Сенсорно-пізнавальний простір+конструювання

Мета: розвивати увагу, мислення, сприйняття форм і кольору предметів; виховувати вміння слухати один одного та дорослого, зацікавленість конструктивною діяльністю; ознайомити дітей з новою формою – квадратом; навчити групувати предмети за величиною (великий – маленький); вчити досліджувати предмет, обводячи його контур пальцем контур предмета; вчити дітей прийомам накладання, ідентифікувати знайомі фігури(коло, квадрат, трикутник).

Матеріал: іграшки-ляльки (велика і маленька), квадрати різного кольору і розміру (на кожну дитину), квадрати однакового кольору різної величини, аркуш із зображенням зіпсованої речі (на кожну дитину), фігури-клаптики (паперові).

 Хід заняття:

1. Сюрпризний момент.

В гості до дітей приходять дві ляльки (велика і маленька).

В гості я до вас прийшла,

Ще й сестричку привела,

Я доросла, я – Ганнуся,

А маленька – це Катруся.

Вихователь: Малята, до нас сьогодні у гості завітали сестрички Ганнуся та Катруся. Вони принесли із собою фігури. (Показує дітям квадрати).

– Валерія, якого кольору фігури? (Червоного і жовтого).

Вихователь: Зараз пограємось із фігурами.

2. Дидактична гра «Ознайомимось із квадратом».

Вихователь: Візьміть у руки цю фігуру (Діти беруть, розглядають).

– Назар, якого розміру ці фігури? (Великі і маленькі).

Вихователь: Це квадрати, вони мають кути(Показує) та рівні сторони (Показує). Покажемо пальчиками куточки (Показують на своїх квадратах). А тепер пальчики бігтимуть по сторонах (Діти пальчиками обводять сторони квадрата). Тепер давайте спробуймо квадрати покотити (Діти разом з вихователем намагаються покоти квадрат).

– Софійка, котиться квадратик? (Ні).

Вихователь: Правильно, квадратик не котиться, бо йому заважають куточки. (Вихователь супроводжує свої дії словами).

Квадратик я в руці тримаю

Та прокотить його бажаю.

Квадратик не котиться,

Як не старається,

Куточками впирається.

3. Рухлива гра-імітація «Щось малеча зажурилась»

Щось малеча зажурилась,

Мабуть, трішечки втомилась.

Що робити, що робити,

Треба трішки відпочити.

Нумо на носочки встаньмо,

(Піднімаються на носочки.)

У віконечко погляньмо,

(Повороти головою.)

В небі хмароньки біленькі,

А ви діточки маленькі.

(«Ліхтарики» – руки вгорі.)

Ручки вгору – ручки вниз,

(Руки вгору, вниз.)

Кругом себе повернись.

(Повернутись навколо себе.)

Всі присіли, посміхнулись,

(Присісти.)

До гостей враз повернулись.

(Повернутися обличчям до ляльок.)

4. Дидактична гра «Збудуємо доріжки для сестричок»

Вихователь: Дівчатка-сестрички просять нас збудувати для них доріжки. У нас є великі і маленькі квадратики. Більшій ляльці потрібно зробити доріжку з більших фігур, меншій – з менших.

Ляльок потрібно посадити поряд. Будувати доріжки починати від ляльок. Кожна дитина з наявних у неї фігур кладе більшу – більшій ляльці, меншу – меншій.

Більшій ляльці – більшу, меншій – меншу.

(Вихователь спонукає дітей до повторення).

Коли доріжки складено, ляльки йдуть по доріжках. Якщо є помилка, лялька раптово спікається об фігуру,яка потрапила не на своє місце.

– Що трапилося? Чому наше лялечка трохи не впала? Чи, може, в неї доріжка неправильно складена? Замініть цей квадратик на інший. Який квадратик ми сюди покладемо?

Коли лялька відійшла на інший бік доріжки, вихователь говорить:

– Далеко відійшла від нас Катруся, а Ганнуся – близько.

(Демонструє декілька разів).

5. Аплікація

Вихователь: Дітки, ви знаєте, що зараз на вулиці весна. А наша маленька лялька так загралася, що зовсім забула, що їй потрібно відремонтувати свої весняні речі. Ви хочете допомогти нашій гості? (Так).

(Вихователь сідає за столик, а діти стають навколо столика).

Вихователь: У нас на столиках є речі, у якій дірочки, всі вони різної форми. Наше завдання – знайти відповідний клаптик і назвати його форму і колір, а потім ось так прикладаючи, ремонтувати річ. (Показує) Ось цей квадрат від...

6. Самостійна робота дітей.

(Діти пробують самостійно знаходять клаптик відповідного кольору та форми, вихователь підходить до кожного з дітей і при потребі допомагає).

7. Підсумок.

(Вихователь хвалить дітей за гарно виконану роботу).

Ляльки прощаються з дітьми, говорять, що їм дуже сподобалося і вони наступного разу ще завітають у гості.

Мета: розвивати спостережливість, зв’язне мовлення, зорову увагу та логічне мислення; розвивати кольорочутливість, дрібну моторику пальців рук, цікавість до будівельної гри та естетичний смак; виховувати самостійність, ініціативність, старанність, бажання допомагати; вчити відрізняти деталі конструктора один від одного, називати їх; вчити відповідати на запитання вихователя реченням (з трьох слів); порівнювати поняття «один»-«багато»; формувати уявлення про число: «один», «два», та порядок чисел: «перший», «другий»; формувати уявлення про призначення і зовнішній вигляд будинку та його частин (стіни, вікна, двері, дах), вчити називати їх.

Матеріали: деталі будівельного конструктора(кубики різної величини, конуси, тригранні призми); малюнок, що зображує місто із будиночків геометричних форм (схожих на ті, які конструюватимуть малята); невеличкі іграшки, що зображують тварин, ляльок тощо; іграшкові деревця, гойдалки, лави тощо.

Хід заняття:

I. Організація групи. Вступна бесіда.

Вихователь: Малята! Ви любите гратися? Розкажіть, якими іграшками вам подобається гратися. (Відповіді дітей.) А тепер підніміть руки, кому з вас до вподоби ігри з конструктором. Як можна гратися з конструктором? Що з нього можна зробити? (Викладати фігурки, будувати з нього різне).

Вихователь викладає конструктор перед дітьми і називає його деталі: конус, куб, призму. З кубиків вихователь будує потяг і запитує в дітей з чого він побудований. (З кубиків конструктора.) Вихователь пропонує сісти в поїзд і вирушити в подорож.

Діти «сідають» у потяг і їдуть подорожувати:

Психогімнастика «Потяг»

 -Ту-Ту! Наш потяг їде, їде,

Колеса крутяться,

 - Чух-чух-чух, чух-чух-чух! (Колові оберти руками)

Колеса маленькі, кругленькі

 - Чух-чух-чух, чух-чух-чух! (Колові оберти руками)

Діти «виходять» з потяга. Вихователь повідомляє, що станція називається «Будівельна», тут живуть справжні чарівники-будівельники.

II. Повідомлення, мотивація навчально-ігрового завдання

Вихователь: Так, малята, граючись конструктором, ми можемо відчути себе справжніми будівельниками: не було будиночка, а ми постаралися, і ось уже дім, немов у казці, з’явився перед нами.

Для чого нам будинок? (Щоб спати, гратися в ньому.)

Хто в ньому живе? (Ми.)

Де можна побачити будинки? (На вулицях нашого міста.)

Які вони бувають? (Різнокольорові.)

Діти, ви знаєте, якщо кожен з нас збудує один дім, то вийде багато будинків, і це вже буде справжнє містечко! (Демонстрація малюнка.)

Чи хотіли б ви разом побудувати таке іграшкове містечко? (Так!)

Добре, діти, саме така гра на вас чекає найближчим часом , а я вам, звісно, допоможу: усе, що треба, розповім і покажу.

Педагог звертається до групи віршованими рядками (діти можуть повторювати рядок за дорослим, ритмічно плескаючи в долоні).

Заповзято та сумлінно

Кожен з нас зведе будинок,

Затишний, чудовий дім:

Дах та стіни будуть в нім.

Ми пограємося разом

Попрацюємо гуртом,

Рученята наші вправні

Побудують місто славне!

Вихователь: Діти, ну ось ми налаштувались уже на гру, а от наші пальчики ще не підготовлені до роботи. Давайте для них зробимо гімнастику.

Пальчикова гімнастика

(Вихідне положення: пальці зібрані в кулачки.)

Раз, два, три, чотири, п’ять!

(По черзі розгинають пальчики)

Вийшли пальчики гулять.

(Хаотичне перебирання пальчиками.)

Раз, два, три, чотири, п’ять!

(Кожен пальчик по черзі знову складають в кулачок.)

Вже в будиночку сидять.

(Показують «дах будинку», з’єднуючи долоні кінчиками пальців.)

III. Виконання практичного завдання

1. Уточнення елементів та послідовності виконання конструкції. Добір деталей для конструювання

Діти, спираючись на пояснення педагога, визначають та добирають необхідний іграшковий будматеріал.

Коментар вихователя:

Ø    З чого складається будь-який будиночок? Що є в нього?

Звісно, це дах та стіни. У наших будиночків також будуть стіни та дахи.

Ø    З чого ми зможемо зробити стіни будиночка/дах?

Для спорудження стін будинку кожному знадобляться кубики, а для даху – деталь, що нагадує трикутник. У нас є такі деталі: це може бути конус або тригранна призма.

2. Спорудження стін

Коментар вихователя:

Ø    Які бувають будинки? Скільки у будинка буває поверхів?

Наші будинки різні: вони мають один, два і багато поверхів. Наш будинок буде двоповерховий. Спочатку ми будуємо перший поверх. Для цього ми беремо кубики і ставимо їх щільно поруч: два кубики, а за ними ще два. Тепер так само споруджуємо наступний, другий поверх. Обережно ставим кубик на кубик так, щоб жоден із кубиків не впав, не завалився. Ось і вийшли у нас рівненькі надійні стіни дому.

3. Зведення даху

Коментар вихователя:

Який би ви не обрали дах, пам’ятайте, що він має бути достатньо великим і повністю закривати краї стін, дах може навіть трохи виступати за край стін, захищаючи дім від дощику та спеки.

Діти конструюють, орієнтуючись на зразок (паралельний показ послідовності роботи) та розповідь вихователя.

Вихователь: Які гарні будиночки у вас вийшли, діти. Ви гарно постарались! Ми разом звели чудове містечко! А все завдяки нашим вправним рученятам!

IV. Обговорення виконаного завдання

Педагог дістає іграшкового ведмедика.

Вихователь: Діти, на станції «Будівельна» живе допитливий ведмедик Михась. Він побачив нас і прийшов поцікавитися що ми тут робимо.

-                    Чим ви тут займались, малята?

-                    Що ви побудували?

-                    Які у вас вийшли будиночки? Скільки в них поверхів?

-                    Із чого ви робили стіни будинків? А дах?

-                    Чи сподобалося вам будувати містечко?

V. Обігрування споруди

Вихователь: Михасику дуже сподобалося ваше містечко. Він хоче в ньому трохи пожити. Ми дозволимо це ведмедику? (Так!)

Педагог ставить іграшку біля будинку, який робив сам, а дітям пропонує запросити в їх містечко інших мешканців – звірят та ляльок. Малята вибирають собі по іграшці (ляльці, звірятку) і розташовують їх біля своїх будиночків. Поруч з будинками діти ставлять макети дерев, облаштовують ляльковий майданчик.

VI. Підсумок заняття

Вихователь хвалить малюків за старанність, кмітливість, уміння і повідомляє, що вже час закінчувати гру та повертатися до садочка. Діти прибирають на місце іграшки та деталі конструктора. (Гра «Потяг»).

Мета: розвивати просторове уявлення, дрібну моторику пальців рук та чуття симетрії, зорову увагу, інтерес до ігрової конструктивної творчості; виховувати позитивне ставлення до живого довкілля, прагнення бути сумлінними, акуратними; вчити дітей будувати прості конструкції з іграшкового будівельного матеріалу; формувати уявлення про роботу дорослих на присадибних ділянках.

Обладнання: ілюстрація доглянутої садиби із садом, городом, квітником біля хати; кубики, деталі будівельного конструктора (трикутні призми або пірамідки чи конуси); малюнки-ескізи парканчиків (2–3 варіанти), фігурки домашніх тварин.

Хід заняття

I. Організація групи

Вихователь показує дітям ілюстрацію, читає віршовані рядки.

В и х о в а т е л ь. Погляньте, діти, який гарний будиночок. Напевно, у ньому живе дуже добрий господар — працьовитий, дбайливий. А що можна побачити біля будиночка? (Садочок, город.)

У гарному садочку,

Неначе у віночку:

Тут знайдуть милі діточки

Ще й ягідки і квіточки,

І фрукти соковиті,

Росою чисто вмиті…

І на городі грядки —

Утіха всім маляткам,

Там гарних овочів розмай:

Лиш не лінуйся, а збирай!

Звісно, про все це хазяйновитий господар має дбати. Як слід доглядати деревця в садку? (Поливати, обкопувати, захищати від шкідників.) А овочі на городі? (Поливати, підв’язувати, полоти.)

II. Повідомлення завдання та попередня бесіда з дітьми

В и х о в а т е л ь. Так, у працьовитого господаря має бути лад і в оселі, і біля неї. А ще город і садок слід обгородити парканчиком. Для чого потрібен парканчик біля садка й городу? (Відповіді дітей.) Правильно. А також для того, щоб сусідська худоба випадково не забрела туди та не пошкодила деревця, не стоптала квітник чи грядку.

Як ви думаєте, яким має бути парканчик, що обгороджує садок та город, у дбайливої людини? (Красивим, міцним, добротним, високим.)

Отже, зараз ми будемо робити парканчик. Ми сконструюємо його з іграшкового будівельного матеріалу — кубиків, а також інших деталей будівельного конструктора.

III. Пальчикова гімнастика

Вихователь відзначає, що пальчики малят добре попрацювали і їм час відпочити та погратися: розказати цікаву історію.

Ось будинок нам знайомий.

(Долоні з’єднані пучками пальців — «дах будиночка»).

Це — парканчик біля нього.

(Ставлять прямі долоні щільно поруч.)

Завітав сюди раз бичок —

(Із кисті однієї руки зображують голову бичка, виставляючи вказівний та мізинний пальці вгору, а решту стиснувши в кулачок.)

Почухав трохи свій бочок (Колові рухи кистями.)

І спантеличено дивився:

(Кружечки з вказівних та великих пальців підносять до очей.)

Чому парканчик завалився? (Розводять долоні в сторони.)

IV. Виконання практичного завдання

Зміст діяльності дітей

1. Розглядання малюнків-ескізів варіантів парканчика

Коментар вихователя:

Погляньте, діти, які парканчики зображені на картинках. Ці малюнки будуть підказками-помічниками в нашій творчій роботі

2. Зведення нижньої частини конструкції

Коментар вихователя:

Парканчик будуємо, ставлячи щільно кубик біля кубика так, щоб вони стояли рівненько

3. Спорудження стовпчиків

Коментар вихователя:

Зверху парканчик у нас буде зі стовпчиками. Ними стане ряд кубиків, які поставимо на нижні

4. Оздоблення парканчика

Коментар вихователя:

Щоб парканчик був гарнішим, давайте оздобимо його: прикрасимо стовпцики гостренькими верхівками. Для цього нам стануть у пригоді інші елементи конструктора (можна використати трикутні призми, пірамідки, конуси тощо)

В и х о в а т е л ь. Певно, той парканчик був стареньким та похилим, якщо бичок зумів його звалити. А погляньте, дітки, які у вас вийшли парканчики гарні! Ви виявилися вправними, сумлінними будівниками. Молодці!

V. Підсумки заняття

Вихователь пропонує кільком малятам довільно розповісти про те, що та як вони робили: який матеріал використовували, деталі яких кольорів дібрали та яке враження справила на них гра.

Наприкінці заняття педагог нагадує дітям про необхідність дбати про лад після гри. Малюки розбирають конструкції і складають їх деталі на місце.