Природа – могутнє джерело пізнання , яке через спілкування розкриває людині свої таємниці й робить її більш чутливою до навколишнього світу. Людина – частина природи, потяг до всього живого закладений у ній від самого народження, та чи не найяскравіше виявляється в дитячому віці.

Дошкільний вік – найважливіший етап у становленні екологічного світогляду людини, передбачає створення передумов гуманної взаємодії з природним довкіллям.

Екологія – наука про взаємини живих організмів один з одним і з навколишнім середовищем. Але в наший дійсності екологія – це не просто наука, це новий світогляд. Людина – не головна дійова особа, а особлива, розумна, але все таки тільки частина природи. Необхідно допомогти дітям усвідомити реальне положення людини, як біологічного вигляду, що існує на наший планеті нарівні з іншими, не менш значущими. Люди повинні дотримуватись законів природи і змінити своє споживче відношення до неї на визнання її самоцінності. Охороняти природу необхідно не тому, що вона «наше багатство», а тому, що вона самоцінна, людина не може існувати без природного оточення, а ось природа без людини – може. От чому потрібно формувати у дітей систематичні екологічні знання, а не зводити пізнання до біологічних і географічних термінів.

Сучасний ДНЗ є першою сходинкою збагачення дітей знаннями про природне і соціальне оточення, знайомство з загальною, цілісною картиною світу та формування науково – обґрунтованого, морального й естетичного ставлення до нього.

Екологічна освіта та виховання – одне із актуальних завдань сьогодення і шляхи його вирішення слід шукати негайно. Екологічне виховання передбачає перш за все, формування у дитини емоційного, бережливого ставлення до об’єктів природи, здатності бачити їх красу, а не детальні біологічні знання особливостей кожного виду рослин і тварин. У дошкільному навчальному закладі формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється у конкретній поведінці на емоційному рівні.

МЕТА ГУРТКОВОЇ РОБОТИ: усвідомлення дитиною нерозривної єдності світу природи і людини, розуміння причинно-наслідкових зв’язків у навколишньому світі, формування первинних понять про шляхи творення свого здоров’я, формування початку екологічного світогляду і культури.

ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ: При здійсненні екологічного виховання необхідно дотримувати інтегрований підхід. Він припускає взаємозв’язок дослідницької діяльності, музики, образотворчої діяльності, фізичної культури, гри, театральної діяльності, літератури, моделювання, художньої праці . Тобто здійснює екологізацію різних видів діяльності дитини.

Гармонійний розвиток особи дитини в цілому і екологічне виховання дошкільника зокрема спирається на систему знань. Ця система включає елементарні знання про біосферу, ноосферу, суть речей і явищ (жива природа – рослини, тварини, людина і нежива природа), про екологічний простір, здоров’я, життя, смерть, рух – основні початки природознавства. Особливе значення в цій системі займають знання про людину, як частини природи, як найрозумнішої істоти, від якої в значній мірі залежить її збереження.

Щоб знання перейшли в споживчо-мотиваційну сферу особистості дитини, необхідно зробити засвоєння цих знань емоційно забарвленими радістю від зустрічі з природою, відчуттям причетності, єднання з нею, емпатією, любов’ю до рідної землі, прагненням глибше пізнати природу, відчуттям відповідальності перед нею.

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ РОБОТИ ГУРТКА:

1. Виховання гуманного ставлення до природи.

2. Формування системи екологічних знань та уявлень про природу.

3. Розуміння самоцінності природи.

4. Усвідомлення себе, як частини природи.

5. Виховання шанобливого відношення до всіх, без виключення видів, незалежно від наших симпатій і антипатій.

6. Розуміння взаємозв’язку і взаємозалежності в природі.

7. Розвиток вміння бачити і відчувати красу, привабливість кожного елемента довкілля, милуватися і захоплюватись ним. Підведення до розуміння неповторності і краси навколишнього світу.

8. Навчання азам екологічної безпеки.

9. Формування уміння раціонально використовувати природні багатства.

10. Формування емоційно-позитивного відношення до навколишнього світу.

11. Включення в посильну еколого – зорієнтовану діяльність.

ОСНОВНІ ДОСЯГНЕННЯ НА КІНЕЦЬ РОКУ:

1. Діти охоче проявляють інтерес, щире емоційне захоплення красою природи та дбайливе ставлення до її об’єктів, активно передають свої враження від спілкування з природою у художньо – мовленнєвій, образотворчій діяльності.

2. Радіють спілкуванню з природним довкіллям, захоплюються ним у різні пори року, мають свої улюблені місця в природному довкіллі.

3. Дотримуються правил природокористування, активно вимагають цього від однолітків та дорослих.

4. Свідомо дотримуються правил безпечної поведінки в природі.

5. Спілкуючись з природою, проявляють схильність до аналізу причин виникнення явищ, у встановленні взаємо залежностей між різними об’єктами природного довкілля.

6. Виділяють в природному довкілля гарне, дивне, незвичайне, реальне, казкове, чарівне.

7. Охоче спостерігають за рослинами, тваринами, явищами природи, милуються ними, порівнюють, радіють різним формам, кольорам, природним композиціям.