МЕДІАГРАМОТНІСТЬ ДІТЕЙ: 

НАВИЧКА XXI СТОРІЧЧЯ


У столітті цифрових технологій, медіа грамотність є необхідним знанням, якого потрібно навчати дітей нарівні із іншими навичками. Це допоможе їм легко орієнтуватися у різноманітних медіа-ресурсах та розуміти цінність інформації, що вони отримують.

Для сучасних дітей існує безліч різноманітних джерел, зокрема традиційні ЗМІ (радіо, телебачення, газети та журнали). Але крім цього інформаційні повідомлення містять також:

·         відеоролики;

·         соціальні мережі;

·         меми;

·         відео ігри;

·         реклама та багато іншого.

Це все хтось створює, і це все має свою мету. Розуміння цієї мети і є основою меда грамотності.

 Медіа грамотності необхідно вчити дітей, тому що це…

1.     Дає змогу мислити критично. Діти мають навчитися самостійно оцінювати різні комунікаційні засоби та визначати, наскільки поданий у них матеріал відповідає реальності, якою є основна ідея повідомлення. Необхідно допомогти дитині правильно збирати інформацію для формування власної думки на основі здобутих нею фактів.

2. Допомагає споживати інформацію розумно.  Медіа грамотність формулює навички визначати, чи дійсно певне повідомлення заслуговує на довіру.

3. Навчає розпізнавати думку автора. Якщо дитина розуміє та приймає чужу точку зору, це допомагає їй поважати інші погляди, які можуть відрізнятися з її власними.

4. Допомагає відповідально створювати медіа повідомлення. Запорукою ефективної комунікації є визнання власної думки та оцінювання, що і як ви говорите, розуміння, що кожне повідомлення може впливати на іншу людину по-різному.

5. Дає змогу усвідомлювати роль медіа у нашій культурі. Плітки про знаменитих людей на обкладинках глянцевих журналів та комічні меми — це все засоби, що формують погляд дитини на світ та змушують мислити певним чином.

6.     Навчає розуміти ідею та мету автора. Повідомлення є інформативним, чи, може, автор намагається змінити думку та навіть агітує до якихось дій? Якщо дитина точно розуміє мету певного посилання, вона може зробити правильний та усвідомлений вибір. Коли ж ні, медійний вплив може призводити до неочікуваних наслідків.

З-поміж безлічі інформаційних джерел дитина може заблукати. Тому правильне навчання медіа грамотності допоможе не тільки уникнути негативного впливу ЗМІ та Інтернету на свідомість дитини, але і сприятиме її зростанню як людини, яка поважає оточених, має власну думку та не потрапить у пастки медіа-простору.

При отриманні мадіа грамотності :  свідомо та критично ставтесь  до інформації, що отримуємо з різних джерел.

ЯК НАВЧИТИ ДИТИНУ МЕДІА ГІГІЄНИ.

Чому всі ЗМІ — суб’єктивні, наскільки важлива інформація в сучасному суспільстві та як відрізняти реальну інформацію від вигаданої — розповідає PR-стратег Adwise.Agency (серед клієнтів — Цитрус, Алло, Parimatch) Сергій Дідковський.

Об’єктивність і суб’єктивність

Насамперед важливо пояснити, що інформація може бути об’єктивною і суб’єктивною. Перша стосується об’єкта, друга — суб’єкта. Наприклад, «іде дощ» — це об’єктивна інформація. Ми можемо перевірити це, відчути дощ на собі, намокнути під ним. Коли ми починаємо міркувати на тему дощу — це вже суб’єктивна інформація: «Дуже погано, що йде дощ, — я як раз помив машину» або «Добре, що йде дощ, — з’являться гриби». Це наше особисте ставлення, що ґрунтується на суб’єктивних поглядах і життєвому досвіді.

Із цієї точки зору всі ЗМІ (незалежно від країни, власників, популярності тощо) — суб’єктивні. Усе починається із суб’єктивності конкретного журналіста, продовжується редактором і закінчується власником видання.

Ми живемо в постіндустріальному світі, багато явищ якого визначаються інформацією. Якщо ми масово говоримо щось негативне про біткоїни, то їх курс відносно долара падає, якщо щось позитивне — росте. Це стосується будь-якого товару. Усе визначається сумою думок людей. У постіндустріальному світі те, що людина сказала, зазвичай, важливіше за те, що вона зробила. Принаймні в контексті ЗМІ.

Критичне мислення

Як перевірити: чи стосується інформація об’єктивних даних, чи це просто слова? Важливо мати критичне мислення і перевіряти інформацію.

Скільки разів не скажи слово «халва» — у роті солодше не стане. Критичне мислення як раз змушує людину скуштувати халву, щоб зрозуміти — існує вона взагалі, чи ні.

На жаль, більшість людей сліпо довіряють ЗМІ і не хочуть перевіряти інформацію. В основному, тому, що їм так комфортно. Наявність критичного мислення передбачає, у тому числі, вихід із зони комфорту.

Наприклад, багато людей бездумно діляться в Facebook постами про розіграш квартири в Києві, хоча це відвертий фейк. Ще один типовий приклад — обіцянки політиків. Мені здається, люди поки не хочуть розвивати в собі критичне мислення. А представники будь-якої влади ніколи не зацікавлені в тому, щоб громадяни країни володіли ним на максимальному рівні. Адже більшість політичних програм у світі — популістські, а популізм розбивається об критичне мислення.

Уявіть, ви приходите на ринок, і вам у пакет кладуть 10 нормальних помідорів і один гнилий — це ж ви винні, що вам його туди поклали. Потрібно було перевіряти. Шахрайство живе на довірі людини. Поки її можна обманювати, поки вона не вмикає захисні механізми критичного мислення, не починає вивчати продукт, який купує, — її будуть обманювати. Це як вуличні наперстки. У цій грі неможливо перемогти, але вона розрахована на людей, які готові себе обманювати і не ставитимуть навідних запитань про те, як взагалі гра працює, і чому я не виграю.

Як визначити правда це, чи фейк

Якщо ми бачимо пост про розіграш квартири в Києві, то для початку потрібно написати повідомлення на сторінку, де він опублікований. Отримати фотографії квартири, за допомогою сервісів, які є у відкритому доступі (наприклад, Google Image Search), перевірити, звідки взяті ці фотографії. Почати особисту взаємодію зі сторінкою: ставити навідні запитання, наприклад, чому вони розігрують квартиру. Рано чи пізно людина прийде до розуміння, що ніякої квартири не існує і її обманюють. Швидше за все, їй або не відповідатимуть, або відправлять фейкові фотографії іншої квартири.

Якщо це новинні фейки — завжди потрібно перевіряти джерела інформації. Дуже часто інформацію публікують сайти-одноденки, про які нічого не відомо. Завжди необхідно розуміти, звідки походить інформація, і спершу скептично ставитися до того, що тобі кажуть.


СТВОРЕННЯ КОЛАЖІВ

Безкоштовні програми для створення колажів Категорії статей: графіка та анімація ;20.03.2014 Теж торкається і необхідності швидко зробити колаж з фото, тут допоможе спеціалізований онлайн-редактор Для тих, хто, можливо, не знає, що таке "колаж" трохи поясню, що це. Наприклад, у вас є декілька фото красивих пейзажів, які ви хотіли б з'єднати або накласти один на іншій. Для того, щоб зробити з декількох незалежних картинок одну - потрібний спеціальний софт, який допоможе в цій справі. І якщо звичайні колажі створюються шляхом вирізування окремих деталей, і наклеювання їх на аркуш паперу, то при роботі з комп'ютером той же ефект досягається при вирізуванні потрібної ділянки фотографії за допомогою спеціальної програми. Як ви вже зрозуміли, нам знадобляться звичайні графічні редактори, точніше їх безкоштовні версії. **** Доречі, якщо вам ліньки качати та розбиратися із програмами, то можна скористатися дуже простим та інтуітивно дружнім онлайн-редактором online-collage.com (абсолютно безкоштовно). Якщо ж його можливостей вам буде замало, то допоможуть програми, що розглянуті нижче. Програми для створення колажів PICASA (скачати) Популярний редактор фотографій від Google. Ця програма вміє багато що і претендує на статус графічного комбайна, але в даному випадку нас цікавлять можливості програми, що пов'язані із створенням колажів. Все дуже просто - додаєте в програму ваші фотографії, далі тиснете на кнопку "Створити колаж" над мініатюрами фотографій і... І в декілька кліков створюєте свій фотоколаж:) Присутня достатня кількість інструментів для створення колажів на свій смак з індивідуальними налаштуваннями, а також "пресети" з готовими схемами, які допоможуть практично на автоматі створювати колажі. Якщо вам необхідно швидко створити колаж, Picasa - те що потрібно. сайт програми GIMP (скачати) Створення колажів - це одна з багаточисельних функцій, яку здатний реалізувати Gimp. До складу цього пакету входить безліч функцій, які знадобляться початкуючим дизайнерам. Дуже корисна штука для людини, яка плануєте займатися графікою частіше ніж раз на тиждень. сайт програми Paint.NET (скачати) Ще один безкоштовний варіант для того, щоб редагувати картинки, або створити з декількох одну, шляхом вирізування окремих частин. Хочу лише відмітити, що цей варіант більше підійде для новачка, оскільки значно легше в освоєнні. Прості налаштування, хороший функціонал і зручний інтерфейс - ось ті достоїнства, які відзначають багаточисельні користувачі цього редактора. Так само в Paint.net ви знайдете вже готовий ефект, який називається “Мозаїкою”, за допомогою якого можна зробити колаж на автоматі. Рекомендую спробувати. сайт програми Photovisi (скачати) Окрім звичайного софту, який потрібно встановлювати на комп'ютер існують і онлайн сервіси для малювання колажів. У мережі їх величезна кількість, але я підібрав кращий з представлених, тим паче, що цей сервіс на російській мові. Якщо ви обмежені в часі, а зробити колаж потрібно прямо зараз, то я не бачу сенсу скачувати спеціальний софтв, потім його встановлювати і вивчати, якщо все можна зробити онлайн. Сервіс Photovisi створений для вирішення вищеописаної проблеми. Тут все налаштовано на те, аби ви з декількох картинок зробили симпатичний колаж за лічені хвилини. Висновки: сьогодні ми познайомилися з кращими безкоштовними програмами для створення колажів. Сподіваюся, що після цього огляду ви виберете інструмент, який максимально підійде вам для творчості. Бажаю успіхів в роботі!

БУТИ МЕДІА ГРАМОТНИМ: ДЕСЯТЬ НЕОБХІДНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

Компетентності з медіаграмотності можно умовно поділити на чотири групи — розуміння медіа, використання медіа, комунікація за допомогою медіазасобів та вміння досягати власних цілей, застосовуючи медіа.

Медіаграмотність — це набір компетентностей, необхідних для активної й усвідомленої  участі в житті медійного суспільства. Нідерландська організація, яка спеціалізується на медіаграмотності, Mediawijzer.net, звернулася до експертів, щоб визначити, які це мають бути компетентності. На основі їхніх відповідей було створено модель, у яку щороку будуть вноситися зміни — й незначні, й ґрунтовні. Остаточним результатом є одна всеохопна модель, яка включає десять компетентностей із медіаграмотності.

Поділ та опис десяти компетентностей запропоновано на основі доповіді «Вимірюючи медіаграмотність» ('Measuring Media Literacy', 2011, EYE a.o.) та найновіших висновків опитаних експертів. Однак зміни в світі медіа дуже швидкі, тож цю модель доведеться до них пристосовувати, щоб вона залишалася сучасною й актуальною. Нагадаємо: раніше ЮНЕСКО опублікувала п'ять принципів медійної та інформаційної грамотності.

Розуміння

1. Розуміння все більшого впливу ЗМІ на суспільство.

Наше повсякденне життя все більше зазнає впливу засобів масової інформації. Цей процес, у ході якого широкий спектр засобів масової інформації проникає в наш світ усе глибше, і є все більшим упливом ЗМІ на суспільство. Медіаграмотність починається з усвідомлення цього процесу та його наслідків.

Ми поки не знаємо, якими будуть наслідки, що ми повинні вітати й чому мусимо протистояти. Але ми знаємо, що все більша присутність ЗМІ в суспільстві обговорюється скрізь — від перукарських салонів до університетів, від інтернет-форумів до ток-шоу на телебаченні. Медіаграмотність — це досвід, обговорення та дискусія щодо тенденцій та наслідків визначної ознаки нашого часу — все більшого впливу ЗМІ на суспільство.

2. Розуміння того, як побудовані ЗМІ.

Велика частина медіаконтенту приходить до нас повністю сформованою. Газети, фільми й рекламні ролики «завершуються» після того, як ви їх побачили. Остаточна форма включає технічні, економічні та стратегічні рішення. Бути медіаграмотним означає розуміти, як засоби масової інформації, які ви споживаєте, набувають своєї форми.

Виробники ЗМІ націлюють свої повідомлення на цільові групи. Телеканали адаптують свої програми на основі отриманих рейтингів. Видавці журналів зосереджують увагу на конкретній тематиці, мові й дизайні, щоби привернути увагу обраних цільових аудиторій. Бути медіаграмотним означає розуміти, як вибір цільової групи впливає на медіаформати та зміст. ЗМІ мають свої власні формати, норми та правила. Бути медіаграмотним означає розуміти внутрішню логіку різних ЗМІ і як вона впливає на повідомлення, що передаються.

3. Розуміння того, як медіа забарвлюють реальність.

Засоби масової інформації завжди представляють реальність із певного погляду. Цей погляд часто виділяється, як-от у рекламі певного продукту чи у викритті несправедливості в документальному форматі.

Але вона також може бути підсвідомою або прихованою. NRC повідомляє інші новини, ніж De Telegraaf; PowNed має іншу редакційну позицію, ніж VPRO. Також існують чіткі відмінності в нормах та цінностях, відображуваних у середньостатистичному американському ситкомі та в багатьох голландських художніх фільмах. Нарешті, засоби масової інформації також відіграють ключову роль у «створенні покірності» (теорія Ноама Хомського). Вони підтверджують домінантні ідеї (як, наприклад, про перевагу західного світу) і, як правило, затушовують винятки. Бути медіаграмотним означає розуміти, як медіа презентують дійсність, щоби мати можливість висловлювати компетентні судження.

Використання

1. Використання обладнання, програмного забезпечення й додатків.

Активна участь у житті медійного суспільства починається з технічних навичок використання медіа. Вони варіюються від простих завдань, як,-от використовувати мишку або відкривати вкладення, до складніших навичок, як-от налаштувати інтернет на мобільному телефоні або створити презентацію, й до дуже складних вмінь, таких як редагування відео або створення веб-сайтів.

Бути технічно майстерними також означає вміти обмежити користувацькі ризики. Медіаграмотні люди купують захисні чохли для смартфонів, вибирають безпечні паролі, використовують безпечний перегляд і встановлюють додатки для захисту від крадіжки на свої планшети. Але це також стосується і ставлення до засобів масової інформації. Бути медіаграмотним означає бути відкритим для використання нових засобів масової інформації, але також і не стати їхнім рабом. Це означає активно вивчати нові програми та технології, але не піддаватися на будь-яку нову рекламу; це означає також бути в змозі вимкнути свій телефон час від часу.

2. Орієнтація в медіасередовищі.

Багато працівників проводять у середньому чотири години свого робочого дня в інтернеті. Бути медіаграмотним означає розбиратися в медіасередовищі.

Спочатку ви намагаєтеся знайти свій шлях у визначених середовищах: пройти гру до кінця, знайти інформацію, яку ви шукаєте на сайті, а також переглядати меню свого мобільного телефону. Далі йдеться про розуміння залежностей медіадодатків. Наприклад, якщо у вас є комп’ютер із Windows, важливо знати, що ви можете вирізати таблицю, зроблену у Word, та вставити її у презентацію PowerPoint. І, нарешті, мова про вибір між медіадодатками. Коли використовувати свій мобільний телефон, а коли легше відкрити ноутбук? Коли стежити за розвитком новин по телевізору, а коли у Twitter? Коли використовувати Google, а коли краще піти в бібліотеку? Коли розмістити повідомлення на Facebook, а коли на LinkedIn? Медіаграмотні люди досліджують можливості та розвивають навички, щоб оптимально рухатися в медіасередовищах.

Комунікація

1. Пошук та обробка інформації.

У сучасному інформаційному суспільстві ми завалені інформацією. Громадські та комерційні медіаканали ведуть мовлення 24/7. Щоденно друкуються три мільйони газет. Незліченна кількість книг щорічно береться з бібліотек. Цифри щодо отримання інформації в інтернеті — ще більш астрономічні.

Бути медіаграмотним означає бути спроможним знайти те, що ви шукаєте, вибрати те, що вам потрібно, й визначити, наскільки надійною є ця інформація. А поряд із володінням ефективними стратегіями пошуку ви повинні вміти зберігати, повторно використовувати та поширювати інформацію. Для цього є все більше й більше інструментів, зокрема інструментів для закладок та Pinterest. Бути медіаграмотним означає бути здатним оптимально використовувати відповідну інформацію, зберігаючи її розумно, й ділитися нею з іншими.

2. Створення контенту. Теперішнє медіасуспільство — це суспільство 2.0.

Громадяни еволюціонували від споживачів (consumers) до споживачів-виробників (prosumers). Ми не просто дивимося телевізор пасивно, але реагуємо на те, що ми бачимо, у Twitter. Ми не просто йдемо в кіно, а й виставляємо свої власні відео на YouTube. Ми дізнаємося про світ не з книжок та енциклопедій, але й пишемо про нього у блогах та робимо свої внески у Вікіпедію.

Але і для людей, які активно не створюють контенту, життєво важливо вміти ефективно спілкуватися. Теперішнє медіасуспільство вимагає нових навичок комунікації та презентації від своїх громадян. Ви повинні знати, як донести інформацію до вашої цільової аудиторії і які медіа є найбільш придатними, щоби передати ваше повідомлення. Також важливо, щоб дизайн вашого повідомлення був привабливим, тому що наше медіасуспільство є візуальним суспільством, у якому картинка варта тисячі слів. Бути медіаграмотним означає бути спроможним створити функціональний і привабливий контент, щоб найкращим чином передати своє повідомлення цільовій аудиторії.

3. Використання соціальних мереж.

Теперішнє медіасуспільство — це мережеве суспільство. Ми перебуваємо в контакті з іншими в режимі 24/7 через електронну пошту, смартфони, онлайн-ігри й соціальні медіа.

У цих мережах необхідна робота виконується за рахунок співпраці. Якщо ви виключені з цих мереж, ви багато можете пропустити. Тому повна участь у медійному суспільстві означає можливість оптимально використовувати соціальні мережі. Це вимагає нових навичок у різних сферах. Перш за все, ви повинні навчитися, що можна й чого не можна робити, вивчити норми й цінності інтернет-спільноти й адаптувати свою поведінку відповідним чином. Це не те ж саме, що можна назвати конформізмом, тому що медіаграмотні люди можуть бути як відкритими і гнучкими, так і справжніми та впертими, де це необхідно. У реальному втіленні це означає знати правила, знати, що сказати, коли і як зафрендити і зберегти друзів — або справді відфрендити людей — у різних середовищах соціальних медіа.

Знати етикет також означає бути спроможним уникнути небажаних повідомлень. Соціальні медіа не тільки приносять зв’язки та співпрацю, а й неправомірне використання та зловживання. Медіаграмотні люди знають, коли інші люди поводяться невідповідним чином, і можуть ефективно покласти цьому край. Також дуже важливо розуміти, як працюють соціальні мережі: як поєднати людей для створення речей у співпраці? як вивести дискусію з колії? Як зробити, щоб вас побачили й почули? Чим важливо поділитися? Як ви можете стежити за іншими людьми й підтримувати їх? Взаємність і альтруїзм визначають медіаграмотних користувачів соціальних медіа, оскільки участь у соціальних мережах також означає, діяти, зважаючи на переваги для інших. Звісно, медіаграмотні люди переслідують свої власні цілі, але вони також поважають інтереси інших людей та спільноти в цілому.

Стратегія

1. Розмірковування про власне використання медіа.

Розуміння, Використання і Комунікація, в кінцевому рахунку, є лише умовами для останньої групи компетентностей: Стратегії. Як випливає зі значення слова, здебільшого «ЗМІ» завжди є засобом для реалізації особистих, соціальних, професійних або суспільних цілей.

Щоб оптимально використовувати можливості, надані засобами масової інформації, ви повинні бути в змозі задуматися про всі аспекти вашого власного використання засобів масової інформації. Перш за все, про вплив пасивного споживання ЗМІ на особистий добробут: що ви дивитеся, читаєте і слухаєте? Що насправді впливає на вас? Що ви вимкнули (й чого вам не вистачає)? І як це вплине на ваш спосіб життя і, в кінцевому рахунку, на ваше щастя? Тоді настають наслідки вашого власного активного використання засобів масової інформації. Наскільки ви розбираєтесь у ЗМІ? Що ви робите із засобами масової інформації (і що ви занадто мало або занадто багато робите)? Де, як, із ким і про що ви спілкуєтеся через медіа (і що ви тримаєте для себе або приховуєте від когось)? І як це впливає на ваше життя? Медіаграмотність — це розуміти своє застосування засобів масової інформації настільки, щоби ви могли зробити свідомий вибір для оптимізації власних медіадій.

2. Досягнення цілей за допомогою засобів масової інформації.

У сучасному медіасуспільстві практично неможливо досягнути особистих, соціальних, професійних або суспільних цілей без використання медіа хоча б у якийсь спосіб.

Завершити навчальний курс, побудувати кар'єру, проводити свій вільний час, купити будинок своєї мрії, провести найкращу у своєму житті відпустку, завести друзів, знайти партнера, підтримувати політичну партію, просувати ідеї, стежити за Папою, жити здоровим життям, бути щасливим: у всіх цих речах певну роль відіграють засоби масової інформації.

У багатьох випадках засоби масової інформації необхідні, як-от для пошуку будинку вашої мрії, роботи вашої мрії або партнера вашої мрії на Funda, Monsterboard чи Lexa, або щоби знайти інформацію про здоров'я та щастя. Найчастіше медіа забезпечують виконання термінової потреби, як-от виклик швидкої, супутникова навігація, що доставить вас на зустріч вчасно, обмін професійним досвідом із колегами в групі LinkedIn або спілкування через Whatsapp із коханим, який перебуває за кордоном. Іноді медіа вступають у гру після всього, наприклад, дозволяючи іншим розділити радість від прекрасної відпустки, успішної шопінг-терапії або надихаючого семінару. А іноді медіа не потрібні взагалі. Власне, це і є те, що описує медіаграмотність: бути спроможним протистояти спокусі, уникнути сміття, вміти бачити крізь певні списки, проігнорувати рекламу, протистояти методам промивання мізків, плекати повільність та могти знайти кнопку виключення. Бути медіаграмотним означає усвідомити свою власну мету, базовану на усвідомленій оцінці можливостей (і обмежень) медіа, ефективно використовувати медіа для своїх власних цілей. Унікальний власний спосіб, у який ви це робите, в кінцевому підсумку визначає вашу цифрову ідентичність