Екскурсія до Межигір'я

Дата публікації допису: Jun 23, 2015 9:19:33 AM

Патріотизм – переконання, що твоя країна краща за інші тому, що саме ти в ній народився.

Бернард Шоу

У 2014-2015 навчальному році велика увага приділяється патріотичному вихованню молоді. Та чи можна бути патріотом, не знаючи історії своєї країни, не відвідуючи історичних місць та культурних пам’яток держави? Напевно, що ні, адже хтось із мудрих сказав: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути»

Однією із форм роботи Берестівської ЗОШ І-ІІІ ступенів є організація екскурсій містами та селами України. Тож і в цьому навчальному році учні нашої школи здійснили дводенну екскурсійну поїздку за маршрутом «Київ – Межигір’я – Канів».

Першою зупинкою був завод «Соса-Соla» у м. Бровари. Учні разом зі своїми наставниками відвідали музей підприємства, переглянули цікавий фільм про завод, пройшлися цехами, про дегустували продукцію заводу. На згадку кожен отримав напої та велике фото групи у фірмовому конверті.

Наступною зупинкою було «Межигір’я». Скільки захоплень, яскравих почуттів викликало це у місце у подорожуючих. Адже про нього, як говорить народна творчість, «ні в казці сказати, ні пером описати». Цю красу треба тільки побачити. З великим задоволенням слухали діти розповідь екскурсовода Геннадія. Привівши нас на справжнє Межигір’я, він розповів нам про те, що колись давно тут був великий собор і саме на цьому місці, де знаходилися ми, був його головний купол. Затаївши подих, усі слухали, як декламував він поему Тараса Григоровича Шевченка «Чернець».Завершуючи свою розповідь, Геннадій сказав, що якщо потриматися за гілочку туї, яка росте прямо на місці головного купола, і попрохати здоров’я для близьких і миру для країни, то це обов’язково збудеться. Послухавши розповідь екскурсовода, кожен з нас зробив для себе висновок, про те, що лише людина, яка є патріотом своєї країни, може з такою любов’ю і гордістю розповідати про неї.

Приїхавши до Києва, ми здійснили екскурсію вечірнім містом: віддали шану «Небесній сотні», пройшли через міст закоханих, підземне містечко, посмакували смачними стравами у МакДональдсі.

Другого дня наша група вирушила на екскурсію до м. Канева, яке для мільйонів людей усього світу назавжди поєдналося з ім’ям великого українського поета і художника Тараса Шевченка, місцем його спочинку – Тарасовою горою. Тут діти та вчителі поклали квіти до пам’ятника великому Кобзарю, відвідали музей Шевченка, який був відкритий 18 червня 1939 року до 125-річчя від дня народження поета і художника, діюча експозиція якого розповідає про життя, творчість і вшанування Кобзаря. Велике враження справив на всіх музей «Тарасова світлиця». За архівними документами, нарисами, малюнками, світлинами тут відтворено українську хату під солом’яним дахом, в одній кімнаті якої експонуються меморіальні речі першого народного музею, а в іншій – жив хранитель Шевченкової могили Іван Ядловський, могила якого, до речі, знаходиться теж на Тарасовій горі.

Слухаючи розповідь екскурсовода та поспілкувавшись з місцевими жителями, кожен зробив для себе висновок про те, що ці люди є патріотами, а місто Канів - їхньою гордістю.

Придбавши сувеніри, втомлені, але задоволені поїздкою, поверталися всі додому. Ця поїздка залишила світлий слід у душах наших вихованців, наповнила їхні душі гордістю за свою країну і віру в те, що вона найкраща.