ВЕРБНА НЕДІЛЯ

Тоненьким прутиком

З вербовим котиком

Себе вітаємо

Легеньким дотиком...

Радісну вістку

Собі говоримо,

Що день великий

Не поза горами,

Що вже за тиждень

Буде Великдень.

М. Хоросницька

ВЕЛИКДЕНЬ

На столі – духмяна паска,

А круг неї – писанки.

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі віки!

Немала у нас родина,

Та молитва всіх єдина:

Хай розквітне Україна,

Як в погожі дні – весна.

П. Воронько

https://vseosvita.ua/library/psihofiziologicni-vpravi-dla-znatta-stresiv-ta-rozumovoi-stimulacii-237682.html?rl=54058&fbclid=IwAR1PRAF6QO2Zc-YEpf-KeFoxHYCZwNZs09hTmQOY94skqORJs7jnLLvc4-g

Народна пісня

КАЖЕ ЗОРЯ ДО МІСЯЦЯ

Каже зоря до місяця

— Ой місяцю-товаришу,

Не заходь ти раніш мене,

Зайдемо обоє разом,

Освітимо небо й землю —

Зрадується звір у полі,

Зрадується гість в дорозі.

ЯК СОНЦЕ СХОДИТЬ

Тато збирався на ніч рибалити. Лаштував вудки, спінінги. Тарасик усе коло нього крутився і нарешті зважився:

— Візьми й мене, тату. Мені ж он дідусь вудочку змайстрував. Вудлище з горішини, волосінь — як павутинка, а гачок — золотий.

— Еге, така вудочка сама рибу ловитиме. Тоді доведеться взяти тебе, — ніби погоджувався тато.

А мама відмовляла:

— Що ти вигадуєш, Петре? Не виспиться дитина, та й ночі зараз прохолодні.

Але тато сказав:

— Риба рибою, та нехай хоч раз побачить хлопець, як сонце сходить…

Понад Десною, немов гриби, стоги недавно скошеного духмяного сіна. В одному з них вимостили кубельце. Там було затишно, тепло.

— Передрімаємо, а на зорі почнемо рибалити. Тоді якраз кльов найкращий, — пояснив тато.

Коли Тарасик прокинувся, тата біля нього не було. Вибрався з кубельця і побіг по густій росі до Десни. Хотів покликати тата, але тут побачив, як із-за річки сходить сонце. Ні, не сходить, а ніби випливає на човні. Велике, рожеве, у деснянських хвилях скупане. Золотими весельцями вимахує і до Тарасика усміхається.

Тарасик зрадів і загукав на всю Десну:

— Доброго ранку, сонечко!

Василь Чухліб

Тарас Шевченко

СВІТАЄ, КРАЙ НЕБА ПАЛАЄ

             ...Світає,

Край неба палає;

Соловейко в темнім гаї

Сонце зустрічає.

Тихесенько вітер віє,

Степи, лани мріють,

Меж ярами над ставами

Верби зеленіють.

Консультація «Позитивне ставлення до себе та інших – запорука здоров'я»

Проблема збереження і зміцнення здоров'я дітей потребує комплексного підходу, що передбачає турботу не лише про фізичне, а й про інтелектуально-емоційне, духовне і соціальне благополуччя кожного вихованця, оскільки все це – нерозривні компоненти здоров'я людини.

Основи психічного і духовного здоров'я дитини

У житті людини всі складові здоров'я – фізична, психічна, духовна і соціальна - пов'язані між собою, а їхній інтегрований вплив визначає загальне самопочуття особистості. Про кожну з цих складових необхідно дбати з дитинства.

З метою збереження психічного здоров'я дітей Базовий компонент дошкільної освіти закликає дорослих створити для них комфортне життя – здорове, змістовне, розмаїте, емоційно насичене, позитивно забарвлене – в усіх соціальних середовищах, зокрема у сім'ї та у закладі дошкільної освіти.

Психічне здоров'я – стан інтелектуально-емоційної сфери, основу якого становить загальний душевний комфорт, що забезпечує адекватні поведінкові реакції.

Духовне здоров'я – усвідомлення особистістю себе частиною природи і суспільства, прояв морально-вольових рис характеру в справах, спрямованих на творення, віра у вищі духовні цінності, відповідальність перед іншими людьми, безкорисливість.

Умови збереження психічного і духовного здоров'я дитини

1. Єдність вимог з боку всіх дорослих – вихователів, батьків, інших близьких людей.

2. Забезпечення психологічного комфорту, впевненості в захисті та благополуччі.

3. Відсутність фізичних і психологічних загроз, соціальних конфліктів.

4. Повага до особистості дитини, формування в неї почуття власної гідності, спілкування без тиску (ненасильницьке).

Важливим напрямком роботи педагогів у зазначеному аспекті є, на нашу думку, створення умов для розвитку і закріплення у дітей життєвих навичок, які сприяють збереженню та зміцненню психічного і духовного здоров'я. Назвемо їх.

1. Навички самоусвідомлення та самооцінювання, які формуються завдяки усвідомленню власної унікальності, позитивному ставленню до себе, інших людей та життєвих перспектив.

2. Навички аналізу проблем та прийняття рішень: уміння визначати сутність проблеми та причини її виникнення, знаходити оптимальні рішення і передбачати їх наслідки для себе та інших людей.

3. Навички самоконтролю: вміння адекватно виражати свої емоції та почуття і контролювати негативні прояви.

4. Навички успішного досягнення мети, які формуються на основі налаштування на успіх, розвитку вміння зосереджуватися на досягненні цілей.

Розвиток мотивації на збереження психічного і духовного здоров'я має базуватися, на нашу думку, на формуванні у дітей навичок самоусвідомлення та самооцінювання, що, в свою чергу, виростають з позитивного ставлення до себе та інших людей.

Шляхи формування позитивного ставлення до себе та інших

Усвідомлення свого внутрішнього «Я» - одне з новоутворень дошкільного віку, що виражається в системі уявлень дитини про себе: свої наміри, бажання, настрій;  осмисленому орієнтуванні у власних переживаннях; розумінні, чому саме вона віддає перевагу, що є для неї значущим, що вона цінує, що її цікавить. Усе це веде до формування узагальненого ціннісного ставлення до себе.

Позитивне ставлення дитини до себе проявляється в упевненості в собі, своїх силах, здатності розраховувати на себе, знанні своїх можливостей, умінні докладати зусилля для досягнення мети.

Прийняття себе забезпечує перебування дитини у злагоді з собою і позитивне ставлення до інших, що сприяє збереженню її психологічного і духовного здоров'я.

Аби сформувати у дошкільнят позитивне ставлення до себе та інших, дорослі мають постійно підкреслювати свою віру в їхні можливості, хвалити за докладені зусилля, не порівнювати досягнення дітей між собою. Крім того, потрібна цілеспрямована робота, яку варто проводити починаючи з молодшої групи.

Насамперед важливо допомогти малятам навчитися визначати свої позитивні риси. Зокрема корисною для дітей вікових груп є така гра.

Гра «Дзеркальце». Дивлячись у люстерко, трирічні малюки промовляють такі слова: «Я добрий, я чудовий, мене всі люблять». Дітям 5-го року життя можна запропонувати розповісти, що їм подобається у їхній зовнішності. Старші дошкільнята кажуть комплімент своєму відображенню у дзеркалі.

Варто пояснювати вихованцям, що для того, аби почуватися щасливою і радісною, людина має з любов'ю і повагою ставитися до себе, інших людей, вміти в усіх життєвих ситуаціях знаходити щось приємне, гарне, цікаве; не допускати негативних думок та емоцій; бачити в кожному добре начало; зустрічати людей усмішкою. Помітити позитивні риси однолітків допомагають дітям такі заходи.

Фотовиставка «Всі ми різні – всі ми гарні!». Розглядаючи світлини своїх товаришів, вихованці молодшої групи зазначають, що їм подобається в кожному з них.

Спостереження за однолітками «У пошуках схожості». Дітям середньої групи доречно запропонувати придивитися одне до одного і знайти схожі риси (можна об'єднуватися у пари, групи, обмінюватися «відзнаками» - стрічечками, знаками, емблемами тощо).

Гра-перевтілення «Сьогодні я буду…». Старшим дошкільнятам корисно спробувати уявити себе кимось із товаришів, відтворити особливості поведінки, зайнятися його (її) улюбленою справою тощо.

Важлива частина названих форм роботи – наголошення на унікальності кожної дитини, пропри її схожість з іншими. Усвідомленню власних особливосте сприяє складання старшими дошкільнятами розповіді-роздуму «У чому моя неповторність?».

У кожній віковій групі для активізації мотивів встановлення і збереження позитивних стосунків з дорослими та іншими дітьми вихованцям можна запропонувати щоранку грати в таку гру.

Гра «Побажання на день». Молодші дошкільнята разом з батьками або вихователем проговорюють, чого вони бажають сьогодні собі, батькам і друзям. Діти середньої групи, стаючи в пари (можна братися за руки) і дивлячись одне одному в очі, промовляють побажання товаришеві на день. Старші вихованці можуть створювати «квітку побажань».

Така діяльність сприяє поліпшенню настрою дітей, розумінню ними того, що позитивне ставлення до себе та інших людей дарує радість і задоволення.

 ДЛЯ БАТЬКІВ «РОЛЬ КАЗКИ У РОЗВИТКУ ДИТИНИ»

Ролі дитячих казок у розвитку дітей багатогранні. Від розвитку фантазії до розвитку правильного мовлення.

Казка є невід'ємним елементом у вихованні дітей. Вона доступною мовою вчить дітей життя, розповідає про добро і зло. Діти легше розуміють казку, ніж прісну доросле мова.

Тому якщо дорослі хочуть допомогти пояснити щось дитині, підтримати його, доведеться згадати мову дитинства - казку. Читаючи і розповідаючи казки, ми розвиваємо внутрішній світ дитини. Діти, яким з раннього дитинства читалися казки, швидше починають говорити правильно висловлюючись. Казка допомагає формувати основи поведінки і спілкування. Роль дитячих казок розвивати фантазію і уяву дитини, а так само його творчий потенціал.

Для читання казок важливо вибрати «правильне» час, коли дитина буде спокійним і в доброму гуморі. Можна робити це перед сном, коли є час обговорити казку. Читати потрібно із задоволенням і не відволікатися, це принесе більше користі і позитивних емоцій. Казки розширюють пізнання дітей. Форма сприйняття добра і зла у дорослих не є подібною. Діти не можуть сприймати інформацію в такій формі, їм необхідна образність, гра.

Роль дитячих казок у вихованні дітей не може бути не помічена. Дитина, представивши образи, вчиться розуміти внутрішній світ героїв, співпереживати їм і вірити в сили добра. Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним проведенням часу. Казки можна розглядати як спосіб зняття тривоги у дитини.

За допомогою казок можна допомагати долати негативні сторони, що формується. Вибираючи казку для дитини обов'язково треба враховувати особливості психоемоційного розвитку вашого малюка.

Дитячі казки розширюють словниковий запас малюка, допомагають правильно будувати діалог, розвивають зв'язну логічну мову. Не менш важливо зробити мова дитини емоційною, красивою, образною. Формується уміння ставити запитання. Так само у вихованні крім інтуїтивного формування основ усного мовлення, необхідно спеціальне навчання. Велике значення треба приділити конструюванню слів, пропозицій, словосполучень. Дуже важливий зв'язок між мовною та розумовою діяльністю дітей. Казка ще повинна сприяти спілкуванню.

Завдання виховання дітей казками досить складна. Треба враховувати ряд моментів пов'язаних з особливостями вашої дитини. У казках закладена багатовікова народна мудрість. Дуже часто казки звинувачують у жахливій реалістичності. Жорстокі дії, які бачить дорослий, дитина сприймає образно. Якщо дитина, неодноразово, бачив сцени насильства по телевізору, то він не зможе це образно сприймати в казках. Потрібно роз'яснити дитині, що погане повинно загинути.

У казках завжди перемагає добро - це дуже важливо у вихованні дітей на казках. Тоді йому легше буде справлятися з життєвими труднощами. Життя внесе свої корективи, але в підсвідомості нічого не пропадає.

Важливо і ваше ставлення до казки. Якщо ви теж відчуваєте, що це інший, казковий світ, то і розкажіть її цікавіше.

Книжки з картинками заважають слухати казки. Адже художник бачить все інакше, ніж ваша дитина. Обов'язково треба читати заключну фразу, це розділить казки один від одного. Якщо читати казки з гарною дикцією, чітко вимовляючи всі звуки, ви обійдетеся без візитів до логопеда.

Одну й ту ж казку можна читати дитині багато разів, це допоможе йому зрозуміти її сенс. Коли він зрозуміє суть казки, вона стане йому не цікава. Кожен може знайти в казці те, що зрозуміло і близько саме йому. Через казку можна прищепити дитині любов до читання.

Казка повною мірою повинна використовуватися в сім'ї у вихованні дитини. Через казку дитині легше зрозуміти, що таке «добре» і що таке «погано». Дитина уявляє себе позитивним казковим героєм.

Казка є одним з найбільш доступних засобів, для повноцінного розвитку дитини. Не потрібно применшувати роль дитячих казок у вихованні дітей. Якщо правильно підібрати казки з віковими особливостями дітей, можна позитивно впливати на емоційний стан дитини. Коригувати і покращувати його поведінку.

Казки повинні входити до плану виховання дітей як засіб виховання особистості. Метою казок має бути розвиток в дитині даних від природи емоцій. Дія таких книг має бути направлено на розвиток почуттів дітей, а не на їх розум. Якщо звертати увагу на нелюбих і улюблених героїв дитини, можна вчасно виявити і скоригувати можливі психологічні проблеми дитини. Фантазію дитини легко направити як у позитивний, так і в негативне русло розвитку. Починати краще з чарівних казок мають простий сюжет. Виховання казкою має сприяти вихованню впевненості в собі і своїх силах.

https://www.youtube.com/watch?v=M1Wlbl4Pv-s 

Андрій М'ЯСТКІВСЬКИЙ

ВИШИВАНКА

НЕНЯ

— Розкажи-но, онучку, нені, що ми сьогодні бачили в гаю,— попросив Дмитрика дідусь Демид.

— Якій нені? — питає Дмитрик.— Де вона?

— Он збирається вечерю нам варити.

— Так то ж мама.

— Вона і мама, і неня.

— Мамо, ти неня? — допитується в мами Дмитрик.

— Так, синочку,— усміхається мама.

— Вона ще й матінка, матуся,— додає дідусь Демид.

— Чому так багато? — дивується малий.

— Бо така багата мова українська. Це ж гарно, Дмитрику.

— Гарно,— каже хлопчик,— і неня, і матінка, і матуся —це моя мама.

НАШ РІД

Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, жовтогарячі чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-утінку вишила.

— Що це буде, нене? — питає Дмитрик.

— Українська святкова сорочечка для тебе.

— Чому українська? — допитується хлопчик.

— Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти — маленький українець.

— А ти, мамо?

— І я, і твоя бабуся — українки, твій татко і дідусь — українці. Ми українського роду і любимо нашу землю, наші квіти. Україна —як наша рідна хата. І сусіди в нас є — Білорусія, Росія, Молдова.

— А хіба в сусідів не такі самі квіти цвітуть, як у нас?

— І такі, й інакші — свої, тому й вишивки в нас і схожі, і різні.

 Cтилізоване зображення квітки червоного маку “Мак пам’яті” та гасло “1939-1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо” - Україна готується гідно відзначити 8 та 9 травня.

Український інститут національної пам’яті підготував інформаційні матеріали до змісту відзначення Дня пам’яті та примирення і Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

8 - 9 травня в багатьох країнах світу згадують події Другої світової війни, адже це найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло за різними оцінками від 50 до 85 мільйонів людей. Війна для України почалася 1 вересня 1939 р. із нападу нацистської Німеччини на Польщу. Цього дня німецька військова авіація бомбардувала Львів та інші міста. Від 17 вересня учасником Другої світової війни на боці Німеччини став Радянський Союз.

Під час відзначення 8 та 9 травня рекомендуємо використовувати гасло “1939–1945. Пам’ятаємо. Перемагаємо”.

“Ми пам’ятаємо, яким страшним лихом для українців була Друга світова війна. Пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями Об’єднані Нації. Не забуваємо: той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона – запорука того, що в майбутньому подібна трагедія не повториться”, - вважає Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

День пам’яті та примирення та День перемоги символізує не тріумф переможців над переможеними, а має бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. Вона скінчилася і найважливішим її підсумком має бути не перемога, а мир.

Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців і громадян України інших національностей упродовж 1939–1945 років. Найтяжчі – демографічні, які оцінюють у 8–10 мільйонів осіб.

Трагедія Українського народу в роки Другої світової полягала в тому, що на час початку війни він був розділений між кількома державами. Українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі інтереси і вбивати інших українців. За панування над Україною воювали дві тоталітарні системи, що однаково не рахувалися з ціною людського життя. Кожна сторона протистояння намагалася продемонструвати на наших землях прихильність до українства. Однак єдиним справді українським суб’єктом у роки війни був визвольний рух – передовсім, Українська повстанська армія.

У Другій світовій війні Україні випала героїчна і разом з тим трагічна роль. Єднання суспільства навколо усвідомлення цієї істини й надалі сприятиме ефективному протистоянню зовнішнім викликам та загрозам.

Сьогодні Україна, як і у роки Другої світової війни є епіцентром протистояння агресору. Україна є важливим чинником європейської безпеки у протистоянні російській агресії.

Український інститут національної пам’яті звертається з проханням до українців цими днями доповнити одяг червоним маком – символом пам’яті. Графічне зображення є своєрідною алюзією: з одного боку воно уособлює квітку маку, з іншого – кривавий слід від кулі. Рекомендується виготовляти стилізовані червоні маки з паперу або тканини та розміщувати на одязі на лівій стороні грудей, якомога ближче до серця.  

Окремо наголошуємо на важливості неухильного дотримання норм Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» та неприпустимості використання комуністичної символіки під виглядом «прапора Перемоги», а також георгіївських стрічок.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення, стаття 173-3, публічне використання, демонстрація або носіння георгіївської (гвардійської) стрічки чи її зображення тягнуть за собою накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією стрічки або предметів, що містять її зображення.

Зображення символіки та інші матеріали усі бажаючі можуть вільно і безперешкодно завантажити  тут.

Більше матеріалів на сайті Українського інституту національної пам'яті, присвячений Другій світовій війні http://www.ww2.memory.gov.ua/

В.Сухомлинський Конвалія в саду

(оповідання)

Петрик уранці прийшов у сад і побачив конвалію. Зачарований дивною красою квітки, хлопчик довго стояв перед нею. «Зірву квітку, поставлю в вазу на столі, – подумав Петрик. – Красиво буде в кімнаті».

Він простяг руку, щоб зірвати квітку, та враз уявив собі: що ж станеться із садом без конвалії? Затулив долонями квітку, і в саду стало похмуро й незатишно. На зелені листки впала сіра тінь, замовкли пташки.

Петрик відтулив квітку, і на деревах знов почувся пташиний спів.

«Он яка ти, дивовижна квітко, – подумав Петрик. – Хіба ж можна тебе зривати й нести до кімнати?»

Як бджілка знаходить квітку конвалії

(оповідання)

Вилетіла з вулика бджілка. Літає над пасікою й прислухається. Чує, десь далеко-далеко дзвенять голосні дзвіночки. Летить бджілка на музику дзвіночків. Прилітає до лісу. А то дзвонить квіти конвалії. Кожна квітка – маленький срібний дзвіночок. У середині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін – аж до пасіки лине. Ото так конвалія кличе бджілку. Прилітає бджілка, збирає з квітки пилок та й каже:

–   Дякую, квіточко…

А квітка мовчить. Вона лише зніяковіло  опускає голівку.

https://glavcom.ua/country/science/svyato-karantinu-shcho-robiti-z-ditmi-yakih-vidpravili-v-izolyaciyu-666268.html