Поради батькам

Про користь чарівної казки 

Значення казок у вихованні дітей важко переоцінити. Накопичуючи у собі мудрість колишніх поколінь, вони мають справді чарівну силу: навчальну, розвивальну, творчу. Варто відзначити, що казки впливають на формування мислення дитини, на її поведінку протягом усього дитинства з перших днів життя. Спочатку діти вбирають інформацію про найпростіші цінності й поняття разом з материнськими піснями, віршиками, приповідками. Трохи пізніше, після двох років, починається справжнє виховання за допомогою казки. Психолого-педагогічні дослідження свідчать про те, що діти різного віку по-різному сприймають казку. Дошкільний вік (від 3 до 7 років) – це період активного становлення художнього сприйняття дитини.

Так, наприклад, в молодшому дошкільному віці (від 3 до 4 років) сприйняття казки та її розуміння безпосередньо залежать від особистого досвіду дитини, який у неї ще дуже обмежений. У центрі уваги дитини знаходиться головний герой. Дітей цікавить його зовнішність, дії, вчинки. Але оскільки самі діти найчастіше це уявити не можуть, то потребують унаочнення у вигляді ілюстрацій. Однією з особливостей дитячого сприйняття є те, що дитина бачить дії й вчинки персонажа, але не розуміє мотивів.

У середньому дошкільному віці (від 4 до 5 років) розширюється коло уявлень дитини, збагачується життєвий досвід, знання. У цьому віці інтенсивно розвивається уява і мова. Це сприяє формуванню вміння правильно оцінювати персонажів і події. Уже не обов'язково використання ілюстрації для кожного повороту подій у казці, але вони як і раніше мають позитивну функцію.

Існує кілька ключових моментів, що характеризують сприятливий вплив казок на дитину:

 *Казка – це інструмент ненав'язливого навчання

 Не таємниця, що діти найкраще сприймають інформацію, подану в ігровій формі. Серйозне моралізаторство дорослих швидко стомлює малюків. У той же час за допомогою казкових героїв можна пояснити дітям всі ті ж самі істини, але зробити це у легкій, доступній для дитячого розуміння формі. Казки заслужено вважають найпотужнішим інструментом навчання дітей. А все тому, що вони дають так звані непрямі настанови. Діти мислять образами, їм набагато простіше уявити собі ситуацію з боку, де головними героями є казкові персонажі. Саме на прикладі героїв казок найкраще засвоюється важлива життєва інформація (наприклад, складно пояснити дитині, чому вона повинна ділитися іграшками з іншими, а от сказати, що він скнара з якої-небудь казки – відразу матиме результат, адже бути антигероєм дитині не захочеться).

 *Казки загартовують характер

 У казках дуже яскраво прослідковуються різні протиставлення: хоробрість і боягузтво, багатство і бідність, працьовитість і лінь, кмітливість і дурість ... Поступово, без тиску з боку дорослих, діти вчаться відрізняти добро і зло, співпереживати позитивним героям, подумки проходити разом з ними через різні труднощі і випробування. «Казки не розповідають дітям про існування драконів. Діти вже знають, що дракони існують, - писав Г.К.Честерон. - Казки розповідають дітям, що драконів можна перемогти». Між іншим, той факт, що наприкінці казкових історій добро тріумфує над злом, є найважливішим чинником у вихованні дітей. Розуміючи цю просту  відому всім з дитинства істину, дитина буде відчувати себе впевненішою і сміливішою, а життєві негаразди сприймати як щось природне. Це лише загартує характер і силу духу малюка.

*Казки допомагають вчасно побачити психологічні проблеми

 Виховне значення казок проявляється також у тому, що вони здатні впливати на формування особистих рис. У дитячому віці психіка ще нестабільна, межа між добром і злом злегка розмита. Тому батькам необхідно прислухатися до своїх дітей і слідкувати, яким казкам вони віддають перевагу. Можливо, що улюблені й не улюблені дитиною персонажі вказують на емоційні проблеми малюка, які назрівають. У цьому випадку за допомогою тієї ж казки можна трохи скорегувати розвиток дитячої психіки, направити її в правильне русло. Дуже важливо спільно обговорювати прочитане, звертати увагу дитини на якісь ключові моменти, роз'яснювати незрозуміле.

 *Казка єднає

 Крім того, що казка є ефективним засобом виховання дитини, здатним вирішувати безліч завдань, вона також об'єднує батьків та їхніх дітей, дає можливість просто приємно провести час і відпочити від метушні реального світу. У юному віці діти осмислено сприймають сюжет, встановлюють прості причинно-наслідкові зв'язки. Характеризуючи героя, найчастіше висловлюють правильні судження про їхні вчинки, опираючись при цьому на свої уявлення про норми поведінки та особистий досвід. Завдання батьків полягає в тому, щоб навчитися розуміти сенс казкових образів так, як це роблять діти.

Чи обов’язково дотримуватися певного режиму дня?

Перебування дитини у дошкільному закладі дуже часто супроводжується психологічним дискомфортом. Це пов'язано не тільки із зміною добре знайомого родинного оточення на незвичне, а й з необхідністю звикати до нового розпорядку дня. Аби уникнути зайвих стресів у дитини  батькам слід заздалегідь готувати дитину до відвідування дошкільного закладу.

Настанови щодо розпорядку дня

З метою пом'якшення процесу адаптації дитини до умов дошкільного закладу батькам слід максимально наблизити розпорядок дня вдома до розпорядку дня у дошкільному закладі. Під розпорядком дня розуміємо раціональний розподіл часу протягом доби на сон та неспання.

Сон — життєво важлива потреба людини будь-якого віку. Він сприяє відновленню сил, затрачених в період неспання. Для дітей віком від двох років норма тривалості сну — 11-12 годин.

Під час неспання дитина розвивається і пізнає світ. Для того щоб вона розвивалась органічно, важливо розробити раціональний розпорядок дня, що враховував би вимоги до харчування, фізичної та розумової активності, відповідні до віку дитини.

Зауважимо, що правильний розпорядок дня дає змогу:

•   дисциплінувати (сприяє дотриманню у порядку місця для гри, навчання тощо);

•   зміцнювати здоров'я;

•   формувати культурно-гігієнічні навички;

•   формувати навички здорового способу життя.

Складаючи розпорядок дня вдома, батькам слід урахувати таке:

•   при формуванні розпорядку дня важливо враховувати вікові особливості дитини та виділяти достатньо часу на сон;

•   призвичаювати дитину до розпорядку дня треба поступово;

•   дотримання запланованого розкладу має бути постійним і системним, не можна порушувати складений розклад;

•   до правильного розпорядку дня слід обов'язково включити дотримання санітарно-гігієнічного режиму;

•  необхідно достатньо часу проводити з дитиною на свіжому повітрі, створювати умови, що спонукають її до різноманітної рухової активності: допомагати дитині підніматися східцями на гірку та сходити з неї, переступати через перешкоди, возити візочки, іграшкові автомобілі тощо.

Режим харчування вдома

Раціональний режим харчування сприяє зміцненню імунітету дитячого організму, нормальному росту та розвитку дитини. Такий режим харчування передбачає суворе дотримання часу прийомів їжі. Меню домашнього харчування має бути збалансованим та містити достатню кількістю білків, жирів, вуглеводів, мінеральних речовин, вітамінів, що сповна забезпечують енергетичні витрати дитячого організму.

Батькам слід привчати дитину:

•   перед прийомом їжі обов'язково мити руки з милом, витирати їх індивідуальним рушником, самостійно сідати на стілець та підсовувати його до столу;

•   під час прийому їжі охайно вживати тверду їжу; відламувати хліб маленькими шматочками, заїдати його рідкою їжею (суп, борщ тощо); самостійно їсти ложкою з тарілки, пити з чашки; не обливатись;

•   після прийому їжі користуватися серветкою, вставати зі стільця.

Важливо пам'ятати: коли дитина почне харчуватись у дитячому садку, необхідно буде відкоригувати режим харчування вдома, урахувавши поживну цінність їжі, що подається у дошкільному закладі, та часи прийому їжі.

Необхідні культурно-гігієнічні навички

Призвичаювання дитини до розпорядку дня вдома (а потім і в дитячому садку) потребує паралельного формування у неї культурно-гігієнічних навичок.

Ø Слід привчати дитину самостійно надягати колготи, штани, шапку, взуватися, знімати та охайно складати одяг.

Ø Необхідно подбати і про вміння малюка підтримувати чистоту навколо себе, бути охайним.

Ø Дитина має вміти користуватись носовичком; проситися на горщик, знати, де він знаходиться, та сідати на нього.

Аби дитині було комфортно, батькам необхідно обговорювати з дитиною правила розпорядку, пояснювати їй, що і як треба робити. При цьому важливо виховувати в дитини культуру поведінки, розвивати мовлення, вміння орієнтуватися у навколишньому світі:

·                   привчати розуміти призначення й основні якості предметів побуту, називати їх (тарілка велика, маленька, глибока, мілка тощо);

•    вчити розуміти і називати дії з предметами (з чашки п'ють, ложкою їдять тощо);

•   виховувати слухняність, пошану до дорослих;

•   заохочувати висловлювати прохання;

•   навчати словам ввічливості, привітанням.

Санітарно-гігієнічний режим вдома

У дитячому садку на дитину чекають умови, що відповідають; санітарним нормам. Задля збереження здоров'я дитини батькам варто подбати, щоб і вдома члени родини неухильно дотримувалися санітарно-гігієнічного режиму.

Приміщення, в яких перебуває дитина (зокрема те, в якому вона спить), потрібно щодня добре провітрювати. Слід також регулярно проводити вологе прибирання, витирати пил, а іграшки чистити або мити з милом, якщо це можливо. Одяг дитини має відповідати її віку та погодним умовам.

Важливо, щоб посуд, з якого їсть дитина, завжди був чисто вимитим, їжа свіжою, щойно приготованою. Свіжі овочі та фрукти перед вживанням потрібно обдавати окропом для знищення патогенних мікроорганізмів.

У разі епідемії гострих кишкових інфекцій чи грипу батькам слід обов'язково дотримуватися порад санітарно-епідеміологічної станції.

Психологічний клімат у родині

Легкість звикання до нового розпорядку дня багато у чому залежить від психологічного клімату вдома, м'якості і тактовності батьків, їхніх наполегливості та вміння заохотити дитину вийти за межі звичного, виконувати щось нове.

Аби забезпечити емоційно сприятливе перебування дитини у родині, слід:

•   розмовляти спокійним тоном та не підвищувати голос на дитину;

•   не конфліктувати у присутності дитини;

•   спілкуватися з дитиною якомога більше;

•   сприяти спілкуванню дитини з однолітками;

•   стимулювати пізнавальну активність дитини;

•   дотримуватися правил поведінки, культури взаємин та заохочувати до цього дитину.

Корисна інформація про те як захистити себе і своїх рідних

День пам'яті та примирення. Дітям про Другу світову війну.

https://www.youtube.com/watch?v=ekMOISAj9eo 

Відео розповідь для дітей про день пам'яті і примирення в Україні. Дітям дошкільного віку дуже важко пояснити: що таке війна, і що там відбувається. 

Експериментально-дослідницька діяльність вдома під час карантину

Експериментально-дослідницька діяльність вдома під час карантину

Так сталося, що карантин порушив звичайний порядок нашого життя. Якщо раніше ранок був насиченим і метушливим: мамі потрібно було підняти з ліжка всіх членів сім'ї, зорганізувати, нагодувати і відвести до школи чи дитячого садка, то тепер він став розміреним і спокійним  - не треба нікуди поспішати. Навіть більше – краще залишатися вдома і нікуди не виходити. Діти радіють: «Ура! Можна залишатися вдома і не йти до дитячого садка чи школи», а мами думають, як організувати дозвілля дітей, щоб і цікаво, і корисно, і в обмеженому просторі квартири.

На щастя, 21 століття відкриває перед нами великі можливості, а інтернет переповнений порадами та рекомендацій. Маю надію, що моя стаття стане в нагоді: допоможе весело і цікаво провести час, а також збагатить дітей новими знаннями.

Кухонні експерименти. В обов'язки мами входить приготування смачної і поживної їжі і тому це не новина, що на кухні доводиться проводити досить багато часу. І період карантину не є винятком.  Знаю з власного досвіду, як важко зосередитись на приготуванні їжі, коли дитина потребує твоєї уваги, допомоги в грі чи з домашнім завданням. Вихід є. Беремо дитину (дітей) на кухню і проводимо експериментально-дослідницьку діяльність, яка не потребує попередньої підготовки і великих зусиль.

Дослід №1. Тоне чи не тоне? 

Для цього простого досліду нам потрібно взяти лише куряче яйце, літрову банку та кухонну сіль. Налийте в банку до половини звичайної води з крану і опустіть яйце в воду. Запитайте дітей, що трапилось з яйцем. Правильно, воно потонуло. А тепер дістаньте яйце з банки і всипте туди 4-5 чайних ложок солі. Розмішайте сіль, щоб вона розчинилась у воді і знову помістіть яйце в банку. Тепер воно плаває, а не тоне. Чому так трапилось? Терпляче вислухайте всі реальні і фантастичні версії дітей, не поспішайте їх виправляти чи ставити під сумнів. Нехай діти вчаться міркувати, аналізувати, висловлювати свої припущення, не боячись помилитися.

А тепер візьміть склянку з звичайною (прісною) водою і потроху доливайте воду в банку. Яйце почне опускатися і згодом потоне.

Як пояснити цей дослід дитині? А дуже просто. Пригадайте їм поїздку на море і запитайте, якою на смак є вода у морі. Солоною. Акцентуйте увагу на тому, що в морі легше плавати і триматися на воді, адже солона вода «виштовхує» твоє тіло на поверхню, так само, як солона вода в банці «підняла» на поверхню яйце. Не потрібно навантажувати дитину термінами, намагайтеся якомога простіше пояснити фізичну властивість рідиниJ


Дослід 2. Яйце-апельсин 

Дослід отримав таку дивну назву через те, що бульбашки, які утворилися на поверхні яйця, зробили його схожим на апельсин. Але все по порядку.

Для досліду візьміть яйце (бажано темного кольору), літрову банку і столовий оцет.

Наливаємо в банку 1-1,5 стакана столового оцту і занурюємо в нього яйце. Яйце відразу тоне, але потім його поверхню починають покривати бульбашки. Це вуглекислий газ (скажіть дітям, що саме вуглекислий газ ми видихаємо), який виникає під час взаємодії шкаралупи яйця з кислотою, яка міститься в оцті. І через певний час яйце підпливе до верху, адже ці бульбашки піднімуть його. Коли яйце досягне поверхні, то бульбашки вуглекислого газу перейдуть в повітря і яйце поступово почне знову опускатися. Так буде відбуватися декілька раз.

Залиште яйце в оцті на 30 хвилин. За цей час воно стане світлішим, а в банці буде плавати коричнева піна. Кислота, що міститься в оцті, вимила кальцій з яєчної шкарлупи і вона стала тоншою і світлішою.

Дітям поясніть, що зуби, як і яєчна шкарлупа, складаються із кальцію. Вживання газованої води та фруктових соків (адже там теж є кислота) руйнує емаль наших зубів - вони стають крихкими і починають руйнуватися. Тому кожного ранку зубки потрібно чистити і берегти від шкідливого впливу їжі!

Досліди-ігри у вітальні 

Коли ви з дітьми смачно пообідали і помили посуд, то можна переходити в вітальню, де експериментальна діяльність продовжиться і поєднається з цікавою грою.

Дослід №3. Кулька – магніт 

У вас стовідсотково знайдуться повітряні кульки, які залишилися після Дня народження або іншого свята. От їх ми і використаємо для наступного досліду. Надуйте кульку і добряче потріть її об голову (якщо точніше, то об волосся). Аркуш паперу розірвіть на маленькі шматочки і розкидайте їх в хаотичному порядку на килимку. Піднесіть кульку до шматочків паперу і що ж ви помітили? Кулька почала «примагнічувати» шматочки паперу до своєї поверхні. Магія? Ні, наука.

Кулька наелектризувалась від волосся і почала притягувати шматочки паперу. Науковими словами, кулька отримала негативний електричний заряд, а шматочки паперу містять крім негативного, ще й позитивний заряд. От протилежні заряди і почали притягуватися. Школяр скоріш за все зрозуміє більш наукове обґрунтоване пояснення, а от дошкільнику краще пояснити поверхнево, не вдаючись в подробиці. 

Дослід №4. Кулька, що не горить

Пропоную поставитись до цього досліду з максимальною серйозністю: пригадати правила безпечної поведінки з вогнем, можна також подивитися «Уроки обережності тітоньки Сови»  та зробити пам'ятку «Пожежна безпека вдома». І лише тоді починати експеримент. Нам потрібна свічка-таблетка, одна надута кулька і одна кулька наповнена звичайною водою з-під крана, яку теж потрібно надути і зав'язати таким чином, щоб вода залишилась всередині кульки. Запаліть свічку та піднесіть звичайну кульку до вогню. Можете заздалегідь попередити дошкільника, що кулька лопне, щоб це не було для нього неприємним сюрпризом.

Візьміть наступну кульку і піднесіть її теж до вогню, але перед цим скажіть дитині, що ця кулька не боїться вогню і не лопне від полум'я свічки. Чому? - запитайте у дитини. Натякніть, що вода у кульці відіграє свою певну роль і дайте дитині час подумати і запропонувати свої власні «наукові теорії».

Для нас, дорослих, відразу стає зрозумілим, що даний експеримент демонструє таке фізичне явище, як «теплопровідність», але дитині таке пояснення буде досить складним. Тому ми говоримо, що весь секрет кульки, що не горить, полягає в тому, що вода, яка міститься всередині, «відбирає», або іншими словами «поглинає», все тепло від полум'я свічки. Завдяки цій воді, поверхня кульки не нагрівається до високої, небезпечної температури, при якій кулька може луснути. 

Дослід №5. Паперові кільця 

Досить простий, але неймовірно цікавий дослід. Особливий плюс його полягає ще й в тому, що дитина зможе попрацювати ножицями і розвинути свої навички акуратного вирізання з паперу. Отже, беремо аркуш формату А-4 і вирізаємо 3 смужки шириною 5-6 см, довжиною 25-30 см. Тепер самий важливий момент – закріплюємо за допомогою клею кінці першої смужки як зазвичай, другу стрічку кріпимо, повертаючи один з її кінців на півоберт (наукова назва такої «штуки»- стрічка Мебіуса), а кінці третьої стрічки клеїмо таким чином, щоб один із кінців був перевернутим на повний оберт.  

А тепер розріжте кожну із цих смужок повздовж. 

Результати. Перша смужка, як і очікувалось, перетвориться на два кільця. Друга смужка (стрічка Мебіуса) залишиться цілою, хоча і стане тоншою. А третя смужка і взагалі перетвориться на два кільця, які будуть з'єднані між собою немов ланки ланцюжка. Дитині буде важко зрозуміти, чому так вишло і тому запропонуйте їй зробити даний дослід вдруге, акцентуючи увагу на способі з'єднання кінців кожної смужки, адже в цьому і полягає основний секрет експерименту. 

Дослід №6. Таємне послання 

По завершенню цікавого і насиченого експериментами дня, дитину потрібно якимсь чином вкласти до ліжка. Пропоную це зробити за допомогою даного досліду, який ви готуєте заздалегідь.

Візьміть аркуш білого паперу та напишіть на ньому молоком за допомогою пензлика або ватної палички «послання»: ви можете написати «Гарних снів!» або «Завтра буде ще цікавіше!» і дати йому час підсохнути. Після висихання паперу, напис стає непомітним. І тепер ваше основне завдання вигадати цікаву історію про дане послання. Як варіант, ви можете покласти аркуш паперу в конверт і підписати «попрасуй мене». Потім сказати, що хтось підклав під двері вашої квартири дивний конверт і запропонуйте дітям виконати вимогу на ньому (справжній детектив у нас виходить).

Справа в тому, що під дією високої температури молочні букви потемніють і їх стане видно, адже молоко починає підгорати при температурі значно меншій, ніж папір. Нагрітої праски достатньо, щоб молоко підгоріло, а папір залишився цілим і неушкодженим. Поясніть дитині даний дослід і проведіть його ще раз, але тепер дошкільник самостійно малює щось молоком на папері (сонечко, хмаринку, квіточку), а потім з вашою допомогою прасує напис і абсолютно щасливий і задоволений результатом йде спати.