Розвиток фортепіанної техніки завжди вважався однією з важливих умов успіху піаніста-виконавця, піаніста-педагога. Технічна досконалість виконання включає в себе не тільки впевнене опанування певних прийомів гри, але й володіння головними виконавськими якостями, які включають в себе, наприклад, силу волі, фізичну  витривалість, вдосконалення піаністичного апарату. Найдієвішим засобом для технічного розвитку піаністів є вивчення гам, вправ та  етюдів. 

Роль вправ під час підготовки піаніста полягіє в тому, що будучи лаконічними і простими щодо тексту, вони дають змогу зосередити увагу на вузькому, конкретному піаністичному завданні, ретельно вивчити окремі елементи фортепіанної фактури і за короткий строк досягнути великої рухливості піаністичного апарата.

Етюди поєднують у собі суто технічні завдання з задачами музичними. Завдяки роботі над етюдами, с,туденти мають можливість підготувати свій піаністичний апарат для подолання технічних складностей у конкретному художньому творі.  

Зміст розділу:

Методи роботи над подоланням технічних труднощів у гамах та етюдах

Кожну вправу слід виконувати кілька разів, починаючи з повільного темпу.

Найперше, запам'ятайте правильну аплікатуру в пасажах або вправах, її змінювати не можна!

Рівномірність гучності, дотримання чіткого ритму в єдиному темпі контролюється слухом.

Можна використовувати метроном.

Щоб слух був активним, не втомлювався від одноманітності звучання вправи, щоразу намагайтеся щось змінити в ній: штрихи, ритм, динаміку, темп тощо.

Наприклад, грати гаму з акцентами по 2, 3, 4 ноти, різними ритмічними групами, права рука - forte (staccato), ліва - piano (legato), і навпаки, crecsendo, diminuendo тощо. 

Щоб прослухати приклад, натисніть назву: