Найкращий спосіб зробити дітей хорошими – це зробити їх щасливими. (Оскар Уайльд)
Головним завданням у харчуванні дітей від 2 до 7 років є забезпечення нормального росту і розвитку дитячого організму , а також підготовка м’язів, кісток і мозку до різкого зростання розумових і фізичних навантажень і зміни режиму, пов’язаного з початком навчання в школі.
Основні принципи харчування дітей дошкільного віку:
харчування дітей від 2 до 7 років має повністю забезпечувати дитячий зростаючий організм необхідною енергією для того, щоб у них спостерігалася гарна рухова, розумова і психічна активність
Одне з найважливіших завдань батьків полягає в тому, щоб виробити в дитини звичку до здорового способу життя. Зокрема, забезпечивши їй збалансоване харчування з використанням продуктів усіх основних груп – овочів і фруктів, зернових, молока й молочних продуктів, а також м'яса, риби й альтернативних їм рослинних білків; забезпечивши триразове харчування й від одного до трьох перекусів на день (уранці, вдень і, можливо, перед сном). Здорові перекуси не менш важливі, ніж основний прийом їжі.
Найкориснішими для дітей є свіжі фрукти й овочі, цільнозернові й молочні продукти, м'ясо і, звичайно, страви домашньої кухні.
Провідні дієтологи рекомендують:
Овочі та фрукти є джерелами вітамінів, мінералів і клітковини
4 порції*/день для дітей у віці 2–3 роки
5 порцій/день для дітей у віці 4–8 років
6 порцій/день для дітей у віці 9–13 років
Щодня необхідно споживати як мінімум один темно-зелений та один помаранчевий фрукт або овоч
Зерна злаків є важливими постачальниками складних вуглеводів, отже, джерелами енергії для всього організму
3 порції**/день для дітей у віці 2–3 роки
4 порції/день для дітей у віці 4–8 років
6 порцій/день для дітей у віці 9–13 років
Як мінімум половина всіх споживаних зернових продуктів повинні бути із цільного зерна
Молоко – це корисний продукт харчування, джерело кальцію, фосфору й вітаміну D, які необхідні для росту дітей
2 порції***/день для дітей у віці 2–8 років
3–4 порції/день для дітей у віці 9–13 років
Із двох років можна пропонувати дітям молоко з низьким вмістом жиру (1 або 2%). Знежирене молоко можна пропонувати дітям не раніше п'яти років
М'ясо та його рослинна альтернатива є цінним джерелом заліза й білка
1 порція****/день для дітей у віці 2–8 років
1–2 порції/день для дітей у віці 9–13 років
Фахівці рекомендують їсти рибу принаймні два рази на тиждень.
Вибирайте різноманітне нежирне м'ясо: м'ясо птиці, кролика й рибу, а також яйця, тофу, горох, квасолю й сочевицю.
Ваша дитина може щодня не споживати рекомендовану кількість їжі з усіх основних груп. Але якщо ви урізноманітните її раціон відповідно до рекомендацій, вона, швидше за все, отримає всі необхідні макро- й мікроелементи протягом одного-двох тижнів.
Цукор і цукрозамінники
Намагайтесь годувати дитину продуктами, які не містять доданий цукор або цукрозамінники. Обмежте споживання рафінованого цукру (сахарози, фруктози, білого цукру), меду, сиропів і коричневого цукру. Усі ці продукти містять майже однакову кількість калорій і викликають карієс.
У наш час цукрозамінники (аспартам та інші) містяться в багатьох продуктах, які пройшли технологічну обробку. І хоча вони не викликають у дитини раннього карієсу, вони не мають ніякої поживної цінності, тому варто обмежувати їх кількість у харчуванні вашої дитини. Усі ці підсолоджувачі значно солодші за цукор і можуть призвести до звички споживати лише солодкі продукти, тим самим відвернувши вашу дитину від споживання корисних фруктів та овочів. До того ж існують дослідження, які свідчать про те, що синтетичні цукрозамінники накопичуються в базальних гангліях головного мозку і з роками можуть призвести до хвороби Альцгеймера й недоумства.
Сік і вода
Замість фруктового соку пропонуйте дітям фрукти, вони збагатять їх раціон харчування необхідною кількістю клітковини.
Діти повинні споживати овочі та фрукти частіше, ніж фруктовий сік. Для вгамування спраги їм необхідно пити воду, особливо між прийомами їжі й перекусами. Обмежте споживання соку до норми 120 мл 100% несолодкого соку один раз на день.
Іноді діти випивають занадто багато рідини під час їжі, що призводить до швидкого почуття насичення, але не сприяє травленню.
Жири
Корисні жири містять незамінні жирні кислоти, такі як омега-3 й омега-6, які організм не може самостійно синтезувати й повинен отримувати з раціону харчування. Корисні жири містяться в більшості рослинних олій – оливковій, олії виноградних кісточок, в бавовняній і кунжутній олії, лляній, гірчичній, олії волоського горіха та ін.
Слід уникати трансжирів, що містяться в маргарині, спредах, дешевих кондитерських виробах, майонезі та фастфуді, оскільки вони підвищують ризик виникнення серцево-судинних захворювань. Обмежте споживання дитиною вершкового масла й сала, а також таких продуктів, як сосиски, сардельки та м'ясні делікатеси, в яких також присутній високий вміст жиру, натрію (солі) й нітратів.
Уважно читайте етикетки, щоб уникнути споживання дитиною транс- і насичених жирів.
Що робити, якщо дитина вибаглива до їжі?
Якщо ви вважаєте, що дитина їсть мало або недостатньо, не варто перейматись із цього приводу. Якщо її вага й антропометричні показники знаходяться в межах норми, вона, швидше за все, отримує достатню кількість необхідних корисних речовин і вітамінів. Систематично відвідуйте дитячого лікаря, який буде контролювати зростання дитини й повідомить вам, якщо з'являться якісь проблеми.
Дитячі апетити змінюються з кожним днем або навіть від одного прийому їжі до наступного. З огляду на їх маленький розмір шлунка, діти повинні споживати невелику кількість їжі за один прийом. При цьому діти інтуїтивно відчувають, скільки їжі їм потрібно, і споживають рівно ту кількість, якої потребує їх організм.
В обов'язки батьків входить таке:
Установити регулярний режим харчування й перекусів для всієї родини. Батьки й діти повинні намагатись приймати їжу разом.
Пропонуйте збалансовані й різноманітні продукти з усіх основних груп. У дитячих перекусах повинні міститись продукти як мінімум з двох груп.
Подавайте їжу так, щоб дитині було легко з нею впоратись. Наприклад, розріжте на шматочки або перемеліть, щоб маленькі діти могли повноцінно її прожувати й не подавилися.
Навчайте дітей з раннього дитинства користуватись столовими приборами, щоб вони їли самостійно.
Залучайте дитину до виконання відповідних її віку завдань сервірування столу та приготування їжі.
Не пропонуйте дитині десерт в якості винагороди або підкупу. Готуйте корисні десерти, такі як фруктовий салат або йогурт, або ж смачні та поживні цукерки з подрібнених сухофруктів і меду.
Коли ви купуєте у продуктових магазинах, дитина повинна бачити, що ви уважно читаєте етикетку перед тим, як вибрати якийсь продукт.
Уникайте закладів швидкого харчування, нехай діти знають про важливість отримання задоволення від корисних і смачних домашніх страв і теплого, душевного товариства членів своєї сім'ї.
Діти повинні:
Вибирати їжу з тієї, яку ви даєте в якості основної їжі або перекусів (це передбачає, що іноді діти можу не їсти взагалі).
Споживати таку кількість їжі, яку вони хочуть.
Примітки:
* Однією порцією фруктів та овочів вважається обсяг, який може поміститись у жмені дитини або дорослого.
** Однією порцією зернових продуктів вважається один шматочок хліба, половина бублика, півсклянки рису, гречки, макаронів, локшини або будь-якої розсипчастої каші, 40 г (чотири столові ложки) готових до вживання пластівців, мюслі.
*** Однією порцією молока й молочних продуктів вважається одна склянка молока, натурального йогурту, кефіру, ряжанки чи півсклянки сиру, 30–40 г твердого сиру.
**** Одна порція м'ясних і білкових продуктів дорівнює 75–90 г.
харчування дошкільнят має бути раціональним, збалансованим і містити всі необхідні вітаміни і мікроелементи
Харчування забезпечує організм енергією, необхідною для процесів життєдіяльності. Відновлення клітин і тканин в організмі відбувається за рахунок надходження з їжею пластичних речовин – білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин. Крім того, їжа джерело утворення ферментів, гормонів та інших регуляторів обміну речовин в організмі. Правильне харчування, з урахуванням умов життя, праці, побуту забезпечує сталість внутрішнього середовища організму людини, діяльність різних органів і систем, гармонійний розвиток.
Раціональне харчування – це правильно організоване і своєчасне забезпечення організму смачно приготовленою і безпечною їжею, вміст в раціоні оптимальної кількості харчових речовин, необхідних для розвитку і життєдіяльності організму, високу працездатність.
Їжа – це складна суміш харчових речовин( біля 2000), з яких більше 60 відноситься до числа незамінних . Якість харчового раціону в значній мірі визначається вмістом білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів. При цьому важлива не тільки кількість цих речовин, але і їх правильне співвідношення. Так співвідношення білків, жирів і вуглеводів повинна складати 1:1:4.
Білки – основа всіх клітин, вони є будівельним матеріалом, а також беруть участь в обміні речовин, у формуванні імунітету, в утворенні деяких сполук, що виконують в організмі складні функції.Багатими на незамінні амінокислоти є білки тваринного походження, що містяться в м’ясі, рибі, яйцях, молочних продуктах. Менш повноцінні білки рослинного походження – круп, бобових, хліба, овочів. Білки тваринного походження повинні складати 75% загальної кількості білка в раціоні.Жири – мають найбільшу енергетичну цінність. Вони необхідні для нормальної діяльності центральної нервової системи, для кращого засвоєння білків, мінеральних речовин, жиророзчинних вітамінів А, D, Е.Добре засвоюються жири молочних продуктів, рослинні, риб’ячий ,гірше свинячий, баранячий, яловичий жири. В раціоні людини рослинний жир повинен становити 30% від загального вмісту жирів. Джерелом рослинних жирів є в основному соняшникова, кукурудзяна, соєва та інші олії. Рослинні жири містять поліненасичені жирні кислоти, добову потребу людини в них може задовольнити 10 -15 г будь – якої олії.
Вуглеводи– джерело енергії. Головними постачальниками вуглеводів є продукти рослинного походження: хліб, крупи, макаронні вироби, картопля, овочі, фрукти. За хімічним складом вуглеводи поділяють на прості (глюкоза, фруктоза тощо) і складні (геміцелюлоза, крохмаль, пектини тощо).
Мінеральні речовини
Кальцій – необхідний для побудови кісткової тканини. Кальцій – хімічний конкурент стронцію, що важливо знати при харчуванні у місцевостях з підвищеним вмістом радіостронцію в навколишньому середовищі. Джерелом легкозасвоюваного кальцію є молоко та молочні продукти.
Калій – внутрішньоклітинний елемент, регулює кислотно-основну рівновагу крові, активізує роботу деяких ферментів, бере участь у багатьох процессах обміну речовин, у передачі нервових імпульсів. Калій нормалізує тиск крові. Багато калію містить картопля, бобові, яблука, виноград.
Залізо – кровотворний елемент, входить до складу гемоглобіну, міоглобіну, деяких ферментів. За нестачі заліза спостерігається розвиток анемії. При цьому знижується стійкість організму, з’являється швидка стомлюваність, нудота, зменшується апетит, з’являється головний біль, серцебиття. Важливим джерелом заліза, яке добре засвоюється, є печінка, нирки, телятина, а також фрукти, ягоди, овочі.
Фтор – необхідний для розвитку зубів. Бере участь в утворенні кісткових тканин, нормалізує фосфорно-кальцієвий обмін. За недостатнього вмісту фтору у воді виникає карієс, за надмірного – флюороз. Добова потреба 0,5-1 мг. Добову потребу можуть задовольнити 100 г печінки, 100 г оселедців. Значно менше фтору (в 10 разів) у хлібі, м’ясі, овочах, фруктах.
Йод – виникнення та поширення ендемічного зобу пов’язані як з дефіцитом йоду в навколишньому середовищі таке і з неправильним харчуванням. За недостатності йоду в організмі порушується функція щитовидної залози, вона збільшується в розмірах (зоб).Добова потреба йоду 0,15- 0,20 мг, забезпечується раціональним харчуванням з використанням багатих на нього морських продуктів (риба, краби, морська капуста).Для профілактики ендемічного зобу необхідно споживати йодовану кухонну сіль, яку потрібно зберігати у темному сухому місці, у закритому посуді.
Фосфор – входить до складу білків, кісткової тканини. Виконує важливу роль в обміні речовин, функції нервової тканини, м’язів, печінки, нирок. За нестачі його спостерігається розм’якшення кісток, за надмірного надходження – порушення засвоєння кальцію і виведення його з кісток. Основна кількість фосфору надходить до організму з молоком і хлібом.
Магній – бере участь в обміні вуглеводів, входить до складу кісток, забезпечує нормальну діяльність м’язів серця і його кровопостачання, регулює діяльність нервової системи. Магній розширює судини, стимулює рухову функцію кишок і жовчовиділення, сприяє виведенню холестерину з кишківника. Надмір магнію знижує засвоєння кальцію. При нестачі магнію в організмі вагітної підвищується ризик народження фізично і психологічно неповноцінної людини.
Вітаміни – вкрай необхідні поживні речовини для організму дитини
Вітаміни містяться в продуктах в незначній кількості, але їх вплив є значним для здоров’я та працездатності. Вони є незамінними компонентами харчування, забезпечують життєво необхідні процеси в організмі, беруть активну участь в обміні речовин. Достатня кількість вітамінів в організмі забезпечується лише надходженням їх з різноманітною їжею. Обмін вітамінів є взаємопов’язаним ,нестача одного з них впливає на засвоєння інших .
Вітамін А (ретинол) – необхідний для нормального росту, функції зору, обміну речовин. Ретинол надходить до організму з продуктами тваринного походження, з рослинною їжею – у вигляді каротину, який у печінці перетворюється на вітамін. Багатим на цей вітамін є жовток яєць, печінка, вершкове масло, а на каротин – морква, томати, абрикоси, перець, гарбуз.
Вітамін С (аскорбінова кислота) – бере участь в процесі кровотворення, сприяє засвоєнню в організмі інших вітамінів, білків, заліза, поліпшує роботу печінки, функцію нервової та ендокринної систем. Добову потребу можуть задовольнити 200г свіжих фруктів і ягід, 200г салату із свіжих овочів, зелені, 200г соку із свіжих овочів та фруктів.
Вітаміни групи В – В1, В2, В6 – (тіамін, рибофлавін, піридоксин)-регулюють обмін речовин, функцію багатьох органів і систем. Потреба в них підвищується при м’язових навантаженнях, нервово – психічних напруженнях. За нестачі їх в організмі порушуються функції нервової, травної, серцево-судинної систем, уповільнюються процеси росту, кровотворення, знижується стійкість організму проти різних хвороб. Добову потребу в цих вітамінах можуть забезпечити такі продукти: молоко, сир, м’ясо, ковбаса,риба, хліб, крупи.
Вітамін Е (токофероли) – сприяє засвоєнню жирів, вітамінів А, Д, бере участь в обміні білків, вуглеводів, впливає на функцію статевих та ендокринних залоз. Добова потреба дорослих 10 мг/добу, вагітних та жінок, які годують немовлят груддю – 15 мг. Багатими на токофероли є зернові та овочі, жирні молочні продукти, яйця, олія, горох, квасоля, гречана крупа, м’ясо, риба, шпинат, абрикоси.Збалансовано харчуватися будь-яку людину бажано привчати з самого раннього дитинства. Як ? Кращий спосіб – на власному прикладі: до семи-восьми років майже всі діти намагаються максимально точно копіювати старших членів сім’ї. Потрібно використовувати цю вікову особливість. Вранці вари яйця і кашу, а ввечері подавай відварені і запечені овочі , рагу, м’ясні страви домашнього приготування. Пам’ятай про те, що макарони, сосиски, пельмені з напівфабрикатів , лимонади дитина напевно і так отримає під час обідів поза домом. Так нехай же мамина їжа буде справжньою і корисною.
харчування має враховувати індивідуальні особливості кожної дитини (алергію, непереносимість продуктів та ін);
в харчуванні необхідно обов’язково дотримувати технологію обробки продуктів і приготування їжі, а також стежити за якістю і терміном придатності всіх продуктів
Міжнародна система аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (англ. HACCP) — система, яка ідентифікує, оцінює та контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів. Іншими словами — це аналіз ризиків і контролю критичних точок.
СИСТЕМА НАССР:
1. Стосується лише безпечності харчових продуктів і не стосується їх якості.
2. Запобіжний інструмент контролю за небезпечними факторами.
3. Не гарантує безпечності харчових продуктів, а лише зменшує ризик виникнення випадків щодо загрози їх безпечності.
4. Не автономна програма. Її основа — це система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які потрібно запровадити й належно підтримувати.
Контроль за реалізацією вимог чинного законодавства щодо впровадження постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, покладено на Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Вимоги щодо розробки, впровадження та застосування постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, затвердило Мінагрополітики наказом від 01.10.2012 № 590. Комплекс цих заходів допомагає захистити дитину від різних захворювань, включаючи харчові та алергічні отруєння. Головним завданням системи HACCP є аналіз небезпек і проведення поетапного контролю над усіма етапами приготування страв і продуктів харчування, починаючи від прийому продуктів на склад і до моменту подачі готової страви.
Що перевіряється:
1. Планування виробничих та допоміжних приміщень.
Перевірка планування потоків руху персоналу та продуктів на предмет перехресного забруднення. Вплив ґрунту та навколишнього середовища на безпечність продуктів.
2. Територія, обладнання та технічне обслуговування.
Стан облаштування території, стан дверей, підлог та стін виробничих приміщень. Інспектори перевірять чи калібрується обладнання згідно специфікацій.
3. Планування та стан комунікацій.
Перевірка наявності діючої вентиляції, стану систем водопостачання та водовідведення. Належне освітлення виробничих зон.
4. Безпечність матеріалів для переробки харчових продуктів.
Державні аудитори перевірять, яка саме вода використовується у приготуванні харчових продуктів, льоду та пару, чи всі допоміжні матеріали є безпечними.
5. Чистота поверхонь, процедури прибирання приміщень.
Перевірка миючих засобів, частоти та графіку прибирань. Інспектор перевірить де саме зберігаються засоби для прибирання та інвентар.
6. Здоров’я та гігієна персоналу.
Перевірка медичних книжок, наявності спецодягу та проведення гігієнічного навчання. Наявність правил миття рук, паління, відвідування туалетів.
7. Поводження з відходами виробництва.
Державний інспектор перевірить, де накопичуються та як саме утилізуються відходи виробництва. Наявність та маркування контейнерів для відходів, їх миття та дезінфекція.
8. Контроль шкідників.
Буде перевірено яким способом підприємство запобігає проникненню шкідників на територію потужності, чи розроблені засоби профілактики та боротьби зі шкідниками.
9. Зберігання та використання токсичних речовин.
Якщо на підприємстві використовуються токсичні сполуки, то інспектор перевірить чи розроблені правила приймання, зберігання та застосування цих речовин.
10. Контроль постачальників.
В ході аудиту будуть перевірені процедури моніторингу ризиків та вхідного контролю харчових продуктів, отриманих від постачальників.
11. Зберігання та транспортування.
Інспектор перевірить умови зберігання продуктів, контроль за строками придатності та температурні режими транспортування готової продукції.
12. Контроль технологічних процесів.
Перевірка ключових параметрів технологічних процесів, наявності контрольних точок та процедур контролю за невідповідними харчовими продуктами.
13. Маркування харчових продуктів.
Аудитор проінспектує маркування для готової продукції, наявність строків зберігання та дати виробництва продукції.
Режим і гарна подача, це те з чого ви можете почати уже сьогодні.
І тоді Ваш малюк із задоволенням їстиме здорову їжу!
Красиве подання
Biдомо, що діти сприймають багато речей (у тому числі і продукти) виключно за їх зовнішнім виглядом. А оскільки пояснити дитині, що жирні тістечка з яскравою трояндочкою- це суцільні шкідливі жири і неможливо, спробуй зробити такими ж raрними корисні продукти. Це дуже просто.Манна або вівсяна каша виглядають цікавіше ,якщо їх i прикрасити корабликами зі шматочків твердого сиру або квіточками, викладеними з різнокольорових ягід.По картопляному пюре і бутербродах з маслом запросто можна намалювати нехитрі малюнки: ялинки, сонечко і т. д. Mорс або компот сприймаються по-іншому, якщо подавати іх не в чашки. а в красивому стаканчику із трубочкою і скибочкою лимона- виходить коктейль.Навіть найнудніший бутерброд з сиром або докторською ковбасою буде виглядати на тарілці інакше ,якщо його перетворити на канапе (нарізати квадратиками) і прикрасити шпажками або просто гілочками петрушки і кропу.Малюк сам захоче випити склянку молока, якщо в нього додати 1 столову ложку меду 1 паличку кориці для чарівного аромату (можна просто посипати порошком кориці – теж вийде дуже смачно).
Маленькі порції і режим
Часто діти відмовляються їсти не тому, що несмачно, а тому, що багато. Ми про це не замислюємося, але велика тарілка з кашею або супом може налякати дитину. ,”Я все це ніколи не з'їм ! “- думає дитина і одразу ж починає рюмсати. Намагайся пропонувати малюкові невеликі порції на маленьких тарілках. I головне – роби це за розкладом. Наприклад: сніданок з 7.00 до 9.00 (у вихідні дні трохи пізніше), обід з 12.00 до 13.30, вечеря з 18.00. до 19.00. Часто діти випрошують шоколадку або чіпси не тому, що їм хочеться сааме цієї їжі, а через те, що організм вимагає швидкого перекусу. Обізнаність.Думаєш , до малюка не можна донести інформацію про шкоду і користь фастфуду та користь здорового харчування? Можна! Проте: не варто вказувати дитині на недоліки інших людей , але постарайся навчити її , не карати , а пояснювати : від надмірного вживання жирного гладшають, а солодощі, на жаль, псують колір i якість зубів. Кому ж хочеться позбутися красивої посмішки або бути предметом насмішок однолітків ?
