Embedded Files
Казка в родинному вихованні
Казка в родинному вихованні
Вступ.
Дошкільний вік – один з основних періодів у психічному розвитку дитини. Трансформація способу життя дошкільників, інтенсивний розвиток пізнавальної сфери зумовлюють труднощі у сприйнятті, розумінні та запам’ятовуванні програмового матеріалу. Важливою умовою реалізації мети навчання і виховання, яка полягає у формуванні низки компетенцій особистості є тісна співпраця сім’ї і дошкільного закладу. З огляду на це, в Програмі виховання дітей та учнівської молоді в Україні одним із основних завдань визначено: посилити роль сім’ї у вихованні дітей, зміцнити її взаємодію з освітніми закладами.
Ефективність набуття дітьми знань, умінь і навичок вимагає ретельного вибору шляхів, методів та засобів навчання й виховання. Численні психолого-педагогічні дослідження довели, що словесні образи, створені в уяві дитини з допомогою міфів, легенд, фантастичних історій, відзначаються великим емпатійним емоційним переживанням. У зв’язку з цим, у виховному процесі доцільно широко використовувати широкі можливості казки. Вони розвивають уяву, образне мислення, усне мовлення, стимулюють творчу активність, слугують дієвим засобом самовиховання дитини. Дошкільники вчаться спостерігати, аналізувати, узагальнювати. Казкові історії містять інформацію про динаміку життєвих процесів. Вони надають можливість легкого і природного осмислення реального світу, тобто є своєрідним містком між казковим, фантастичним і реальним життям. На основі аналізу улюблених казок дитини можна встановити зв’язок між казковими подіями та його поведінкою в житті. За їх допомогою у свідомості дітей закріплюються моральні цінності, правила поведінки. Для дитини вони є своєрідним “духовним хлібом”, який ніколи не проїдається.
Казка – це глибока і мудра книга життя.
Казки виникли в сиву давнину і є одним із найпоширеніших жанрів усної народної творчості. У них відображені погляди на речі, ставлення до людських цінностей, висока духовність та глибока мудрість народу, що формувались упродовж багатьох поколінь. Ці поетичні скарби громадились віками і передавалися від покоління до покоління, вбираючи в себе все нові й нові події, характери.
За тематикою казки поділяють на три групи:
соціально-побутові – в них звеличуються гуманність, працьовитість, чесність, скромність, розсудливість, а висміюються брехливість, зазнайство, неробство, скупість.
героїко-фантастичні (чарівні) – у них органічно поєднані міфічне, фантастичне та героїчне начала.
про тварин – головними персонажами виступають звірі, птахи, що уособлюють певні людські риси.
про природу – основною метою яких є виховання любові до природи.
Визначальними рисами кожної казки є вигадка, фантазія, творча мрія. У них народ-педагог акцентує увагу на головних рисах героїв, їхній поведінці у різних ситуаціях.
Діти чудово сприймають казку. Вона всебічно охоплює духовне життя дитини – розум, почуття уяву, волю. Казки справляють на дітей глибоке емоційне враження, збагачують їхню мову, пробуджують духовні сили, тому й слугують незамінним засобом зближення батьків і дітей, батьківського виховання.
Значної уваги заслуговують казки соціально-побутового змісту, в яких з особливою чіткістю висвітлюються позитивні риси людини. Тобто створюється ідеальний образ, що втілює в собі ті особливості поведінки, котрі заслуговують найбільшого захоплення та поваги. Тому важливо навчити дітей разом із героями казок подумки виконувати їхні дії, наслідувати позитивні вчинки персонажів. Батькам доцільно використовувати власні казки, складені з урахуванням виховної мети. Така робота буде більш результативною, ніж погрози, покарання чи довгі нотації.
Дослідники етнопедагогіки українського народу відзначають, що народна педагогіка у формуванні особистості дитини надає пріоритет самовихованню. У родинному вихованні воно посідає одне з чільних місць і залежить від мікроклімату в сім’ї, змісту життя дитини, її інтересів і стосунків з оточуючими людьми.
Консультація для батьків:
«Заохочення дітей до самовиховання казкою»
Родина і дошкільний заклад – два суспільних інститути, які закладають фундамент майбутнього. У них одна мета: виховати здорову, соціально адаптовану, всебічно розвинену особистість із високим інтелектуальним, творчим та духовним потенціалом.
Співпраця з батьками забезпечує не просто спільну участь у вихованні дитини, але й усвідомленню загальних цілей, довірливе ставлення один до одного, прагнення до взаєморозуміння у питаннях розвитку, виховання й навчання дітей дошкільного віку.
Великої уваги надаємо роботі з казкою вдома.
І як результат – зростання авторитету батьків серед дітей та авторитету вихователів серед батьків.
Способи заохочення дітей в роботі з казкою:
1. Слухання дитиною казки здавна було основним видом її ознайомлення з творами цього жанру. У процесі безпосереднього усного спілкування дитина глибоко переживає почуте, уявляє події, описані в творі.
Розповідь казки вимагає від батьків великої педагогічної майстерності. Ефективність виховного впливу цього способу зумовлюється такими чинниками:
· влучність вибору моменту для розповіді;
· підбір твору;
· емоційність, доступність, образність викладу.
Слухаючи дитячу розповідь, батькам доцільно проявляти терплячість, розуміння емоційного стану дитини. Варто виявляти своє зацікавлення почутим у різних формах: за допомогою міміки, емпатійного слухання. Така поведінка дорослих сприяє розвиткові в дитини впевненості в собі, сміливості, бажання до творення. Проте висміювання дитини, переривання її розповіді, неуважне слухання з боку батьків можуть бути причиною розвитку негативних якостей особистості малюка, зокрема замкнутості, нерішучості, відчуження.
2. Перегляд екранізованих казок. У казці, як у дзеркалі, відбиваються особливості кожної епохи. Сучасні твори даного жанру теж відзначається певними особливостями. Народна казка, яка передавалася від покоління до покоління шляхом розповіді, у наш час знайшла своє продовження в екранізованих варіантах, мультиплікаційних фільмах. Дослідження свідчать, що попри незмінність сюжетної та змістової ліній нові твори відзначаються суттєвими відмінностями: відбулася метаморфоза образу “зла” й, відповідно, переосмислення “добра”. “Зло”, притаманне всім героям, набуло людських рис і виявляється в помилці та страху. У казках “зло” піддається фізичному знищенню, у нових, дидактичних – перевихованню. У нових творах, на відміну від старих, швидше порушується проблема, ніж вказується шлях її вирішення. Виховний вплив на дошкільників екранізованих казок та мультиплікаційних фільмів важко переоцінити. Адже в більшості сімей діти значну частину вільного часу проводять біля «голубих екранів ”, нерідко навіть забуваючи про свої обов’язки. Такій поведінці сприяє зростаючий вплив теле- та відеоапаратури, комп’ютерної техніки на спосіб та уклад сімейного життя. Окрім того, зайнятість батьків бізнесовими справами іноді спричиняє байдуже ставлення до власних дітей.
3. Читання казок – менш поширене серед дітей дошкільного віку явище, адже вони тільки починають опановувати цю складну науку. Критеріями його оцінювання є правильність, усвідомленість, швидкість, виразність. Діти читають повільно, монотонно, не усвідомлено, що і є основними причинами нехтування цим видом діяльності. Їхні зусилля спрямовані на процес читання, а не на зміст тексту. Однак зацікавити дітей до самостійного читання можна, наприклад, такими способами:
· читанню казки передує ретельно продумана вступна бесіда;
· початок казки читає хтось із батьків, зупинившись на цікавому, пропонує дитині продовжити читання самій;
· читання в ролях тощо.
Для самостійного читання дошкільниками доцільно добирати лексично та синтаксично доступні твори, насичені діалогами. Важливо, щоб предмети, явища, події були загалом зрозумілі дітям.
4. Переказ широко використовується дітьми означеного віку. Він є початковим етапом творення власних казок. Виділяють докладний переказ, спрощений, синтезовану розповідь. Вид переказу залежить від ступеня розвитку пам’яті дитини.
· Докладний переказ створюється дітьми, у котрих сформована довготривала пам’ять, достатньо розвинений активний словниковий запас. Такі дитячі твори з точністю передають сюжет, традиційні формули відомої казки.
· Скорочений переказ виникає внаслідок забування дитиною деяких деталей, їх поверхового узагальнення й водночас збереження сюжету твору.
· Синтезована розповідь є проміжною формою творення власної казки. Вона виникає внаслідок поєднання знайомих образів та сюжетів із різних творів у один твір.
· Використання казок із виховною метою вимагає від батьків певного рівня педагогічної майстерності, тому доцільно ознайомити їх з низкою прийомів, котрі передбачають розвиток умінь етнопедагогічної роботи з даними творами. Вихователям варто проводити з батьками бесіди з означеної проблеми, дискусії, залучати їх до участі у святах казки тощо.
З давніх часів сім’я вважалася першою і основною інституцією виховання підростаючого покоління. Батьки прагнули передати своїм дітям набутий життєвий досвід, виховати їх розумними, працьовитими, прищепити їм моральні якості, які відповідали б ідеалам народної педагогіки. І саме казка володіє таким невичерпним виховним арсеналом.
Поради для батьків
ПРАВИЛА ЧИТАННЯ КАЗОК
• Усі казки треба читати в спокійних умовах. Діти мають зручно
розташуватись поряд у комфортній атмосфері.
• Читати казку необхідно вдумливо, пояснюючи дітям незнайомі
слова, обговорюючи основні моменти.
• Важливо вислуховувати думки дітей про почуті події з казковими героями.
• Не можна говорити дітям, що їх судження неправильне, або засуджувати їх позицію.
• Не бажано читати декілька казок одразу, тому що мораль кожної казки повинна бути осмислена дітьми.
ПРАКТИКУМ ДЛЯ БАТЬКІВ
«Щоб від казки була користь»
1. Прокоментуйте те, про що Ви розповідаєте.
Коментар може бути дуже простим. Вигукніть: «ОЙ-ой-ой» і дитині стане зрозумілим Ваше ставлення до вчинку героя казки.
2. Поставте дитині запитання по змісту казки.
3. Зі старшими дошкільниками поговоріть про таке:
• чому герой вчинив саме так? А як би було правильно?
• не сваріть героя, а говоріть про його вчинок так, щоб дитина сама зробила висновок;
• передайте головну думку, яку б Ви хотіли донести до дитини;
• зробіть висновок у доступній для дитини формі, застерігайте дитину від поганих вчинків;
• можна порівняти героя даної казки з героями інших знайомих казок.
Кожна казка має свою мораль, з якої можна зробити важливі висновки. Саме за допомогою казок дитина іде в доросле життя. Правила безпечної поведінки діти мають засвоювати поступово і поетапно, від казки до казки, що допоможе їм в наступному житті.
АНКЕТА ДЛЯ БАТЬКІВ
«КАЗКА В МОЄМУ ЖИТТІ»
Шановні батьки!
Будемо вам вдячні за участь в анкетуванні, що відбувається в межах залучення казкотерапії до навчально-виховного процесу нашого дошкільного закладу.
1.Чи є у Вашій бібліотеці казки:
а) українські народні;
б) російські народні;
в) авторські?
2. Чи любить Ваша дитина слухати казки?
а) Так;
б) ні.
3. Чи відвідуєте Ви місцеву бібліотеку:
а) особисто;
б) разом з дитиною?
4. Чи виникало у Вас бажання скласти власну казку?
а) Так;
б) ні.
5. Чи хотіли б Ви, щоб Ваша дитина навчилася складати казки?
а) Так;
б) ні.
6. Якщо Ваша дитина розповідає цікаву казку, то вона:
а) наслідує голоси героїв твору;
б) повторює міміку дійових осіб;
в) відтворює поведінку героїв за допомогою жестів;
г) відтворює поведінку, міміку, жести героїв.
Казки В.О.Сухомлинського, направлені на морально-етичне виховання дошкільників.
Назва твору
Виховна мета
«Крилата квітка»
Виховання радісного відчуття від спілкування з оточуючими.
«Павучок-повзунець і Мурашка»
Виховання вміння розпізнавати реальні наміри в діях оточуючих.
«Куди поспішали мурашки»
Виховання товариськості, бажання допомагати один одному, турботливості.
«Вовк і Зайчата»
Виховання турботливого ставлення до літніх людей; навичок обережності.
«Як Білочка Дятла врятувала»
Виховання вміння співчувати чужій біді, допомагати в скрутну хвилину.
«Їжачок і Світлячок»
Виховання вміння думати не тільки про себе, а й про інших.
«Фіалка і Бджілка»
Виховання відчуття радості від дружніх відносин, вміння застерігати від біди.
«Журавель і Папуга»
Виховання любові до Батьківщини, бажання долати перешкоди заради повернення на рідну землю.
«Мурашка-мандрівниця»
Виховання бажання засуджувати лінь, осіб, що хочуть існувати за рахунок інших.
«Лисиччук-першокласник»
Виховування правдивості, чесності, вміння виправляти свої помилки.
«Ґавеня і Соловей»
Виховання любові до мами, вміння співчувати, надавати посильну допомогу тим, хто потребує допомоги.
«Орач і Кріт»
Виховання відчуття різниці між колективним характером праці людей і особистісним у тварин.
Ігри та вправи за мотивами казок
Гра «МИ – КАЗКАРИКИ»
Дорослий пропонує дітям декілька малюнків, на яких зображені предмети, не пов’язані між собою логічно. Дітям необхідно скласти свою казку, у якій будуть використані ці малюнки. Вона повинна бути не дуже довгою, але цікавою і веселою.
Гра «НАВПАКИ»
Дорослий промовляє дітям фрази зі знайомих казок, а діти доповнюють їх словами, що є протилежними за змістом
Півник працює, а мишенята… (ледарюють).
Мишенята ледачі, а Півник… (працьовитий).
Півник один, а мишенят… ( двоє).
Зайчик боязливий, а Півень…(хоробрий).
Матуся добра, а мачуха… (зла).
Гра «В ГОСТІ ЙДУТЬ ДО НАС СЛОВА»
Дорослий промовляє речення за змістом знайомих казок В,О.Сухомлинського:
– Білочка стрибає. Що я сказала?
– Речення.
– Скільки в ньому слів?
– Два.
– Давай зробимо так, щоб в реченні стало більше слів. Яка Білочка?
– Спритна.
– Стрибає де?
– По деревах.
– Для чого стрибає?
– Збирає горішки.
– Послухайте, яке гарне речення: «Спритна Білочка стрибає по деревах і збирає горішки».
Гра «ПРОДОВЖИМО КАЗКУ»
Дорослий пропонує дитині домислити долю казкового героя, змінивши його характер.
- Давай пофантазуємо та уявимо, що, наприклад, відбулося б у казці «Вовк і семеро козенят», якщо б вовк не з’їв їх і став добрим?
Такі запитання можна ставити до будь-якої казки.
Гра «ВІД РЕАЛЬНОСТІ ДО КАЗКИ»
Дитина разом з дорослим розглядає ілюстрації, малюнки. За змістом малюнка, що сподобався, складає казочку.
Гра «ДЕНЬ І НІЧ»
Дитина повинна назвати казки, події в яких відбуваються вдень; вночі. При цьому діти показують символ – сонце; місяць.
Гра «МАЛЮЄМО КАЗКУ»
Дитина обирає площинне зображення певного персонажа знайомої казки, який їй сподобався, обводить його на аркуші паперу. Потім дитина домальовує сюжет і розповідає казку про героя, яким трапилася нова історія.
Гра «ХТО ДЕ ЖИВЕ»
Дитина розглядає ілюстрації до знайомих казок, потім знаходить героя і поселяє його в свою казочку.
Google Sites
Report abuse