Кейс-технологія

Сутність кейс-технології навчання. Навчальний метод, який використовується для того, щоб задіяти комунікативні  та творчі здібності учнів, навчити їх здобувати знання та сформувати компетентності. 

Кейс – це одночасно і вид завдання, і джерело інформації для його виконання,

(ситуаційні вправи) мають чітко виражений характер і мету. Як правило, вони пов’язані з проблемою або ситуацією, яка існувала чи і зараз існує. Це завжди моделювання життєвої ситуації, і те рішення, що знайде учасник кейса, може служити як відбиттям рівня компетентності і професіоналізму учасника, так і реальним рішенням проблеми.

У кейс-технології не даються конкретні відповіді, їх необхідно знаходити самостійно. Це дозволяє учневі, спираючись на власний досвід, формулювати висновки, застосовувати на практиці одержані знання, пред’являти власний (або груповий) погляд на проблему. В кейсі проблема представлена в неявному, схованому вигляді, як правило, вона не має однозначного вирішення.

Цінність кейс-технології полягає в тому, що вона одночасно відображає не тільки практичну проблему, а й актуалізує певний комплекс знань, який необхідно засвоїти при вирішенні цієї проблеми.

Етапи реалізації.

Пред’явлення кейсу викладачем.

Індивідуальне вивчення кейсу кожним членом групи.

Розробка варіантів індивідуальних рішень.

Обговорення варіантів індивідуальних рішень в кожній підгрупі.

Підготовка до обговорення і дискусії.