Людина наче була поруч — ви переписувались, годинами говорили телефоном і навіть зустрічалися. А потім зникла без жодного пояснення…
Якщо ти досі морочиш собі голову, що сталося, найімовірніше, тебе загостили.
У каруселі розповідаємо, що таке гостинг, чому люди так роблять та що з цим досвідом робити.
Булінг, або цькування, може тривалий час залишатись непомітним для батьків, але про нього завжди знають в школі.
В цькуванні дитини може брати участь один або кілька людей, до цього можуть бути причетні навіть вчителі.
Шкільні іспити і вступ до університету — завжди стрес. Але під час війни цей тиск стає надмірним.
Підлітки готуються до НМТ у реальності хронічного виснаження, безсонних ночей в укриттях, скасованих уроків через обстріли.
І водночас постійно чують: «визначайся з майбутнім» — швидко й відповідально.
Це виснажує ще більше. І те, як реагують батьки, справді впливає на дитину. Чи тиснуть. Чи слухають. Чи дають право на помилку.
Як підтримати дитину в період вступної кампанії і про що важливо пам’ятати батькам, розповідають психологині «Голосів дітей» — Поліна Старцева та Марина Легеза.
Зберігайте та діліться з іншими батьками, чиї діти зараз теж на цій стадії
Як не втонути в негативі, якщо добрі новини в морі інформації сьогодні майже непомітні
Якщо коротко, то: обирай те, що дійсно важливо, фільтруй інформацію, і пам'ятай, що мозку потрібен відпочинок від усього цього.
А більше і докладніше про медіаспоживання під час війни, дізнайся у гайді на платформі «Ти як?». У ньому розроблені експертами ідеї та поради, як тобі зберегти ментальне здоров’я в онлайні під час війни.
Пам'ятай! Підтримка - це не завжди втручання!
Як підготувати дитину до школи?
Люди, які не знімають одяг зі сушки, як тільки він висохне, замовляють доставку їжі і люблять просто полежати — до вас є питання: що ще можна дописати в карусель
Коли накриває тривога (а таке трапляється у всіх), старайтеся не піддаватися.
Іноді достатньо зробити щось дуже просте: переключитися, попити холодної води , послухати улюблену музику , подихати глибоко .
Це не "дитячі поради". Це робочі техніки, які рекомендують лікарі.
Зібрали кілька простих вправ на картинці — збережіть і передайте тим, кому це важливо.
Ми всі зараз живемо у складні часи. І нічого соромного в тому, щоб підтримати себе.
Як підготувати дитину до школи?
https://www.facebook.com/groups/825832614668518/permalink/1807324979852605/
Уперше вимовлене «р-р-р», розглядання хмар на татових плечах, мильна бульбашка, що впала на долоню й дивом не луснула, — прості спогади, які роблять дитинство незабутнім періодом життя. Часто саме від нас, дорослих, залежить, скільки наші діти матимуть теплих моментів, які згадуватимуть навіть через багато років.
Сьогодні, коли наша країна переживає важкі часи, це важливо як ніколи. Дарувати любов і турботу, частіше говорити просте «я поруч»
Ми зібрали кілька ідей, які додадуть дитинству ще більше тепла. Але, якщо чесно, це просто підказки, бо, як порадувати вашу дитину, найкраще знаєте саме ви.
Як розпізнати ознаки вербування дитини
Що подивитися з дітьми і без
Як батькам помітити небезпеку та захистити дитину, яка піддається негативному впливу.
Турбота про себе – це не тільки про SPA та вихідний день. Це комплексний підхід, що допомагає підтримувати баланс у житті. Ось 5 видів турботи про себе, які варто впровадити у щоденність.
Здувати кульбаби, смакувати какао або сміятися до кольок від дурниць. Згадайте, яким простим і досяжним було щастя в дитинстві. Тепер ми виросли й здається, що бути щасливими можна лише тоді, коли все добре, є стабільність і визнання.
3 техніки допомоги при стресі
Як дитині впоратися з нічними страхами
У багатьох дітей бувають періоди, коли вони піддаються нічним страхам. Ці страхи мають різну форму, починаючи із загальновідомих «монстрів під ліжком» й страхом перед тим, що коли дитина прокинеться, батьків не буде вдома, та закінчуючи звичайним страхом темряви. Якщо такий страх виникає в дитини лише зрідка й не заважає спати – нема про що турбуватись. Проте подібні страхи з часом можуть посилюватись й призводити до безсоння. Щоб цього не відбулось з вашою дитиною, дотримуйтесь таких рекомендацій.
1. Поставтесь до страхів дитини серйозно
Якщо дитина розповідає вам про свої страхи, не ставтесь до цього зневажливо. Хоча дорослому вони можуть здатись безглуздими, для дитини вони реальні. Ваше завдання – допомогти малюку відчути себе в безпеці, навчити його справлятися зі своїми страхами. Якщо дитина, лягаючи спати, каже, що їй страшно – розпитайте її, чого саме вона боїться. Дозвольте їй пояснити, що її турбує.
2. Дайте дитині зрозуміти, що вона в повній безпеці
Якщо дитина боїться, що ви підете, поки вона буде спати, переконайте її, що це не так. Порозмовляйте про те, що ви будете робити разом завтра, – це налаштує її на позитивний лад. Якщо вона боїться пожежі або грози, розкажіть їй, що в будинку встановлена протипожежна сигналізація, а метеорологічна служба неодмінно сповістить усіх, якщо буде наближатися гроза. Чого б не боялась дитина – поясніть їй свій, дорослий погляд на ці речі. Так дитина зможе відчути себе в безпеці.
Якщо дитина боїться чогось нереального, наприклад, чудовиськ чи монстрів, дайте їй зрозуміти, що насправді їх немає. Спитайте в дитини: «Ти коли-небудь бачила монстра на вулиці або в дитячому садочку?».
У таких ситуаціях не варто заглядати під ліжко, щоби переконати дитину в тому, що там нікого немає, або давати їй «засоби захисту від монстрів». Подібна поведінка передбачає, що монстри все-таки існують, і дитина залишиться стривоженою через те, що вони можуть з'явитися в будь-який момент.
3. Час перед сном повинен проходити у спокійній обстановці
Перед сном необхідно відволіктись від денних турбот і налаштуватись на відпочинок. Не дивіться перед сном телевізор, не займайтесь нічим, що може спровокувати появу в дитини страхітливих думок.
Читайте дитині перед сном позитивні книги. Не варто читати історії, які можуть налякати дитину, наприклад, історії про відьом, злих драконів тощо. Для спокою дитини можна також придумати різні ритуали: перед сном бажати спокійної ночі лялькам, засинати з плюшевим ведмедиком.
Добре заспокоює дитину приємна інструментальна музика або звуки природи. Якщо спеціально вмикати її щоразу перед сном, психіка дитини автоматично буде заспокоюватися й налаштовуватися на сон.
4. Переконайте дитину, що ви поруч і доглядаєте за нею
Для того щоб дитина не залишалась наодинці зі своїми страхами, використовуйте перевірені способи. Залишайте ввімкненим нічник або світло в передпокої. Так дитина буде відчувати себе комфортніше. На прохання дитини можна також залишити відчиненими двері в спальню.
5. Удень порозмовляйте з дитиною про її страхи
Удень, коли дитина не відчуває страху, спитайте, чого вона боїться вночі. Розкажіть їй про способи, які допоможуть справлятися з нічними страхами й безсонням, такі як глибоке дихання, поступове розслаблення тіла від пальців ніг до голови. Навчіть дитину під час нападів страху уявляти собі (візуалізувати) місця, де вона почувається в безпеці, такі як морський берег або дитячий майданчик.
Підтримка батьків у більшості випадків допомагає дітям упоратися з їхніми страхами. Однак, якщо з часом страхи дитини посилюються, якщо вночі в неї трапляються панічні атаки або вона недавно пережила травматичну ситуацію, яка викликає в неї страх, треба обов'язково звернутись до дитячого психолога.
Розвиток дитини
Нещодавно в соцмережах розлетівся пост української режисерки Наталки Ворожбит: її 16-річна донька розплакалася після чергових заяв Трампа. І можна зрозуміти чому.
Уранці він говорить одне, в обід — інше, увечері взагалі передумує. Заяви деяких світових політиків як американські гірки, на яких ніхто не просив кататися.
Якщо навіть дорослі після новин ловлять себе на думці: «Ну все, катастрофа», то що відчувають діти й підлітки, які теж бачать цей інформаційний хаос?
Ми живемо в час, коли дітям особливо важливо показати, як працює світ емоцій, навчити їх стресостійкості й умінню знаходити баланс у будь-якій ситуації. Адже затамовані почуття рано чи пізно все одно проявляються.
Спробуйте уявити, що емоції дитини — це супергерої. Кожен має свою місію та роль. Вони можуть бути щитом, який захищає, або силою, що допомагає зцілитися. А ще внутрішнім навігатором, який підказує, у який бік рухатися.
Ми трохи пофантазували на цю тему й підготували для вас цікаву підбірку. Тож гортайте її разом з дитиною.
Дедалі частіше ми бачимо випадки, коли російські спецслужби вербують українських підлітків через інтернет. Обіцяють легкі гроші, «дорослі» завдання й «важливу місію», а потім дистанційно підривають своїх агентів.
Чи можемо ми взагалі говорити про здоровий сон в умовах війни? Як адаптувати рекомендації науковців до нашого контексту? Що краще – випити снодійне чи працювати над гігієною сну та пробувати психологічні техніки?
Про все це у новому епізоді подкасту «Простими словами» розповідає Антон Курапов – науковий співробітник «Лабораторії дослідження сну та свідомості» Центру когнітивної нейронауки Зальцбурга, доцент кафедри експериментальної та прикладної психології у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.
Через війну багато сімей було змушено покинути свої домівки. Для дітей це величезний стрес: новий дім, нова школа, нові люди. Але є способи, які допоможуть їм легше адаптуватися, знайти друзів і почуватися впевненіше.
Ідеться не лише про вміння спілкуватися, а й про формування здорової самооцінки та відчуття, що ти частина колективу. Тому підтримка батьків тут дуже важлива. Ось кілька ключових порад, які можуть допомогти дитині швидше знайти своїх людей.
КАЗКА ДЛЯ ДОРОСЛИХ
Жила була Потреба. І була вона страшною, ненажерливою і ненаситною. Потреба була настільки страшною, що її господар свято вірив - даси слабину - зжере з потрухами не звертаючи уваги на крики і спроби відбиватися. Тому Потребу тримали на ланцюзі в найдальшому і найтемнішому закутку. А щоб вона точно не вирвалася її тримали в нашийнику зі страху і наморднику з сорому.
І все б було добре, але Потребі було погано. Вона скорботно вила на місяць і відчайдушно заглядала в очі всім, хто випадково кидав на неї погляд. Іноді Потреба немов божеволіла - вона в розпачі рвала намордник і нашийник і виривалася на волю. І тоді наступав хаос. Потреба носилася як божевільна, їла все підряд, розносила весь двір і будинок, її довго ловили, а піймавши знову садили на ланцюг, обмотували соромом і провиною. І хоча вона розуміла що чинить погано і робить щось не так - не робити це вона не могла. Вона хотіла їжі і свободи. Хотіла відчайдушно і безнадійно.
Потреба любила господаря і не розуміла за що він так з нею. Адже вона хотіла служити йому і бути корисною. Але її чомусь боялися і соромилися. Від того потребі теж було сумно і соромно.
В один із днів щось змінилося. І прийшов господар і послабив зашморг сорому. А потім дав скоринку хліба. Потреба здивовано подивилася на нього не вірячи, що відбувається, а потім акуратно взяла скоринку, боязко махнувши хвостом. Скоринка була маленька, але смачна і від неї всередині було тепло і приємно. Потреба з подивом прислухалася до цих незвичних для неї відчуттів і блаженно заплющила очі. Тепер господар приходив частіше, приносив все більше скоринок, а іноді навіть кісточки. Потреба бачачи його тепер не тулилася в куток, а радісно виляла хвостом і намагалася облизувати руки. І незабаром стало ясно, що намордник з сорому вже не потрібен. Та й зашморг зі страху теж. Потреба стала вільно ходити по двору, і виявилося, що вона розумна і корисна. Може приносити палички і тапки, гавкає на чужих і грає з дітьми. А якщо її смачно погодувати - то вона сама тихо йде в куток, згортається в клубок і видихнувши засинає.
з helpingpractices
Анна Пермінова
Скільки років нам не було б, внутрішня дитина завжди з нами.
Хоче уваги, радощів, дивитися мультики до ночі та жити без дорослих турбот.
Як знайти до неї ключик?
Стосунки на відстані — завжди виклик. Але не вирок. Це доводять українські пари, які в розлуці через війну і підтримують особливий зв’язок
Їхній приклад надихнув нас на створення цілого матеріалу про те, як зберегти стосунки на відстані
Дитина змінює все: ритм життя, звички й навіть уявлення про себе. Раптом виявляється, що втома може бути безмежною, але любов — ще більшою. Що іноді найскладніше не заколисати немовля, а прийняти, що твоя дитина дорослішає.
У кіно, як і в житті, буває по-різному: драми, що зачіпають за живе, і комедії, які повертають легкість.
Ми зібрали фільми про материнство й батьківство, які допомагають побачити себе збоку та переосмислити важливе.
Якщо ви раптом помітили, що ваша дитина тиняється домом з похмурим виглядом і не знає, чим себе зайняти, — є хороші новини. Нудьга насправді може бути чудовим стимулом для творчості.
Адже коли дитина не отримує візуальних стимулів і готових рішень, вона вмикає фантазію. І замість шукати нові іграшки чи мультики створює щось цікаве з того, що під рукою. Наприклад, картонна коробка стає духовкою, а кухонна губка — тортом.
Тому наступного разу, коли дитина скаже, що їй нудно, не поспішайте діставати планшет а
СОРОМ'ЯЗЛИВА ДИТИНА
на проблему сором'язливості важливо звернути увагу вчасно;
часом не сором'язливі діти відчувають сором'язливість - це нормально;
важливо відрізняти сором'язливу дитину від інтроверта, який полюбляє усамітнення.
ЯК ДОПОМОГТИ СОРОМ'ЯЗЛИВІЙ ДИТИНІ:
1. розвиваємо навик спілкування
показуйте приклад дружнього і спокійного спілкування - діти вчаться, копіюючи дорослих;
граючи, створюйте сюжети: знайомства, спілкування, конфлікту і примирення;
посміхайтесь, коли спілкуєтеся з людьми. Навчіть малюка привітно посміхатися - і новим знайомим і "старим" друзям.
2. освоюємо мову тіла
обговоріть з дитиною, які пози і жести можна назвати "впевниними", а які "боязкими";
нехай у грі дитина виконує ролі сміливих, активних, рішучих героїв;
заняття в театральній, танцювальній студії допомогать навчитися впевнено та вільно рухатися.
3. якщо ви самі сором'язливі
ви знаете не з чуток, що сором'язливість - не вирок, а особливість, яку можна "приручити";
розповідайте дитині, що її почуття, її труднощі вам знайомі;
поділіться з дитиною своїми способами відчувати себе впевнено.
Автор: Шамаєва Н.
Дитинство у ваших дітей лише одне, іншого не буде. Серед десятка задач на день, сплануйте годинку для дитини, щоб побачити те, чого у поспіху не помічаєш. Щоб почути те, що у неї на серці)))
Травми внутрішньої дитини
Як розпізнати підлітковий булінг
Підлітковий вік дитини — це час змін, які можуть бути непростими для батьків. Діти заперечують усталені правила, сперечаються й тестують межі. Але це не проблема, а частина дорослішання
Ідейні суперечності, тиск соцмереж, страх невдачі — усе це лише підливає масла у вогонь. А отже, сварок не уникнути.
Як не втратити довіру дитини під час конфліктів?
Якщо хвилюєшся, що планшети і телефони в дитячих руках — це дуже погано, то поспішаємо тебе заспокоїти простим нагадуванням: гаджети корисні, якщо використовувати їх правильно. Або шкідливі — якщо використовувати безконтрольно
А ще перераховуємо їх плюси і мінуси для дітей — у каруселі. Разом із порадами, як все ж збалансувати час, проведений за блакитними екранами.
Бо повністю виключити їх із життя складно, але можна взяти звідти усе хороше
Ми всі заморилися через третій рік повномасштабної війни, а психологічне виснаження дорослих часто впливає на дітей. Особливо, коли хтось з батьків на фронті.
Як би дорослі не старалися добирати слова в розмовах із дітьми, іноді деякі репліки, сказані мимохіть і зопалу, можуть заподіяти шкоди. А деякі — серйозно ранити дитину, яка і так переживає за рідних.
Наша психологиня Марина Дробишева назвала поширені шкідливі репліки, які чула у своїй практиці від батьків, вчителів та інших дорослих.
Поясніть своїй дитині, що є ігри, в які грати небезпечно
Притча про вдячність
А тобі знайоме це відчуття, коли намагаєшся тримати все під контролем, сподіваючись убезпечити себе від несподіванок й уникнути помилок?
Правда в тому, що контролювати все просто неможливо Прагнучи тримати кожну деталь під пильним оком, ми лише виснажуємо себе, залишаючи менше місця для справжніх відчуттів, радості та спокою.
Заплющте очі та уявіть смак улюбленого фрукта або овочу, або навіть лимонної кислоти
Це одна з вправ, яка допоможе впоратися зі стресом, і порада від нашої Миросі.
Щоб допомогти дітям і батькам впоратися з емоційними викликами, ми запустили соцкампанію «Діти-супергерої», у межах якої підопічні фонду діляться простими техніками самодопомоги
Як сімейні ритуали стабілізують стан дитини під час війни ?
Ми б хотіли, аби наші діти росли у світі, де багато радості
Тому знаємо, наскільки це залежить від нас — адже це ми створюємо для дітей безпечне місце, простір для вираження емоцій та почуттів, моменти щастя. Попри війну та інші складні обставини.
Важкі й болісні дні для всієї України. Особливо складно зараз дітям, які на тлі масованих обстрілів можуть переживати сильний стрес і неконтрольовані емоції.
Інколи найкраща підтримка в такі моменти — просто бути поруч. Однак бувають ситуації, коли дитина не може впоратися зі стресом самостійно — і тоді варто втручатися дорослим.
Як правильно допомогти і коли краще не поспішати?
У складні часи війни, коли навколо стільки труднощів, батьки хочуть підтримати дітей і дати їм впевненість у собі.
Похвала допомагає дитині зберегти позитивний настрій і віру в себе. Проте важливо, щоб це було щиро, збалансовано та чітко.
Як зрозуміти мотиви вашого квадробера? Поради від психолога!
Ваш підліток почав імітувати поведінку тварин? Не хвилюйтесь — це може бути частиною пошуку себе. Дізнайтесь, як правильно підтримати квадробера і зрозуміти його внутрішні мотиви!
Розширюємо творчий потенціал дитини: поради та ідеї
Як розвинути дитячу уяву через малюнок та творчість
Дивні і лячні малюнки дитини! Що робити?
Як зрозуміти і допомогти дитині, яка малює страшних персонажів та події?
Як підтримати дитину.
Фрази, після яких у дітей починають рости крила.
Кінець канікул та початок нової чверті потребують адаптації, так само як і старт навчального року!
Щоб підтримати дітей та батьків, ЮНІСЕФ, Всеукраїнська програма ментального здоров'я Ти як? за ініціативою Олена Зеленська та психологиня Світлана Ройз створили міні-порадник про те, як підтримати дитину в турбулентні часи. І підтримати так, щоб це сприймалось як турбота, а не прояв контролю.
Вчимо дитину вирішувати конфлікти
Прості, але дієві кроки для правильної поведінки в конфліктних ситуаціях. Можна змінити трохи питання, адаптувати їх до віку дитини, але загальний напрямок залишається однаковим для всіх вікових груп.
В інтернеті, як і в житті, важливо піклуватися про себе та про свій стан.
Особливо важливо навчити цьому дитину. А ніщо так добре не працює, як власний приклад.
Якби діти вміли формулювати свої думки та заявляти про потреби від народження...
Як приборкати гнів? 7 дієвих способів
Арифметика ментального здоров'я
«Стійкість» для українців – це дієслово.
20 основних правил для зміцнення та щасливого шлюбу в сім'ї з дітьми (базуючись на сучасних дослідженнях і думках провідних світових психологів, таких як Джон Готтман, Естер Перель, Гаррі Чепмен)
(частина 1)
Поради, які допоможуть уникнути небажаної поведінки та впоратися з дітьми під час навчального процесу та вдома (частина 2)
Поради, які допоможуть уникнути небажаної поведінки та впоратися з дітьми під час навчального процесу та вдома (частина 1)
30 ідей, які варто втілити з дитиною цієї осені
ТЕХНІКИ ВИХОДУ З ПАНІЧНОЇ АТАКИ
ЯК РОЗПІЗНАТИ ПІДВИЩЕНУ ТРИВОЖНІСТЬ?
Як налаштувати дитину на підготовку домашнього завдання?
Як показати свою любов дитині?
Фрази-мотиватори із мультфільмів для підтримки дитини
Це не егоїзм...
Пам’ятка для батьків:
Багато українських жінок із дітьми переховуються в бомбосховищах, метро чи власних домівках. Ось декілька ігор та вправ, щоб відволікти дитину та допомогти зняти стрес:
Гра «Ти де?» — «Я тут!». Зробіть «сейф», куди малюк зможе заховати свої страхи у формі зім’ятих папірців, шишок, клаптиків, малюнків. Це може бути коробка з-під взуття, банка тощо;
Гра «Рукостискання». Діти вітаються за руку, при цьому не відпускаючи її при стисканні, поки не знайдеться нова людина для стискання іншої руки;
Дихальна вправа разом з іграшками. Запропонуйте дитині взяти улюблену м’яку іграшку та лягти на спину, поклавши її на живіт. Нехай вона вдихне так глибоко, щоб іграшка піднялася, а потім видихне, щоб іграшка опустилася.
Ця вправа — один з найкращих способів зняти стрес у дитини. До того ж вона допоможе дітям навчитися «дихати животом» для правильного, глибокого дихання;
Малювання, як антистресс. Малюйте будиночки, задля відчуття меж та безпеки.
Можна малювати ватними паличками, краплями, пластиліном, на кольоровому, на темному, на посуді, на тканині тощо;
Зробіть «Ловця снів» з паличок і кольорових ниток як павутинку. Або намалюйте та виріжте янгола-захисника. Можна повісити біля місця, де дитина спить, щоб той «ловив» погані сни й не пускав їх до малюка.
Ми переможемо!
Слава Україні!
Нашим дітям дуже важливо чути похвалу від батьків.
Бережіть себе.
Слава Україні!
Під час війни надзвичайно важливо зберігати спокій, не панікувати й акумулювати свої сили для підтримки нашої країни.
Але що робити, якщо трапився напад паніки?
Дихайте:
Зробіть декілька глибоких вдихів;
Спробуйте дихати "на чотири" в розміреному темпі: 1-2-3-4 — вдих; 1-2-3-4 — видих.
Або на 1-2-3-4 — вдих, на 1-2-3-4 — затримайте дихання, на 1-2-3-4 — видих і на 1-2-3-4 — затримайте дихання. Таких циклів має бути вісім.
Проведіть тактильні вправи:
Спробуйте масажувати пальці: натискати на нігтьову пластину кожного пальця, ніби розгладжуєте її. Коли сильніше натиснете, відчуєте неприємні відчуття і тоді повернетеся до реальності;
Обійміть самі себе руками та спробуйте зробити масаж (правою рукою масажуйте ліве передпліччя до шиї й назад, теж саме — з лівою рукою).
Пийте воду:
Склянка води заспокоює людину, якщо настає підвищене збудження, і важко самостійно повернутися до нормального стану.
Змістіть увагу:
Назвіть чотири властивості будь-якого предмета;
Скажіть прості фрази — "мене звати…", "мені стільки-то років", "я перебуваю в кімнаті", "стіни такого кольору", "сьогодні… число", "ось шафа, вона біла…", "оце диван — він м’який";
Називайте будь-що, що бачите перед собою, аби повернутися в ситуацію "тут і тепер".
Бережіть себе
Слава Україні
Діти схильні до емоційного сприйняття інформації не менше, аніж дорослі. Ось декілька порад, як спілкування з дітьми різного віку про військову агресію.
Для дошкільнят:
Для маленьких дітей добре доводити інформацію через казки. Є достатньо багато казок, які стосуються теми безпеки, не лише питання війни. Історії можна моделювати самим батькам, придумувати алегорії та сюжети, які б зображали події навколо.
Для дітей 7-12 років:
Проводьте алегорії з улюбленими героями з фільмів чи мультфільмів. Розкажіть, що кожен герой проходить випробування на сміливість та має подолати перепони.
Якщо хтось з дорослих в родині на позиціях у війську, чи на місцях в теробороні, варто пояснити, що це їхня робота та обов'язок, так сама як робота та обов'язок дитини зараз продовжувати навчання.
🧑 Для старших дітей та підлітків:
Старші діти вже мають доступ до інформації.
Завдання батьків – фільтрувати новини, які вони черпають з інтернет-простору та правильно визначати, з яких джерел вони беруть інформацію.
Про війну треба говорити. Варто звертатись до історії й казати про те, що Україна у своїй історії вже пережила низку воєн. Можна розповідати спогади родичів. Такі життєві історії дітей можуть заспокоїти.
Найголовніше правило – варто дитині завжди говорити правду, але без паніки та надмірних емоцій. Правильно підібравши слова ви можете психологічно підготувати дитину до звуків сирени, вибухів і т.д. Головне – дорослі мають проявляти спокій в очах дитини, в наслідок чого дитина буде відчувати безпеку.
Ми переможемо!
Слава Україні!
Кілька порад, які допоможуть вашим дітям пережити важкі дні.
Проводьте алегорії з улюбленими казками. Коли збираєте дитину в укриття, розкажіть, що кожен герой казок проходить випробовування на сміливість та має подолати перепони.
Розказуйте про янголів, які захищають. Коли лунають вибухи та постріли, але ви в безпечному місці, можна з дитиною уявляти Янголів, що захищають вас та боронять наших солдатів.
Долучіться до флешмобу малюнків. Коли у дитини виникають питання, що ми можемо зробити для допомоги, — малюйте з малечею малюнки підтримки та сміло викладайте їх у соціальні мережі.
Навчання за планом, вивчення іноземної мови, фізичні ігри, дихальні вправи.
Так ми допомагаємо стабілізувати організму психічну систему. Фізична активність має бути щоденною, вона відвертає увагу від негативних думок.
Слава Україні!
Альона Долгозвяга_Як_взаємодiяти_з_дiтьми_(1) https://youtu.be/9ydnEyOtuBw
Марина Акіменко (Миколаївська ОТГ) Відеоролик для батьків на тему “Як говорити з дітьми про війну» https://youtu.be/wvmd0F1vFv4
Інформація взята з сайту http://www.soippo.edu.ua/index.php/64-psykholohichna-sluzhba/4840-videoroliki-dlya-batkiv
Вже понад місяць Україна живе у стані війни. У зв’язку з цим у дорослих виникає питання, як говорити з дітьми на тему війни та й взагалі, чи говорити про це. Психологи запевняють, що говорити про те, що відбувається, з дітьми треба. По-перше, тому що питання, які стосуються життя і смерті, добра і зла, вимагають роз’яснення та підтримки з боку значущого дорослого. По-друге, для того, щоб дитина розуміла, що відбувається і чому звичний життєвий уклад змінився. А по-третє, якщо дитина не почує від дорослих чітких відповідей, вона почне шукати рішення самостійно. І тут вже може нафантазувати все, що завгодно. Внаслідок цього нерідко розвиваються різноманітні фобії.
Як реагувати на розмови дитини про війну?
Дії можуть бути такі:
запропонувати подивитися один одному в очі, адже коли ми дивимося в очі іншій людині, це дає більше відчуття безпеки та близькості;
можна запропонувати сказати одне одному слова підтримки чи просто якесь вітання;
можемо сказати: «Зараз ми всі переживаємо жахливо складний досвід. Але я так рада бачити тебе. І це означає, що ми справляємося, ми сильні»;
запропонувати дитині поділитися тим, що їй допомагає вистояти й справитися, поділитися зі своїм досвідом.
Після цього можна запропонувати дитині будь-яку дихальну практику.
Як відповідати на дитячі питання під час війни?
Чому ти плачеш? – Я сумую, бо декому з вояків, які за нас б’ються, зараз боляче.
Говоріть якомога простіше. Пам’ятайте, що дитина збентежиться, якщо побачить, що ви засмучені чи шоковані через жахливі причини, яких вона не здатна зрозуміти. Намагайтесь не виявляти надміру слабкості при дітях!
Чому люди помирають? – Більшість дитячих реакцій на новини складаються із здогадок. Дитина ще не має достатньо досвіду, щоб зрозуміти взаємозв’язок, очевидний для дорослих. Питання «Що?» породжує безліч питань «Чому?», наприклад, «Чому солдати помирають? Чому на нас напала інша країна?». Намагайтесь відповідати чесно і якомога коротше: «Солдати помирають, бо їх поранив ворог. Люди воюють, аби захистити свою країну. На нас напали, бо хочуть захопити нашу землю». Пам’ятайте, що говорити слід якомога простіше.
Мій тато теж загине? – На подібні питання відповідати важко, особливо якщо батько (чи інший родич) – військовий, медик чи волонтер (або перебуває далеко у небезпечній зоні). Не варто піддаватися бажанню сказати звичне й заспокійливе: «Ні, не загине». Зрештою, чи ми самі у цьому певні? А діти дуже чутливі до неправди. Тому варто сказати щось на кшталт: «Ти хвилюєшся, адже тато зараз допомагає відвойовувати країну, так? Ми всі хвилюємося. Але він не сам. Поруч із ним багато чоловіків та жінок, чия робота – захищати один одного. Ми сподіваємося, що він скоро повернеться. Але зараз має справи».
Навіщо нам їхати з дому? – Іноді порушення звичного життя сприймається дітьми дуже болісно. Переїзд, особливо раптовий, може викликати надмірне занепокоєння. У такому випадку можна сказати: «Ми їдемо, аби опинитися далеко-далеко від небезпеки. Подорож може бути нелегкою. Зрештою ми повернемося. Або у нас буде новий дім, більший та кращий».
Бережіть себе і пам’ятайте, що відповідати на дитячі питання слід щиро і якомога простіше. Будьте чесними і послідовними у своїх відповідях. У вас все вийде, а війна обов’язково закінчиться.
Інформація з сайту КУ СОІППО за посиланням
http://www.soippo.edu.ua/index.php/4817-yak-govoriti-z-ditmi-pro-vijnu
ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ!
ПРИ СИМПТОМАХ У ДІТЕЙ ПАНІЧНОЇ АТАКИ ТА СТРАХУ:
відчуття нестачі повітря або задухи;
запаморочення, хиткість або млявість;
миготіння чи прискорене серцебиття;
тремтіння або дрижання;
потовиділення;
нудота або неприємні відчуття в животі;
деперсоналізація або дереалізація;
відчуття оніміння або поколювання;
припливи тепла/холоду;
біль або дискомфорт у грудях;
страх смерті;
страх втратити контроль чи збожеволіти.
ПЕРША ДОПОМОГА:
1. Дихальна вправа. Повільно вдихаємо через ніс. Видихаємо повітря вузьким ротом. Видих має бути повільніший за вдих.
2. Зволожуємо слизову оболонку рота маленькими порціями води.
3. Робіть періодичний масаж мочок вух та кінчика носа.
4. Швидко стискаємо та розтискаємо кулачки.
5. Відволікання.
Озирнись навколо ( Уяви собі...)
" Знайди 5 речей, які ти можеш побачити! "
" Знайди 4 предмети, яких ти можеш торкнутися"
"Знайди 3 речі, які ти можеш почути "
"Знайди 2 речі, які ти можеш понюхати"
" Знайди 1 річ, яку ти можеш спробувати на смак".
6. Рахуємо подумки від 100 до 1.
7. Згадуємо слова пісні чи вірша.
8. При можливості випити теплий м'ятний чай.
9. Говорити дитині, что відчуття страху - це нормально. Страх допомагає нам зрозуміти та усвідомити, що відбувається. Необхідно навчитися контролювати свої відчуття та наближення страху ( панічної атаки) та виконувати безпечний поведінковий алгоритм
10. Дітям з 8 років можна розповісти все як є ( звичайно, в межах розуміння дитини) без паніки у голосі. Маленьких дітей необхідно відволікати та заспокоювати та запевняти, що ви завжди поруч ( полоскотати, почитати книжечку, розглянути картинки, помалювати, вигадувати короткі історії , пограти в слова, четвертий зайвий, вивчити чи повторити назви пору року, місяців, придумати риму ( рифма) до слів, рахунок до 10 (20,30,40...) і назад до 0, імена та по - батькові членів родини тощо - все у ігровій формі ) , подивитись хороший мультик на телефоні ( зараз можна)
10. Посміхайтесь дитині, дивіться їй в очі.
Підтримуємо дитину, яка переживає посттравматичний стрес
Поради для батьків
ü Подбайте, аби дитина перебувала в теплі та безпеці, подалі від шуму та значного скупчення людей.
ü Частіше обнімайте та притуляйте дитину до себе.
ü Говоріть із дитиною спокійним і ласкавим голосом.
ü Приділяйте дитині якомога більше часу та уваги.
ü Постійно нагадуйте дитині, що вона в безпеці.
ü Поясніть дитині, що вона не винна в тому, що сталося.
ü Намагайтеся не розлучати дитину з тими, хто піклується про неї — із братами, сестрами, близькими.
ü Дотримуйтеся звичного режиму життєдіяльності дитини.
ü Відповідайте на запитання дитини про події, що відбулися, простими словами, без подробиць, що можуть її налякати.
ü Дозволяйте дитині бути поруч із вами, якщо їй страшно.
ü Будьте терплячими, якщо дитина повертається до поведінки, яка властива дітям молодшого віку.
ü Створюйте умови для ігор та відпочинку дитини.
ü Допоможіть дитині займатися звичними для неї справами.
ü Поясніть дитині, що сталося і що відбувається в цей момент.
ü Дозвольте дитині сумувати, не чекайте, що вона виявиться сильною.
ü Вислуховуйте думки і страхи дитини без осуду.
ü Чітко визначте для дитини правила поведінки.
ü Запитайте дитину, що її турбує, чого вона боїться, підтримуйте її, обговоріть, як поводитися, щоб бути в безпеці.
ü Заохочуйте прагнення дитини бути корисною оточенню, надавайте їй таку можливість.
ü Намагайтеся убезпечити дитину від трагічних сцен або розповідей очевидців, від розпитування сторонніми про травмуючі події тощо.
Що робити, коли дитина під впливом сильного страху?
Обов’язково взяти себе в руки, вмити дитину водою, обійняти, пригорнути до себе.
Говорити: подивися на мене, дихай як я, я поруч, я захищу тебе, візьми мою руку, люблю тебе.
Шановні батьки! Поради від Світлани Ройз!
Важливо! Тілесні ранкові ігри для дітей (важливі в будь-який час - дітям і дорослим, але вранці саме зараз вони просто необхідні)
Від нашої "тілесності" зараз буде залежати, як ми впораємося із емоційним навантаженням, травмуванням.
☀️ Доброго ранку, носик, доброго ранку щічки, доброго ранку вушка,доброго ранку шийка, доброго ранку плечики і т.д. - торкаємося різних частин тіла, промовляючи слова (можливо, цілуючи). Треба пройтися по всьому тілу.
☀️ Ліпка - розминати тіло, як тісто, чи пластилін
☀️ Колобок - спочатку "засипати" муки - пройтись легкими рухами по всьому тілу, потім,"налити" води - рухи, що гладять. Ліпимо тісто, а потім робимо колобок - дитина сидить, обійнявши себе руками. А ми її обіймаємо за спинку. Розкриваємо руки - колобок "випікся"
☀️ Поцілунки - квадратный, трикутний, овальний - цілувати лобик чи щічку багатьма поцілунками так, щоб їх послідовність утворила форму
☀️ Якого кольору поцілунок (є прекрасна книга "якого кольору поцілунок) - наприклад, я тебе зараз цілую жовтим поцілунком, малиновим, райдужним в т.д
☀️ Люлечка. Сісти за дитиною, обіймаючи її за спинку, можна погойдатися
☀️ Обійманці - обійми мене, сильніше, ніж я
☀️ Кенгуру - дитина сідає животик к нашому животику і міцно обіймає
☀️ Призначити дитину головною по рахунку обіймів
☀️ Діду - діду, де ти там, не морозь (щічки, носик, попу,животик, ніжки..)...... нам - дорослий каже слова,торкається до якоїсь своєї частини тіла. Діти - називають її і також торкаються. Потрібно пройтись по всьому тілу
☀️ Коврик - простукати себе, все тіло,мов коврик
☀️ Орангутан - стукати із криком Яяяя себе по грудній клітині, мов мавпа
☀️ Торкатися один одного "різними доторками" - як зайчик, як змія, як лисиця хвостиком
☀️ Сніговик - "ліпимо" із тіла дитини сніговика. Просимо напружити всі м'язи, наче він замерз. А потім "гріємо сонечком" - - а зараз вийшло сонечко в сніговик тане. І дитина розслабляється
☀️ Очищення. Сонечко чи вода проходить (із нашими торканнями) по тілу зверху донизу - і змиває, освітлює все, що напружує, лякає, заважає
☀️ Малювати на животику, спині різні букви чи прості форми, а дитина має вгадати, що це
☀️ Домик .ти Домик - це у тебе підлога, (ніжки) стіни (проходимо по всьому тілу доторками),криша - голівка. Ти в домику. (Можна покласти руку на серце)
☀️ Квітка чи дерево. Запитати у дитини, ким вона хоче бути, якої квіткою, чи деревом. Торкнутися стоп - (в тебе дуже міцне коріння, воно із землі бере все, що потрібно для життя і міцно тримає тебе.) . Торкнутися боків (У тебе такий стрункий сильний міцний гнучкий стовбур. Він може зігнутися, може схилитися, але він ніколи не зломається. Він витримає всі вітри та урагани). Торкнутися голівки - (а це твоя крона - красива, ніжна, соковита, сильна). Ти - дерево Життя.
Важливо пам'ятати, що зараз діти і дорослі навряд чи зможуть грати в ігри, робити практики із закритими очима - поки що ми можемо намагатися контролювати всі процеси
Торкаємося тільки частин тіла, закритих одягом
Наші доторки - не поверхневі, не лоскочуть, а трохи проминають
Дитина може якусь гру просити повторювати багато разів - ця гра для неї найтерапевтична
Доброго доброго доброго дня ❤️
Шановні батьки! Сьогодні наші діти можуть бути втомленними, спустошеними. Це ознаки нового етапу стресу - і нам потрібні додаткові ресурси. Вони можуть бути "ліпучими" - не відпускати взагалі батьків, реагувати гостро на будь-який звук, відстежуючи звуки сирени чи вибух. На жаль, всім нам ще багато часу потрібно буде, щоб позбутися такої реакції. Якщо діти більш бліді - поїть їх, будь ласка, теплим - водою,чаєм. Розтирайте долоні, доручайте робити щось руками. Намагайтеся зустрітись з ними поглядом. Кладіть теплу руку на живіт. Зараз навіть корисні комп'ютерні ігри.
Дітям зараз особливо корисно бути поруч із іншими дітьми. Грати, бігати.
Їм зараз так потрібні наші слова про те, які вони молодці, які круті, як в такій складній ситуації тримаються і допомагають дорослим. І потрібно, коли тільки можливо, спати.
А ще їм так важливо чути про наші перемоги. Перемоги ЗСУ
Вони один одному передавали інформацію про знищені танки та літаки окупантів з такою радістю.
Діти питають - коли це все закінчиться? Ми виживемо? Ми кажемо - що наша Армія робить все можливе. І ми робимо все можливе, щоб бути в безпеці і допомагати їй.
Ми і Україна точно будемо Жити!!!