Голокост

• З моменту виникнення християнства, яке вступило в конфлікт з юдаїзмом, почався релігійний антисемітизм. IV Латеранський собор (1215) зажадав від євреїв носити на одязі спеціальні розпізнавальні знаки або ходити в особливому головному вбранні. У XVI столітті, спершу в Італії (папа Павло IV), потім і в усіх країнах Європи євреям було наказано жити в особливих кварталах - гетто, які відокремлювали їх від решти населення. У цю епоху особливо лютував клерикальний антиюдаїзм (несприйняття релігії євреїв, юдаїзму), який відбивався, перш за все, в церковних проповідях. Релігійний антисемітизм відігравав значну роль у свідомості людей не лише в середньовіччі, а й в ХХ столітті. Лише нещодавно Папа Римський Іоанн Павло II зняв обвинувачення з євреїв у "боговбивстві" та інших "гріхах": в квітні 1986 року Папа вперше в історії католицької церкви переступив поріг синагоги, де, сидячи поруч з верховним рабином Риму, сказав: "Ви - наші улюблені брати і, можна сказати, наші старші брати", а в 2000 році під час традиційної недільної меси в соборі Святого Петра Іоанн Павло II публічно покаявся в гріхах католицької церкви, зокрема, попросив вибачення і визнав провину церкви за переслідування євреїв в минулому.

• У 1920-1930-ті роки в Європі стався підйом праворадикального націоналізму, політичного, культурного, расистського та соціального антисемітизму. Почалися вимоги обмежити господарську діяльність євреїв і видалити їх з суспільного життя країн, в яких вони жили; він оголошував євреїв нижчою і небезпечною расою.

• Невдоволення євреями було викликано вузькістю внутрішнього ринку в середньовіччі, коли євреї конкурували з європейськими ремісниками і купцями, а також економічним суперництвом в епоху розвитку капіталізму.

• Після приходу до влади в Німеччині Гітлера, вороже ставлення до євреїв з боку НСДАП посилювалося ще й тим, що єврейський капітал становив конкуренцію німецькому національному капіталу, представники якого, як і праві політичні кола Німеччини, були зацікавлені в усуненні суперників. Крім цього, підприємці й політики єврейського походження мали міжнародні зв’язки з економічними партнерами країн, оголошених нацистами ворогами Німеччини.

• Починаючи з кінця XIX століття деякі євреї почали відігравати важливу роль у ліберальних, соціал-демократичних і комуністичних партіях. Частина євреїв виступила в ролі руйнівників старих порядків. Деякі політичні сили використовували це для "аргументації" політичного антисемітизму. Лідери ряду партій і рухів Німеччини прагнули використовувати антисемітизм для створення в особі євреїв образу "внутрішнього ворога", зображуючи їх джерелом усіх лих. Партії, котрі проголошували прості шляхи вирішення всіх проблем у країні шляхом знищення "внутрішнього ворога", домагалися зростання своєї популярності, маніпулювали свідомістю населення. Нацисти у своїй ідеології і політиці відводили важливу роль «єврейському питанню». Нацисти звинувачували євреїв у підриві німецьких національних традицій, німецької державності й основ економічного життя німецької нації.

• Антисемітизм був однією з найважливіших складових нацистської ідеології, яка "обґрунтувала" здійснення Голокосту. Расова теорія, покладена в основу нацистської ідеології, стверджувала, що німецький народ є народом вищої, арійської раси, і тому він нібито має право на панування над іншими народами. Відповідно до цієї теорії, слов’яни як "нижча раса" мали бути поневолені, а євреї як "недолюди" – винищені в першу чергу.

• Коли Адольф Гітлер прийшов до влади в Німеччині, расовий антисемітизм став основою державної політики та офіційної ідеології Третього рейху. У 1938 році в Німеччині почалося масове руйнування синагог, арешти євреїв, були розграбовані підприємства, що належали євреям, а також проведена реєстрація єврейської власності з метою її подальшої конфіскації.

На відміну від інших трагедій людства, Голокост мав декілька властивих рис, які відрізняють його від попередніх.

• Під час нацистського Голокосту було знищено мільйони людей на великому географічному просторі. Для цієї мети було збудовано табори смерті в багатьох країнах Європи, де запроваджувалась система винищення.

• Використання расистських теорій та псевдонаукових теорій про неповноцінність чи недорозвиненість певних груп людей, які підлягали знищенню. За основу, зокрема було взято теорію "соціального дарвінізму" - твердження що винищування людей було продовженням Теорії Еволюції Дарвіна. Сильні народи чи раси згідно з цією теорією, нібито, природньо прагнули знищити неповноцінних, які згідно з теорією еволюції мали зникнути й поступитись життєвим простором сильним расам.

• Для здійснення Голокосту використовували ефективні та нові на той час методи знищення. До прикладу, нові види хімічних та механічних засобів вбивства, будували крематорії, використовувалися рахувальні машини з перфокартами для контролю над кількістю знищених тощо.

• Особлива жорстокість до жертв, зокрема, використання полонених для медичних експериментів, тортур тощо. Терор проти всіх верств цивільного населення незалежно від віку.

1. Чи повинна сучасна молодь знати/вивчати історію Голокосту? Поясніть свою відповідь.

2. У чому відмінність Голокосту від відомих вам геноцидів?

3. Якби Вам запропонували скласти план експозиції Голокосту, які розділи Ви б виділили в ньому? Які б експонати Ви запропонували виставити в цьому музеї?

4. Прочитайте уривок з книги В.Гроссмана "Життя і доля":

"... Антисемитизм проявляется разнообразно - он в насмешливом, брезгливом недоброжелательстве и в истребительных погромах. Разнообразны виды антисемитизма: идейный, внутренний, скрытый, исторический, бытовой, физиологический; разнообразны формы его: индивидуальный, общественный, государственный... Антисемитизм никогда не является целью, антисемитизм всегда лишь средство, он - мерило противоречий, не имеющих выхода.

Антисемитизм есть зеркало собственных недостатков отдельных людей, общественных устройств и государственных систем. Скажи мне, в чем ты обвиняешь евреев, и я скажу, в чем ты сам виноват... Антисемитизм есть выражение бездарности, неспособности победить в равноправной жизненной борьбе, всюду - в науке, в торговле, в ремесле, в живописи. Антисемитизм - мера человеческой бездарности. Государства ищут объяснения своей неудачливости в происках мирового еврейства. Но это одна из сторон антисемитизма... В двадцатом веке обреченный гибели старый национальный уклад физически отсталых и неудачливых государств зажег костры Освенцима, люблинских и треблинских крематориев. Их пламя осветило не только краткое фашистское торжество, это пламя предсказало миру, что фашизм обречен. К антисемитизму прибегают перед неминуемым свершением судьбы и всемирно-исторические эпохи, и правительства реакционных неудачливых государств, и отдельные люди, стремящиеся выправить свою неудачную жизнь.

Были ли случаи на протяжении двух тысячелетий, когда свобода, человечность пользовались антисемитизмом как средством своей борьбы? Может быть, и были, но я не знаю таких.

Бытовой антисемитизм - бескровный антисемитизм. Он свидетельствует, что в мире существуют завистливые дураки и неудачники.

В демократических странах может возникнуть общественный антисемитизм: он проявляется в прессе, представляющей те или иные реакционные группы, в действиях этих реакционных групп, например, в бойкоте еврейского труда либо еврейских товаров, в религии и в идеологии реакционеров.

В тоталитарных странах, где общество отсутствует, антисемитизм может быть лишь государственным. Государственный антисемитизм - свидетельство того, что государство пытается опереться на дураков, реакционеров, неудачников, на тьму суеверных и злобу голодных. Такой антисемитизм бывает на первой стадии дискриминации - государство ограничивает евреев в выборе местожительства, профессии, праве занимать высшие должности, в праве поступать в учебные заведения и получать научные звания, степени и т. д.

Затем государственный антисемитизм становится истребительным. В эпохи, когда всемирная реакция вступает в гибельный для себя бой с силами свободы, антисемитизм становится для нее государственной, партийной идеей; так случилось в двадцатом веке, в эпоху фашизма...".

Завдання:

• Поясніть, що таке антисемітизм.

• Які види антисемітизму виділяє автор? В чому вони проявляються?

• Чи залежить вид антисемітизму від форми державної влади?

• На вашу думку, чи побутує антисемітизм наразі? Обґрунтуйте власну точку зору.