагороди на користь правовласників.

Авторські права в Інтернеті: що є об’єктом та як себе захистити.

Одним з поширених порушень авторського права є протиправне розміщення письмового твору автора в мережі Інтернет. Захищати власні права важливо: ставлення до таких кейсів може стати серйознішим, якщо вони частіше будуть з'являтися в інформаційному просторі.

Автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства), за відсутності доказів іншого. Автору належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Для виникнення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення. Зареєструвати авторське право за бажанням може кожен автор у відповідних державних реєстрах. Порядок такої реєстрації передбаченийПостановою Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію авторського права і договорів, які стосуються права автора на твір».

Авторське право складається з немайнових (особистих) і майнових прав автора.

Особисті немайнові права:

- право автора на ім'я;

- визнання тієї чи іншої людини творцем, тобто визнання самого права авторства;

- право на недоторканність твору та збереження його цілісності.

Особисті майнові права автора включають в себе:

- виключне право на використання твору;

- виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.

Майнові авторські права самостійно може здійснювати фізична особа, яка досягла 14 років. Також вони є відчужуваними та можуть бути передані іншій особі чи переходити до інших осіб в порядку спадкування.

За загальним правилом, термін дії майнових авторських прав в Україні - все життя автора і 70 років після його смерті (у разі співавторства - після смерті останнього співавтора). Особисті немайнові права автора охороняються безстроково.

Твори у галузі науки, літератури і мистецтва є об'єктами, які охороняються авторським правом, зокрема:

- літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

- виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

- комп'ютерні програми;

- бази даних;

- музичні твори з текстом і без тексту;

- драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

- аудіовізуальні твори;

- твори образотворчого мистецтва;

- твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

- фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

- твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

- ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

- сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

- збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини та інші твори.

Якщо частина твору чи оригінальна назва твору використовується самостійно, вони розглядаються як твір та охороняються відповідно до закону.

Важливо також розуміти різницю між авторським правом (наприклад, вірш, написаний поетом) і правом власності на матеріальний об'єкт, в якому втілено твір (наприклад, книга, в якій цей вірш опубліковано).

Без згоди автора чи іншої особи, яка має авторське право, але з обов'язковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається відтворення творів лише у таких випадках:

- повідомлення про новини дня або поточні події, що мають характер звичайної прес-інформації;

- вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми мовлення;

- використання літературних і художніх творів в обсязі як ілюстрацій у виданнях, передачах мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

- твори народної творчості (фольклор);

- видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади.

Повний перелік випадків, коли не потрібна згода автора, визначений в ст. 21 Закону “Про авторське право і суміжні права”.

Тільки з дозволу автора чи іншої особи, яка має авторське право, можна розміщувати у мережі Інтернет твори у вигляді, доступному для публічного використання.

Відповідальність за порушення законодавства про авторські права на фото

Фотографія - об'єкт авторського права, що охороняється законом, і використання її без згоди автора є порушенням законодавства про авторське право та майнового авторського права.

Найбільш поширені помилкові судження щодо фотографій в мережі Інтернет:

- якщо фотозображення викладено в мережу Інтернет, автор такого зображення автоматично надає дозвіл на його вільне використання;

- якщо фотозображення розміщено в соціальних мережах його вважають об'єктом, який можна використовувати для будь-яких цілей та без будь-яких обмежень;

- якщо під фотозображенням немає інформації про автора, то на це фото не розповсюджується авторське право і його можливо вільно використовувати;

- якщо ви скористалися допомогою фотографа, який зробив фото і передав вам зображення, то це є передача виключних авторських прав на ці твори.

Відповідальність за порушення авторських прав в Україні може бути цивільно-правовою, адміністративною та кримінальною

В межах цивільно-правової відповідальності автор твору (фотографії) має право на грошову компенсацію за неправомірне використання твору. Автор також може розраховувати на відшкодування моральної шкоди, упущеної вигоди або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторських прав.

До адміністративної відповідальності порушники можуть притягатися за незаконне використання об'єкта права інтелектуальної власності, привласнення авторства на такий об'єкт або інше умисне порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Санкція: штраф 170-3400 грн з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, а також обладнання і матеріалів, призначених для її виготовлення (стаття 51-2 КУпАП).

Кримінальна відповідальність передбачена за незаконне відтворення, розповсюдження творів мистецтва або інше умисне порушення авторського права, якщо воно заподіяло шкоду в значному розмірі. Санкція: штраф від 3400 грн, позбавлення волі на термін до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років або без такого (стаття 176 Кримінального кодексу).

Способи захисту авторських прав на фотозображення в мережі Інтернет:

- подання позову до суду за захистом свого права інтелектуальної власності;

- позасудовий порядок реагування - звернення з вимогою про припинення протиправних дій, вимоги щодо блокування сайту.

Під час захисту авторського права на фотографії будь-яка світлина вважається об'єктом авторського прав і підпадає під охоронювані законом об'єкти авторського права. Лише у випадках, коли буде доведено, що фотографія зроблена автоматичними пристроями без використання творчої праці людини (наприклад, кадри з відеофіксації камер зовнішнього спостереження) суд може визнати, що в такому разі фотографія не є об'єктом авторського права.

В разі виявлення порушень авторського права ефективним може бути досудовий порядок врегулювання спору: автор має право звернутися із заявою про припинення порушення до власника вебсайту та вебсторінки, на яких розміщені фотозображення без згоди автора.

Власник веб-сайту не пізніше 48 годин з моменту отримання такої заяви зобов'язаний унеможливити доступ до фотозображення, щодо якої подано заяву, та надати заявнику інформацію про вжиті заходи.

37 роковини наймасштабнішої техногенної катастрофи в історії людства.

Сьогодні в Україні відзначають 37-му річницю аварії на Чорнобильській АЕС, яка стала однією з найстрашніших катастроф за всю історію ядерної енергетики.

Вночі 26 квітня о 1:23 на четвертому енергоблоці Чорнобильської АЕС стався потужний вибух. Першими жертвами аварії стали 2 працівника станції, а остаточну кількість загиблих навряд чи коли-небудь буде названо.

Після 37 років з дня аварії на АЕС у Чорнобилі її причини залишаються лише теоріями.

Чорнобильська катастрофа в цифрах і датах

1977 року запустили перший блок Чорнобильської АЕС.

2 роки пропрацював четвертий енергоблок ЧАЕС – на повну потужність його запустили 1984 року. Це був “наймолодший” і найсучасніший реактор.

2 дні світ нічого не знав про вибух.

30 співробітників АЕС загинули внаслідок вибуху або гострої променевої хвороби протягом кількох місяців з моменту аварії.

500 тисяч людей померли від радіації, за оцінками незалежних експертів.

8,5 мільйонів жителів України, Білорусі, Росії в найближчі дні після аварії отримали значні дози опромінення.

90 784 особи було евакуйовано з 81-го населеного пункту України до кінця літа 1986 року.

Понад 600 тисяч осіб стали ліквідаторами аварії – боролися з вогнем і розчищали завали.

2293 українських міст і селищ із населенням приблизно 2,6 мільйона людей забруднено радіоактивними нуклідами.

200 тисяч квадратних кілометрів – на таку територію поширилася дія радіації. Із них 52 тисячі квадратних кілометрів – сільськогосподарські землі.

10 днів – з 26 квітня до 6 травня – тривав викид активності із пошкодженого реактора на рівні десятків мільйонів кюрі на добу, після чого знизився у тисячі разів. Фахівці називають цей період активною стадією аварії.

11 тонн ядерного палива було викинуто в атмосферу внаслідок аварії на 4-му енергоблоці Чорнобильської АЕС.

400 видів тварин, птахів і риб, 1200 видів флори продовжують існувати в “зоні відчуження”, де через істотне та катастрофічне забруднення повітря, ґрунтів і вод заборонено проживати людям.

26 квітня-жовтень 1986 року Чорнобильська АЕС не працювала. У жовтні 1986-го 1-й і 2-й енергоблоки було знову введено в експлуатацію; у грудні 1987 року відновив роботу 3-й. 4-й енергоблок не запрацював.

1991 рік – на 2-му енергоблоці сталася пожежа, внаслідок якої була заблокована робота цього реактора.

Грудень 1995 року – підписання меморандуму між Україною та країнами “Великої сімки” і Комісією Європейського Союзу, відповідно до якого почалася підготовка програми повного закриття станції.

15 грудня 2000 року – Чорнобильську атомну електростанцію зупинено повністю.

Вересень 2010-го – закладка фундаменту під новий саркофаг над зруйнованим 4-м енергоблоком, у квітні 2012-го стартувало будівництво арки, що мала накрити “Укриття”, у жовтні 2011 року на майданчику комплексу “Вектор” почалося будівництво Централізованого сховища відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання.

29 листопада 2016 року  завершили насування арки над 4-м енергоблоком.

Нагадаємо, 24 лютого 2022 року російські загарбники окупували зону відчуження та ЧАЕС. Майже 36 днів Чорнобильська зона потерпала від мародерських та руйнівних дій. Вони вивезли унікальну радіологічну лабораторію, полонили захисників ЧАЕС та примушували персонал до роботи в умовах надмірного опромінення, електростанція 5 діб не отримувала зовнішнє живлення, необхідне для безпечного зберігання відпрацьованого палива.

20 березня вдалося провести часткову ротацію персоналу станції та евакуацію осіб, які там перебували. 31 березня російські загарбники залишили станцію, а 2 квітня над ЧАЕС підняли український прапор. 

В період із 23 по 27 квітня 2023 року бібліотеці  коледжу діє книжкова виставка на дану тематику, адже ми повинні пам'ятати заради попередження на майбутнє.