Мовлення

Тема тижня: "Недалеко червоне яєчко" 26.04 - 30.04

Тема: Великдень прийшов (бесіда за картиною)  26.04

Сьогодні ми з вами розглянемо картину, подивіться і скажіть:

Завдання та запитання для обговорення

Тема тижня: Я живу серед краси (рослинний світ) 05.05 - 07.05

Тема: Складання розповіді за змістом за картин " Квітучі сади"

Весняний сад

В саду моєму сливи зацвіли

І яблуньки готуються до цвіту.

Маленькі груші в ріст уже пішли,

І стільки в тому щастя, стільки світу!

Дивлюсь на це і радістю живу,

А в серці світло, щастя веселкове.

Краса не просто в казці… Наяву.

І все довкіл чарівне і чудове.

Усе цвіте, бо це ж весна, весна!

Усе радіє світові дзвінкому.

Пора прекрасна, ніжна і ясна.

Як не радіти світові ясному!

Краса безмежна у моїм саду,

В повітрі ароматів ціла злива.

І я натхненна по весні іду,

Закохана у цілий світ, щаслива…

2. Дидактична вправа "Квітучі сади"

Діти, подивіться на картини, що ви бачите?

3. Фізкультхвилинка

Сильний вітер до землі

Гне дерева молоді,

А вони ростуть, міцніють,

Вгору тягнуться, радіють.

Віє вітер нам в лице,

Заховалось деревце

Вітерець все  тихіш – тихіш,

Деревце все вище, вище.

4. Читання казки "Зайчик і весна"

Був гарний, погожий день. Маленький зайчик сидів під кущиком і дивився на свій старенький кожушок.

— Ой горе мені, — плакав бідолашний, — сніг розстав, ніде заховатися, скрізь видно мій білий кожушок.

Ласкаве сонечко побачило заплакане зайченя, витерло йому промінчиком слізки і пообіцяло допомогти. Воно звернулося до весни. Уважно вислухала вона сонечко і вирушила на пошуки зайчика. Де проходила, там зеленіла трава, розквітали дерева, щебетали пташки. Усе раділо Весні-чарівниці.

Нещасне зайченятко, яке сиділо під кущиком на купці сірого снігу, раптом із жахом побачило, як останній сніг розтанув, і навколо нього розцвіли проліски. Тремтячий зайчик підвів голову і помітив дівчину незвичайної вроди. Вона була одягнена в шати з прекрасних квітів. Вітер грався її русявим волоссям, а пташки співали для неї найкращих пісень.

— Ти хто? — зачаровано запитав зайчик.

— Я — весна, — лагідно відповіла дівчина, — сонечко розповідало про твою біду. Ось дивись. Це тобі.

Вона простягнула йому гарненький сірий кожушок.

— Дякую тобі, Весно! — закричав зайчик. — Тепер ніхто не побачить мене серед кущів!

Одягнувши нового кожушка, щасливий зайчик зник у лісі. А весна-чарівниця помандрувала далі, даруючи всім радість і втіху.