Робота з батьками

Поради батькам

  Пазли – захопливе й корисне дозвілля для всієї родини

                Продовжується карантин. Сидіти вдома стає все важче та і ідей, як заняти дитину дедалі стає все меньше і меньше...Що ж робити? На допомогу прийдуть усім добре знайомі пазли...

                 На думку психологів, складання пазлів надзвичайно корисне для малюків. Складанки сприяють розвитку уваги, образного й логічного мислення, вчать правильно сприймати зв’язок між частиною та цілим, розвивають дрібну моторику.

                 Купуючи пазли, слід керуватися віком і рівнем розвитку дитини. Вони різняться за розміром і кількістю елементів, матеріалами, складністю і розміром кінцевого зображення. На упаковках пазлів здебільшого зазначено обмеження за віком: від 3 років. Це зумовлено тим, що теоретично маленька дитина може проковтнути дрібну деталь. Та насправді малюк може вправлятися з пазлами й у молодшому віці, але поруч обов’язково мусить бути хтось із дорослих. Також варіант для крихіток – придбати кубики з картинками або великий м’який пазл-килимок.

                Трохи старших дітлахів можна зацікавити, вибравши пазли з героями улюблених мультиків або симпатичними тваринками. Та зважайте, що персонажів не повинно бути забагато! Для 4–6-річних малюків краще купувати складанки не з фото, а з мальованими картинками – їх легше збирати. Починайте з мінімальної кількості деталей, адже завеликі пазли швидко втомлюють. Не хвилюйтеся – панно з 1000 деталей у вас іще попереду!

                 Дитина зможе впоратися з пазлом сама тільки після того, як ви разом складете його кілька разів. Коли малюк подорослішає, то буде готовий до складних малюнків чи фото з великою кількістю деталей. Але й тоді він потребуватиме вашої допомоги та підтримки. Спільне збирання пазлів – чудовий варіант сімейного дозвілля! Не забувайте хвалити дитину щоразу, коли вона закінчує зображення – незалежно від рівня його складності та досвіду вашого малюка у цій галузі. Акцентуйте увагу на тому, що копітка праця з багатьма деталями дала гарний результат – красиву цілісну картинку!

                 На думку психологів, складання пазлів надзвичайно корисне для малюків. Складанки сприяють розвитку уваги, образного й логічного мислення, вчать правильно сприймати зв’язок між частиною та цілим, розвивають дрібну моторику. Можна дістати давно забуті або придбати нові. Купуючи пазли, слід керуватися віком і рівнем розвитку дитини. Вони різняться за розміром і кількістю елементів, матеріалами, складністю і розміром кінцевого зображення. не намагайтеся брати пазли з великою кількістю деталей - їого дитина в 4 роки наврядче буде збирати самостійно, а ось від 30 до 54  - можливо....    

               Починайте з мінімальної кількості деталей, адже завеликі пазли швидко втомлюють. Не хвилюйтеся – панно з 1000 деталей у вас іще попереду! Можна зацікавити дитину, вибравши пазли з героями улюблених мультиків або симпатичними тваринками. Та зважайте, що персонажів не повинно бути забагато! Для 4–6-річних малюків краще купувати складанки не з фото, а з мальованими картинками – їх легше збирати. Починайте з мінімальної кількості деталей, адже завеликі пазли швидко втомлюють та забирають досить багато часу...

               Дитина зможе впоратися з пазлом сама тільки після того, як ви разом складете його кілька разів. Коли малюк подорослішає, то буде готовий до складних малюнків чи фото з великою кількістю деталей. Але й тоді він потребуватиме вашої допомоги та підтримки. Спільне збирання пазлів – чудовий варіант сімейного дозвілля! Не забувайте хвалити дитину щоразу, коли вона закінчує зображення – незалежно від рівня його складності та досвіду вашого малюка у цій галузі. Акцентуйте увагу на тому, що копітка праця з багатьма деталями дала гарний результат – красиву цілісну картинку!

 

Консультація для батьків

Розвиток мовлення засобами художньої літератури

        Книга вводить дитину у найскладніше в житті - світ людських почуттів, радощів і страждань, відносин, мотивів, думок, вчинків, характерів. Книга вчить вдивлятися в людини, бачити і розуміти його, виховувати людяність у самому собі. Книга розкриває людські і духовні цінності.

    Художня література служить могутнім, дієвим засобом розумового, морального та естетичного виховання дітей, вона має величезний вплив на розвиток і збагачення мовлення дитини. У поетичних образах художня література відкриває і пояснює дитині життя суспільства і природи, світ людських почуттів і взаємин. Вона збагачує емоції, виховує уяву і дає дитині прекрасні зразки російської літературної мови. Ці зразки різні по своєму впливу: у розповідях діти пізнають лаконічність і точність слова; у віршах вловлюють музикальність, наспівність, ритмічність російської мови; народні казки розкривають перед ними влучність і виразність мови, показують, як багата рідна мова гумором, живими і образними виразами, порівняннями. Головне завдання ознайомлення дітей дошкільного віку з художньою літературою - виховання інтересу і любові до книги, прагнення до спілкування з нею, вміння слухати і розуміти художній текст, тобто всього того, що становить основу, фундамент для виховання майбутнього дорослого читача, літературно освіченої людини

      Твори художньої літератури розкривають перед дітьми світ людських почуттів, викликаючи інтерес до особистості, до внутрішнього світу героя. Навчившись співпереживати з героями художніх творів, діти починають помічати настрій близьких і оточуючих його людей. У них починають пробуджуватися гуманні почуття - здатність проявити участь, доброта, протест проти несправедливості. Це основа, на якій виховується принциповість, чесність, справжня громадянськість. «Почуття передує знанню; хто не відчув істини, той і не зрозумів і не дізнався її»,- писав В. Р. Бєлінський. Почуття дитини розвиваються в процесі засвоєння їм мови тих творів, з якими знайомить його вихователь. Художнє слово допомагає дитині зрозуміти красу рідної мови звучної, воно вчить його естетичного сприйняття навколишнього і одночасно формує його етичні (моральні) подання.

      Знайомство дитини з художньою літературою починається з мініатюр народної творчості - потішок, пісень, потім він слухає народні казки. Глибока людяність, гранично точна моральна спрямованість, живий гумор, образність мови - особливості цих фольклорних творів-мініатюр. Нарешті, дитині читають авторські казки, вірші, оповідання, доступні йому. Народ - неперевершений вчитель мови дітей. Ні в яких інших творах, крім народних, ви не знайдете такого ідеального розташування звуків, такого дивно продуманого відомості поруч слів, мало відрізняються один від одного за звучанням. Подорож у світ казки розвиває уяву, фантазію дітей, спонукає їх до творчості. Виховані на кращих літературних зразках в дусі гуманності діти і в своїх оповіданнях і казках проявляють себе справедливими, захищаючи скривджених і слабких і караючи зло. І естетичні, і особливо моральні (етичні) подання діти мають винести саме з художніх творів, а не з повчальних міркувань вихователів з приводу прочитаних творів, підготовлених запитань.

      Ви  повинені пам'ятати: зайве моралізування з приводу прочитаного не приносить великої користі; «розібраний» з допомогою безлічі дрібних питань твір відразу втрачає в очах дітей всяку принадність; інтерес до нього пропадає. Потрібно повністю довіритися виховним можливостям художнього тексту.

     Ось що писав про силу слова К. Д. Ушинський: «Не умовних звуків тільки вчиться дитина, вивчаючи рідну мову, а п'є духовне життя й силу з рідної груді рідного слова. Воно пояснює їй природу, як не міг би пояснити її жоден природознавець, воно знайомить її з характером людей, що його оточують, з суспільством, серед якого вона живе, з його історією та прагненнями, як не міг би ознайомити жоден історик; воно вводить її в народні вірування, в народну поезію, як не міг би ввести жоден естетик; воно, нарешті, дає такі логічні поняття й філософські погляди, яких, звичайно, не міг би повідомити дитині жоден філософ». У цих словах великого педагога вказано не тільки очікуваний результат засвоєння рідної мови, але і метод його вивчення: довіра «мови-вчитель», який «не тільки навчає багато чого, а й навчає напрочуд легко, за якимось недосяжно облегчающему методом». Таким чином, допомагаючи дітям опанувати мовою даного художнього твору, педагог виконує і завдання виховання.

   За словами В. О. Сухомлинського, «читання книг - стежка, якою умілий, розумний, мислячий вихователь знаходить шлях до серця дитини». Художня література формує моральні почуття й оцінки, норми моральної поведінки, виховує естетичне сприйняття. Твори літератури сприяють розвитку мовлення, дають зразки російської літературної мови.

  Вважається, що літературний твір дає готові мовні форми, словесні характеристики образу, визначення, якими оперує дитина. Засобами художнього слова ще до школи, до засвоєння граматичних правил маленька дитина практично освоює граматичні норми мови в єдності з його лексикою.

   Вчені стверджують, що художня книга дає прекрасні зразки літературної мови. У розповідях діти пізнають лаконізм і точність мови; у віршах - музикальність, наспівність, ритмічність російської мови; в казках - влучність, виразність.

    З книжки дитина дізнається багато нових слів, образних виразів, його мова збагачується емоційним та поетичною лексикою. Література допомагає дітям висловлювати своє ставлення до прослуханого, використовуючи порівняння, метафори, епітети та інші засоби образної виразності. Володіння мовленнєвими  образними виразними засобами дає розвиток художнього сприйняття літературних творів. Виховна функція літератури здійснюється особливим, властивим лише мистецтву способом - силою впливу художнього образу.

     Отже, ввести дитину в світ словесного мистецтва - значить познайомити його з існуванням цього мистецтва, як невід'ємною частиною життя кожної людини, привчити малюка до постійного спілкування з ним ( мистецтвом), показати різноманіття жанрів художньої літератури, виховувати почуття слова, викликати інтерес, любов і потяг до книги.  Читайте своїм дітям і відкриєте для них безмежний, новий та цікавий світ, який ненав’язливо буде навчати спілкуванню, моралі та рідної мови

 

     У роботі з дітьми потрібно поєднувати найкращі виховні народні традиції з сучасними вимогами щодо освіти дітей дошкільного віку. Важливою частиною народних виховних традицій є використання фольклору.  Українське слово завжди відігравало значну роль у вихованні та духовному становленні особистості. Адже без мови не може існувати народ та культура.

Форми ознайомлення дітей з народними традиціями:

     Заняття, гурткова робота, екскурсії, бесіди, виставки, ранки, розваги крок за кроком розкривають перед дітьми історичне минуле українського народу. Уже доведено , що діти сприймають народну творчість легко і природно , тому елементи народознавства посідають значне місце в освітньому процесі нашого дошкільного життя. Використовуючи фольклорні твори в органічній єдності з природою, побутом, працею людей, вихователь допомагає малюкам з раннього дитинства активно пізнавати світ , спілкуватися, вивчати рідну мову, культуру та звичаях свого народу.

     Народознавча робота планується з урахуванням вікових особливостей та рівня знань дітей. Усі народознавчі матеріали спрямовано на практичне оволодіння дітьми активним українським мовленням.

    Плануючи роботу з дітьми середнього дошкільного віку поступово розширюється коло творів фольклору. Так, з дітьми молодшого віку включаються в освітній процес вивчення віршиків, промовок, забавлянок , рухливих народних ігор. Забавлянки , що супроводжуються рухами, не лише розважає малюків, тішить милозвучністю, а й розвиває їхнє мовлення, збагачується словниковий запас, сприяє збагаченню емоційної сфери дітей, розвиває образну уяву. Діти не лише виконують певні рухи, ай запам’ятовують слова, якими ці рухи супроводжуються. Добираючи твори для діток п’ятого року враховується, що зміст та образи мають бути більш різноманітними. Дітям імпонує простота народних пісеньок, віршиків, своєрідність асоціацій, ігровий характер творів. Заклички до сонця, дощу, хмар, комах, птахів, рослин допомагають дітям безпосередньо відчути взаємозв’язок з природою, навчають любити і берегти її. В інших - отримати нові знання з народознавства та українських традиції: ознайомитися із хатнім начинням, одягом, народно – вжитковим мистецтвом. Діти вчаться правильно використовувати в мовленні певні граматичні конструкції та закріплюють отримані знання під час самостійної діяльності та  іграх.

      Більш старші дошкільники здатні усвідомити складніші поняття з ознайомлення з календарними святами та обрядами, трансформувати окремі обрядові дії на себе, навчитися шанувати народні звичаї  та обряди.  Під час читання завжди потрібно звертати увагу дітей на доречно використані у фольклорі рими та порівняння, поступово спонукати їх до самостійного римування віршованих рядків , відчувати багатоманітність мовлення, насиченість цікавими звукосполученнями,  своєрідність гри словом, розуміти народний гумор, залюбки загадувати і відгадувати загадки, промовлять скоромовки та вдало використовувати прислів’я…Фольклор і народна мудрість завжди прийде на допомогу в розвитку мовлення вашої дитини, тому частіше використовуйте їх…

 


                          Поради для батьків

    " Карантин це час для цикавих розваг та розвитку "

                       Рухливі ігри вдома....