Першого вересня ваші діти й онуки стали першокласниками. Перший рік навчання буде для них роком нових знайомств, звикання до однокласників і вчителів, роком творчих успіхів і пізнання невідомого.
Ми, дорослі, - і вчителі, і батьки - хочемо, щоб шкільне життя дитини було наповнене позитивними емоціями. Для цього ми повинні створювати комфортні умови й підтримувати в дитини бажання вчитися, ходити до школи, спілкуватися з учителями й однокласниками.
Щоб навчання було успішним, ми маємо зробити так, щоб дитина прийняла наші вимоги. Ви, батьки, можете чимало зробити для того, щоб дитина любила школу й навчалася з радістю.
Передусім цікавтеся шкільними подіями. Знання учнів першого класу не оцінюються в балах, тому замість "Яку оцінку ти отримав?" запитайте:"Що сьогодні було найцікавіше?, "Чим ви займалися на уроці читання?", "Що веселого було на уроці фізкультури?", "У які ігри ви грали?", "Чим вас сьогодні годували в їдальні?", "З ким ти подружився в класі?" тощо.
Якщо діти не можуть відповісти на, здавалося б, прості запитання, не хвилюйтеся, не засмучуйтеся, а головне - не дратуйтеся.
Пам'ятайте:
для дитини нормально чогось не вміти й не знати. Цим не можна дорікати. Не порівнюйте дитину з іншими, хваліть її за успіхи й досягнення.
ваша дитина навчатиметься в школі не так, як колись навчалися ви. Ніколи не сваріть дитину образливими словами за нездатність щось зрозуміти або зробити;
оцінюйте лише позитивно навчання вашого малюка, навіть якщо вам здається, що його успіхи явно недостатні;
живіть в ім'я своєї дитини, виявляйте до неї якнайбільше уваги, переймайтеся кожною невдачею малюка і радійте навіть найменшим його успіхам;
будьте йому другом, тоді малюк довірить вам найпотаємніше;
навчайтесь разом із дитиною, об'єднайтеся з нею проти труднощів, станьте її союзником, а не супротивником або стороннім спостерігачем;
вірте в дитину, вірте в учителя.