1.«Кодекс підприємницької поведінки». Розвиток підприємницької культури або «кодексу підприємницької поведінки», його зміна, поява і зникнення різних норм і правил.
2.Основні елементи планування підприємницької діяльності як складової менеджменту і цілісної системи (прогнозування, формування загальних завдань, встановлення термінів їх виконання та визначення ресурсного забезпечення, складання бюджетів).
3.Побудова стратегії й тактики досягнення успіхів
Д/з Підручник Карпюк Г.І. ст.27-53 ( читати, зробити конспект відповідно до тезисів)
Ми пропонуємо кілька чек-листів, які допоможуть Вам з'ясувати, наскільки добрі результати Вашої компанії в різних аспектах діяльності і яким аспектам слід приділити більше уваги:
Ваше фінансове становище;
Організаційна структура Вашої компанії;
Бачення і цінності Вашої компанії;
Управління інноваціями;
Управління активами;
Ваш ринок;
Ефективність обслуговування і дистрибуції;
Постійне поліпшення Вашого бізнесу;
Ваш менеджмент і персонал;
Ваше зростання.
Про етику вперше заговорив Аристотель, помітивши, що вона «допомагає пізнати, що варто робити і від чого варто утриматися».
Морально-етичний кодекс підприємця – це систематизований перелік норм, якими повинен керуватись кожний суб”єкт підприємницької діяльності у бізнесі.
Впевненість у користі своєї праці не тільки для себе, але і для суспільства, людей і держави.
Розуміння того, шо люди бажають та вміють працювати, намагаються реалізувати себе разом з підприємцем.
Віра у бізнес, ставлення до нього як до мистецтва, творчої справи.
Визнання необхідності конкуренції та водночас прагнення до співпраці
Повага до себе як до особистості та до будь-якої особистості як до себе. Повага до будь-якої власності, державної влади, громадських рухів, соціального устрою, законів.
Довіра до інших, повага до професіоналізму та компетентності.
Визнання цінності освіти, науки і техніки, інформатики, культури.
Турбота про екологію.
Прагнення до нововведень.
Гуманізм (це віра в цінність, свободу і незалежність людини. З точки зору гуманістів, всі люди володіють власними моральними цінностями і несуть відповідальність за власні вчинки. Таким чином, передбачається, що кожна людина здатна мислити розумно і робити раціональні висновки)
+Таким чином, морально-етичний кодекс сучасного підприємця виник як продукт історико-еволюційного розвитку уявлень про моральне обличчя та притаманні риси ділової людини, добросовісне ведення справ у бізнесі.
В процесі господарювання підприємець має справу з ресурсами, обладнанням, продуктами, документами та бізнесовими процесами. При цьому він постійно спілкується з підлеглими, з контрагентами по бізнесу, веде переговори, формує контакти з трудовим колективом та зовнішнім оточенням.
Від того як буде налагоджений механізм людських відносин у підприємницькому середовищі (як внутрішньому, так і зовнішньому), буде залежати авторитет підприємця та його успіх на ринку.
Відповідно до цього можна стверджувати, що підприємництво – це особливий стиль ділової поведінки та комерційного мислення.
Етика підприємництва – комплекс норм і правил моральної поведінки підприємця, його вміння поєднувати професійні вимоги управління із загальногуманітарними принципами, основою якого (вміння) є дотримання свого слова, чесність, порядність, виконання взятих на себе зобов’язань тощо.
Практична реалізація таких норм визначає поведінку підприємця етичною або неетичною.
Етика підприємництва стосується:
- поведінки суб’єкта господарювання;
- стилю його роботи;
- характеру його спілкування з учасниками підприємницького процесу.
Підприємницькі контакти будуються не лише на основі юридичних документів, комерційної вигоди, але й на основі взаємної довіри і поваги до людських цінностей.
Значення етики у підприємництві полягає в тому, що вона дозволяє оцінити і прийняти правильне рішення, вивчає вплив окремих дій на індивіда, підприємство, суспільство, зосереджує увагу на обов’язках і відповідальності, які бере на себе учасник підприємницького процесу.
Основними принципами етики підприємництва є:
- комплексність поглядів на призначення діяльності підприємця;
- історичність;
- відсутність силового втручання.
Етичні норми у підприємництві існують досить давно і їх можна звести до так званого етичного кодексу підприємництва, основними положеннями якого є:
1) впевненість у користі своєї праці не тільки для себе, а й для людей, суспільства, держави;
2) розуміння того, що люди бажають та вміють працювати, намагаються реалізувати себе разом із підприємцем;
3) віра у бізнес, ставлення до нього як до мистецтва, творчої справи;
4) визнання необхідності конкуренції та водночас прагнення до співпраці;
5) повага до себе як до особистості та до будь-якої особистості як до себе;
6) повага до будь-якої власності, державної влади, громадських рухів, соціального устрою, законів;
7) довіра до інших, повага до професіоналізму, компетентності;
8) визнання цінності освіти, науки, техніки, інформатики, культури;
9) турбота про екологію;
10) прагнення до нововведень;
11) гуманізм.
Окреме підприємство також може розробити власний етичний кодекс, у якому відображені моральні корпоративні цінності та критерії.
Етичні норми можуть бути розроблені й на рівні окремої професії: кодекс брокера, кодекс страховика, кодекс адвоката, кодекс туризму тощо.
Головною складністю дотримання етичних норм у підприємництві є те, що за їх порушення чи недотримання підприємець не несе юридичної відповідальності.
На підставі узагальнення переваг стратегічного планування, виділених зарубіжними вченими, наведемо найголовніші з них :
− забезпечує найбільш ефективний розподіл ресурсів;
− сприяє вибору нової логіки майбутнього;
− сприяє цілісному, комплексному підходу до підприємства і його оточення;
− мінімізує нераціональні дії підприємства у питанні подолання несподіваних змін і покращує координацію його діяльності;
− виступає ефективним засобом підвищення спроможності підприємства долати зміни;
− сприяє баченню перспектив підприємства.
Стратегічне планування характеризується певним горизонтом планування і певною часовою орієнтацією, має преативну орієнтацію (передбачає орієнтацію на майбутні зміни та своєчасне використання зовнішніх можливостей) та інтерактивну орієнтацію, яка ґрунтується на розробці прогнозів умов розвитку підприємства і передбачає моделювання майбутнього з врахуванням минулих досягнень підприємства, його теперішніх можливостей та майбутніх змін. Стосовно горизонту планування, можна погодитись з точкою зору І. Ансофа згідно з якою горизонт планування – це період часу, на який підприємство може скласти прогноз з точністю до 20 % . Стратегічний план є основою формування бізнес-плану підприємства. Він допомагає вирішити проблеми узгодження виробничих і відтворювальних процесів на підприємстві. Разом із тактичним плануванням стратегічне планування дає змогу перевірити можливість реалізації основних цілей підприємства з врахуванням перспективних чинників.
Звернено увагу на відомі чотири завдання, які розв'язуються в процесі стратегічного планування:
1) розподіл ресурсів;
2) адаптування до зовнішнього середовища;
3) внутрішня координація;
4) організаційний прогноз.
. Весь процес стратегічного планування відбувається в такій послідовності:
1. Оцінка перспектив і позицій підприємст- ва на сегменті діяльності.
2. Безпосередній вибір стратегії. Проводить- ся порівняльна оцінка окремих видів ви- робництв і вибираються найбільш вагомі стратегії.
3. Формулювання цільових завдань на корот- котермінову і довготермінову перспективу.
На першому етапі уточнюються кількісні і якісні параметри досягнутого рівня, вибирається структура всіх видів ресурсів на початок запланованого періоду і прогнозуються можливі зміни в цій структурі. На другому етапі проводиться порівняльна оцінка окремих видів виробництв і вибираються найбільш вагомі стратегії. На третьому етапі подається детальний перелік основних і допоміжних рівнів діяльності, у відповідності з часовими обмеженнями і рівнями управління на підприємстві.
Мета стратегічного планування – досягнення оптимального стану господарського суб'єкта, спланованого на певний проміжок часу.
Щоб уникнути помилок у процесі стратегічного планування поведінки підприємств, необхідно чітко уявляти суть і значення стратегії, роль і місце стратегії в загальному процесі планування, методи розробки стратегії і взаємозв'язки поточного планування із стратегічними планами, оскільки реалізація стратегічних планів здійснюється за участю поточних і оперативних планів, стратегічних і тактичних рішень.