У суспільстві постійно відбуваються зміни, що потребують нових підходів до виховання і навчання дітей. Час потребує від педагогів вносити у власну діяльність нові прогресивні ідеї, нововведення, оскільки вони відповідальні за розвиток і виховання покоління ХХІ століття.
У нашому дошкільному закладі існує єдина науково-методична проблема «Формування морально-етичних засад у дошкільників засобами художніх творів В.О.Сухомлинського». Одним із головних завдань роботи нашого дошкільного закладу є робота що до впровадження педагогічної спадщини педагога гуманіста В.О.Сухомлинського.
Працюючи з дітьми дошкільного віку, ми допомагаємо їм пізнати навколишній світ, світ природи, розвивати в душі такі чудові почуття, як доброта, любов, дружба, чесність, повага, співчуття, розуміння як себе, так і інших.
Дітям близькі всі ці поняття і почуття. Потрібно тільки створити умови, певні ситуації – і душі дітей відгукнуться і «розкриються, як квіти на ранковій зорі».
З нашого досвіду можемо сказати, що на дітей дошкільного віку мають великий вплів твори морально-етичного змісту. Твори Василя Олександровича Сухомлинського (казки, легенди, оповідання) - це багатющий матеріал, що подає дітям загальнолюдські цінності й високу мораль не у вигляді сухих і нудних повчань та наказів, що надто часто викликають у дітей природне прагнення чинити навпаки, а подані в такій словесно-емоційній формі, яка невимушено підводить дітей до самостійного висновку: чому саме потрібно поводитись гарно, чому лише позитивні вчинки сприяють справжній радості та задоволенню.
В.О.Сухомлинський – найвідоміший сучасний педагог-гуманіст. Кожна дитини, на його думку. – цілком особливий, унікальний світ – Особистість. Морально-етичному вихованню присвячені численні статі, оповідання, книги. методика виховання В.О.Сухомлинського спрямована «на виховання внутрішніх,психічних регуляторів особистості – совісті, емпатії, почуття власної гідності».
Наш педагогічний колектив впродовж багатьох років вивчає педагогічну спадщину В.О.Сухомлинського, досліджує виховну та дидактичну її складові задля трансформації його ідей у практику роботи дошкільного навчального закладу.
Провідними ми вважаємо такі ідеї великого педагога:
Ø Підвищення професійної культури вихователя.
Ø Турбота про здоров'я дитини.
Ø Гуманізація навчально-виховного процесу.
Ø Розвиток загальнонавчальних умінь та навичок.
Ø Розумовий розвиток вихованців.
Ø Духовне становлення особистості дошкільника. Громадянське виховання.
Ø Трудове виховання.
Ø Виховне середовище. Гармонійна взаємодія всіх учасників навчально-виховного процесу: педагогів, вихованців, батьків, громадськості.
Ø Сім'я як головний чинник виховання.
В інтегрованому ж вигляді вони висвітлюють найголовніше у вченні В.О.Сухомлинського - гармонійний розвиток особистості дошкільника на засадах гуманізму. Провідне місце у вихованні особистості Добротворець відводить формуванню у дитини духовності, яка є мірою людського в людині".
Реалізуючи його ідею щодо розвитку особистості, наш педагогічний колектив визначив у своїй діяльності наступні завдання:
Ø Фізичний розвиток вихованців, формування здорового способу життя, установки бути здоровими.
Ø Духовне становлення особистості.
Ø Інтелектуальний розвиток дошкільників.
Ø Соціальний розвиток.
Мета нашої діяльності - гармонійний розвиток особистості дошкільника, виховання духовної, благородної людини. Чи можливо це в звичайному дошкільному навчальному закладі з усіма його проблемами сьогодення? Твердо переконані, що так, бо стоїмо на позиції: кожна дитина має право на турботу про неї, увагу, повагу, плекання, створення умов для її розвитку, орієнтацію на життєвий успіх, тобто на любов до неї, бо вона - людина.
На шляху до її реалізації окреслюємо для себе:
а) завдання-мінімум: У випускника дошкільного навчального закладу сформовані почуття самосвідомості, адекватної ідентифікації себе зі своїм «Я», уміння співвідносити свої бажання, можливості та прагнення до здійснення мети діяльності, здатність уявляти себе в минулому, теперішньому, майбутньому часі, орієнтуватись у своїх основних правах і обов’язках. Це характеризує дошкільну зрілість дитини та її психологічну готовність до систематичного навчання у школі.
б) завдання-максимум: випускник дошкільного навчального закладу мусить бути фізично здоровою, духовно багатою, інтелектуально розвиненою, креативною, соціально адаптованою особистістю; він уміє узгоджувати особисті інтереси з колективними; підготовлений для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь; виявляє збалансованість набутих знань, умінь, навичок, сформованих бажань, інтересів, намірів та особистісних якостей і вольової поведінки; компетентний перед його вступом до школи, до нового соціального статусу ― школяра.
Всією організацією навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі педагоги намагаються сприяти тому, щоб кожен вихованець на дистанції від завдання-мінімуму до завдання-максимуму зайняв свою нішу відповідно до своїх нахилів, здібностей, таланту, міг в повній мірі реалізувати себе.
В.О.Сухомлинський стверджував: "Людину треба виховувати. Для цього потрібно знати, що і як виховувати".
Педагогічний колектив нашого дошкільного навчального закладу (ясел-садка) №1 «Калинка» розпочав роботу над науково-методичною проблемою «Формування морально-етичних засад у дошкільників засобами художніх творів В.О.Сухомлинського»
Відомо, що вихователь може досягти мети лише в тому разі, коли ця мета буде сприйнята і самим вихованцем. “Я розумію майстерність виховання так, що кожне доторкання вихователя до свого вихованця є в кінцевому підсумку спонуканням до праці душі. Чим тонше й ніжніше воно, це спонукання, тим більше сил, що виходять з глибини душі, тим більшою мірою стає маленька людина вихователем самої себе”, – наголошував В. Сухомлинський.
Але як цього досягти? Як запалити в душі дитини вогник самотворення? Як переконати кожну дитину в її самоцінності? Як сформувати самоповагу, людську гідність, інші доброчинності, які стануть рушійною силою самоконструювання, самотворення, самовдосконалення, самореалізації особистості в майбутньому? Ми вели пошук такої системи роботи, яка забезпечила б взаємодію, співпрацю вихователя та дошкільника в становленні особистості останнього. Вивчення досягнень педагогічної та психологічної науки, спадщини В.О.Сухомлинського, етнопедагогіки, перспективного педагогічного досвіду та постійне «занурення» з цим багажем інформації в реальне дошкільне життя дозволило нам усвідомити давнє «Все починається з любові» та віднайти концентрований вираз цілей, завдань та змісту «доторкання» і «праці душі» – формулу «Три люблю». Постулати формули «Три люблю» визначають ставлення дошкільника до себе, до людей, до природи та базуються на певних інваріантах, а саме:
1. Я люблю себе «Цінність маленького «Я»»
1.1 Бережу себе від травм, дбаю про своє здоров’я.
1.2 Розвиваю в собі найкращі людські якості, займаюсь самовихованням, проектую свої дії.
1.3 Підготовлений для набуття у подальшому спеціальних знань та вмінь.
1.4 а) Розвинені моральне оцінювання та самооцінка.
б) Оволодіває вміннями та навиками самообслуговування, змістовного відпочинку (самозбереження, самооздоровлення, самопізнання, самоставлення, самоорганізація, самовиховання, саморозвиток, самоконтроль, самореалізація).
1.5. Володію вмінням співвідносити свої бажання.
1.6. Розумію важливість своїх прав і обов’язків, маю почуття гідності, відповідальності і справедливості.
2. Я люблю маму, тата, родичів, друзів, співгромадян, людство.
«Садок і родина – сім’я єдина»
2.1 Прагну вести себе так, щоб мої вчинки не викликали в батьків сліз та сивини, а щоб пишалися моїми здобутками та досягненнями.
2.2 Ціную дружбу, дбаю щоб одноліткам було добре і цікаво з ним. Відповідно поводжусь з однолітками.
2.3 Вчуся спілкуватися з іншими людьми та розуміти їх.
2.4 Цікавлюсь життям та творчим шляхом людей.
2.5 Шанобливо ставлюсь до людей літнього віку та з особливими потребами, розумію їхні емоційні переживання. Співпереживаю і готовий прийти на допомогу.
3. Я люблю свій дім, свій двір, свою вулицю, свій дитсадок, своє місто, свою країну Україну, Всесвіт.
«Справжні сини і доньки України»
3.1 Дбаю про чистоту й безпеку своєї рідної домівки, двору, садочка.
3.2 Шаную державні символи та символіку міста (Прапор, Герб, Гімн), зберігаю та примножую національні традиції України і рідного міста.
3.3 Пізнаю світ, розумію поняття “людство”, шаную звичаї інших народів.
3.4 Бережу природу, усвідомлюю себе частинкою природи.
3.5 Розумію необхідність дотримання прийнятих норм поведінки у дитячому садку, сім’ї, транспорті, громадських місцях, на вулиці.
Науково-педагогічна тема, над якою ми працювали протягом 2008 – 2013 років: “Модернізація роботи ДНЗ через поєднання Базового компоненту дошкільної освіти, державних базових програм та прогресивних ідей дошкільного виховання, обґрунтованих педагогічною спадщиною В.О.Сухомлинського” та багаторічний досвід впровадження його ідей в навчально-виховний процес переконав у доцільності втілення постулатів формули «Три люблю» засобами художніх творів В.О.Сухомлинського.
Вона практична, технологічна, адже містить такі завдання:
1. Сприяє прийняттю дошкільниками мети педагогічної дії щодо розвитку їх особистості, духовного становлення. Співпраця з вихователем стає бажаною.
2. Привертає увагу дітей до самих себе, актуалізує їхнє “Я”, спонукає до самопізнання, самоорганізації, самоконтролю, самовдосконалення, формує позитивне самоставлення.
3. Приваблива і зрозуміла за змістом, вона гарно сприймається вихованцями, бо є для них вітрилом у безмежному життєвому морі, де так легко загубитися крихітці; налаштовує на вибір життєвої мети, ідеалів; складає канву самохарактеристики, плану самовиховання, життєвого проекту; підказує шлях до себе кращого.
4. Написана у формі самонаказу, вона стає власним надбанням кожного, хто її сповідує. Дитина, озброєна формулою «Три люблю» стає впевненішою, захищенішою.
5. Вже читання чи пригадування складових цієї формули сприяє самонавіюванню, самопрограмуванню, самопроектуванню, самозобов’язанню, що спонукає дошкільника до діяльності, стимулює його вольову сферу.
6. Сповідування формули «Три люблю» відбувається в режимі самодиференціації. Кожна дитина вбирає її потенціал в залежності від свого віку, чуттєвого досвіду. Формула концентрує увагу дитини на зоні найближчого розвитку, націлює на перспективу, “веде” її східцями розширення людської свідомості вгору.
7. Сприяє усвідомленню триєдності позитивного ставлення до себе, до людей, до природи для цілісності своєї особистості.
Формула "Три люблю" - основа організації життя та діяльності вихованців нашого дошкільного закладу. Цілі, завдання та зміст виховної роботи, закладені у формулі, трансформувалися в систему традицій, виражених у різного роду заходах, афоризмах та особливій атмосфері дитсадка.
Педагогічним інструментарієм концепції гармонійного розвитку особистості вихованця, його духовного становлення є:
1. Кімната «Казок»;
2. Творча лабораторія «Всезнайки»;
3. «Мала Третьяківка»;
4. Уроки Сухомлинського (милування, мислення, доброти, історичні цікавинки);
5. Уроки "Три люблю";
6. Гуртки: «Я і природа», «Студія «Казка»», «Умілі рученята», «Цікаве орігамі», «Силова гімнастика»;
7. Клуб розповсюдження унікальної педагогіки В.О.Сухомлинського;
8. «Школа соціальної адаптації»;
9. Педагогічні години, семінари-практикуми, консультації, виставки;
10. Дні відкритих дверей;
11. Дні громадянського виховання за літературно-педагогічною спадщиною В.О.Сухомлинського;
12. Дні театральної діяльності за літературно-педагогічною спадщиною В.О.Сухомлинського;
13. Дні здоров’я;
14. Свята та розваги;
15. Проектна діяльність.
На нашу думку, організація життя дошкільного навчального закладу на основі формули «Три люблю» допоможе педагогам ніби виокремити зі змісту, організації, взаємодії, методів та форм роботи найдоцільніше для особистісного зростання кожного вихованця; педагогічне співробітництво стане більш цілеспрямованим, прозорим, більш прагматичним і піднесеним водночас. Сповідування цієї формули сприятиме відкритості суб’єктів педагогічного процесу назустріч один одному, їхній самоактуалізації.