Пам’ятка для батьків:

• Як зберігати спокій

• Як впоратися з тривогою

• Як заспокоїти дитину під час бойових дій

Пам’ятка для батьків:

• Ідеї для ігор в укритті

• Руханки. Гімнастика для тих, кому складно сидіти на місці

• Гімнастика «Ознаки весни»

• Ігри з пластиліном

• Віршовані ігри з пластиліном

• Пальчикова гімнастика з горішком або колючим м’ячиком

• Музична пальчикова гра «М’ячик-Їжачок» (зі збірки «Музичний м’ячик»)

• Масажна пальчикова гра «Їжак-дивак». Авторські віршовані ігри для дитячого розвитку від Марії Кирик

• Пальчикова гра «Весна»

• Гра «Знайди та покажи»

• Сенсорна гра «Малюнок на спині»

Багато українських жінок із дітьми переховуються в бомбосховищах, метро чи власних домівках. Ось декілька ігор та вправ, щоб відволікти дитину та допомогти зняти стрес:

Гра «Ти де?» — «Я тут!». Зробіть «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків. Це може бути коробка з-під взуття, банка тощо;

Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки;

Дихальна вправа разом з іграшками. Запропонуйте дитині взяти улюблену м’яку іграшку та лягти на спину, поклавши її на живіт. Нехай вона вдихне так глибоко, щоб іграшка піднялася, а потім видихне, щоб іграшка опустилася.

Ця вправа — один з найкращих способів зняти стрес у дитини. До того ж вона допоможе дітям навчитися «дихати животом» для правильного, глибокого дихання;

Малювання, як антистресс. Малюйте будиночки, задля відчуття меж та безпеки.

Можна малювати ватними паличками, краплями, пластиліном, на кольоровому, на темному, на посуді, на тканині тощо;

Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Або намалюйте та виріжте янгола-захисника. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни й не пускав їх до малюка.

Ми переможемо!

Слава Україні!

Матеріали взято із сайту Kidslox - батьківській контроль

Долаємо паніку або як стабілізуватися під час війни

Під час війни надзвичайно важливо зберігати спокій, не панікувати й акумулювати свої сили для підтримки нашої країни.

Але що робити, якщо трапився напад паніки?

Дихайте:

Зробіть декілька глибоких вдихів;

Спробуйте дихати "на чотири" в розміреному темпі: 1-2-3-4 — вдих; 1-2-3-4 — видих.

Або на 1-2-3-4 — вдих, на 1-2-3-4 — затримайте дихання, на 1-2-3-4 — видих і на 1-2-3-4 — затримайте дихання. Таких циклів має бути вісім.

Проведіть тактильні вправи:

Спробуйте масажувати пальці: натискати на нігтьову пластину кожного пальця, ніби розгладжуєте її. Коли сильніше натиснете, відчуєте неприємні відчуття і тоді повернетеся до реальності;

Обійміть самі себе руками та спробуйте зробити масаж (правою рукою масажуйте ліве передпліччя до шиї й назад, теж саме — з лівою рукою).

Пийте воду:

Склянка води заспокоює людину, якщо настає підвищене збудження, і важко самостійно повернутися до нормального стану.

Змістіть увагу:

Назвіть чотири властивості будь-якого предмета;

Скажіть прості фрази — "мене звати…", "мені стільки-то років", "я перебуваю в кімнаті", "стіни такого кольору", "сьогодні… число", "ось шафа, вона біла…", "оце диван — він м’який";

Називайте будь-що, що бачите перед собою, аби повернутися в ситуацію "тут і тепер".

Бережіть себе

Слава Україні

Матеріали взяті із сайту Kidslox - батьківській контроль

ВIДЕОРОЛИКИ ДЛЯ БАТЬКIВ ЩОДО ВЗАЄМОДІЇ З ДІТЬМИ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Альона Долгозвяга_Як_взаємодiяти_з_дiтьми_(1) https://youtu.be/9ydnEyOtuBw

Марина Акіменко (Миколаївська ОТГ) Відеоролик для батьків на тему “Як говорити з дітьми про війну» https://youtu.be/wvmd0F1vFv4

Інформація взята з сайту http://www.soippo.edu.ua/index.php/64-psykholohichna-sluzhba/4840-videoroliki-dlya-batkiv

ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ВІЙНУ

Вже понад місяць Україна живе у стані війни. У зв’язку з цим у дорослих виникає питання, як говорити з дітьми на тему війни та й взагалі, чи говорити про це. Психологи запевняють, що говорити про те, що відбувається, з дітьми треба. По-перше, тому що питання, які стосуються життя і смерті, добра і зла, вимагають роз’яснення та підтримки з боку значущого дорослого. По-друге, для того, щоб дитина розуміла, що відбувається і чому звичний життєвий уклад змінився. А по-третє, якщо дитина не почує від дорослих чітких відповідей, вона почне шукати рішення самостійно. І тут вже може нафантазувати все, що завгодно. Внаслідок цього нерідко розвиваються різноманітні фобії.

Як реагувати на розмови дитини про війну?

Дії можуть бути такі:

• запропонувати подивитися один одному в очі, адже коли ми дивимося в очі іншій людині, це дає більше відчуття безпеки та близькості;

• можна запропонувати сказати одне одному слова підтримки чи просто якесь вітання;

• можемо сказати: «Зараз ми всі переживаємо жахливо складний досвід. Але я так рада бачити тебе. І це означає, що ми справляємося, ми сильні»;

• запропонувати дитині поділитися тим, що їй допомагає вистояти й справитися, поділитися зі своїм досвідом.

Після цього можна запропонувати дитині будь-яку дихальну практику.

Як відповідати на дитячі питання під час війни?

Чому ти плачеш? – Я сумую, бо декому з вояків, які за нас б’ються, зараз боляче.

Говоріть якомога простіше. Пам’ятайте, що дитина збентежиться, якщо побачить, що ви засмучені чи шоковані через жахливі причини, яких вона не здатна зрозуміти. Намагайтесь не виявляти надміру слабкості при дітях!

Чому люди помирають? – Більшість дитячих реакцій на новини складаються із здогадок. Дитина ще не має достатньо досвіду, щоб зрозуміти взаємозв’язок, очевидний для дорослих. Питання «Що?» породжує безліч питань «Чому?», наприклад, «Чому солдати помирають? Чому на нас напала інша країна?». Намагайтесь відповідати чесно і якомога коротше: «Солдати помирають, бо їх поранив ворог. Люди воюють, аби захистити свою країну. На нас напали, бо хочуть захопити нашу землю». Пам’ятайте, що говорити слід якомога простіше.

Мій тато теж загине? – На подібні питання відповідати важко, особливо якщо батько (чи інший родич) – військовий, медик чи волонтер (або перебуває далеко у небезпечній зоні). Не варто піддаватися бажанню сказати звичне й заспокійливе: «Ні, не загине». Зрештою, чи ми самі у цьому певні? А діти дуже чутливі до неправди. Тому варто сказати щось на кшталт: «Ти хвилюєшся, адже тато зараз допомагає відвойовувати країну, так? Ми всі хвилюємося. Але він не сам. Поруч із ним багато чоловіків та жінок, чия робота – захищати один одного. Ми сподіваємося, що він скоро повернеться. Але зараз має справи».

Навіщо нам їхати з дому? – Іноді порушення звичного життя сприймається дітьми дуже болісно. Переїзд, особливо раптовий, може викликати надмірне занепокоєння. У такому випадку можна сказати: «Ми їдемо, аби опинитися далеко-далеко від небезпеки. Подорож може бути нелегкою. Зрештою ми повернемося. Або у нас буде новий дім, більший та кращий».

Бережіть себе і пам’ятайте, що відповідати на дитячі питання слід щиро і якомога простіше. Будьте чесними і послідовними у своїх відповідях. У вас все вийде, а війна обов’язково закінчиться.

Інформація з сайту КУ СОІППО за посиланням

http://www.soippo.edu.ua/index.php/4817-yak-govoriti-z-ditmi-pro-vijnu

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ!

ПРИ СИМПТОМАХ У ДІТЕЙ ПАНІЧНОЇ АТАКИ ТА СТРАХУ:

відчуття нестачі повітря або задухи;

запаморочення, хиткість або млявість;

миготіння чи прискорене серцебиття;

тремтіння або дрижання;

потовиділення;

нудота або неприємні відчуття в животі;

деперсоналізація або дереалізація;

відчуття оніміння або поколювання;

припливи тепла/холоду;

біль або дискомфорт у грудях;

страх смерті;

страх втратити контроль чи збожеволіти.

ПЕРША ДОПОМОГА:

1. Дихальна вправа. Повільно вдихаємо через ніс. Видихаємо повітря вузьким ротом. Видих має бути повільніший за вдих.

2. Зволожуємо слизову оболонку рота маленькими порціями води.

3. Робіть періодичний масаж мочок вух та кінчика носа.

4. Швидко стискаємо та розтискаємо кулачки.

5. Відволікання.

Озирнись навколо ( Уяви собі...)

" Знайди 5 речей, які ти можеш побачити! "

" Знайди 4 предмети, яких ти можеш торкнутися"

"Знайди 3 речі, які ти можеш почути "

"Знайди 2 речі, які ти можеш понюхати"

" Знайди 1 річ, яку ти можеш спробувати на смак".

6. Рахуємо подумки від 100 до 1.

7. Згадуємо слова пісні чи вірша.

8. При можливості випити теплий м'ятний чай.

9. Говорити дитині, что відчуття страху - це нормально. Страх допомагає нам зрозуміти та усвідомити, що відбувається. Необхідно навчитися контролювати свої відчуття та наближення страху ( панічної атаки) та виконувати безпечний поведінковий алгоритм

10. Дітям з 8 років можна розповісти все як є ( звичайно, в межах розуміння дитини) без паніки у голосі. Маленьких дітей необхідно відволікати та заспокоювати та запевняти, що ви завжди поруч ( полоскотати, почитати книжечку, розглянути картинки, помалювати, вигадувати короткі історії , пограти в слова, четвертий зайвий, вивчити чи повторити назви пору року, місяців, придумати риму ( рифма) до слів, рахунок до 10 (20,30,40...) і назад до 0, імена та по - батькові членів родини тощо - все у ігровій формі ) , подивитись хороший мультик на телефоні ( зараз можна)

10. Посміхайтесь дитині, дивіться їй в очі.

Підтримуємо дитину, яка переживає посттравматичний стрес

Поради для батьків

ü  Подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей.

ü  Частіше обнімайте та притуляйте дитину до себе.

ü  Говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом.

ü  Приділяйте дитині якомога більше часу та уваги.

ü  Постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці.

ü  Поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося.

ü  Намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із братами, сестрами, близькими.

ü  Дотримуйтеся звичного режиму життєдіяльності дитини.

ü  Відповідайте на запитання дитини про події, що відбулися, простими словами, без подробиць, що можуть її налякати.

ü  Дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно.

ü  Будьте терплячими, якщо дитина повертається до поведінки, яка властива дітям молодшого віку.

ü  Створюйте умови для ігор та відпочинку дитини.

ü  Допоможіть дитині займатися звичними для неї справами.

ü  Поясніть дитині, що сталося і що відбувається в цей момент.

ü  Дозвольте дитині сумувати, не чекайте, що вона виявиться сильною.

ü  Вислуховуйте думки і страхи дитини без осуду.

ü  Чітко визначте для дитини правила поведінки.

ü  Запитайте дитину, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб бути в безпеці.

ü  Заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку можливість.

ü  Намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців, від розпитування сторонніми про травмуючі події тощо.

Що робити, коли дитина під впливом сильного страху?

Обов’язково взяти себе в руки, вмити дитину водою, обійняти, пригорнути до себе.

Говорити: подивися на мене, дихай як я, я поруч, я захищу тебе, візьми мою руку, люблю тебе.

Шановні батьки! Поради від Світлани Ройз!

Важливо! Тілесні ранкові ігри для дітей (важливі в будь-який час - дітям і дорослим, але вранці саме зараз вони просто необхідні)

Від нашої "тілесності" зараз буде залежати, як ми впораємося із емоційним навантаженням, травмуванням.

☀️ Доброго ранку, носик, доброго ранку щічки, доброго ранку вушка,доброго ранку шийка, доброго ранку плечики і т.д. - торкаємося різних частин тіла, промовляючи слова (можливо, цілуючи). Треба пройтися по всьому тілу.

☀️ Ліпка - розминати тіло, як тісто, чи пластилін

☀️ Колобок - спочатку "засипати" муки - пройтись легкими рухами по всьому тілу, потім,"налити" води - рухи, що гладять. Ліпимо тісто, а потім робимо колобок - дитина сидить, обійнявши себе руками. А ми її обіймаємо за спинку. Розкриваємо руки - колобок "випікся"

☀️ Поцілунки - квадратный, трикутний, овальний - цілувати лобик чи щічку багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила форму

☀️ Якого кольору поцілунок (є прекрасна книга "якого кольору поцілунок) - наприклад, я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, райдужним в т.д

☀️ Люлечка. Сісти за дитиною, обіймаючи її за спинку, можна погойдатися

☀️ Обійманці - обійми мене, сильніше, ніж я

☀️ Кенгуру - дитина сідає животик к нашому животику і міцно обіймає

☀️ Призначити дитину головною по рахунку обіймів

☀️ Діду - діду, де ти там, не морозь (щічки, носик, попу,животик, ніжки..)...... нам - дорослий каже слова,торкається до якоїсь своєї частини тіла. Діти - називають її і також торкаються. Потрібно пройтись по всьому тілу

☀️ Коврик - простукати себе, все тіло,мов коврик

☀️ Орангутан - стукати із криком Яяяя себе по грудній клітині, мов мавпа

☀️ Торкатися один одного "різними доторками" - як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком

☀️ Сніговик - "ліпимо" із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м'язи, наче він замерз. А потім "гріємо сонечком" - - а зараз вийшло сонечко в сніговик тане. І дитина розслабляється

☀️ Очищення. Сонечко чи вода проходить (із нашими торканнями) по тілу зверху донизу - і змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає

☀️ Малювати на животику, спині різні букви чи прості форми, а дитина має вгадати, що це

☀️ Домик .ти Домик - це у тебе підлога, (ніжки) стіни (проходимо по всьому тілу доторками),криша - голівка. Ти в домику. (Можна покласти руку на серце)

☀️ Квітка чи дерево. Запитати у дитини, ким вона хоче бути, якої квіткою, чи деревом. Торкнутися стоп - (в тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя і міцно тримає тебе.) . Торкнутися боків (У тебе такий стрункий сильний міцний гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зломається. Він витримає всі вітри та урагани). Торкнутися голівки - (а це твоя крона - красива, ніжна, соковита, сильна). Ти - дерево Життя.

Важливо пам'ятати, що зараз діти і дорослі навряд чи зможуть грати в ігри, робити практики із закритими очима - поки що ми можемо намагатися контролювати всі процеси

Торкаємося тільки частин тіла, закритих одягом

Наші доторки - не поверхневі, не лоскочуть, а трохи проминають

Дитина може якусь гру просити повторювати багато разів - ця гра для неї найтерапевтична

Доброго доброго доброго дня ❤️

Шановні батьки! Сьогодні наші діти можуть бути втомленними, спустошеними. Це ознаки нового етапу стресу - і нам потрібні додаткові ресурси. Вони можуть бути "ліпучими" - не відпускати взагалі батьків, реагувати гостро на будь-який звук, відстежуючи звуки сирени чи вибух. На жаль, всім нам ще багато часу потрібно буде, щоб позбутися такої реакції. Якщо діти більш бліді - поїть їх, будь ласка, теплим - водою,чаєм. Розтирайте долоні, доручайте робити щось руками. Намагайтеся зустрітись з ними поглядом. Кладіть теплу руку на живіт. Зараз навіть корисні комп'ютерні ігри.

Дітям зараз особливо корисно бути поруч із іншими дітьми. Грати, бігати.

Їм зараз так потрібні наші слова про те, які вони молодці, які круті, як в такій складній ситуації тримаються і допомагають дорослим. І потрібно, коли тільки можливо, спати.

А ще їм так важливо чути про наші перемоги. Перемоги ЗСУ

Вони один одному передавали інформацію про знищені танки та літаки окупантів з такою радістю.

Діти питають - коли це все закінчиться? Ми виживемо? Ми кажемо - що наша Армія робить все можливе. І ми робимо все можливе, щоб бути в безпеці і допомагати їй.

Ми і Україна точно будемо Жити!!!