Грудень

Заняття №1

"Біла книга зими"

Вихователь звертається до дітей:

- Давайте привітаємось з вами і побажаємо один одному хорошого настрою.

(Діти висловлюють побажання)

- А зараз послухайте уважно вірш і подумайте про яку пору року йдеться:

Надійшли морози, ріки закували

І березам коси інеєм прибрали.

Пухова перина очі убирає,

Біла скатертина - ні кінця, ні краю.

Під серпанком білим трава і листочки,

Річка оніміла, не дзюрчать струмочки.

Омертвіли лози, ледь гіллям хитають.

А в полях морози та вітри гуляють.

Я.Колас.

Сюрпризний момент.

В групову кімнату залітає сніжка з завданням, потрібно розгадати і прочитати ключове слово.

Запитання:

1. Хто радіє приходу зими? (малюки)

2. Яка пора року перед зимою (осінь)

3. Що вкриває кригою зима? (річку)

4. Бурулька плаче, слизька доріжка, неслухняні чобітки.Яке погодне явище? (ожеледиця)

5. Як називаються птахи, що залишаються у нас зимувати (зимуючі)

М А Л Ю К И

О С І Н Ь

Р І Ч К А

ОЖЕЛЕДИЦЯ

З И М У Ю Ч І

Читання слова, що вийшло в колонці.

- Ох, як відразу холодно стало

- А ви зиму любите? А за що? (Відповіді дітей)

До слова зима підібрати подібні слова.

Зима, зимонька, зимовий, зимувати, зимно.

Мороз, морозець, морозище, заморозити, морозний.

Сніг, мніжок, сніговий, засніжний, сніговик.

Назвати І-ий місяць зими(грудень)

- Пригадайте, як його називають в народі (грудень, студень, мостовик).

Які приказки і прислів'я ви знаєте?

- Грудень рік кінчає, а зиму починає.

- Грудень на всю зиму землю студить.

- Грудневий деньок, як комарів носок.

- Грудень снігами тішить, а вухо морозом рве.

- Як ви думаєте хто нам такі цікаві завдання приготував? (красуня зима)

" Д/г "Можна - не можна"

- Будьте уважними і швидко відповідайте.

- Кататися на санчатах взимку .... (можна)

- Ламати гілочки дерев та кущів... (не можна)

- Виготовляти та розвішувати годівнички для пташок...

- Обдирати кору дерев....

- Милуватися красою природи....

- Ходити взимку без шапки...

- Їсти сніг ....

- Молодці!

Маленькі дослідники

Властивості води

1.Припущення: лід –твердий,слизький.

Твердість льоду обстежують на дотик або ударяючи якимось предматом. Переконуються, що слизький – ковзаються по льодяних доріжках.

2.Припущення: колір льоду не залежить від води, а форма посуду не визначає форму льоду.

Запропонувати дітям зафарбувати воду в різний колір.

Розлити воду в різні формочки, винести на мороз.

3.Припущення: у воді лід тоне. Покласти лід у глибоку тарілку з водою.

4.Припущення: лід тане, якщо посипати його сіллю.Посипати кубик льоду сіллю.

5.Припущення: лід займає більше місця ніж вода.Налити воду в склянку, накрити кришкою, винести на мороз.

Заняття №2

Люби і бережи своїх пернатих друзів.

Поспіши , дитино мила, глянь на світ навкруг:

Все зима снігом покрила – і поля, і луг.

Ні зігрітись у промінні, ні знайти зерна.

Ось лежить там на камінні пташка нежива.

А тут друга прилетіла, жалібно квилить:

"Поможи ,дитино мила, сю зиму прожить".

Обережно, о дитятко, стіл щодня змети –

І кришини перед хатку пташці принеси.

Малята,сьогодні ми з вами проведемо мову про птахів, проте,як вони живуть, чим живляться, як ми їм можемо допомогти, захистити їх.

Розпочнемо з розминки.

1.Його називають санітаром лісу.

2.Чому птахи відлітають у теплі краї?

3. Як називають птахів ,які відлітають на зиму?

4.За назвою якого птаха називають деревяні будиночки для птахів?

5. Яку пташку називають плетухою – скрекотухою?

6.Яким гребінцем не розчесати голову?

7.На яке дерево сідає галка після дощу?

Гра" Який птах".

- Де живе?

- Якого кольору пір′я?

- Чим харчується?

- Чим корисний?

Діти, птахи невідємна частина природи,окраса будь –якого куточка землі. Недарма поети і композитори всіх часів і народів присвятили багато творів птахам,особливо жайворонку та соловейкові.

Хвилинка з ритмічними вправами.

Прослуховування аудіозапису співу птахів.(Обговорення прослуханого).

Робота з малюнками , картками.

На малюнках зображені птахи. Діти за малюнками складають оповідання.

Конструювання годівничок.

Заняття №3

Природнича лабораторія "Веселі чубчики"

Чи ви серед холодної лютої зими хочете запросити весну до себе в кімнату?

Ну звичайно,так!

Для цього потрібно зробити зовсім трішки:тирсу,мамині панчохи, цибулю,живці традесканції,зернятка трави,гілочки смородини. А ще звичайно ваші вмілі ручки.

Ну ж бо – до праці!

Насамперед беремо панчоху і сиплемо в неї тирсу, робимо такого собі "колобочка". Чому похнюпились,чому не веселі, не дуже цікаво? Хочете когось іншого? Будь ласка! Це буде – Цибуліно.Бачу по оченятах, що згодні. То ж посадимо у кульку з тирсою ріпчасту цибульку. Будем лити,поливати. А вона буде собі рости – проростати. Зробимо їй паперові оченята, носик і усміхнений ротик.

Малята, а хто це із вас приніс чорну панчоху? Чудова ідея! Посієм в тирсу зернятка пророщеної трави і виросте такий собі веселий чубчик на голівці у негритосика.Чудово,чи не так?

А гілочки традесканції – це кіски нашої ляльки, а ще капелюшок і вийшла справжнісінька тендітна панянка, що прогулялась на луки помилуватись живими картинками і маленькими травинками.Он щипає травичку крихітне козеня.

― Я не маленьке .А велике!Он які ріжки маю!

І все це у вашому живому куточку. Ну чи не чудеса! Справді цікаво!

Заняття№ 4

Робота з казкою " Вже не гратимемось хлібом"

"Вже не гратимемося хлібом!"

Жили собі братик і сестричка, добрі діти - і слухняні, і уважні, а от шанувати хліб не вміли. Батько їх научав, мати робила зауваження, а вони все по - старому. То крихти на підлогу зметуть, то окраєць хліба після обіду залишать на столі, то у школі недоїдений бутерброд викинуть.

І трапилась якось з ними пригода: поїхали до родичів у село, пішли гуляти в ліс та й заблукали. Як стало вечоріти, відчули, що зголодніли: хотілося хоч крихітку, хоч черствого хліба, аби що-небудь у роті смакувало. Чагарі геть шлях загородили. Сіли вони на пеньок і так засумували! Вони і плакали б, та ще вдень наревілися за мамою, за татом, за хлібом, і сліз уже до вечора не стало. А таки цілий день ходіння дався взнаки. Посиділи, посиділи, та й позасинали.

І бачиться їм однаковий сон - ніби лежить на столі смачна хлібина, радіє, що скоро людей годуватиме: дорослих - після робочого дня, дітей - щоб росли швидше. А тут раптом діти, схожі на них, беруть шматочки до рота, відкусять і на столі їх лишають, нові беруть і знову надкушеними залишають. Граються так.

А як награлися, зібрали всі шматки та й у собачу миску викинули. А хлібина ледь не плаче - так її довго робили. Спочатку в полі зерно сіяли, тоді йому Господь дав ріст і воно проросло і піднялося високим колосом. Під сонечком зерно достигало, а тоді його комбайн викосив і змолотив. Потім його змололи на борошно. А тоді в пекарні розвели водою, вкинули всього потрібного: солі, яєць, дріжджів і місили, щоб сходило. Як зійшло тісто, порозкладали його в форми і в піч пектися поставили. Рум'яні хлібинки з печі виглядають, на світ просяться, вийняли їх з печі і розвезли в магазини.

І ось одну хлібину чиїсь діти поїли з молоком, інша потрапила до бабусі, і вона її з борщем поїла. А ця що потрапила до бешкетників, одразу в собачій мисці опинилася, хоч мала вона батька з роботи дочекатися. Дрімають діти, а самим соромно, аж щічки розчервонілися. Побачили, як хлібина зажурилася, і все зрозуміли. Хліб має людям силу давати, а для ігор є інші речі. І як побули день без хліба, то вже й затямили, для чого Бог хліб сотворив і людей научив його випікати.

Аж тут вигуки залунали поблизу. Стрепенулися діти зі сну, злякалися спочатку, а потім дослухалися: "Агов, Миколко, Олю! Де ви?" Це гукали їм дядько Павло з сусідами. Видно, з поля прийшов, з косовиці, та й замість вечері кинувся шукати племінників. Як закричать Миколка і Оля, як заплачуть: "Ми тут!". Ще якихось декілька хвилин, і із заростів пробрався до них дядько Павло, нагнувся, притис до грудей і аж застиг на хвилинку. А тоді: "Це ж ви, напевно, голодні! А у мене нічого немає, ось лише окраєць хліба в кишені, від обіду. Чи будете?". "Будемо, будемо!" - зраділи діти і порівну розділили шматочок. Додому йшли всі гуртом, а діти йшли за руку з дядьком і не хотіли пускати оцю велику сильну руку, яка вирощує хліб і гладить дитячі голівки. А хліб уже вони шанували, на все життя запам'ятали, що хліб святий.