Як протистояти булінгу

Що таке булінг: визначення, поняття, суть

Булінг (з англ. bullying) — це форма агресивної поведінки, яка проявляється у навмисному, систематичному приниженні, залякуванні, цькуванні однією особою або групою осіб іншого індивіда. Основна мета булінгу — демонстрація сили або контролю над жертвою через фізичну силу, психологічний тиск або соціальне відчуження. Важлива характеристика булінгу полягає в його повторюваності та тривалості: це не поодинокий випадок конфлікту, а послідовні дії, спрямовані на приниження людини.

Булінг (Bullying): походження терміну та актуальність теми

Термін “bullying” походить від англійського слова “bully”, що у перекладі означає “задирака”, “грубіян” або “тиран”. Вперше поняття почало широко обговорюватись у країнах Західної Європи та Північної Америки при вивченні шкільного насильства у 70-80-х роках ХХ століття. Сьогодні булінг розглядається не лише як індивідуальна форма насильства, а як соціальне явище, що потребує всебічного аналізу та боротьби на державному рівні.

Основні ознаки булінгу

Для того, щоб відрізнити булінг від побутових конфліктів або разових суперечок, варто розуміти характерні ознаки цього явища:

• Систематичність — дії повторюються протягом певного періоду часу.

• Намір завдати шкоди — агресор цілеспрямовано принижує, висміює чи провокує жертву.

• Нерівність сил — жертва не має можливості ефективно захищатися або знаходиться у слабкішій позиції.

• Наявність публіки — свідки булінгу можуть підігрувати агресору або бути байдужими, що також негативно впливає на жертву.

Види булінгу: класифікація за формами агресії

Фізичний булінг

Це найочевидніша форма цькування, яка включає стусани, штовхання, побиття, кидання речей у людину, псування майна та інші фізичні дії, що завдають болю або шкоди.

Вербальний булінг

Передбачає образи, приниження, насмішки, брутальні прізвиська та залякування словами. Часто така форма булінгу вражає сильніше, ніж фізичний напад, оскільки спрямована на особисті якості жертви: зовнішність, расу, стать або інші особливості.

Психологічний або емоційний булінг

Включає ізоляцію, наклепи, поширення пліток, ігнорування, провокації. Така форма може залишитися непомітною для сторонніх, але глибоко ранить жертву емоційно.

Соціальний булінг

Виявляється у виключенні особи з групових активностей або колективного життя. Це може бути бойкот, ігнорування, змова колективу проти однієї людини.

Кібербулінг

Одна з найнебезпечніших сучасних форм, що здійснюється через інтернет. Образи в соцмережах, публікація приватних фото/відео без дозволу, переслідування через мобільні додатки — усі ці дії входять до проявів кібербулінгу.

Форми цькування та його учасники

Булінг не є діяльністю лише однієї особи — зазвичай у цькуванні залучено від трьох до чотирьох основних ролей:

• Агресор — ініціатор насильства. Це може бути одна особа або група людей.

• Жертва — об’єкт булінгу, який піддається психологічному чи фізичному тиску.

• Спостерігачі — треті особи, які можуть як підтримувати, так і ігнорувати ситуацію.

• Захисники — рідкісна категорія очевидців, які виступають на захист жертви, що сприяє позитивному вирішенню ситуації.

Булінг — це соціальна проблема з довготривалими наслідками

Цькування має серйозні наслідки не лише для жертви, а й для агресора та всіх учасників процесу. У постраждалих часто розвиваються депресія, панічні атаки, знижується самооцінка, виникають проблеми з навчанням або роботою. У тяжких випадках можливі спроби суїциду.

Агресори, які залишаються безкарними, як правило, і в дорослому житті продовжують вдаватись до агресивної поведінки, не визнаючи меж дозволеного. Спостерігачі, які не втручаються, формують пасивну поведінкову модель байдужості, що переноситься й на інші соціальні ситуації.

Профілактика та боротьба з булінгом

Для того, аби зменшити рівень булінгу у суспільстві, необхідні злагоджені дії з боку державних структур, освітніх закладів, батьків та самих дітей. Компонентами профілактики є:

• проведення роз’яснювальних занять серед учнів та студентів;

• впровадження антибулінгових програм у школах;

• створення довірчих служб психологічної підтримки;

• підвищення кваліфікації вчителів та адміністрації щодо розпізнавання випадків булінгу;

• розвиток емоційного інтелекту в дітей та дорослих;

• юридична відповідальність за виявлені випадки цькування.

Як допомогти жертві булінгу

Найперше, що важливо для жертви — це підтримка і визнання. Людина повинна розуміти, що вона не одна і що її проблема є значущою. Що варто зробити:

• вислухати постраждалу особу без осуду;

• діяти оперативно, звернувшись із повідомленням до вчителів, керівництва або поліції (залежно від серйозності ситуації);

• залучити фахового психолога для подолання наслідків травми;

• уникати ізоляції постраждалого — важливо створити для нього атмосферу безпеки.