Проєктна технологія

Сутність технології проєктного навчання. Система навчання, за якої учні набувають знання і уміння в процесі планування і виконання практичних завдань-проєктів, які поступово ускладнюються. Ґрунтується на позиціях педагогіки прагматизму («навчання через діяльність»), розглядаючи при цьому діяльність як різновид творчої роботи, де учень виступає її активним учасником. В основі цієї технології лежить не інформаційний підхід, зорієнтований на розвиток пам’яті учнів, а діяльнісний, спрямований на формування в учнів комплексу розумових здібностей (розуміння, рефлексії, конструктивної уяви, здатності до цілепокладання), необхідних для дослідницької діяльності, а також конкретних практичних умінь і навичок.

Проєкт – сукупність певних дій, документів, текстів, призначених для створення реального об’єкта, предмета або теоретичного продукту.

Навчальний проєкт – це спільна навчально-пізнавальна, творча або ігрова діяльність учнів, яка має спільну мету, узгоджені методи, способи діяльності і яка спрямована на досягнення спільного конкретного результату із розв’язування деякої проблеми, що є практично значущою для учасників проєкту.

Навчальне проєктування – це процес роботи над навчальним проєктом, процес досягнення запланованого результату у вигляді конкретного «продукту». Проєктна технологія має комплексний характер, оскільки його реалізація передбачає використання сукупності інших інтерактивних методів: навчання у малих групах співпраці, «мозкової атаки», дискусії, рольових ігор, рефлексії. Сукупність цих методів і складає ту дидактичну систему, яка адекватно відображає особистісно-орієнтований підхід, сприяє формуванню відповідних компетенцій.

Етапи реалізації.

Підготовчий етап (організаційний) – вибір теми проєкту (формулювання проблеми);  вибір та обґрунтування типу і виду проєкту.

Плануючий етап  – визначення цілей та задач проєкту; визначення теоретичної або практичної значущості проєкту (актуальність проблеми); встановлення міжпредметних зв’язків за темою проєкту;  визначення форм і методів проведення досліджень; складання плану проєкту та плану діяльності учасників на кожному етапі проєкту;  визначення очікуваних результатів.

Формуючий етап –  вивчення інформаційних джерел за темою проєкту, аналіз, систематизація та узагальнення отриманої інформації; проведення емпіричних досліджень за допомогою визначених методик (спостереження, анкетування, тестування, інтерв’ювання тощо); проведення практичної діяльності для отримання продуктивного результату; проведення консультацій із керівником проєкту.

Констатуючий етап – аналіз, структурування та узагальнення емпіричних або практичних досліджень; обробка отриманих результатів; оформлення проєкту.

Захист проєкту  –  представлення результатів проєкту: презентація, доповідь, публікація, альбом тощо; обговорення представлених результатів всіма учасниками проєкту; оцінювання результатів проєкту та прогнозування подальшої дослідницької діяльності.