“Да-да, вилилась з відра вода”

“Цю-цю, треба нам знайти вівцю”

“Ню-ню, сидимо біля вогню”

Варто звертати увагу на те, що дітям легше вимовляти склади з м’яким звуком, тому спочатку ліпше обирати саме такі картинки.

Гра на мовне дихання

Суть цієї гри полягає в тому, що дитина має задути легкий тенісний м’ячик у ворота. 

Не у всіх дітей це виходить одразу, проте коли вправа вже засвоєна, ми можемо змінювати ворота і брати вже менші. 

Голосні та тихі звуки

Спочатку дорослий просить голосно вимовити великі кружечки як склади або звуки. Тут ми працюємо над діафрагмою, голосом, його гучністю, адже ми гарно набираємо повітря та голосно вимовляємо, наприклад, “Са-са-са”.

Далі беремо другу схему з маленькими кружечками і просимо дитину сказати вже тихо ті ж звуки. Так само можна використовувати замість кружечків смужки.

М’які і тверді звуки

АРТИКУЛЯЦІЙНІ ВПРАВИ :

Статичні (виконується по 10-15 с. (утримування артикуляційної пози в одному положенні):

1.«Усмішка» . Рот закритий. Утримувати губи в усмішці. Старатися не показувати зуби.

2.«Хоботок». Губи і зуби зімкнути.Губи з напругою витягнути уперед.

3. «Парканчик». Усміхнутися так, щоб зуби були зімкнені і трохи оголені.

4.«Віконечко». Широко відкрити рот і утримувати в такому положенні.

5.«Лопатка». Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижнюгубу. Слідкувати, щоб язик не тремтів.

6. «Голочка». Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким.

7. «Гірка».Рот відкрити. Губи в усмішці. Кінчиком язика упертися в нижні зуби. Спинка язика вигинається, бокові краї язика притиснуті до верхніх кутніх зубів. Кінчик язика не повинен відриватися від нижніх зубів.

8. «Чашечка». Рот широко відкрити, покласти широкий язик на нижню губу, бокові краї і кінчик язика загнути у формі чашечки. Слідкувати, щоб губи не обтягували зуби, нижня щелепа була нерухомою.

Динамічні (1 вправа виконується 7-10 разів):

1. «Слухняний язичок». Усміхнутись, відкрити рот, покласти язик на нижню губу. Тримати в цьому положенні, вимовляючи звук [і].

2. «Неслухняний язичок». Широкий язик покласти на нижню губу та промовляючи пе-пе-пе, неначе похлопувати його верхньою губою.

3.«Годинник».Висунути вузький язик. Рухати язиком з одного куточка рота в інший. Тягнутися язиком поперемінно праворуч - ліворуч в повільному темпі під лічбу.

4. «Гойдалка».Відкрити рот. Напруженим язиком торкатися почергово до верхніх та нижніх зубів. Нижня щелепа нерухома.

5.«Смачне варення». Висунути широкий язик, облизати верхню губу (зверху вниз) та заховати язик за верхні зуби.

6.«Трубочка». Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку.

7.«Грибок». Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Язик не повинен відриватися від піднебіння.

8. «Гармошка».Положення язика як у вправі «Грибок». Губи в усмішці. Не відриваючи язика від піднебіння відкривати і закривати рот.

9. «Маляр».Відкрити рот. Широким кінчиком язика виконуються рухи по піднебінню вперед – назад, як маляр білить щіткою стелю. Нижня щелепа не повинна рухатися.

10. «Конячка». Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку.

11. «Сховаємо цукерку».Напружений язик у закритому роті натискуємо то на одну щоку, то на другу.

12. «Чистимо зубки».Посміхнутися, відкрити рот і кінчиком язика «почистити» нижні зуби і потім верхні, спочатку із боку в бік, потім – знизу вгору.

Емоції відіграють важливу роль в житті дітей, допомагаючи сприймати дійсність і реагувати на неї. Почуття панують над усіма сторонами життя дитини, надаючи їм особливого забарвлення і виразність, тому емоції, які дитина відчуває, легко прочитуються на обличчі, в позі, жестах, у поведінці.

Сама по собі емоційна сфера якісно не розвивається: її необхідно розвивати, створюючи для цього певні умови. Емоції є безпосереднім переживанням відносини дитини до предметів і явищ дійсності. Це ставлення може бути позитивним, негативним і байдужим.

Найчастіше гармонійному розвитку дитини перешкоджає емоційна нестабільність. При недостатніх емоційних контактах у дітей з ООП може спостерігатися затримка емоційного розвитку. Головні цілі розвитку емоційної сфери-навчити дітей розуміти емоційний стан (свій і оточуючих людей); дати уявлення про способи вираження власних емоцій (міміка, поза, жести і т.д.).

Слід пам’ятати, що у дітей з ООП має місце незрілість нервової системи, невміння керувати своїми емоціями. Ці діти можуть проявляти агресію внаслідок перенесеної образи або через страх бути ображеним. Для цього пропоную декілька вправ-ігор для розвитку емоційно-вольової сфери у дітей із ЗПР:

Вправа "Тренуємо емоції"

Пропонуємо дитині відтворити на обличчі і показати в дзеркалі емоції:

– насупитись,як осіння хмара, ображена дитина;

– розсердитись, як голодний вовк;

– злякайся,як зайчик,побачивши лисичку;

– пташка,що впала з гнізда;

– посміхнися, як кіт на сонечку або як саме сонечко;

– кошеня, на якого гавкає собака і так далі.

Гра "Лагідні лапки"

Мета: зняття напруги, зниження агресивності, розвиток чуттєвого сприйняття та емоційного комфорту.

Дорослий підбирає 6-7 дрібних предметів різної фактури: шматочок чогось м’ягенького, пензлик, скляний флакон, намиста, вату. Все це викладається на стіл. Дитині пропонується оголити руку по лікоть: дорослий пояснює, що по руці ходитиме тваринка ласкавими лапками. Треба з закритими очима відгадати який предмет торкався до руки (описати словами та, які емоції викликають). Варіант гри: «звір» буде торкатися до щоки, коліна, долоні. Можна помінятися з дитиною місцями.

Вправа "Закінчи речення"

«Я злюся, коли …»

Мама радіє, коли…»

«Мама злиться, коли …»

«Я веселий, коли..»

«Мій друг гнівається, коли…» і так далі.

«Мені страшно,коли…»

«А тепер закриємо очі і знайдемо на тілі місце, де у тебе живе злість, радість, страх та інші емоції. Які ці почуття?Якого вони кольору? Перед тобою стоїть склянка з водою і фарби, пофарбуй воду в колір, який найбільше відображає

твій емоційний стан.»

“Погода змінилася”

Дитині пропонуємо уявити собі, як раптом, несподівано для всіх, закінчився дощ і виглянуло яскраве сонечко. І це сталося так швидко, що навіть горобці здивувалися. Далі запитуємо у дитини що з нею сталося, коли вона уявляла собі такі несподівані зміни в погоді, і які відчуття наповнювали до і після.

Вправа "Домалюй страшилку"

Мета: допомогти дітям в прояві почуттів по відношенню до предмету страху. Заздалегідь готуємо незавершені чорно-білі малюнки якогось страшного персонажа. Дитина повинна домалювати його. Потім показує малюнок і розповідає історії про нього.

Вправа "Виховай свій страх"

Мета: корекція емоції страху. Дитина має до свого малюнку-страху щось домалювати, щоб він утворився добрим (намалювати посмішку, або зробити страшилку – смішною тощо). Якщо дитина боїться темряви-намалювати яскравий вогник тощо).

"Коробочка щастя"

Ця гра розвиває не тільки емоційно-вольову сферу, але і уяву, а так само пам’ять. Добре було б, щоб ви разом з дитиною створили свою «коробочку щастя». Туди складіть все, що змушує дитину почувати себе щасливою. Важливо, щоб були задіяні всі п’ять почуттів: нюх, зір, дотик, слух, смак.

Наприклад:

• смак – шоколад;

• нюх – запах троянди;

• слух – спів пташок;

• зір – вдалий малюнок;

• дотик – обійми близьких.

Обговоріть з нею свої емоції і те, що їх викликає. Цю «коробку щастя» можна постійно наповнювати, і створити не тільки в уяві, а і практично.

Вправа "Смайлик"

Варто разом проговорити, коли такі емоції виникають у дитини.

Мнемотехніка – це свого роду схеми в основі яких лежать асоціації, що допомагають запам’ятовувати і відтворювати інформацію. 

 В основному мнемотехніка це використання спеціальних карток і схем. Дитині показують картку, на якій зображено кілька предметів і вона має вигадати про них розповідь – цей спосіб використовується для розвитку уяви. Для розвитку пам’яті дітям пропонують вивчити вірш за картками, на яких кожному рядку вірша відповідає своє зображення. Для тренування логічного мислення дитині дають картки і пропонують розподілити їх за групами. Наприклад, картки з професіями і предметами, якими користуються їх представники, наприклад стопка – продавець: ваги, каса, продукти.

Основні прийоми:

• Запам’ятовування інформації за допомогою формування смислових фраз з початкових букв

• Римування

• Запам’ятовування довгих термінів або іноземних слів за допомогою співзвучних

• Запам’ятовування інформації за допомогою знаходження яскравих незвичайних асоціацій (картинки, фрази)

Наприклад, послідовність кольорів веселки школярі нерідко запам’ятовують за допомогою фрази «Чепурний Одинокий Жук З’їв Барвистий Свіжий Фрукт», де початкові літери слів кодують назви кольорів (червоного, оранжевого, жовтого, зеленого, блакитного, синього, фіолетового). 

Або для запам’ятовування порядку планет Сонячної системи — Меркурія, Венери, Землі, Марса, Юпітера, Сатурна, Урана, Нептуна, Плутона використовують фразу Маленький Василько З Маленьким Юрком Співали Українські Народні Пісні.

Правила при роботі з мнемотехнікою:

Заняття мають проходити за принципом – від простого до складного починаючи від мнемоквадратів і поступово переходити до мнемодоріжок.

Таблиці і схеми мають бути кольоровими, так дитині буде веселіше і легше.

На одній схемі або таблиці число квадратів не повинно перевищувати дев’ять, так як це гранично допустимий обсяг для дошкільника.

Не застосовувати понад дві мнемосхеми в день, а повторний розгляд можливий тільки за бажанням дитини.

Необхідно, щоб щодня таблиці і схеми були різні за тематикою, в перший день на тему казок, у другий на музичну тему, в третій на математичну і так далі.

 Вкрай важливо щоб батьки брали активну участь в навчанні дитини.

Мнемотехніка вдома

Як можна застосувати принципи мнемотехніки в домашніх умовах? Та дуже просто. Запропонуйте намалювати дитині схеми – малюнки про те, як пройшов день. Час від часу давайте картинки і нехай дитина самостійно складе вам розповідь. Ви можете дати картинку з відомої вам обом книжки і запропонувати малюкові придумати свій, відмінний від оригіналу фінал.

Регулярне застосування даної техніки допоможе дитині збагатити свій словниковий запас, навчить вибудовувати грамотні, логічні ланцюжки.