Як дисциплінувати 3-річну дитину.

Коли караєте 3-річну дитину, ви повинні бути впевнені, що ви чітко висловлюєте очікування та погоджуєтеся зі наслідками. 

Також переконайтеся, що ви з любов’ю та повагою ставитеся до наслідків за їхній неправильний вибір. 

В ідеалі ваш план дисципліни буде адаптований до темпераменту вашої дитини та включатиме стратегії, ефективні для більшості дітей дошкільного віку.

Стратегії виховання дітей дошкільного віку:

✅ Помічати хорошу поведінку

✅ Пропонувати вибір

✅ Використовувати тайм-аутів або тайм-інів

✅ Реалізація діаграм, наклейок

✅ Використання логічних наслідків

✅ Використовуйте тайм-аут або тайм-ін

Якщо ваш малюк розбурхається під час гри, йому, можливо, потрібно буде відпочити, перш ніж він зможе знову приєднатися до розваг. Якщо вони б’ють брата або сестру вдома, вам, можливо, доведеться убезпечити брата або сестру, негайно розділивши їх обох.

Тайм-аут може бути ефективною стратегією дисципліни, оскільки він повідомляє, наскільки серйозним було порушення. 

Це також дає дітям можливість заспокоїтися, щоб вони могли бути проникливими, коли ви обговорюєте з ними поведінку. 

Загалом дітям потрібно близько хвилини з розрахунку на рік життя, щоб тайм-аут був ефективним. Таким чином, 3-річна дитина може сидіти три хвилини, тоді як 4-річна може знадобитися чотири хвилини.

✅ Зверніть увагу на хорошу поведінку

Ви можете помітити, що багато говорите своїй дитині про те, чого вона не повинна робити, наприклад, не лізти в сумочку людини, яка сидить поруч з вами, або не їсти рис пальцями. 

Важливо також «зловити їх на тому, що вони хороші». Помічаючи та описуючи позитивну поведінку, ви заохочуєте дошкільнят і даєте їм уявлення про те, що вони повинні робити. 

Помічати бажану поведінку найкраще, коли вона конкретна. Замість того, щоб говорити: «Ти найкраща дитина в усьому світі», скажіть: «Я помітив, як ти приніс свій посуд до раковини, коли закінчив їсти». Потім похваліть за таку поведінку.

✅ Використовуйте діаграму наклейок

Якщо ваша дитина бореться з певною поведінкою, наприклад, не лежить у своєму ліжку цілу ніч, створіть таблицю наклейок. 

Потім скажіть їм, щойно вони зароблять певну кількість наклейок (наприклад, три чи п’ять), вони можуть отримати більшу винагороду, наприклад вибрати особливий фільм для перегляду. 

Системи винагороди можуть поступово припинятися після того, як ваша дитина навчиться навичок, необхідних для досягнення своїх цілей.

✅ Встановіть здорову практику

Створюйте стратегії, які допоможуть вам і вашій дитині говорити про проблеми поведінки та рішення. Наприклад, ви можете створити особливе місце в будинку, де ви з дитиною обговорюєте важливі теми. 

Ви також можете зробити домашнім правилом, щоб конфлікти та проблеми обговорювалися після періоду охолодження, коли рішення краще вирішувати в спокійній манері. (Це правило буде корисним і для дорослих також)

✅ Дайте ефективні інструкції

Даючи правильні вказівки,  ви збільшуєте шанси, що ваша дитина послухає. Покладіть руку на плече вашої дитини або встановіть зоровий контакт, перш ніж намагатися дати вказівки. Після того, як ви дасте вказівки (почергово), попросіть дитину повторити те, що ви сказали, щоб переконатися, що вона зрозуміла.

Не забудьте зробити це коротким і приємним. Вам не потрібно вдаватися в тривалу дискусію про те, чому поведінка є неприйнятною. З маленькими дітьми краще робити все просто і конкретно.

✅ Пропозиція на вибір

Дошкільнята пишаються тим, що вони незалежні «великі діти». 

Дозволити їм відчути, що вони певною мірою контролюють своє життя, може значно покращити поведінку. 

Деяким дітям, особливо дітям ближче до 3 років, буде краще з меншим вибором — два-три. 

Діти старшого дошкільного віку можуть вибрати з більшої кількості варіантів, включно з вибором одягу з усього свого гардеробу або будь-якої достатньо корисної закуски з продуктового магазину.

✅ Надайте альтернативи

Коли ваша дитина погано поводиться, навчіть її альтернативним способам задоволення своїх потреб.

 Якщо вони кидають іграшку, розлютившись, поговоріть про інші стратегії, які могли б допомогти їм подолати ці почуття. 

Замість того, щоб просто карати дитину за погану поведінку, допоможіть їй зробити кращий вибір у майбутньому. Ставте такі запитання, як: «Якщо інша дитина схопить твою іграшку, що ти можеш зробити замість того, щоб штовхати її?»

Консультація для батьків

«Вчимо з дитиною правила дорожнього руху»

 У родині не жалкують часу на те, щоб пограти з дитиною, погуляти, навчити читати або малювати, відправити її в спортивні секції, у всілякі кружки, але рідко знаходять п'ять хвилин в день, півгодини в тиждень, щоб навчити дитину уникати нещасного випадку, особливо на вулиці.

Досить вивчити "історії хвороб" дітей, що постраждали від травм, отриманих у результаті дорожньо-транспортної пригоди, поговорити з лікарем-хірургом або травматологом, щоб зрозуміти просту істину - з кожних двадцяти випадків дев'ятнадцять, виявляється, типові (часто повторюються) виникають у тих самих стандартних ситуаціях, число яких не таке уже велике. Ситуації ці можна знати, а поведінці в них — навчити. Та все ж нещастя можна запобігти!

Головним у вихованні законослухняного громадянина( у тому числі і як учасника дорожнього руху) для батьків повинен бути принцип «Роби, як я». Щоб дитина не порушувала Правила дорожнього руху, вона зобов'язана не просто їх знати – у неї має сформуватися навичка безпечної поведінки на дорозі. Навіть якщо ви спізнюєтеся, все ж переходьте дорогу там, де це дозволено Правилами; у власному автомобілі дотримуйтеся швидкісного режиму; користуйтеся ременями безпеки й не дозволяйте перебувати дітям до 12 років на передньому сидінні. Приклад батьків буде куди ефективнішим, ніж сотні разів повторені слова «не ходи на червоне світло».

Навчайте дітей умінням орієнтуватися в дорожній ситуації, виховуйте потребу бути дисциплінованими на вулиці, обережними й уважними! Знайте, якщо Ви порушуєте Правила дорожнього руху, ваша дитина буде діяти так само!

Пам’ятайте, що ви стаєте учасником дорожнього руху не на проїзній частині вулиці, а ще тротуарі. Тому відправляючись з малюком, поясніть йому, що потрібно бути уважним з перших же кроків, виходячи з під'їзду будинку. Пройдіть із ним увесь шлях і намагайтеся показувати найнебезпечніші ділянки на дорозі. Відзначте ті моменти, які виникають при посадці в громадський транспорт і, особливо, при виході з автобуса або тролейбуса.

Навчіть своїх дітей правилам безпечного переходу проїзної частини дороги!

Разом обговорюйте найбільш безпечні шляхи руху, щодня нагадуйте дитині: ПЕРШ НІЖ ПЕРЕЙТИ ДОРОГУ - ПЕРЕКОНАЙСЯ В БЕЗПЕЦІ!

Поясніть дитині, що зупинити автомобіль відразу - неможливо!

Щоб правильно вибудувати процес навчання, необхідно враховувати психологічні і вікові особливості дітей.

Психологічні особливості дітей

У малюка дошкільного віку обмежене поле зору, тому він не може навіть приблизно визначити відстань до автомобіля, що наближається. Зрозуміти, з якою швидкістю рухається авто, здатний навіть не кожний школяр.

Навіть якщо дитина дивиться на автомобіль, це не значить, що вона його бачить. Захоплений власними думками, переживаннями, часто малюк просто не помічає транспортний засіб.

Малята в дошкільному й молодшому шкільному віці взагалі не сприймають автомобіль як погрозу. Для них яка-небудь іграшка, м'яч набагато важливіше здоров'я й життя. Тому існує правило: якщо на дорогу викотився м'яч – чекай дитину. Потреба дітей у русі в цьому віці, яка переважає над обережністю, прагнення грати в будь-яких ситуаціях, не вміння швидко оцінити обстановку або прийняти правильне рішення, недостатні знання про джерела підвищеної небезпеки можуть привести до сумних наслідків.

Усі ми живемо в суспільстві, де треба дотримувати певних норм і правила поведінки в дорожньо-транспортній обстановці. Найчастіше винуватцями дорожньо-транспортних випадків є самі діти, які грають поблизу доріг, переходять вулицю в невстановлених місцях, неправильно здійснюють посадку в маршрутні транспортні засоби й висадження з них.

Варто звернути увагу на те, що діти – це особлива категорія пішоходів і пасажирів. Їх не можна міряти тими ж категоріями, що й дорослих, адже для них дослівне трактування Правил дорожнього руху неприйнятне, а нормативний виклад обов'язків пішоходів і пасажирів на недоступній для них дорожній лексиці, що вимагає від дошкільників абстрактного мислення, ускладнює процес навчання й виховання.

От чому із самого раннього віку необхідно вчити дітей безпечній поведінці на вулицях, дорогах, у транспорті й Правилам дорожнього руху, вибираючи форми й методи навчання найбільш придатні для їхнього віку. У цьому повинні брати участь і батьки, і заклади освіти: в дитсадках, школах та інших освітніх установах.

У процесі навчання дітей правилам дорожнього руху, основне завдання батьків і педагогів — сформувати три основні навички поведінки, які допоможуть дитині зорієнтуватися в дорожніх ситуаціях.

1. Навичка зосередження уваги – це межа, перед якою необхідно зупинятися, витримувати паузу, для психологічного орієнтування у зв'язку з переходом у небезпечну зону, а також для адекватної оцінки обстановки не тільки очима, але й думкою.

2. Навичка спостереження – дитина повинна бачити предмети, що оточують її, як рухливі (автомобілі, що рухаються по дорозі) так і нерухливі (автомобілі, що стоять на узбіччі, в кущах і т.д.), що закривають огляд проїзної частини, сприймати їх як потенційну небезпеку.

3. Навичка самоконтролю – ступаючи на проїзну частину, поспіх і сум'яття необхідно залишити на тротуарі, дотримуватись повного спокою й не відволікатися ні на що ті кілька хвилин, які потрібні для переходу дороги.

Пам’ятайте, всі ці поради та, головне, знання Правил дорожнього руху та поведінки на дорогах, допоможуть уникнути небезпечних ситуацій - збережуть Ваше здоров’я та життя!

Як діяти, якщо ви стали свідком як тоне людина

25 липня запроваджений Всесвітній день запобігання утопленню. 

Утоплення є однією з головних причин смерті дітей і молодих людей у віці від 1 до 24 років.

⚠️ ДСНС України заявляє: від початку літа станом на 5 липня на водоймах країни загинуло 175 людей, з них – 22 дитини.

 Сьогодні ми нагадаємо, що робити, якщо ви стали свідком того, як тоне людина, і яких правил варто дотримуватися, щоби уникнути утоплення.  

Передусім зауважте: надавати першу допомогу у воді може лише досвідчений рятувальник.

Переконайтеся, що порятунок інших не зашкодить вам самим – не ризикуйте власним життям.

Покличте на допомогу.

Якщо людина, яку витягли з води, не реагує на вас, викличне екстрену медичну допомогу за номером 103.

*Далі дійте за правилами, наведеними на інфографіці.*

💊 *Що покласти до аптечки першої допомоги? Поради від МОЗ.*

У будь-якій надзвичайній ситуації – зберігайте спокій.

Запорука вашого спокою – готовність до непередбачуваних подій.

Укомплектована аптечка та вміння нею користуватись – одна із ланок такої готовності.

Чи не у кожного з нас вдома є ліки чи засоби першої необхідності: знеболювальні, жарознижувальні, сорбенти тощо. Чи не у кожній оселі є термометр та бинти.

Тож, надаємо вам рекомендації МОЗ, як укомплектувати вміст вашого набору для першої допомоги, щоб бути готовим до будь-якої надзвичайної ситуації: природного, техногенного чи воєнного характеру.