Передовий педагогічний досвід

Рис. 1. Структура передового педагогічного досвіду

Якщо новизна досвіду об’єктивна і пошуки педагога-новатора носять експериментальний характер, то такий досвід називають дослідницьким. Йому властиве вдосконалення форм, методів, засобів навчання на основі їх теоретичного аналізу, узагальнення. Творчого використання. Дослідницьким є досвід А. Макаренка, В. Сухомлинського, В. Шаталова та ін.

Новаторському педагогічному досвіду властиві оригінальність, новизна, емпіричний характер практичної діяльності, новітні методи, засоби навчання. такий досвід називають раціоналізаторським.

Зразковий досвід – це досвід сумлінних педагогів, які використовують досягнення педагогічної науки і практики, методичні рекомендації, розроблені вченими, методистами, педагогічна діяльність яких служить зразком для інших.

Робота з вивчення, узагальнення та розповсюдження передового педагогічного досвіду в ДНЗ «Хмельницький центр професійно-технічної освіти сфери послуг» це не короткочасна кампанія, не епізодичний захід, а обов’язковий елемент щоденної діяльності педагогів.

На основі аналізу наукових праць, методичних рекомендацій у нашому навчальному закладі система з вивчення, узагальнення і поширення ППД складається з чотирьох періодів.

Перший період – підготовчий, передбачає теоретичну підготовку того, хто вивчає досвід, тому що слід підібрати літературу з питань змісту досвіду. Визначається проблема досвіду, добирається об’єкт вивчення досвіду, вивчається плануюча документація, відвідуються уроки, виховні заходи, вивчається рівень навчальних досягнень учнів. Після цього вибираються 1-2 педагоги, складається план вивчення досвіду, який вказується у річному плані роботи ПТНЗ.

Протягом цього періоду важливо розпізнати ППД на основі комплексного оцінювання за допомогою критеріїв та їх показників.

Першим критерієм ППД є його відповідність тенденціям суспільного розвитку, соціальному замовленню. Педагоги мають чітко реагувати на вимоги суспільства до підготовки кваліфікованих робітників та знаходити ефективні шляхи вдосконалення педагогічного процесу у відповідності з цими вимогами.

Другий критерій ППД. Висока ефективність та результативність педагогічної діяльності. ППД має давати високу якість знань, вмінь та навичок. Причому результати педагогів повинні істотно відрізнятися по якості порівняно з результатами масового досвіду педагогів та колективів.

Третій критерій ППД – оптимальна витрата сил і засобів педагогів та учнів для досягнення стійких позитивних результатів навчання. Не можна вважати передовим такий досвід, при якому високий рівень знань досягається за рахунок перенавантаження учнів додатковими заняттями, великим обсягом завдань.

Четвертий критерій ППД – стабільність результатів навчальної діяльності. Збереження заданого рівня результатів протягом довгого проміжку часу.

П’ятий критерій ППД – наявність елементів новизни. Вони проявляються в результаті спостережень педагогічного процесу. Безпосереднє спостереження дає можливість бачити реальний педагогічний процес в його русі та розвитку, новизну педагогічних ідей, прийомів, засобів і методів педагогічного впливу в порівнянні з загальноприйнятим в практиці. Вони можуть проявлятися на рівні наукових відкриттів (новий зміст, нові форми, методи навчання та виховання, встановлення нових закономірностей, ефективного вдосконалення педагогічної праці та підвищення його результатів. потім як ефективне застосування на практиці відомих наукових положень і вдосконалення на цій основі навчально-виховного процесу і як реалізація окремих сторін педагогічної праці.

Шостий критерій ППД – його актуальність та перспективність. Обгрунтування актуальності та перспективності досвіду повинно випливати з двох основних позицій:

• якою мірою цей досвід сприяє вирішенню основних завдань виховання і навчання, поставлених перед навчальним закладом (соціальне замовлення), для

подальшого вдосконалення практики навчально-виховної роботи;

• які протиріччя і труднощі, що зустрічаються в масовій практиці успішно вирішуються даним досвідом. Розкриття протиріч, на вирішення яких був спрямований досвід педагога, допомагає глибше зрозуміти сенс, наукове і практичне значення досвіду і гідно оцінити досягнуті результати.

Сьомий критерій ППД – репрезентативність. Репрезентативність – це:

перевірка досвіду часом; підтвердження позитивних результатів не тільки в роботі одного педагога, але й в роботі тих педагогів, які перейняли цей досвід; можливість повторення і творчого використання досвіду одного педагога іншими, розширення досвіду до масового.

Восьмий критерій ППД – відповідність його сучасним досягненням педагогіки і методики, наукова обгрунтованість. Повинна існувати можливість аналізувати передовий досвід з позицій сучасних педагогічних знань. ППД може бути або результатом творчих теоретичних пошуків педагога або його знахідкою в процесі проб і помилок. Але в будь-якому випадку такий досвід завжди матиме наукову основу. Одне із завдань узагальнення ППД і полягає в тому, щоб дати йому наукове тлумачення. При наявності цих ознак даний досвід слід зарахувати до передового, але потім треба ще раз виміряти, в якій мірі виявляється певна ознака.

Другий період – вивчення, ведеться протягом року у три етапи, в основному – це аналіз роботи педагога (І етап), вивчення документації та відвідування занять (ІІ етап), систематизація та літературна оброблення матеріалу (3 етап). Методи вивчення досвіду найрізноманітніші: спостереження, аналіз уроків, бесіда з педагогом, вивчення документації, анкетування учнів тощо.

Третій період – узагальнення досвіду. Це систематизація й аналіз зібраного матеріалу, виявлення сутності досвіду, опис його основних елементів і зв’язку між ними, розкриття його практичної новизни і значення для збагачення педагогічної теорії, обробка матеріалу. В узагальненому матеріалі підкреслюється результативність досвіду, формулюються певні методичні рекомендації, поради щодо використання його різними категоріями працівників професійно-технічної освіти. Опис досвіду містить три основні елементи: конкретний опис певної системи педагогічних дій, визначення результативності досвіду, розкриття його переваг і перспектив використання. Крім цього, оформляється картотека ППД.

Четвертий період – поширення ППД відбувається за допомогою різноманітних форм усної, друкованої та наочної пропаганди. Усна пропаганда: доповіді, виступи педагогів на педагогічних радах, засіданнях методичних комісій, школах ППД, педагогічних читаннях, при взаємовідвідуванні уроків та консультаціях. Друкована пропаганда: опис ППД в статтях, оформлення картотек ППД. Наочна пропаганда: організація постійних, епізодичних педагогічних виставок, матеріалів з досвіду роботи, використання медіа засобів (радіо, телебачення, відеозаписи уроків, позаурочних заходів).

У процесі пропаганди ППД, як правило, розкриваються його наукові основи й перевага.

П’ятий період – упровадження ППД. Це ціла система роботи, яка включає в себе ознайомлення всіх педагогів із принципами і конкретними прийомами новаторської праці, висвітлення її прогресивної суті та практичної ефективності, повсякденне й наполегливе навчання кожного педагога ( у школах педагогічної майстерності, школах передового педагогічного досвіду); визначення ефективності ППД за основним показником – якістю знань учнів. Об’єктами розповсюдження і впровадження є методичні комісії, школи педагогічної майстерності, проблемні семінари, виставки, педагогічні читання, науково-практичні конференції.

Вивчений, узагальнений та апробований ППД подається в НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області для упровадження в практику ЗП(ПТ)О

Досвід можна вважати передовим якщо в ньому є наступні ознаки:

- Наявність новизни та оригінальності;

- Актуальність і важливість для науки і педагогічної практики;

- Висока результативність та ефективність;

- Відповідність наукового обґрунтування сучасного обґрунтування сучасним досягненням педагогіки та методики.

- Можливість творчого наслідування творчого досвіду іншими.

Передовий педагогічний досвід стимулює творчі пошуки педагогів, сприяє розвитку педагогічної майстерності, педагогічних здібностей, забезпечує високу ефективність та результативність педагогічної діяльності, впливає на розвиток педагогічної науки як джерело формування нових наукових завдань. Водночас він стає базою даних для створення досліджень, засобом перевірки цінності їх результатів для практики навчання та виховання майбутніх кваліфікованих робітників.

Процес вивчення передового педагогічного досвіду проходить складний тривалий шлях і охоплює широку сферу педагогічної праці викладача, майстра виробничого навчання, що починається з вивчення його змісту та завершується ефективною реалізацією ідей у його педагогічному мистецтві з трансформацією у власну методичну систему.