ІІ семестр
12.01.2023
Джек Лондон коротка біографія
Джон Ґрифіт Чейні народився 12 січня 1876 р. в Сан-Франциско. Коли йому був майже рік, його мати вийшла заміж за фермера Джона Лондона, який усиновив її сина, і майбутній письменник отримав його прізвище.
Рано почав працювати, ще в школі він підробляв продажем газет. А коли закінчив школу, пішов працювати на консервну фабрику.
У 1893 році найнявся матросом на промислову шхуну, що відправлялася ловити котиківдо берегів Японії і в Беринговому морі. Перше плавання дало Лондону багато яскравих вражень, які лягли потім в основу багатьох його морських розповідей і романів.
Перший нарис Лондона «Тайфун біля берегів Японії», за який він отримав першу премію однієї з газет Сан-Франциско, став початком його літературної кар’єри.
У 1897 році Лондон разом зі своїм 62-річним швагром подалися на Клондайк шукати золота. Саме про це Джек Лондон написав багато оповідань.
За все життя Лондон видав 16 збірок. Першими, котрі принесли йому популярність, були: «Син вовка» (1900), «Бог його батьків» (1901), «Діти морозу» (1902), «Чоловіча вірність» (1904), «Місячний пік» (1906) . Перші романи – «Дочка снігів» (1902), «Морський вовк » (1904) , «Гра» (1905) також були сприятливо сприйняті читачами. Одними з найвідоміших романів стали « Біле ікло» (1906), «Серця трьох», «Мартін Іден». Вісім його романів були успішно екранізовані.
В 1907–1909 роках здійснив плавання на яхті «Снарк». Історія подорожі викладена в автобіографічному нарисі «Подорож на яхті „Снарк“» (1911 р.).
З липня по вересень 1911 року Джек Лондон також здійснив кінні подорожі Каліфорнією та сусідніми штатами, які описав в оповіді «Четвіркою коней на північ від заливу».
Джек Лондон помер у Каліфорнії 22 листопада 1916 р. в містечку Глен-Елен. Останні роки він страждав від ниркового захворювання і під час одного з нападів болю Джек Лондон прийняв занадто велику дозу снодійного.
Найвідоміші твори Джека Лондона: «Біле Ікло», «Поклик пращурів», «Любов до життя», «Мартін Іден», «Морський вовк».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/dzhek-london-biografiya-skorocheno
16.01.2023
Джек Лондон — Жага до життя (аналіз, паспорт твору)
Аналіз твору
Надіслати Розповісти Цвірінькнути
Жанр. Оповідання.
Час створення. 1906 рік.
Автор. Джек Лондон (1876-1916) – відомий американський письменник.
Тема. Зображення боротьби людини за своє існування в екстремальній ситуації.
Ідея. Найцінніший скарб, важливіший за все золото світу, – це життя людини.
Проблеми. Життя і смерть, людина й природа, матеріальні і духовні цінності, дружба і зрадництво.
Композиція і сюжет твору
Події твору відбуваються у північно-західній частині Канади. Двоє золотошукачів повертаються з промислу на південь, але вони надто виснажені, бо не мають харчів, а набої у рушницях закінчилися. Один з мандрівників покидає свого товариша, який підвернув ногу, і йде далі. Чоловік, що залишився позаду, з хворою ногою повинен пройти важкий шлях, щоб врятуватися. Крім голоду, його життю загрожують дикі тварини. Збившись зі шляху, чоловік йде у протилежний бік і дістається до річки Копермайн і Льодовитого океану, де його підбирає екіпаж судна "Бедфорда".
Експозиція. Двоє стомлених і виснажених золотошукачів з важкими клунками повертаються пустельною місцевістю на південь.
Зав'язка. Переходячи річку, один із золотошукачів підвертає ногу. Його товариш Біл не зважає на це і рухається далі, а чоловік залишається сам.
Розвиток дії. Чоловік іде вперед, його мучить голод. Він бачить оленів, куріпок, у калюжах плавають рибки, але здобути їжу дуже важко. Чоловік зустрічає бурого ведмедя, знаходить кістки оленяти. Його починає переслідувати хворий вовк. Якось чоловік бачить попереду море і судно, та дорога туди ще далека. Згодом він знаходить кістки Біла і його золото.
Кульмінація. Боротьба головного героя з вовком. Чоловік перемагає і з останніх сил рушає далі.
Розв'язка. Золотошукача рятує екіпаж судна.
19.01.2023
Джек Лондон. Жага до життя. Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору
Найдорожче у людини - це життя
Воно дається її один раз
М. Островський
Сьогодні ми пройдемо стежками людських доль, спробуємо розібратися, що таке справжнє людське щастя, які шляхи ведуть до нього на прикладі твору Дж. Лондона «Жага до життя»" Намагатимемося також проникнути у психологію та мотиви людських вчинків, розглядаючи їх крізь призму художнього тексту. Тому девізом нашого уроку є «Перемагають лише сильні». Ми повинні пам’ятати, що життя людини — то лише мить між минулим і майбутнім, воно дається нам один раз, і, звичайно, варто прожити його гідно. Якщо ти Людина з великої літери, то зможеш пережити і перемогти всілякі негаразди. Як стверджував Сенека: "Життя цінується не за тривалістю, а за змістом". Твори Дж. Лондона допоможуть нам відповісти на низку запитань: Як жити? Як любити? Якими бути?
— З чим у вас асоціюється слово "життя "?
Нерідко в житті трапляються такі складні ситуації, з яких, здається, немає виходу. Одні люди в таких випадках втрачають оптимізм і присутність духу. Інші ж не зупиняються перед труднощами, шукають вихід і знаходять його.
Сьогодні на уроці ми познайомимося із життям сильних та мужніх людей: один з них — людина, що реально існувала, знаменитий письменник Джек лондон, інший — безіменний герой його уславленого оповідання.
Оповідання „Жага до життя» вийшло друком у 1906 році і переносить нас до далекої Півночі, де йдуть двоє щасливих золотошукачів.
Оповідання «Любов до життя» Джек Лондон написав (1906) року . Це дуже цікаве і повчальне оповідання про Північ, про ненаситну жадобу людей до золота, про золоту лихоманку, яка охопила багатьох американців наприкінці XIX ст., після того як у 1896 р. на річці Юкон, що на Алясці, було знайдено золото. Уже через 2 роки на пустельних землях виросло місто Даусон-сіті з 10 тисячами жителів. А всього на Аляску прибуло 25 тисяч золотошукачів.
Автор оповідання теж побував у Клондайку — так називався район пошуків золота. У 1897 році він і його родич купили собі хутряні куртки, взяли все необхідне для суворої зими і подалися за щастям. Зима на Алясці завжди морозяна, температура сягає -65°С. Тільки смілива людина витримає такі умови життя.
Джек Лондон був сміливцем .
Теорія літератури
Оповідання — це епічний жанр, невеликий прозовий твір, сюжет якого будується на одному, інколи декількох епізодах з життя одного або кількох персонажів.
Формулювання «Правил виживання людини в екстремальних умовах».
1. Боротьба зі страхом самотності.
Запитання
— Чому після того, як Білл залишив героя, той відчув страх? (Він розумів, що самостійно подолати північну пустелю неможливо).
— Що значить для героя рушниця? Чому він її не залишив, адже вона тільки заважала: була досить важкою, без набоїв? (зачитайте) «Рушниця випала з рук у воду. Зачувши плескіт, він отямився, переборов страх, опанував себе, намацав на дні рушницю й витяг її з води». (Рушниця — це надія на порятунок).
— Доведіть, що надія рятує героїв від відчаю та допомагає перемогти. («Він ішов слідами товариша від болітця до болітця... Він знав, що незабаром дістанеться до берега озерця... Він ітиме за водою до річки Діз. Там під перевернутим каное... їхня схованка.., Він знайде там набої для своєї рушниці... Він мусив так думати. Інакше для чого тоді силкуватися — лягай і вмирай одразу!»).
Висновок. Правило № 1. Не втрачати надію!
2. Боротьба з холодом.
— Розкажіть, як герой беріг сірники. Яке значення має вогонь для мандрівника? (Це можливість зігрітися, висушити мокре взуття, випити гарячої води; багаття — це порятунок від хижих звірів.)
Висновок. Правило № 2. Зберігати вогонь!
3. Боротьба з голодом.
— Як герой бореться з голодом? Зачитайте. «Нога набрякла... але цей біль був дрібницею проти болю в шлунку. Голод гриз йому нутрощі. Він так допікав, так забивав йому памороки, що чоловік уже не знав, у який бік треба йти, щоб дістатися до Країни Патичків». (Шукає і їсть болотяні ягоди, намагається впіймати куріпку, ловить пічкурів у калюжі, їсть цибулинки рогозу. «Потім він надибав кислувату на смак рослину і поїв її всю». Пізніше висмоктує та гризе кістки молодого оленя).
— Як у пошуках їжі проявляються риси сильної людини? (Не кориться обставинам, не відступає, не опускає руки, добивається свого).
— Чому він примушує себе їсти навіть тоді, коли не відчуває гострого почуття голоду? («Чоловік усвідомлював: щоб вижити, треба їсти»).
Висновок. Правило №3. Щоб вижити, треба їсти!
4. Боротьба з хижими звірами.
— Розкажіть про зустріч героя з ведмедем.
— Що допомогло знесиленій, напівживій людині перемогти грізного звіра? Зачитайте. («Він хутко випростався, щоб прибрати якомога грізнішого вигляду, міцніше затис у руці ножа і подивився просто у вічі ведмедеві. ... Якби чоловік побіг, ведмідь погнався б за ним, але чоловік не втік. Осмілілий зі страху, він так загарчав, дико, люто... Ведмідь одступив убік, погрозливо рикаючи: він і сам злякався цієї загадкової істоти, що стояла прямо і не боялася його»).
— Чому вовки обминали його? («ця дивна істота на двох ногах ще стане дряпатись і кусатись»).
— Чому хижі звірі сприймали героя як «дивну», «загадкову істоту», яка буде «дряпатись і кусатись»? (Вони бачили перед собою слабку людину, але відчували в ній велику силу).
— Яка природа цієї сили? (Це сила людського духу).
Висновок. Правило № 4. Не показувати страх перед хижими звірами! Не тікати! Людина сильніша за звіра!
5. Боротьба із самим собою.
— Як ви думаєте, герою просто було відмовитися від золота, що він із такою впертістю ніс? Чи відразу він це зробив?
— Чи можна вважати відмову героя від золота виявом його сили? (Торбинка із золотом — це надзвичайно цінна річ для героя, вона здобута тяжкою та тривалою працею. У ній була, можливо, і його мрія розбагатіти, змінити своє життя. Безперечно, золото — це великі можливості для людини. Відмовитися від золота могла лише морально сильна людина).
— Торбинка із золотом «була невелика... та важила п'ятнадцять фунтів — стільки ж, як і решта речей». 15 фунтів — це приблизно 7 кг.
— Чому герой викинув золото, залишивши «решту речей», а не навпаки?
— Що для нього значили рушниця, ніж, відерце, залишки ковдр ? (Ці речі для героя мають більшу цінність, аніж золото. Вони можуть допомогти йому зберегти життя).
Висновок. Правило № 5. Найбільша цінність людини — життя! Відмовся від усього, що заважає боротися за життя!
6. Герой і Білл: шлях життя і шлях смерті.
— Герой Джека Лондона обрав дорогу життя, іншою дорогою пішов Білл. Зачитайте епізод, у якому герой натрапляє на кістки Білла.
— Чи були поблизу ще якісь речі, крім золота? Про що це свідчить? (Білл вибрав золото).
— Доведіть, що, втративши все, герої зберегли дві найголовніші риси: силу духу, яка не скорялася смерті, і людську сутність. (1. Сила духу: не здавався, чіплявся за життя, напівживий повз до корабля, переміг хворого вовка. 2. Людська сутність: «...нехай Білл покинув його, але він не візьме золота, не смоктатиме Біллових кісток. А Білл зробив би так, якби опинився на його місці...»).
Герой, незважаючи на зраду Білла, цінує в ньому людину, бо сам, на відміну від Білла, не втрачає людської сутності.
— Який вчинок Білла свідчить про те, що він утратив людську сутність? (Залишив у біді друга).
— Заради чого він пішов на зраду? (Щоб урятуватися самому та зберегти своє золото. Білл поставив на перше місце золото і програв).
Висновок. Правило № 6. Бережи людську сутність!
Складання формул «перемоги героя» та «поразки Білла.
Перемога героя = людська сутність + любов до життя + сила духу
Поразка Білла = хижацька сутність + любов до золота + слабкість духу.
Учитель. Ми розпочинали урок з розгляду суворої та безжалісної північної пустелі. Герой переміг її ціною надлюдських зусиль. Розглянемо малюнок. Ось таким герой розпочинав свій двобій із Північним краєм. Тоді він ще не знав, якою жорстокою буде ця битва і як важко буде перемогти.
А тепер подивимося на інший малюнок. Чи таким ви уявляєте героя наприкінці його шляху?
— Зачитайте, яким побачили його вчені з китобійного судна. Доведіть, що ця істота, яка була більше схожа на величезного хробака, ніж на людину, зберегла в собі любов і волю до життя. (Автор акцентує увагу на русі «істоти», яка звивалась, корчилась, крутилась і за годину пролазила футів із двадцять).
— Як ви думаєте, чому автор не дав імені цьому незламному героєві-переможцю, який виборов у природи своє законне право жити?
ступати перед труднощами. Тому автор оспівує людину взагалі, а не якусь конкретну особу.).
Пояснення суті заголовку оповідання.
Існує два варіанта перекладу назви твору: «Любов до життя» і «Жага до життя». Щоб краще зрозуміти, який переклад точніше, влучніше розкриває ідею твору звернемося до словника синонімів української мови.
Робота зі словником синонімів.
Жага - гаряче бажання, пристрасть, запальність. (словник Б. Грінченка)
Любов - захоплення, пристрасть, слабкість.
Перекладач недаремно використав саме слово «жага». Оскільки воно найкраще передає головну мету героя - у нього було гаряче бажання вижити, яке й допомогло йому побороти голод, холод, хворобу, навіть смерть.
Джек Лондон у своїх творах розкриває світ звичайних людей, їхні душі. Він пише про страждання людини, її боротьбу, про добро і зло. Та найголовніша риса, яка привертає увагу письменника,— це захоплення людською стійкістю. Вершиною людської гідності є здатність захистити слабшого, вірність дружбі, законам товариськості, гуманізм у стосунках між людьми.
Домашнє завдання.
Намалюйте карту пересування героїв оповідання.*
30.01.2023
12 запитань
Запитання 1
Хто є головним героєм оповідання «Жага до життя» Джека Лондона?
варіанти відповідей:
Стів та його брат
Бис і Джек;
Білл та його товариш.
Запитання 2
Чому Білл покинув свого товариша, серед безкрайої пустелі?
варіанти відповідей
Був бездушним, хотів урятувати своє життя;
не міг допомогти, сам був хворий;
посварились, мали погані стосунки
Запитання 3
Що трапилось з золотом безіменного героя?
варіанти відповідей
Герой зберіг золото;
він викинув золото по дорозі;
його відібрали злодії;
Запитання 4
Що трапилося з Біллом?
варіанти відповідей
він дійшов до схованки;
його з’їли вовки;
він збився з дороги, заблукав;
Запитання 5
Що сталося з Безіменним героєм ?
варіанти відповідей
повернувся додому;
загинув;
догнав товариша.
Запитання 6
Що сталося з головним героєм під час переходу річки?
варіанти відповідей
підвернув ногу;
не втримався і його понесла течія
захворів, бо вода була крижана;
Запитання 7
Укажіть тварину, з якою зустрівся і вступив у боротьбу безіменний герой оповідання
варіанти відповідей
ведмідь;
олень;
вовк
Запитання 8
Чому вовк не посмів одразу напасти на виснаженого героя?
варіанти відповідей
Герой знав закляття;
боявся зіткнення з людиною;
сам був хворий і безсилий.
Запитання 9
Як звали напарника головного героя ( за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя»)
варіанти відповідей
Том;
Білл;
Джон.
Запитання 10
Що робили герої оповідання на Алясці?
варіанти відповідей
відпочивали;
працювали оленеводами;
шукали золото.
Запитання 11
Йдучи Білою пустелею, Білл та його товариш були:
варіанти відповідей
сильні , енергійні;
стовмлені, виснажені;
веселі, щасливі;
Запитання 12
Джек Лондон був відомий...... письменник.
варіанти відповідей
англійський;
ірландський;
американський.
02.02.2023
Анна Гавальда
Біографія
9 грудня 1970 у французькому місті Булонь-Беланкур народилася Анна Гавальда. Цікаво, що ще у її прабабусі, уродженки Санкт-Петербурга, прізвище звучала як "Фульда", але змінилася під впливом вимови французьких чиновників. З самого дитинства Анна була страшною вигадницею, що не заважало їй добре вчитися в школі. Найбільше вона обожнювала писати твори, і майже всі її роботи вчителька зачитувала класу, як приклад. Анні виповнилося чотирнадцять років, коли її батьки розлучилися, і дівчинці довелося жити і вчитися в пансіоні.
Освіта Анна Гавальда продовжила в Сорбонні і в студентські роки чимало попрацювала — офіціанткою, касиркою і журналісткою. Працювати їй доводилося для того, щоб кожен день у неї був сніданок і, бажано, вечеря, і дівчина зовсім не думала тоді, що отриманий досвід та враження знадобляться їй пізніше для написання стали знаменитими книг. Брала вона участь і в конкурсах. У 1992 році Анна посіла перше місце у французькому конкурсі "Краще любовний лист". Цей конкурс проводився відомої національної радіостанцією, і Анна Гавальда зі своїм коротким, в якихось десять рядків, листом і не уявляла собі, що стане першою серед тисяч претенденток. Лист був написаний від імені молодого чоловіка, що дуже здивувало журі — настільки глибоко дівчина зрозуміла і висвітлила психологію протилежної статі.
Випускні іспити в Сорбонні Анна здати не змогла, а тому замість роботи журналіста зайнялася іншою справою — викладанням французької мови першокласникам в одному з коледжів. В середині дев'яностих Анна Гавальда вийшла заміж, проте згадувати це вона не любить — через кілька років чоловік покинув її, залишивши на згадку про себе двох дітей — сина Луї (1996 рік народження) і дочку Феліс (1999 рік народження). З іншого боку, можливо, саме переживання з приводу зруйнованої сім'ї спонукали Анну до серйозного літературної творчості. У вільний час вона вигадувала різні історії, а потім почала записувати їх. Саме так і вийшла її перша книга, що складається з новел. Правда, ще не зараховуючи себе до числа письменників, Анна Гавальда стала досить помітним французьким автором, тим більше що в 1998 році вона перемогла відразу в трьох літературних конкурсах і отримала досить престижну літературну премію Франції "Кров в чорнильниці" — за свою новелу "Aristote" .
Збірка новел Ганни Гавальди "Мені б хотілося, щоб мене хтось десь чекав" була видана в 1999 році, і книгу виключно тепло зустріли критики, а вже в наступному, 2000, вона отримала Гран-прі RTL. Що ж до широкої публіки, то в самі перші тижні продажів Франція була підкорена талантом молодої письменниці. Цей успіх дивовижний і тим, що жанр оповідання перестав бути модним, і Анна Гавальда буквально відродила інтерес до сучасних новел. За наступні чотири роки книгу перевели на тридцять мов, що цілком адекватно відображає ставлення до яскраво спалахнула нову зірку французької словесності.
Перший роман Анни Гавальди побачив світ у 2002 році. Книга з назвою "Я його любила" була зметена з полиць магазинів, але це виявилося лише початком справжнього успіху. Два роки по тому Анна Гавальда видала роман "Просто разом", і його популярність у Франції затьмарила знаменитий "Код да Вінчі", а за словами читачів, роман не мав собі рівних серед літературних робіт останніх років. Ця книга Гавальди отримала безліч літературних премій і підняла інтерес до попереднього творчості письменниці. Всі три її книги були перевидані небаченими тиражами, значно перевищували мільйон примірників, а остання продана в кількості двох мільйонів штук. Приємний виявився і фінансовий результат — Анна Гавальда заробила своїми книгами тридцять два мільйони євро.
Природно, що творчістю письменниці зацікавилися і в кінематографі. Навесні 2007 року на великий екран у Франції режисер Клод Беррі випустив фільм "Просто разом". У цій кінострічці знялися такі "кити" кінематографа, як Гійом Канні і Одрі Тоту. Кінокритики з великим натхненням відгукнулися про фільм, а думка глядачів можна оцінити по тому факту, що всього за один місяць прокату "Просто разом" подивилися більше двох мільйонів чоловік. Шостий Міжнародний Форум літератури і кіно, який пройшов в Монако, оцінив і режисерський праця в цьому фільмі — Клод Беррі був визнаний гідним премії за кращу і точну адаптацію роману в кіно.
Ще через два роки, в 2009, за романом Анни Гавальди "Я її любив. Я його любила "режисер Ізабель Брайтман створила кіноверсію, де в головній ролі знявся Даніель Отей. Творчість Анни Гавальди взагалі стало затребуваним у кінематографі Франції. У 2010 році на телевізійних екранах з'явилася картина "35 кіло надії" за книгою письменниці, написаної в 2002 році для підлітків. Ганні Гавальда вдалося в цій книзі не просто проникнути у складний дитячий світ, а й знайти точки, фактично визначають подальшу долю дітей.
Наступні романи Анни — "Втішна партія гри в петанк" і "Ковток свободи" стали не менш відомими у світі. Письменницю знають і в Росії — її романи перекладені на російську мову. Кілька разів Анна Гавальда відвідувала нашу країну і навіть говорить в інтерв'ю, що в старості хотіла б працювати в Ермітажі. Вона стверджує, що не любить свою популярність, бо слава дуже шкодить творчості — адже спостерігати за людьми, будучи відомою, дуже важко. Анна навіть не поміщає в книгах свої фотографії і рідко з'являється на телебаченні, а тому її не надто часто впізнають на вулицях.
Анна Гавальда в даний час живе в Мелень, займається вихованням дітей і пише оповідання і статті в журнал "Elle". Діти поки не збираються йти по стопах своєї матері — Луї захоплений ботанікою, а Феліс мріє про кар'єру Коко Шанель.
Через іронічних, витончених і дуже реалістичних книг цю француженку називають "новою Франсуазою Саган", а книги її — справжнє задоволення для справжніх цінителів французького шарму і хорошої літератури.
06.02.2023
Перша частина твору "35 кіло надії"
“35 кіло надії” аналіз твору (паспорт)
Автор – Анна Гавальда (французька письменниця)
Рік написання – 2002
Жанр – повість
Тема – виживання підлітка в світі, в якому він не може адаптуватися через певні розумові проблеми.
Ідея – зворушлива й тепла історія зі щасливим фіналом про формування характеру, зусилля над собою заради того, кого любиш, про підтримку рідних та повагу до найголовнішого в людині – до її душі й серця.
Головна думка повісті «35 кіло надії: кожна людина талановита по-своєму. Кожна людина – творець своєї долі. Кожна людина потребує любові, друга й підтримки.
Головні герої
Грегуар Дюбоськ – 13-річний хлопчик, добрий, творчий, любитель майструвати. Він дуже погано навчався в школі.
Подружжя Дюбоськ – батьки Грегуара, які давно не любили один одного, і постійно сварилися через погане навчання сина.
Дід Леон – люблячий і турботливий. Діє єдиний, хто любив Грегуара усім серцем.
Марі – вихователька, яка прищепила Грегуару любов до поробок
Проблеми твору “35 кіло надії”
1.Стосунки батьків і дітей
2.Стосунки в сім’ї між подружжям
3.Стосунки з однокласниками, вчителями
4.Життєвий вибір,
5.Досягнення мрії
6.Духовний зв’язок поколінь
7. Виховання
8. Система освіти
Цей твір розповідає про хлопчика, який погано вчився в школі, і ніяк не міг знайти своє призначення в житті. Лише завдяки близьким людям він навчився домагатися поставлених цілей і доводити почате до кінця. Короткий зміст “35 кіло надії” детально розповість про зміни в житті головного героя.
13.02.2023
Анна Гавальда
35 кіло надії
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
Моєму дідусеві і Марі Тондельє
Розповідь у творі веде хлопець Дюбоск Грегуар, який живе у Франції.
Хлопець розповідає, що ненавидить школу, яка зіпсувала йому все життя. До трьох років він жив щасливо, дивився мультики, грався, малював і придумував мільйон пригод для Гродуду – улюбленого плюшевого песика. Та коли Грегуару виповнилося три роки і п'ять місяців, його віддали в школу. Першого дня все пройшло цікаво, але наступного дня він не хотів йти, бо все там уже бачив. Хлопчик плакав, мати дала йому ляпас. Так почався кошмар.
Зараз хлопцеві тринадцять років, і він у шостому класі, тому що два рази залишався на другий рік. Батьки сварять його, але в хлопця нічого не виходить. Лікарі сказали, що у нього проблема з концентрацією уваги.
Добре в школі йому було тільки у старшій дитсадівській групі, бо там була вихователька Марі, яка займалася рукоділлям та майструвала всяку всячину. У день прощання з нею хлопець подарував їй коробку для олівців, скрепок, кнопок і гумки. А Марі подарувала Грегуарові товсту книжку "1000 справ для умілих рук". У педагогічній характеристиці хлопчика Марі написала: "У цього хлопчика голова як решето, золоті руки і величезне серце. Якщо постаратися, із нього буде толк".
Наступного навчального року хлопця вчила пані Доре. Грегуар все-таки навчився читати, бо хотів дізнатися, про що йдеться у книзі Марі. Хлопця найбільше нервував запах школи.
Вдома батьки вічно сварили його за погані оцінки, а Грегуар в ці моменти подумки щось майстрував: космічний корабель для зоряних війн із "Лего-систем", або апарат для видавлювання зубної пасти, чи гігантську піраміду із дерев'яного конструктора. А потім починалося знущання уроками: якщо їх допомагала робити мама, то вкінці плакала вона, якщо допомагав тато – вкінці плакав Грегуар. Через місяць хлопця відчислили зі школи, і все через фізкультуру. Спорт хлопець теж ненавидів. Фізкультуру вчила мадам Берлюрон. Одного разу хлопець забув спортивну форму (це було не вперше) і позичив у брата свого однокласника. Форма була величезного розміру, а кросівки, на думку Грегуара, аж 45 розміру. Грегуар почав виконувати вправи, кросівки злетіли, штани сповзли. Однокласники реготали. Вчителька залишала кожного разу в щоденнику зауваження, поки хлопця не відчислили. Грегуар згадує, що забивав голи своїй команді, вилазив на футбольні ворота, прикидався дурником.
Коли батьки дізналися про відрахування зі школи, то насварили хлопця. Він не засмутився, а взявся майструвати.
Лише одна людина розуміла хлопця – дідусь Леон. Коли бабуся Шарлотта сварилася з дідусем і хлопцем, вони ховалися у дідусів закуток. Дід у школі вчився на "відмінно" з усіх предметів, був першим з математики, з французької, з англійської, з історії. У сімнадцять років він поступив до Вищої політехнічної школи. А потім він будував мости, транспортні розв'язки, тунелі, греблі.
Дідусевим закутком був сарайчик із дощок. Там дід Леон робив зараз меблі для ресторану. Грегуар якнайчастіше забігав до діда, бо його просто манив запах сарайчика. Коли хлопця вперше залишили на другий рік, дід заспокоїв онука і сказав, що той вміє годинами сидіти за маструванням, а це дуже добре. Та коли хлопця і вдруге залишили, дід сказав, що хлопець отримає атестат, напевно, в тридцять років.
Хлопця не хотіли приймати ні в один коледж. Батьки не знали, що робити, а Грегуар сидів вдома, дивився телевізор, читав старі комікси або збирав потихеньку головоломку із 5000 деталей. Скоро це йому набридло, і він зробив таку прасувальну дошку, що мама за нею могла сидіти (адже вона завжди хотіла прасувати сидячи), полагодив мотор газонокосарки (хоч тато казав, що вона вже не працюватиме). Ввечері батьки вже спокійніше ставилися до сина. Тато сказав, що до 16 років син все одно мусить вчитися, бо навіть якщо стане винахідником, потрібно буде робити схеми, креслення, розрахунки. Раптом Грегуар сказав, що вже придумав перший винахід. Це такі черевики для походу в гори, з підбором, що знімається. Батькам сподобалася ідея, але вони сказала, що вчитися все одно треба.
До кінця червня Грегуар полов садок у сусідів месьє і мадам Мартіно. Мама як і раніше висіла на телефоні в пошуках навчального закладу, який би погодився прийняти хлопця у вересні. Кожного ранку Грегуар діставав з поштової скриньки рекламу різних коледжів. Хлопцеві сподобався один у Петаушноке-лез-Уа під Балансом. Учні на фотографіях не сиділи за партами і не усміхалися в камеру. На одному знімку діти пересаджували рослини в оранжереї, на другому розпилювали дощечки за верстаком. Це був технічний ліцей.
Згодом Грегуар взявся допомагати месьє Мартіно переклеювати шпалери. Дід хлопця теж прийшов на допомогу.
Батьки вибрали для Грегуара коледж Жан-Мулен, за два кроки від будинку, бо тільки там погодилися прийняти хлопця.
За липень Хлопець навчився клеїти шпалери. А ще допомагав дідові робити електрику в домі Мартіно. Хлопець був щасливий і мріяв робити ремонт в інших будинках. Грегуара непокоїло лише здоров'я дідуся, бо той усе частіше кашляв, все довше не міг віддихатися. Бабуся просила діда не курити, але для нього куріння було задоволенням.
В останній день месьє Мартіно запросив хлопця з дідом в ресторан, і після кави вони випалили по величезній сигарі. Грегуар отримав за роботу двісті євро.
31 липня сім'я їхала на канікули в Бретан, а Грегуар думав, куди ж сховати гроші. Він згорнув їх у трубочку і засунув у ствол автомата старого "екшн-мена". На канікулах Грегуар мусив виконувати багато різних завдань зі школи, але батьки не дуже за цим слідкували. Відпочинок не сподобався хлопцеві, і він був радий повернутися додому.
Хлопець пішов у коледж Жан-Мулен. Там він був не найстаршим у класі і навіть не найтупішим. Сидів у куточку, помовчував, старався поменше висуватися. Але мамі не подобалося, що син тупіє з кожним днем. Вона була вражена від того, що однокласники сина курили травку. Батьки вирішили відправити Грегуара в пансіон.
Хлопець пішов до діда і баби. Дід сказав, що кидає курити. Він признався, що це була його ідея відправити хлопця в пансіон. Але дід просто хотів, щоб хлопець розвіявся, побачив світ, відпочив від батьків. Адже батькам і між собою треба розібратися, адже вони постійно сваряться, бо їхня єдина дитина не виправдовує очікувань. Грегуар заплакав, а потім з дідом взявся майструвати.
Вдома батьки сказали хлопцеві, що посеред навчального року його нікуди не приймуть, що потрібно багато грошей, щоб хлопця кудись взяли. Раптом Грегуар сказав, що хоче у Технічний ліцей Граншан. Хлопець навіть мав ще буклет. Тато сказав, що у ліцей сина не приймуть. Грегуар сказав, що там є і коледж, бо він дзвонив і розпитував. Батьки були вражені. Але Грегуар сказав, що з його оцінками цей коледжж йому не світить.
Хлопцеві здавалося, що він "перегорів". Він нічого не робив, лежав у ліжку, навіть до діда і баби не хотів іти. Але дід подзвонив і нагадав, що вони мають перевезти шафу для одного чоловіка. Коли дід і онук зустрілися, дід переконав онука написати лист у той коледж. І ось що вийшло.
"Шановний директор школи Граншан!
Я дуже хотів би вчитися у Вашій школі, але знаю, що це неможливо, тому що в мене дуже погана успішність.
Я бачив у рекламі Вашої школи, що у Вас слюсарні і столярні майстерні, кабінет інформатики, теплиці і все таке.
Я думаю, що оцінки – не найголовніше в житті. По-моєму, важливо знати, чого ти в житті хочеш.
Мені хочеться вчитися у Вас, тому що в Граншані мені буде краще за все – так я думаю. Я не дуже повний, у мені 35 кіло надії.
Всього доброго, Грегуар Дюбоск.
P. S.: Я перший раз у житті прошусь у школу, сам не розумію, що це зі мною, мабуть, захворів.
P. S.: Посилаю Вам креслення машинки для чистки бананів, яку я сам зробив, коли мені було сім років".
Хлопець уже відправив листа, коли дочитався у буклеті, що директор – жінка. Грегуар вважав, що лист – повний провал.
Осінні канікули хлопець провів у Орлеані у тітки Фанні, маминої сестри. Там був маленький син тітки, з яким Грегуар любив гратися.
Повернувшись додому, Грегуар отримав дві новини: директриса Граншана була готова прийняти хлопця, але треба було здати екзамен, і дідусь хлопця був у лікарні. Грегуар дуже не хотів, щоб дідусь помирав.
Хлопець поїхав у Граншан. Там йому сподобалося. Наступного дня відбувся екзамен. Хлопцеві дали товстий зошит із запитаннями, але Грегуарові не вдавалося на них відповісти. Раптом з його очей впала сльоза. Грегуар з усіх сил не хотів заплакати, не хотів згадувати Гродуду, Марі, всі роки в школі, коли вічно був останнім, батьків, які розлюбили один одного, діда Леона в лікарняній палаті з трубками у носі, його життя, яке відходило мало-помалу…
І раптом хлопцеві почувся голос діда. Він казав не плакати, а зібратися. А потім дідусь ніби підказував Грегуару правильні відповіді, хоч насправді хлопець сам відповідав.
Вдома Грегуар так і не навідав діда у лікарні, бо нікого не пускали. Дід лежав у комі. Грегуар пішов до бабусі. Вона попросила його піти у майстерню. Там хлопець виплакав усі сльози, які збирав у собі так довго.
Грегуара прийняли у Граншан, але йому було все одно. Гроші, які йому дав месьє Мартіно, він віддав мамі, бо розумів, що не все в цьому житті можна купити. Тато сам відвіз сина у школу.
У школі вчителі чомусь любили Грегуара, хоч він не вчився. Зате з малювання і праці він був поза конкуренцією. Особливо з праці, хлопець вмів більше вчителя. Найбільше Грегуар ненавидів фізкультуру. Товариші сміялися з нього, але без зла.
Раз на тиждень хлопець говорив з мамою. Він завжди питав, як дідусь. Але нічого нового не було. Грегуар мучився від того, що нічим не міг помогти діду Леону.
Одного разу на уроці фізкультури, коли треба було лізти по канату, Грегуар подумав, що повинен зробити це заради дідуся, заради того, щоб він жив. Приклавши надзвичайних зусиль, хлопцеві вдалося вилізти наверх.
Друзі внизу раділи, а Грегуар плакав від радості і від болю.
З того дня Грегуар став рішучим, цілеспрямованим. Він робив усе заради дідуся, для дідуся.
Одного разу ввечері подзвонила мама. Вона сказала, що лікарі переривають лікування, бо воно нічого не дає.
Після цього Грегуар на все плюнув. Працював аби як і майже перестав розмовляти. Для хлопця дідусь уже ніби помер. На дзвінки батьків він не відповідав.
І от одного разу хлопець із старшого класу прийшов за Грегуаром в спальню. Хлопець будив Грегуара і питав, чи він Тотоша. А так називав Грегуара лише дідусь. Хлопець сказав Грегуару, що внизу якийсь дід в інвалідній колясці кличе Тотошу.
Грегуар як-небудь натягнув штани і кинувся бігти з четвертого поверху. Він біг і плакав. Дідусь був біля дверей їдальні. З ним був хлопець у білому халаті. Хлопець возився з трубками капельниці, а дід Леон сидів і усміхався внукові. Грегуар плакав, аж поки дід сказав: "Ти застебнув би ширінку, Тотоша, простудишся". І тоді Грегуар всміхнувся.
Стислий переказ, автор переказу: Світлана Перець.
Авторські права на переказ належать Укрлібу.
“35 кіло надії” характеристика героїв
Грегуар Дюбоськ – хлопець 13 років, щасливо йому жилося тільки до трьох років, своє життя вважає кошмаром, був найслабшим учнем, двічі залишався на другий рік (у початковій школі і в 6 класі), його вигнали зі школи через фізкультуру, в жодному навчальному закладі не хотіли приймати хлопця, він був «хлюпиком», через нього сварилися батьки, більше всього на світі він ненавидів школу, її запах, вчителів, бо йому там було не цікаво, любив дідуся, який був найдорожчою людиною, любив майструвати і складати «Лего»… Він не встигав у школі, бо йому нецікаво було вчитися.
Причини глибокої особистої драми Грегуара: учитель фізкультури, учитель французької, ставлення однокласників.
Грегуар розповів про все через самотність, бажання бути щасливим, віра в те, що поряд є людина, яка допоможе.
Цитатна характеристика Грегуара
“У цього хлопчика голова як решето, золоті руки і величезне серце. Якщо постаратися, із нього вийде толк” (Марі про героя)
«В будинку вічні скандали, і мені ніяк не вдається їх уникати. Важко. Батьки мої один одного ледве виносять, так що їм обов’язково що не вечір треба ще й як посваритися, тільки вони не знають, до чого причепитися, от і користуються мною – я з моїми паскудними оцінками служу їм зручним приводом» . (герой про сварки батьків)
«В математиці я дуб дуб, зато з філософією справа краще!»
«Мені було нецікаво, просто . Бути тут чи ще десь… яка різниця? І ще я думав: бути або не бути, тут чи ні, яка різниця?»
“Він-то прийшов мені на допомогу у найважчий момент, коли мені це було по заріз треба” (про діда)
« Мені жилося непогано, але щасливим я не був. Я мучився від того, що нічим не можу помогти діду Леону. Я б гори звернув для нього, я б дав, якщо треба, розрізати себе на шматки і підсмажити на повільному вогні. Я готовий був нести його на руках через усю землю, притискаючи до грудей, я б усе що завгодно витерпів, тільки б врятувати його, та що толку, якщо все рівно зробити нічого було не можна. Тільки чекати. Це було нестерпно. Він-то прийшов мені на допомогу у найважчий момент, коли мені це було по заріз треба, а я що? Ніякого від мене толку.”
“Я ситно їв і багато спав, я торкався кори дерев і ходив гладити сусідських коней” (це робив Грегуар, щоб допомогти дідусю)
Цитатна характеристика виховательки Марі
« От це була вихователька – ми у неї не тільки перед Святом мам працювали з бажанням. Вона говорила: не даремно прожитий той день, коли ти щось зробив своїми руками. Тепер я думаю, що від того щасливого року і пішли усі мої нещастя, тому що саме тоді я зрозумів одну дуже просту річ: більше за все на світі мені цікаві мої руки и те, що вони здатні змайструвати.”
Чим мені сподобався твір “35 кіло надії”? (відгук)
Книга «35 кіло надії» наймовірно вразила мене та змусила задуматись над важливими речами. Вона показує дітям, що кожен може змінити себе на краще, якщо у нього є ціль та сила волі, а головне – рідні чи друзі, які в нього вірять і підтримують у всіх починаннях.
Головний герой твору Анни Гавальді описує свої почуття та переживання, дає змогу дітям та дорослим по-новому глянути на часом забуті речі. Тринадцятирічий підліток Грегуар Дюбоськ ненавидить школу та не може вчитися. Батьки не розуміють сина, але хлопчика підтримує дідусь. Зрештою герой вирішує вступати до університету, де буде можливість працювати руками, майструвати, винаходити. Робота руками надихає хлопця і дуже подобається йому. На щастя директор університету, прочитавши листа юнака, приймає його до навчального закладу. Ця книга вчить любити працю і навчання, поважати старших і рідних. Автор показує, що не можна всіх оцінювати однаково, адже кожна людина-індивідуальність.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/35-kilo-nadii-analiz-tvoru-pasport
16.02.2023
Володимир Короленко. Короленко й Україна. Сліпий музикант. Пошук головним героєм свого місця у світі. Тема мистецтва
Чи замислювалися ви над тим, що таке совість? Що означає це поняття для людини? Чи потрібне воно нам сьогодні? Володимир Галактіонович Короленко вважав, що совість - це головна умова життя особистості в людському товаристві. На його думку, це внутрішній стрижень кожного з нас, завдяки якому ми творимо добро, виявляємо милосердя, боремося зі злом. Совість не дає нам спокійно спати, коли когось ображають, коли хтось плаче і страждає... Вчинити «по совісті» означає діяти «по-людськи», «високоморально», «справедливо». Ім’я самого Володимира Короленка стало втіленням совісті. Він викликав велику повагу в багатьох людей і за життя, і по смерті, бо завжди боровся за правду, свободу і щастя людини. Знайомству з цією надзвичайною людиною і його повістю «Сліпий музикант» ми і присвятимо сьогоднішній урок.
Як і Микола Гоголь, Володимир Короленко належить одразу двом культурам - російській і українській. Він народився 15 липня 1853 року в Житомирі в сім’ї судді, котрий походив зі старовинного роду українських козаків. 1866 року батька Короленка перевели на роботу до м. Рівне, де через два роки він помер. Сім’я опинилася в злиденному становищі. Дітей (Володимира, його двох братів і сестру) виховувала мати Евеліна Йосипівна, полька за походженням. Короленко навчався в польському пансіоні, потім - у Житомирській та Рівненській гімназіях. Дитинство і юність майбутній письменник провів серед прекрасної української природи та народної культури. Вони наповнили його незабутніми враженнями, що знайшли відбиток у творах митця.
Завершивши гімназійний курс зі срібною медаллю, Короленко поїхав до Санкт-Петербурга, потім - до Москви, де намагався здобути вищу освіту. Це було дуже непросто, адже сім’я бідувала, і Володимир змушений був шукати заробітку. Незважаючи на труднощі, Короленко був дуже наполегливим, займався самоосвітою, з юних літ почав створювати архів документів і різноманітних матеріалів, які використовував у своїй літературній праці.
Починаючи з середини 1880-х років, у Росії, а потім і за її кордонами, виходили твори Короленка про життя знедолених і стражденних. Він своїм палким словом боровся за справедливість для всіх людей, вселяв у них віру і надію на краще майбутнє. «Людина створена для щастя, як птах для польоту» - стверджував митець в оповіданні «Парадокс». Чимало творів письменника присвячено дітям, серед них - повість «У поганому товаристві» (1885), яка була видана під заголовком «Діти підземелля». Містечко, змальоване в повісті, нагадує Рівне. Хоча Короленко жив далеко від рідного краю, багато його творів присвячено нашій рідній землі: «Ліс шумить» (1886), «Без язика» (1895), «У козаків» (1901), «Наші на Дунаї» (1909) тощо.
Наприкінці XIX століття Володимир Короленко посів чільне місце в літературі. 1900 року Російська Академія наук обрала письменника почесним членом. Це було високе визнання його таланту. Утім, через погіршення здоров’я Короленко не міг більше жити в холодному кліматі Санкт-Петербурга, тому того самого року переїжджає до теплої й сонячної Полтави. Але й далеко від столиці слово письменника звучало потужно.
У 1903 році в Полтаві відбулося відкриття пам’ятника генієві української літератури - Іванові Котляревському. Тоді Короленко гнівно засудив політику царського уряду, що заборонив виголошувати промови українською мовою. Він підтримав українських митців, котрі з’їхалися до Полтави в прагненні утвердити національну культуру. У важкі роки революції й громадянської війни В. Короленко сміливо захищав від насильства людей різних віросповідань, національностей, ідейних переконань. Його поважали представники будь-якої влади, і люди йшли до нього зі своїми болями й бідами, знаючи, що він обов’язково допоможе.
Після революції 1917-го року тисячі дітей стали безпритульними, бо Росія була охоплена громадянською війною. Короленко щиро вболівав за долю безбатченків, тому в березні 1919 року організував у Полтаві «Лігу порятунку дітей» (тобто союз, спілку). Ліга займалася постачанням дітям їжі та одягу, відкриттям лікарень, колоній, шкіл. Уже під кінець 1919 року на Полтавщині знайшли притулок близько 10 000 дітей. Письменник вважав, що Ліга потрібна не лише дітям, а й дорослим, бо їхні серця мають відтанути від ворожнечі й наповнитися добром. Будинок Короленка, де він жив зі своєю сім’єю (дружиною і донькою), був відчинений для всіх, хто потребував прихистку й тепла. Навіть у лихі роки родина Короленка влаштовувала в домі святкування новорічної ялинки для місцевих дітлахів. І нині в полтавському домі письменника, що з 1928 року став Літературно-меморіальним музеєм, свято зберігають традиції митця. Щороку тут, біля короленківської ялинки, збираються діти, лунають сміх і спів...
У 1921-му році, коли Володимир Короленко помер, на вулицях Полтави ще лунали постріли, але тисячі життів і доль він зумів урятувати. Його слово і зараз нагадує нам про любов, милосердя і совість, без яких неможливе людське існування.
У новелі «Парадокс» В. Короленко писав: «Людина створена для щастя, як птах для польоту». Ця фраза відома багатьом, але не всі знають другу її частину: «Тільки щастя не завжди створене для неї». Проблему щастя вирішує письменник і у своїй повісті «Сліпий музикант», яка побачила світ у 1886 р.
На думку дослідника Г. Бялого, «основне питання, яке Короленко поставив у «Сліпому музиканті»,— це питання про те, чи може людина сумувати за незвіданим і недосяжним або ж її прагнення обмежуються вузькими межами особистого досвіду». Для чого ж створена людина? Чи здатна особистість чинити супротив обставинам? Що становить щастя людини? Як їй стати щасливою? Своє розуміння цих питань В. Короленко розкрив на прикладі образу Петра Попельського, головного героя повісті «Сліпий музикант».
Історія створення повісті.
У повісті знайшли відбиток спогади Володимира Короленка про матір (невипадково героїню звати Евеліна), перебування на Волині, Житомирщині, Рівненщині, відвідування Почаївської лаври і Саровського монастиря (на Тамбовщині). Хоча твір уперше з’явився в газеті «Русские ведомости» 1886 року, письменник неодноразово повертався до нього, вводив нові епізоди й образи. Навіть у 1917 році він переробляв деякі сторінки повісті і писав про це одному зі своїх друзів: «Моїм головним художнім завданням було не тільки відтворення психології сліпого, а й відображення загальнолюдської мрії за ідеалом, туги за повнотою людського існування».
Дія повісті відбувається на заході сучасної України й охоплює період приблизно з кінця 1860-х до початку 1880-х років. У той час деякі українські землі належали Польщі. Автор пише про місце подій: «південно-західний край» (це стосовно кордонів тодішньої царської Росії). Батько Петра Попельського був багатим поляком, сільським поміщиком, а мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко) і дядько Максим (брат матері) належали до малоросійського роду (тобто походили з центральної України). Отже, в родині Попельських переплелися польська й українська лінії. Так було й в історії України.
“Сліпий музикант” Короленко аналіз (паспорт)
Автор – Володимир Короленко
Рік написання – 1886
Жанр: Повість
Тема: Духовне випробування особистості, яка мас знайти саму себе, сенс свого існування серед людей. Роль мистецтва у формуванні особистості
Ідея. Наполегливою працею, за підтримки рідних і друзів людина може здолати будь-які перешкоди, подолати навіть таку жахливу ваду, як сліпота.
Головні герої “Сліпий музикант”
Петро Попельський – сліпий музикант;
мати Ганна Михайлівна (уроджена Яценко);
дядько Максим (брат матері);
конюх Иохим;
Евеліна – кохана Петра;
брати Ставрученки;
Єгорій, Роман -дзвонарі;
сліпі
Проблематика “Сліпий музикант”
Виховання;
формування позитивної життєвої позиції;
пошуку сенсу життя;
співчуття людському горю;
ставлення до людей з обмеженими можливостями;
змиритися або кинути виклик долі
Композиція – 7 розділів та епілог
Сюжет “Сліпий музикант”
У творі є дві розповіді:
про те, як еліпонароджений хлопчик тягнувся до світла, до життя;
про те, як пригнічена особистим нещастям людина поборола у собі страждання, знайшла місце в житті і зуміла виховати в собі співчуття до всіх знедолених.
Елементи сюжету “Сліпий музикант”
Експозиція: передчуття біди – і вирок: «Дитина народишся сліпою». Це трагедія. Як складеться його життя?
Розвиток дії: вплив оточуючих на долю хлопчика: ( мама, дядько Максим, Иохим, Евеліна, сліпі співці).
Кульмінація: Змиритися і страждати або кинути виклик долі? ( зустріч із дзвонарем, паломництво зі сліпцями).
Розв’язка: шлях пошуків, довгоочікуване щастя: дружина, син, талант, визнання.
Епілог: замість сліпого, егоїстичного страждання він знайшов в душі відчуття життя. «… Він став відчувати і людське горе і людську радість».
Символи у творі “Сліпий музикант”
Світло – це не тільки світло сонця, недоступне сліпому, але й реальний світ, з його життям і болем, радістю і стражданням.
Темрява – це не тільки вічна ніч в очах головного героя, а й тихий, відгороджений від світу куточок садиби, це і душа Петруся, замкнута на своєму стражданні.
Шлях сліпого музиканта – це подолання темряви в собі, що є важливим для людини.
Чого вчить твір “Сліпий музикант”? Бути милосердними до оточуючих, людяними, терпимими до людського страждання та як прожити гідне і повноцінне життя.
Тлумачення назви:
«сліпий» (каліка, неповноцінна людина, що вимагає догляду)
«музикант» (творча, талановита людина, що знайшла своє покликання)
Джерело: https://dovidka.biz.ua/slipiy-muzikant-analiz
23.02.2023
15 запитань
Запитання 1
Закінчи фразу В. Короленка «Письменник передусім має бути …»
варіанти відповідей
чесним
людиною
патріотом
Запитання 2
Сліпий Петрусь народився в сім'ї ... Попельських
варіанти відповідей
поміщиків
музикантів
аристократів
Запитання 3
Володимир Короленко визначив жанр твору "Сліпий музикант" як:
варіанти відповідей
етюд
оповідання
повість
роман
Запитання 4
У повісті переплелися дві лінії:
варіанти відповідей
польська й російська
російська й українська
польська й українська
Запитання 5
Відтворіть цитату: "Дитина народилася сліпою. Хто винен у її нещасті? (...)Тут не тільки не було й тіні чиєїсь "злої волі", але навіть сама причина нещастя крилася десьу глибині таємничих і складних процесіів життя"
варіанти відповідей
Життя. Саме життя!
Доля.
Ніхто!
Хвороба
Запитання 6
Кому належать слова :"У малого немає очей,згодом не буде ні рук, ні ніг, ні волі...."
варіанти відповідей
Дядькові Максиму
Слузі Йохиму
матері
Запитання 7
На яких музичних інструментах навчився грати Петрусь?
варіанти відповідей
Фортепіано, сопілка
Кларнет, фортепіано
Фортепіано, скрипка
Запитання 8
Дядько Максим приєднався в Італії до :
варіанти відповідей
Гарібальді
Спартака
Македонського
Запитання 9
Дядько Максим переконав племінника вирушити зі сліпими жебраками до…:
варіанти відповідей
Почаївської лаври
Софіївської лаври
Успенського монастиря
Запитання 10
Якою була реакція Евеліни на зізнання Петруся, що він – сліпий?
варіанти відповідей
Заплакала
Засміялася
Поспівчувала
Запитання 11
Як вплинула на Петра Попельського зустріч із дзвонарем?
варіанти відповідей
Озлився і зосередився на своїх переживаннях
Вирішив брати з нього приклад
Поспівчував дзвонареві
Запитання 12
Чию могилу відвідав Петро Попельський?
варіанти відповідей
сліпого кобзаря
Ігната Карого
Івана Сірка
Запитання 13
Де відбувся тріумфальний концерт Петра Попельського?
варіанти відповідей
у Києві
у Парижі
у Москві
Запитання 14
Яка це частина сюжетної композиції : «Так, він прозрів… Замість сліпої й невгамовної егоїстичної муки, він носить у душі відчування життя, він почуває й людське горе, і людську радість, він прозрів і зуміє нагадати щасливим про нещасних…»
варіанти відповідей
Розв'язка
Кульмінація
Експозиція
Запитання 15
Чого навчає твір В.Г. Короленка?
варіанти відповідей
Бути милосердним до оточуючих, та як прожити гідне та повноцінне життя.
Бути людяним, терпимими до людського страждання.
Бути відданим сином
27.02.2023
Тема. Повість В. Короленка «Сліпий музикант». Духовне прозріння Петра Попельського. Тема мистецтва в повісті
Літературна гра «Перевір себе»
1. Брат матері Петра. (Максим)
2. Ім’я матері головного героя. (Анна Михайлівна)
3. На якому музичному інструменті грав Йохим? (На сопілці)
4. Яку пісню заспівав Йохим? (Українську «Ой, там на горі та й женці жнуть»)
5. Як звали подружку Петра? (Евеліна)
6. Де відбувся виступ сліпого музиканта? (У Києві)
7. Імена дзвонарів. (Єгорій і Роман)
8. З ким Петро відправився у мандри? (Зі сліпими жебраками)
Етап всебічної перевірки знань
1. Літературний диктант «Так – Ні».
Підтвердьте або заперечте твердження.
1. Сліпа дитина народилася в багатій сім’ї. (Так)
2. Усі відразу помітили сліпоту немовляти. (Ні)
3. Максим Яценко воював в Італії з Гарібальді. (Так)
4. Спочатку дядько Максим не звертав увагу на сліпу дитину. (Так)
5. Помітивши захоплення сина музикою, мати придбала скрипку. (Ні)
6. Петро і Евеліна познайомилися в саду. (Ні)
7. У підготовці Петруся до життя велика увага приділялася фізичним вправам і їзді на коні. (Так)
8. Петро Попельський став талановитим музикантом. (Так)
Словникова робота
Віртуоз – (італ. virtuoso — від лат. virtus — доблесть, талант) — виконавець (частіше музикант), який майстерно володіє технікою мистецтва; людина, що досягла у роботі вищого ступеня майстерності.
Музика – мистецтво, що відображає дійсність у художньо-звукових образах
Робота з асоціаціями (провести паралелі)
Сліпота Музика
Сліпота Музика
вада мистецтво
потворність прекрасне
хвороба талант
темнота гармонія
З ваших записів випливає, що сліпота і музика - речі несумісні, у випадку з історією нашого героя вони поєднані. Музикою займається людина з тонкою душею, відчуттям прекрасного; вона не бачить, але все відчуває.
Мене завжди зворушували українські народні пісні: скільки в них буває туги та суму, скільки справжнього козацького завзяття! В українській пісні — душа нашого народу. Проте краси додає народним пісням і мелодійність української мови.
- Яка українська народна пісня згадується в повісті?
- Знайдіть і зачитайте у тексті рядки, в яких говориться про українську пісню. («Це не хлопські пісні… Це пісні дужого, вільного народу.») ( Розд. XI с.159)
Словникова робота
Імпровізація (від лат. Improvises – неспокійний, раптовий) – створення музики під час виконання без попередньої підготовки. Імпровізацією називають також музичний твір у вільній формі.
Перегляд фрагменту з фільму «Дебют сліпого музиканта» (1960)
Обмін враженнями від перегляду фільму
Щастя кожен із нас розуміє по-своєму. Для головного героя повісті В.Короленка «Сліпий музикант» Петра Попельського щастя полягає в тому, що він найшов себе: став музикантом. До свого першого концерту він пройшов тяжкий щлях, на якому були розчарування у собі, горе, сльози, душевна криза. Але він знайшов у собі сили перебороти себе, здолати обставини, пов’язані з сліпотою. Герой дійсно прозрів, тому що побачив реальний світ, пізнав його і зміг подарувати своє мистецтво людям.
Прийом «Дружня порада»
Ось і добігає до кінця наше знайомство з чудовим світом музики, яка зробила з сліпого хлопчика талановитого музиканта. І як своєрідний підсумок уроку, скористаємося прийомом «Дружня порада». Від імені літературного героя дайте своїм друзям поради, які були б важливими у їхньому житті, поради від імені Петруся.
Можливі варіанти
1.Нічого не боятися.
2.Іти до поставленої мети.
3.Вірити в себе.
4. Ніколи не здаватися.
5. Допомагати тим, хто потребує допомоги.
06.03.2023
Контрольна робота
за темою
«Людські стосунки»
І рівень Завдання 1-6 мають по 4 варіанти відповідей та оцінюються в 0,5 балів кожне. Оберіть правильну відповідь. (Максимально за 1-6завдання – 3бали).
1.Зображення боротьби людини за своє існування в екстремальній ситуації описується у творі:
А. «Жага до життя» Джека Лондона;Б.«35 кіло надії»Анни Гавальди;
В.«Сліпий музикант»В.Короленка;
2. Дитинство і юність В. Короленка пов’язані з …
А. Угорщиною;Б. Росією; В. Україною;Г. Польщею.
3. Найкраще місце у світі для Грегуара, героя твору А. Гавальди «35 кіло надії»:
А.Школа;Б.Власна кімната;В.Дідусів закуток; Г. Кухня.
4. Головний герой твору «Жага до життя» постійно перелічував:
А.Монети;Б.Сірники; В.Фотографії; Г.Пічкурів.
5. «Як-небудь натягнув штани, я кубарем скотився з четвертого поверху. Біг і плакав в три річки, як маленький». До кого біг Грегуар?
А.До Марі;Б.До дідуся; В.До батьків; Г.До подруги.
6. Куди вирушив Петро Попельський зі сліпими мандрівниками?
А.До Почаївської лаври;Б.До монастиря у Ніжині; В.До Софіївського собору; Г.На прощу до Польщі.
ІІ рівеньПравильно виконані завдання7-9оцінюються в 1 бал кожне. (Максимально за 7-9завдання – 3бали).
7. Яке слово потрібно вставити у реченні?
_______________ - музичний інструмент, що вперше зачарував Петра Попельського своєю мелодією.
8. Установіть відповідність між назвою твору та предметами, які є в ньому:
А
Б
В
А) «35 кіло надії»1.Фортепіано, букет
Б) «Жага до життя» 2. Соняшник, діаманти
В) «Сліпий музикант» 3.Книга, лист
4.Рушниця, сірники
9. Відтворіть послідовність подій в оповіданні «Жага до життя»:
А) Герой викидає золото; Б) Герой перелічує сірники; В) Герой опиняється на судні «Бедфорд»; Г) Герой ловить в калюжі пічкурів; Д) Герой прибуває додому; Е) Герой долає вовка; Є) Герой знаходить кістки Біла; Ж) Герой підвернув ногу
ІІІ рівеньПовна правильна відповідь на питання 10-11оцінюються в 1,5 бал кожна. (Максимально за 10-11завдання – 3бали).
10. Яка роль школи (виховательки Марі, вчителів) та рідних (батьків, дідуся, бабусі) у встановленні особистості ГрегуараДюбоска (за твором «35 кіло надії»)? Дайте розгорнуту відповідь.
11. З якого твору дана ілюстрація? Назвіть автора та героїв твору. Назвіть труднощі, з якими довелося боротися головному герою твору.
ІV рівеньЗавдання 12 творчого характеру. Повна правильна відповідь оцінюється в 3 бали.
12. Пофантазуйте! Яким міг стати Петро, якби в його вихованні не взяв участі дядько Максим?
09.03.2023
МАЦУО БАСЬО
(1644-1694)
Японська поезія XVII сторіччя, як це було й раніше у переломні епохи, відігравала провідну роль у формуванні нового мистецтва. Головне, що поезія в цю епоху була масовим видом мистецтва; вірші читали, вчили напам'ять. На перший план вийшли комічні жанри поезії, величезним успіхом користувався жанр хокку (дотепність, жарт). У кінці хайянської епохи строфи танка почали об'єднувати у довгі ланцюги. Поступово виникли складні правила, народилась нова літературна форма — ренга (нанизування строфи). Для складання ренги збирались поетичні гуртки, строфи складались почергово. Першу строфу (хокку) доручали кращому поету, а всього строф могло бути 36 (касен) або сто (хякуін). Ренга — це сюїта з несподіваним поворотом сюжету, котрий немов викреслює зигзаги. Жорсткі правила обмежували поета, прописуючи йому, у котрій за порядком строф має виникнути образ місяця, а в котрій не можна згадувати богів і будд. Одна тема розвивалась зазвичай упродовж трьох строф. Хокку мало бути перейняте настроями, навіяними певними порами року, в ньому була заборонена тема кохання й панував пейзаж. З'явилися збірки хокку. Воно поступово відділялось від ренги і виокремилося в самостійний жанр — значна подія в японській літературі. Саме хокку стало удачливим суперником танки. Городянам нелегко було засвоювати правила ренги. З'явились свого роду літературні цехи. Професійний майстер на чолі групи учнів створював свою школу з особливими прийомами і технічними засобами. Ці уроки давали йому кошти на прожиток. Найбільш відомими в XVII сторіччі були поетичні школи Теймон і Данрін. Школа Теймон відрізнялась сухим академізмом, а школа Данрін цінувала свіжість, експромт, швидкість; за один день деякі поети могли створити тисячі строф, вірші набували легкості, але не глибини, хоча з-поміж них зустрічались справжні поетичні знахідки. Однак Басьо засуджував надто велику поспішність і недбалість подібних творів.
В епоху Генроку мистецтво хокку досягло повної зрілості й високої досконалості. Видатний національний поет Басьо посів в історії японської літератури таке ж почесне місце, як Петрарка в Італії. Він створив по-справжньому нову поезію, дзеркало свого часу, наділивши її немеркнучою красою, глибиною думки і почуттів. Басьо заснував школу талановитих і відданих йому послідовників. За свідченням сучасників, він був людиною неабиякої чарівності й моральних чеснот, справжнім подвижником мистецтва. У наш час вірші Басьо перекладені багатьма мовами. Дослідники скрупульозно простежили весь його нелегкий і довгий творчий шлях.
Басьо народився в 1644 р. у містечку старовинної провінції Іга, що знана своєю мальовничістю. Батько його, із самурайського роду був учителем каліграфії — мистецтва, яке в Японії дуже цінували. Справжнє ім'я поета — Мацуо Мунефуса. Басьо — літературний псевдонім. З юних років він полюбив поезію. Тодо Иоситада, майже його ровесник, син власника замку Уено, теж захоплювався поезією хокку. Він опікувався Басьо й нерідко посилав його до Кіото, де Басьо вивчав мистецтво хайкай під керівництвом Кітамура Кігіна.
У 1664 р. відбувся поетичний дебют Басьо: в одній з антологій були опубліковані два його вірші. Вони на той час ще не відзначились оригінальністю. Старанний учень школи Теймон пише з цитатами зі стародавніх віршів, знижених до пародії. Однак розуміння основ віршування хокку було першою і необхідною сходинкою до майбутньої майстерності. У 1666 р. Иоситада раптово помер. Басьо втратив друга й захисника. У князівському замку він був більше непотрібний.
Басьо видрукував збірку віршів "Каїої" ("Покриття з черепашок") і з цим маленьким томиком, сповнений честолюбних сподівань, подався туди, де кипіло літературне життя. Залишивши рідний дім, він став бідним городянином. Але в Едо невідомому поету важко було домогтися успіху. Він улаштувався на службу у відомство водопостачання, але незабаром залишив цю посаду. Якийсь час він мав намір піти в монастир. У 1677 р. Басьо став професійним учителем поезії, але його учні були небагаті. Лише один з них, Сампу, син багатого купця, зміг по-справжньому допомогти своєму наставнику. Він подарував Басьо маленький будиночок біля невеликого ставка, на березі його були висаджені бананові пальми (басьо). Будиночок став називатися "Банановою обителлю" (Басьо-ан). Ось тоді поет і взяв псевдонім Басьо.
У віршах, створених на початку 80-х років, Басьо любив відтворювати улюблену картину: свою хатину й навколишній пейзаж: маленький ставок, берег ріки Суміда, що поріс очеретом Басьо відчував себе міським бідняком. Коштами на життя були скромні приношення учнів, часом удавалося продати каліграфічні написи. Далеко не відразу дійшов Басьо висновку, що саме так має жити справжній поет. Убогість стала символом духовної незалежності. Басьо малює у своїх віршах ідеальний образ поета —філософа, байдужого до життєвих благ. Найважче було знайти свій шляху мистецтві, створити нове, неповторне. Спливло двадцять років невпинних пошуків і спроб з часу першої публікації юнацьких віршів. Тільки у сорок років Басьо створив свій знаменитий стиль сьофу (стиль Басьо). В юнацькі роки, відвідуючи Кіото, Басьо писав вірші під впливом школи Теймон, а після переїзду в Едо він зблизився з поетами школи Данрін. Але відчувши ідейну й тематичну обмеженість обох шкіл хокку, що часто перетворювали поезію на словесну гру, він на початку 80-х років звернувся до китайської поезії танської епохи. У ній знайшов він глибоку концепцію світобудови й того місця, що посідає людина як поет і мислитель, у розумінні високої місії поета. Особливо цінував Басьо великих поетів Лі Бо і Ду Фу. Глибоко вивчав Басьо і лаоських філософів Лао-цзи і Чжуан-цзи. Даосизм за своїм духом близький до дзен-буддизму, котрий чимало запозичив з нього. Басьо став вивчати дзен-буддизм під керівництвом вмілих наставників. Навчання дзен сильно вплинуло на японське мистецтво, зокрема й на творчість Басьо. Для цього в японській національній поезії здавна склалися передумови: любов до майже аскетичної стислості, коли слова замовкають, а почуття ще говорять (йодзьо); усвідомлення злиття людини з природою в круговерті різних пір року; сум (у багатому спектрі відтінків) від того, що краса (вишневих квітів, кленового листя, любові і юності) така недовговічна.
У 1680 р. Басьо створив перший варіант знаменитого в історії японської поезії вірша:
На голій гілці
Ворон сидить самотньо.
Осінній вечір.
До роботи над цим віршем поет повертався упродовж кількох років, поки не створив остаточний варіант. Лише це одне свідчить про те, як завзято Басьо працював над кожним словом. Тривалі роки пошуків скінчилися. Басьо знайшов свій шлях у мистецтві.
Вірш схожий на монохромний малюнок тушшю (сумі-е). Нічого зайвого, усе просто, але за допомогою кількох деталей створена картина осені. Відчувається відсутність вітру, природа немов завмерла в смутній застиглості. Поетичний образ, здавалося б, ледве накреслений, але має велику глибину, і водночас гранично конкретний: поет зобразив реальний пейзаж і через нього — свій щиросердий стан. Не тільки про самотність ворона говорить він, але й про своє власне.
У хокку уяві читача полишено великий простір. Читач покликаний до співтворчості, до співпереживання. Разом з поетом він може відчувати сум, навіяний осінньою природою, чи розділити з ним глибоко особисте почуття самотності, може проникнутись споглядальним настроєм і відчути себе злитим з таємницями природи. Хокку мов би відкриває внутрішній зір, прихований у серці кожної людини, і тоді у малому вона зможе побачити велике. Хокку прийнято було читати декілька разів підряд, щоб глибоко замислитись.
Поетичний образ Басьо не можна звести лише до метафізичного тлумачення. Хокку Басьо — зупинив і закріпив у поезії вічно живий момент буття. Для любителя поезії не обов'язково шукати в кожнім хокку Басьо прихований символічний зміст. Басьо не створив трактатів про поезію. Його поетика виражена у творчості. Світогляд і поетика Басьо розвивалися в протиріччях, міняючись у міру духовного зростання поета. Це був динамічний процес. Басьо любив поєднувати високе з простим.
В останні роки життя Басьо виголосив новий провідний принцип поетики — карумі (легкість). Пізні вірші Басьо аж ніяк не дрібні, вони говорять про прості людські справи й почуття. У побутових картинках є добрий гумор, а не глузування, тепле співчуття до людей. Поезія Басьо — не лише лірика природи, межі її рухливі, вона вміщає в себе світ людей того часу. Головні герої його віршів — поети, селяни, рибалки, мандрівники на дорогах.
Учні Басьо склали сім збірників віршів свого вчителя і власних: "Зимові дні" ("Фую-но хі", 1684); "Весняні дні" ("Хару-но хі", 1686); "Затихле поле" ("Но-дзарасі", 1689) з передмовою Басьо, де він указав, що саме в цій збірці з найбільшою силою виражене почуття сабі; "Гарбуз-горлянка" ("Хісаго", 1690); "Солом'яний плащ мавпи" ("Саруміно", 1691). Пам'яткою нового стилю (карумі) є дві останніх збірки Басьо: "Мішок вугілля" ("Сумідавара", 1694) і "Солом'яний плащ мавпи, книга друга" ("Дзоку Саруміно", книга вийшла вже після смерті Басьо, у 1698р.).
Поезія Басьо — літопис його життя. Значна частина віршів Басьо — плоди його роздумів у дорозі. Багато віршів присвячені померлим друзям. Є вірші на випадок: у похвалу гостинному хазяїну, на подяку за присланий подарунок, підписи до картин.
Узимку 1682 року пожежа знищила значну частину Едо, згоріла й "Бананова обитель" Басьо. Це, як він сам говорить, дало остаточний поштовх для того, щоб вирушити мандрувати. У серпні 1684 p. він залишив Едо в супроводі одного зі своїх учнів, щоб відвідати свою батьківщину, своїх друзів, історичні й знамениті своєю мальовничістю місця Японії. Іноді він повертався до Едо, де друзі відбудували його "Бананову обитель", але незабаром його знову вабив вітер мандрів. їхав він на коні і йшов пішки у паперовому одязі бідняків, з дорожнім мішком за плечима, де лежали дві-три улюблені поетичні антології, свої записи та маленький гонг, у руках ціпок і чотки, на голові великий плетений капелюх. Зовні поет скидався на убого ченця. В усіх містах, де він зупинявся, довкола нього збиралися поети.
Басьо створив п'ять дорожніх щоденників, написаних особливою ліричною прозою в чергуванні з віршами, своїми і чужими: "Кістки, що біліють у полі" ("Нодзарасі кіко", 1684-1685), "Мандрівка до Касіма" ("Касіма кіко", 1687), "Рукопис у дорожньому мішку" ("Оі-нокобумі", 1687-1688), "Мандрівки в Сарасіна" ("СараСіна кіко", 1688) і найвідоміший з його щоденників — "Стежками Півночі" ("Оку-но хосоміті", 1689).
Старий поет сподівався ще продовжити свої мандрівки далеко на північ, де живуть айни, щоб побачити всю Японію, але смерть застала його в 1694 році у місті Осака, де він помер, оточений своїми учнями.
За звичаєм вони просили його скласти передсмертну пісню. Басьо відповів, що кожне його хокку було передсмертною піснею, адже хто може знати, коли настане останній день?
Поезія і проза Басьо відкривають перед нами всю Японію того часу. Він не тільки милується красою квітучих вишень у горах, але бачить по дорозі картини народних знегод.
У XX сторіччі хокку одержало назву хайку, щоб усунути термінологічну подвоїстість, оскільки хокку — назва першої строфи ренгі, але слово "хокку" зберегло свою історичну забарвленість і навічно належить до епохи Басьо.
ОСНОВНІ ТВОРИ:
"Зимові дні"; "Весняні дні"; "Затихле поле"; "Гарбуз-горлянка"; "Солом'яний плащ мавпи"; "Мішок вугілля"; "Солом'яний плащ мавпи, книга друга"; "Кістки, що біліють у полі", "Мандрівка до Касіма", "Рукопис у дорожньому мішку", "Мандрівки в Сарасіна", "Стежками Півночі".
13.03.2023
Мацуо Басьо (1644-1694). Хайку. Відображення японських уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми та широта художнього змісту хайку. Зображення станів природи в ліриці Басьо.
Росинки - крап-крап.
Може, спробувати ними
Змити бруд зі світу?
Мацуо Басьо
Інформаційна довідка «Особливості японської культури».
За давніх часів люди, намагаючись зобразити різні предмети та явища, малювали їх. Згодом ці зображення ставали дедалі умовнішими і, нарешті, перетворилися на ієрогліфи. Кожний ієрогліф - це повноцінний образ, тому його значення легко запам’ятати. Японія - найбільш східна країна, тож ранок тут починається раніше, ніж в інших місцях. Саме тому Японію називають Країною вранішнього сонця. Цей образ відображено у двох ієрогліфах, якими записується слово «Японія» : сонце, день; основа, джерело, книга. Отже, японці вважають свою батьківщину джерелом сонця, країною, звідки світило починає свій шлях.
Японія - загадкова, чарівна країна. Тут усе унікальне: міста, мова, культура. І, напевно, тому, що японці завжди й у всьому вміли знайти гармонію. У світі Японію асоціюють насамперед із сакурою (японською вишнею), Фудзіямою, чайною церемонією, бойовими мистецтвами... Епітети, які найчастіше звучать для характеристики цієї країни: традиційна, ніжна, витончена, оригінальна, загадкова, сувора, спокійна, скромна, горда.
Японія - країна високої культури. Для японців дуже важливе добре ставлення одне до одного.
Є в Японії справжні дива. Одне з них бонсай - мистецтво вирощування карликових дерев. У невеличких садках ростуть дуби, клени, модрини висотою до тридцяти сантиметрів. Вирощують їх понад дев’ятсот років кілька поколінь людей. Японці можуть годинами милуватися такими садками, у роздумах проводити в них увесь свій вільний час...
Справжньою загадкою Японії вважається сад каменів монастиря Рьоан, або Рьоан-дзі (храм миролюбного Дракона), у Кіото. Тут немає ні дерев, ні квітів - тільки п’ятнадцять темних великих, порослих мохом каменів і світлий морський пісок. Камені розташовано так, що п’ятнадцятий камінь увесь час вислизає з поля зору. З будь-якої точки саду можна побачити лише чотирнадцять каменів, що привносить у сприйняття загадковість.
Національна культура Японії дуже давня. Жителям цієї країни властиве шанобливе ставлення до традицій, прагнення до краси, тонке відчуття прекрасного, тісний зв’язок з природою. Любіть природу, любіть квіти, любіть дерева, небо, красу у великому й малому - і ви навчитеся любити життя - такою є основна життєва теза японців.
Наприкінці XVII ст. дорогами Японії довгі роки мандрував уже немолодий чоловік, схожий на жебрака. От в осінню негоду, спираючись на палицю, простує він гірською дорогою. На ньому пошарпаний халат із цупкого лакованого паперу, плащ з очерету, на ногах - солом’яні сандалі... Цей чоловік - видатний поет Мацуо Басьо. І саме там, на дорогах Японії, з нових вражень і роздумів народжуються його чудові вірші-хайку.
* * *
Зморшки на ньому розгладжу
І вирушу милуватися снігом.
Старе паперове плаття.
* * *
Листям ірисів
На ногах закріплю
Сандалі без поворозок.
Мацуо Басьо народився 1644 р. у містечку Уено (провінція Іґа) у сім’ї небагатого самурая (самураї - представники військово-феодального дворянства, що було панівним класом у Японії Х- ХІХ ст.). Родичі поета були освіченими людьми, батько і старший брат заробляли на життя викладанням каліграфії. У 1672 р. Басьо переїхав до столиці, де вивчав класичну поезію та філософію Китаю та Японії, там він приєднався до однієї з найвідоміших на той час поетичних шкіл.
Народившись, поет отримав наймення Кіндзаку, досягнувши повноліття, ще одне - Мунефуса, крім того, називався Дзінісітіро. А от уславлене ім’я Мацуо Басьо - псевдонім. Коли, покинувши державну службу, поет став учителем віршування, заможний учень подарував йому невеличку хатинку біля ставка. Посадивши перед своєю оселею бананову пальму, поет назвав її «банановою хижкою» й узяв собі літературний псевдонім «Той, хто живе в банановій хижці», а згодом почав підписувати вірші ім’ям Басьо, що означає «банан», або «бананове дерево».
* * *
Є і чумиза, і просо -
Ну, це майже заможність!
Хатина під стріхою.
* * *
Шумить під вітром банан,
Та кожну дощинку, що падає в цебрик,
Я чую цієї ночі!
Басьо жив у злиднях, але, на відміну від інших, не приховував своєї бідності, говорив про неї з гордістю. Нестатки стали символом духовної незалежності митця. У своїх віршах він створює образ вільного поета-філософа, чутливого до краси й байдужого до матеріальних благ.
* * *
Одна в мене річ -
Легкий порожній гарбуз,
Як моє життя!
А якщо гарбуз-глечик спорожніє, Басьо зробить з нього вазу для квітів!
Поезія Басьо - літопис життя автора, більшість його творів з’явилася під час багаторічних мандрів.
* * *
Дорого моя!
Нема нікого назустріч.
Лиш осінній смерк.
Вірші Басьо - переважно пейзажна лірика, але за образами природи завжди можна побачити настрої, переживання та глибокі роздуми поета.
Літературознавчий словник
Хайку - це жанр японської поетичної мініатюри. Хайку складається з трьох рядків, кількість складів у кожному рядку така: 5+7+5. Японська поезія не має рими, вона будується на кількості складів, завдяки однаковій кількості складів у рядках створюється ритм.
Своєрідною є і композиція хайку: у першому рядку подається тема, у другому тема розвивається, у третьому міститься висновок.
Основна ідея хайку - через дрібниці передати важливі речі. Зміст вірша - природа з її почуттями та людина зі своїм світосприйняттям як частина природи.
Ознайомлення із «сезонними словами».
У традиційних японських збірках поезій вірші групувалися за розділами: весна, літо, осінь, зима. Це вимагало від поета обов’язкового використання «сезонних» слів. Існували навіть спеціальні словники таких слів-символів.
Весна
Літо
Осінь
Зима
Молода трава, серпанок, туман, соловей, цвіт сакури, жайворонок, ластівка, жаба.
Цикада, дощ, ірис, цвіт апельсина, зозуля, вечірня прохолода, троянда, віяло, лілія, гроза, веселка, водограй, равлик, змія, муха.
Сутінки, повний місяць, іній, кумкання жаб, рисове поле, роса, очерет, хризантеми, червоне листя клена, олень, дика качка, коник, цвіркун, крук.
Сніг, пелюстки сливи, рожево-білий колір, грудень, холод, короткий день, січень, самота.
Висновки.
Хайку Басьо - це відображення подорожніх вражень і роздумів поета: він милується квітами і краєвидами, оспівує красу місяця і ставка, знаходить цікаве в поведінці тварин та комах. І завжди за образами природи відчувається автор: його ставлення до зображуваного, його думки, асоціації. Отже, головною темою віршів Басьо є тема природи та людини в природі. У своїх творах поет постає щирим і чуйним поціновувачем краси природи, якому притаманне відчуття нерозривної єдності з нею.
Мистецьке відлуння.
Для екранізації циклу віршів Басьо «Зимовий день» у Японії було організовано інтернаціональний анімаційний проект. Участь у ньому взяли тридцять шість режисерів: з Японії, Канади, Бельгії, Китаю, Англії, Росії та інших країн. Російський художник-мультиплікатор Юрій Норштейн працював над хайку «Безглузді вірші».
Цьому хайку в Басьо передують такі слова: «Мені мимоволі пригадався майстер «Безглуздих віршів’’ Тікусай, ЩО бродив КОЛИСЬ ЦІЄЮ дорогою». Тікусай - вигаданий персонаж японського фольклору, однак існує в уяві японців настільки реально, що вони навіть «оселили» його в якомусь містечку, у нього навіть є своя аптекарська крамничка. А втім, він не лікує, він лікар- шарлатан, і блазень, і юродивий... Норштейн розповідає: «Японці були здивовані, побачивши, ЩО за сюжетом Тікусай і Басьо зустрічаються, - їм ніколи на думку таке не спадало. У мене Ж вони перетнулися...»
Сюжет двохвилинного мультфільму простий. Іде Тікусай, слухає дерева й підкидає ногою опале листя, раптом бачить незнайомця, який займається якоюсь дуже важливою для нього справою. Тікусай підходить ближче. Басьо чи не Басьо - що йому? Обидва вбого вбрані, але ця злиденність не викликає в глядача печалі чи співчуття. Адже відбувається нормальне спілкування людей, у яких є смак до життя і прагнення до гармонії. Басьо, незважаючи на велич свого поетичного таланту, зберігає почуття гумору і щодо свого одягу, і щодо свого «побратима».
Домашнє завдання
1. У чому полягає основна особливість японської культури?
2. У який період життя Басьо створив найбільше поетичних мініатюр?
3. Що таке хайку?
4. У чому полягає своєрідність композиції хайку?
5. Яка основна ідея поезії Басьо?
6. У чому полягає зміст поезії Басьо?
7. Які «сезонні слова» ви можете назвати?
16.03.2023
Роберт Бернс (1759-1796). «Моє серце в верховині». Ідея любові до батьківщини у вірші. Антитеза (рідний край - чужина). Елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори тощо)
Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі.
Л. Костенко
Інформаційна довідка «Особливості шотландської культури».
Розмову про Роберта Бернса варто почати з розповіді про Шотландію та шотландців, оскільки йдеться про глибоко національного поета. У будь-якому шотландському будинку знайдеться збірка Бернса, а день його народження - національне свято країни.
У цей день шотландці вбираються в національні костюми. Одним із предметів традиційного одягу є кілт - картата чоловіча спідниця, зібрана складками. Нині більшість шотландців використовують кілт як частину офіційного або весільного вбрання.
Шотландська культура, яка зберігає живий, енергійний, своєрідний характер, вирізняється особливими традиціями. Шотландці мають яскраво виражене почуття власної гідності й надзвичайно прихильні до національного способу життя. Суворий край з вузькими гірськими долинами, блискучими озерами та мінливим небом глибоко позначився на їхній вдачі. З міцних, звиклих покладатися тільки на себе горян вийшло чимало доблесних солдатів, сміливих першовідкривачів, відомих винахідників і найбагатших промисловців Британії.
Презентація письменника.
У селі Алловей донині зберігся глиняний будиночок під солом’яною стріхою, де 25 січня 1759 р. народився Р. Бернс. Роберт був старшим із семи дітей бідного шотландського фермера. З юних років поет тяжко працював на землі, допомагаючи батькові, і не мав можливості вчитися, однак багато читав і знав твори всіх шотландських поетів та багатьох англійських письменників. Потяг хлопця до знань помітив і розвинув скромний сільський учитель, друг його батька. Багатий духовний світ поета, його поетична майстерність - усе це результат натхненної та наполегливої самоосвіти.
Улітку 1786 р. Бернс опублікував невелику поетичну збірку, до якої ввійшло сорок чотири вірші. Шістсот примірників книжки розійшлися серед передплатників, а решту двісті було розпродано за один день: їх купували у складчину селяни та батраки, гончарі та шевці... Вірші Бернса читали вголос у тавернах і переписували в десятках примірників. Так до поета прийшла велика народна слава.
З дитинства Бернс закохався в пісні, казки та легенди свого народу, які глибоко запали в його вразливу душу. Згодом усе своє дозвілля він самовіддано й безкорисливо присвячував збиранню давніх шотландських пісень і балад. Бернс став одним з безпосередніх учасників відродження багатого фольклору Шотландії не лише як її кращий поет, але і як великий знавець історії своєї батьківщини.
Чим можна пояснити велику популярність творчості Р. Бернса на його батьківщині? Чому сучасні шотландці шанують пам’ять поета?
Виразне читання вірша Р. Бернса «Моє серце в верховині».
Моє серце в верховині
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Будь здорова, верховино, любий рідний край,
Честі й слави батьківщино, вольності розмай!
Хоч іду я на чужину, повернуся знов,
Моє серце в верховині і моя любов.
Прощавайте, сині гори, білії сніги,
Прощавайте, темні звори й світлії луги!
Прощавайте, пущі дикі й тіняві гаї,
Прощавайте, буйні ріки й бистрі ручаї!
Моє серце в верховині і душа моя,
Моя дума в верховині соколом буя,
Моя мрія в гори лине наздогін вітрам,
Моє серце в верховині, де б не був я сам.
Літературознавчий словник.
Анафора (грец. повернення, єдиний початок) - повторення слів або їхніх звукових елементів на початку рядків, строф.
Обрамлення - єдині початок і завершення композиції твору, що є ніби рамкою для інших його частин.
Евристична бесіда за змістом вірша «Моє серце в верховині».
1. Якій темі присвячено вірш «Моє серце в верховині»?
2. Як ця поезія, на вашу думку, пов’язана з біографією поета?
3. Чи можна за назвою вірша визначити ставлення ліричного героя до своєї батьківщини?
4. Чому саме горам віддає серце ліричний герой?
5. Від чийого імені ведеться розповідь у вірші?
6. Що для ліричного героя означає батьківщина?
7. Як поет наголошує, що його зв’язок з батьківщиною нерозривний?
8. Які картини зображує поет, говорячи про рідний край?
9. Знайдіть рядки, які свідчать про те, що з власної волі герой ніколи б не покинув батьківщину.
10. Які слова підкреслюють щирість почуттів ліричного героя?
11. Які почуття викликає у ліричного героя батьківщина? Як змінюється його настрій?
12. Яким постає перед нами ліричний герой?
13. Знайдіть у вірші обрамлення. Чому автор обрав саме таку композицію?
14. Знайдіть у вірші приклади анафори. Яку роль відіграє цей художній засіб у творі?
15. Що увиразнюють у вірші окличні речення?
16. Як треба прочитати вірш «Моє серце в верховині», щоб переконливо передати настрій і почуття ліричного героя?
✵ Висновки.
Батьківщина для ліричного героя Р. Бернса - це й улюблений край, де знайома кожна стежина, і земля предків - вітчизна, сином якої урочисто називає себе ліричний герой. Поет наголошує, що його зв’язок з батьківщиною нерозривний, повторюючи рядок «МОЄ серце в верховині, де б не був Я сам». Вірш є піднесеним прощанням з любим північним краєм, глибоко особистим освідченням у любові до нього.
Герой охоплений низкою почуттів: захват, гордість, глибока відданість й водночас туга, біль через розлуку з рідним краєм.
Бернс використовує кільцеву композицію: від почуття любові до малої батьківщини ліричний герой підноситься до почуття любові до батьківщини великої, а потім знову повертається до колишнього почуття - глибокої любові й болю щодо батьківської землі.
Український погляд.
1. Перегляньте відеозапис літературно-музичної композиції «Моє серце в верховині» у виконанні вокального дуету заслужених артисток України Лесі та Галини Тельнюк.
2. Чи передає музика загальний настрій вірша Р. Бернса?
3. Які фрагменти відеоряду збігаються з поетичними картинами, які створив Бернс?
7. Стилістичний практикум «Роль засобів художньої виразності у вірші Р. Бернса».
1. Знайдіть у вірші Р. Бернса епітети та поясніть їхню художню роль.
2. Наведіть приклади анафори. З якою метою поет застосував цей художній засіб?
3. Які метафори використано в поезії? Які образи вони підсилюють?
4. Що увиразнюють повтори строф у вірші?
5. Визначте художню роль окличних речень та звертань у вірші. Наведіть приклади з тексту.
✵ Висновки.
У вірші «Моє серце в верховині» Р. Бернс використовує притаманні фольклору засоби художньої виразності. Це художня лексика: постійні епітети, порівняння, узагальнення; синтаксичні фігури: повтори, вигуки. Вірш Бернса нагадує народні твори й особливою милозвучністю.
Домашнє завдання.
Вивчіть вірш «Моє серце в верховині» напам’ять.
20.03.2023
23.03.2023
ОНГФЕЛЛО, Генрі Водсворт - Біографія, життя і творчість письменника
(1807 — 1882)
ЛОНГФЕЛЛО, Генрі Водсворт (Longfellow, Henry Wadsworth - 27.02.1807, Портленд - 24.03.1882, Кембридж, Массачусетс) — американський поет.
Творчість Лонгфелло пов’язана з пізнім етапом розвитку романтизму в літературі США. Він відомий як творець знаменитої «Пісні про Гайавату» («The Song of Hiawatha», 1855), в якій оспіваний легендарний герой північноамериканських індіанців, а також як автор «Пісень про рабство» («Poems of Slavery», 1842), які пролунали протестом проти становища негрів у Сполучених Штатах.
Лонгфелло народився в сім’ї адвоката, його готували до юридичної кар’єри, але вже в коледжі він захопився вивченням нових європейських мов та поезією. Закінчивши курс 1825 p., він здійснив мандрівку у Європу, де провів три роки; повернувшись, почав викладати іноземні мови у тому самому коледжі (Бавдойн), у якому навчався. Лонгфелло слухав лекції в Геттінґенському університеті, побував у Італії, Іспанії, Франції, Англії, Голландії і Швейцарії. Близько двадцяти років (1835—1854) Л. був професором кафедри європейських мов Гарвардського університету і після цього повністю присвятив себе літературній творчості. Коло його науково-літературних зацікавлень широке та різноманітне. Він писав ліричні вірші, поеми, балади, дорожні нотатки; укладав поетичні антології, займався перекладами. У 70-х pp. підготував 31-томне видання віршів, присвячених природі різних країн «Вірші різних місцевостей» (1876—1879); до 20-го тому, відведеного для поезії народів тогочасної Росії, Лонгфелло включив пісні «їхав козак за Дунай» (перекладач невідомий), «На смерть Мартина Пушкаря», «Про козака Саву» (обидві в перекладі Тальві, 1850), «Про Свирговського» та «Думу про втечу трьох братів з неволі турецької з Азова» (два останні переклади передруковано з анонімної рецензії на збірку «Українські народні пісні» М. Максимовича (1834), опублікованої 1841 р. в англійському журналі «The Foreign Quarterly Review» — «Зарубіжний щоквартальний огляд»). Хоча в житті Лонгфелло були і трагічні події — передчасна смерть першої дружини та загибель другої під час пожежі у 1861 p., воно видається втіленням упорядкованості. Від початку і до кінця літературної діяльності поета із ним завжди сусідив успіх. Вже перша поетична збірка «Голоси ночі» («Voices of the Night», 1839) зробила його відомим, і його слава зростала з виходом кожної нової збірки: «Балади й інші вірші» («Ballads ant Other Poems», 1841), «Вежа у Брюґґе й інші вірші» (1845), «На березі моря та біля каміну»(1850) й ін.
У своїх віршах Лонгфелло звертався і до недавнього минулого Америки, і до життя перших поселенців. Значний у його поезії і літературно-культурний пласт:
Тосканцю, ходиш, наче тінь заклята,
У сферах смутку з жалістю в очах.
Підводиться з душі твоєї жах,
Як з гробу вогняного Фаріната.
Твоя священна пісня — мов розплата,
Мов смерті клич, та скільки в почуттях
Твоїх скорботи, милосердя, благ,
Що в млі горять, як зір сім’я крислата!
О, бачу я: стоїш біля воріт
Монастиря, одягнений в порфіру,
Як і довкружний, надвечірній світ.
«Що тут шукаєш? Мов нам правду щиру!» —
Питає брат Іларіо. В одвіт
До мурів пошепки говориш: «Миру!»
(«Данте» , пер. Д. Павличка)
Гуманістичним співчуттям до пригноблених пронизані «Пісні про рабство»; в них — галерея образів невільників, людська гідність яких зневажена білими хазяями. Лонгфелло створив картини життя і праці негрів-рабів: перевезення рабів у трюмах, продаж їх на невільницьких ринках, виснажлива праця на плантаціях, жорстокі знущання.
У 1855 р. Лонгфелло завершив працю над найвизначнішим твором свого життя «Піснею про Гайавату». Ця епічна поема створена на основі пам’яток індіанського фольклору. Поет зібрав та опрацював пісні й легенди, які побутували серед північноамериканських індіанців і розповідали про життя, подвиги, боротьбу народного героя — легендарного звитяжця Гайавату. Ідеться про «його дивне народження» і про «його велике життя» —
Як він жив і як молився,
Як він з сили вибивався,
Як за свій народ боровся,
За його щасливу долю.
(Пер. О. Олеся)
Гайавата — особа історична. Він жив у XV ст., походив із племені ірокезів, став одним із вождів індіанського народу. У фольклорі Гайавата наділений рисами казкового героя. І в інтерпретації Лонгфелло історія Гайавати стає поетичною легендою, чарівною казкою, в якій фантастична вигадка переплітається з народною мудрістю. Герой поеми — істота незвичайна, наділена казковою силою, надзвичайним розумом і відвагою. Всі свої сили він віддає на благо людей. Це образ справжнього народного героя.
Гайавата навчає індіанців майстерності полювання і землеробства, він винаходить писемність, відкриває таємниці мистецтва лікування. Він пізнає таємниці природи, розуміє голоси тварин і птахів, вміє слухати шум вітру, плескіт ріки. У поемі створені прекрасні картини природи Північної Америки, описано побут індіанських племен, показано побут їхнього життя. Достеменність опису одягу, зброї, прикрас поєднується зі сміливим польотом фантазії. Образи героїв поетичні: відважний і ніжний Чайбайабос, простодушний і сміливий Квазінд, струнка та гнучка Венона, прекрасна Нокоміс. Усі вони — енергійні та відважні люди, котрі мріють про щастя і діяльно прагнуть до нього. У заключній частині поеми Гайавата закликає одноплемінників жити в дружбі з білими і прислухатися до їхніх мудрих порад. Фінал пронизаний настроями всепрощення.
Перший український переклад творів Лонгфелло належить М. Павлику (вірш «Сон невільника», 1873). «Пісню про Гайавату» вперше переклав О. Олесь («Літературно-науковий вістник», 1912, т. 58-60). У різні часи твори Лонгфелло перекладали Олена Пчілка, П. Грабовський, Панас Мирний, С. Куликівна, Микола Зеров, Л. Мосендз, Г. Кочур, Н. Забіла, М. Пилинський, М. Гаско, В. Мисик, К. Шмиговський, К. Шарандак, Д. Павличко. Уривки з «Пісні про Гайавату» переклав М. Мандрика (надруковані в його збірці «Золота осінь» — Вінніпег, 1958). 1965 р. у Вінніпезі опубліковано «Заспів» та чотири розділи «Пісні про Гайавату» в українському перекладі О. Соловей з післямовою К. Филипович Т.В. Лонгфелло — літературний піонер своєї доби». Творчість Лонгфелло, зокрема «Пісню про Гайавату», дуже високо цінував Микола Хвильовий (згадував про цей твір у романі «Вальдшнепи»).
03.04.2023
Контрольна робота "Поетичне бачення світу"
1. У чому полягає своєрідність культури Японії?
варіанти відповідей
Вона пов'язана з політикою
Вона пов'язана з філософією та природою
Вона пов'язана з містикою
Вона пов'язана з наукою
Запитання 2
2. Яким темам присвячені хайку Мацуо Басьо?
варіанти відповідей
Значення поета і поезії
Кохання,взаємини людини і суспільства
Природа, взаємини людини і природи
Взаємини у родині і природі
Запитання 3
3. Зображення природи в хайку Мацуо Басьо є засобом:
варіанти відповідей
Вираження думок і почуттів
Правдивого відтворення реальності
Розкриття суперечностей світу
Прояви краси японської природи
Запитання 4
4. Яка пора року зображена у хайку:
Квітучі сливи,
Ніжні верби...і подібні до них
Молоді хлопці, жінки!
варіанти відповідей
Зима
Осінь
Весна
Літо
Запитання 5
5. Про яку пору року йдеться у хайку:
Метелик літає,
Одна - однісінька тінь
На всьому полі
Варіанти відповідей
Зима
Весна
Літо
Осінь
Запитання 6
6. Для зображення якої пори року японські поети використовують такі слова та словосполучення: зозуля, спека, тепла злива
варіанти відповідей
Зима
Весна
Літо
Осінь
Запитання 7
7. Кого з вивчених поетів називають " національним символом Шотландії"?
варіанти відповідей
Мацуо Басьо
Джонні Родарі
Генрі Лонгфелло
Роберта Бернса
Запитання 8
8. Визначте тему вірша "Моє серце в верховині"
варіанти відповідей
Опис гірської природи
Любов до батьківщини, туга за рідним краєм
Боротьба за свободу рідного краю
Заклик до боротьби за незалежність
Запитання 9
9. Свою батьківщину Роберт Бернс називає країною....
варіанти відповідей
Радості, сонця,світла
Поетів,художників, співів
Тепла,сонця, честі
Честі, слави, вольності
Запитання 10
10. Усе життя він працював на землі, навіть після успіху першої збірки поезії не кинув плуга, його називали " поетом- орачем". Хто це?
варіанти відповідей
Мацуо Басьо
Генрі Лонгфелло
Роберт Бернс
Джонні Родарі
Запитання 11
11. Ліричний герой - це....
варіанти відповідей
Це обов'язковий ,вигаданий герой ліричного твору
Це прототип головного героя
Це автор вірша,який його написав
Це ліричне "Я" поета
Запитання 12
12. У своїх поетичних творах він часто звертався до минулого Америки...Про якого поета йде мова?
варіанти відповідей
Мацуо Басьо
Роберт Бернс
Генрі Лонгфелло
Джонні Родарі
Запитання 13
13. Хто автор цих рядків :" Ваша сила тільки в згоді, А безсилля, в ворожнечі.. "?
варіанти відповідей
Мацуо Басьо
Роберт Бернс
Генрі Лонгфелло
Джонні Родарі
Запитання 14
14. Центральне місце в розділі "Люлька згоди" належить:
варіанти відповідей
Заклику до миру між народами
Легендам про великих вождів
Бути ближче до людей
Поетичним описам природи Америки
Запитання 15
15. Що означає вислів" запалити люльку згоди"?
варіанти відповідей
Розгорнути воєнні дії
Усім зібратися разом
Учинити пожежу і утекти з полю бою
Укласти угоду
Запитання 16
16. Він рано почав працювати, став вчителем, часто вигадував для дітей вправи на розвиток фантазії. Хто це?
варіанти відповідей
Мацуо Басьо
Роберт Бернс
Генрі Лонгфелло
Джонні Родарі
Запитання 17
17. До чого закликає автор поезії "Листівка з видами міст"?
варіанти відповідей
Купувати поштові листівки з видами міст
Заглянути за картинки і побачити реальне життя
Помічати красу архітектурних пам'яток
Порівнювати красу з життям
Запитання 18
18. Листівки у вірші Джонні Родарі є символом....
варіанти відповідей
Захоплення далекими подорожами
Прагнення до пізнання світу
Дружби між різними народами
Пам'ятки минулого країни
Запитання 19
19. Яке місто не згадується у вірші "Листівки з видами міст"?
варіанти відповідей
Рим
Флоренція
Мілан
Генуя
Запитання 20
20. Вислів "без глянцю", вжитий у вірші Джонні Родарі означає...
варіанти відповідей
Правдиве,без прекрас
Прекрасне, сучасне
Вигадане, фантастичне
Недороге, зрозуміле всім
06.04.2023
Рей Бредбері
Біографія
БРЕДБЕРІ, Рей (Bradbury, Ray[mond] Douglas — нар. 22.08.1920, Вокіган, штат Іллінойс) — американський письменник-фантаст.
Рей Дуглас Б. народився 22 серпня 1920 р. Друге ім'я Дуглас батьки йому дали на честь знаменитого актора кіне-ографу Дугласа Фернбекса. Його дитинство минуло у невеликому містечку Вогікані, яке згодом з'явиться у його творчості під назвою "зеленого міста" Ґрінтауна. Його батько, монтер телефонної станції, під час Великої депресії 1932 року втратив роботу, і в пошуках кращого життя сім'я перетнула країну з півночі на південь, а потім — із півдня на північ. Урешті-решт вони опинилися в Лос-Анджелесі, де Б. закінчив середню школу, і на цьому його формальна освіта закінчилася. Мешкаючи на околиці Лос-Анджелеса, поряд з будинком "фабрики мрій" — кіностудії Парамаунт, Б. мусив заробляти на прожиток продавцем газет, водночас пробуючи свої сили в літературі. В одному із інтерв'ю на запитання: "В якому віці ви почали писати? — Б. відповів: "У дванадцять років. Я не міг дозволити собі купити продовження "Марсіанського воїна" Е. Берроуза, бо ж ми були бідною сім'єю... і тоді написав свою власну версію". У серпні 1936 р. у вокіганській газеті з'явилася перша публікація майбутнього "фантаста № 1" — вірш "Пам 'яті Віллі Роджерса", а наступного року в лос-анджелеській "Антології студентських віршів за 1937 рік" була опублікована поезія "Голос смерті".
За працею і творчістю, самодіяльними театральними постановками і поетичними вечорами Б. не забував і про освіту. "У мене не було засобів, — згадував пізніше письменник, — щоб вступити в університет. Утім, університет нічого не дає для становлення особистості: письменник повинен займатися цим сам. Я відвідував публічну бібліотеку, працював там годинами, по три, чотири дні на тиждень. До двадцяти років я вже прочитав усі значні п'єси, знав американську, французьку, італійську, англійську історію, знамениті повісті та оповідання". Із 1943 р. Б. став професійним .письменником, створюючи до 52 оповідань на рік.
Ранні оповідання письменника увійшли в збірки "Темний карнавал "("Dark Carnival", 1947), "Жовтнева країна" ("The October Country", 1955). Зі "страшними" оповіданнями, як, наприклад, "Вітер", "Карлик", "Коса", "Маленький убивця ", "Електростанція ", контрастують "добрі" і надзвичайно поетичні новели із циклу про казкову сімейку: "Дядечко Еинар ", "Квітневі чари ", "Повернення додому " До теми інфернального Зла, уособленого в поетичному образі "людей осені", протистояти якому здатні лише знання і безневинний дитячий сміх, Б. повернувся в одній із найкращих своїх книг — похмурій "карнавальній" феєрії "Щось страшне іде" ("Something Wicked This Way Comes", 1962). її дія відбувається у провінційному американському містечку, куди прибуває зловісний власник "смертельних атракціонів" зі своїм почетом. Ім'я власника — Пітьма, а супроти нього виступають улюблені герої Б. — підлітки та батько одного з них, міський бібліотекар.
У 1947 році (27 серпня) Б. повінчався з Мар-гаріт Сюзанною Маклюр, з якою познайомився в одному з книжкових магазинів Лос-Анджелеса, де вона працювала. А за день до цього він спалив "мільйон слів" своїх забракованих творів. Спочатку прибуток сім'ї Б. складав приблизно 250 доларів на місяць: половину з них заробляв Рей, а другу половину — дружина. Справи покращувалися зі зростанням його популярності.
Репутацію майстра наукової фантастики Б. принесли "Марсіанськіхроніки"'("The Martian Chronicles", 1950), де йдеться про космічну війну у близькому майбутньому. Події відбуваються у 1999—2028 pp. Земляни хочуть завоювати Марс. Для земної цивілізації, охопленої кризою, ця війна закінчується цілковитою катастрофою. Атомні вибухи спустошили материки. Уже в цьому творі, як і в наступному після нього романі "451'за Фаренгейтом"("Fahrenheit 45Г", 1953), проявилися характерні особливості прози Б. — поєднання фантастики з гострим соціальним критицизмом, яке аргументується специфікою сучасної ситуації передбачення майбутнього. 45 Г — це температура, при якій горить папір. У романі йдеться про спалювання книг, про заборону свободи слова, про загибель культури в умовах тоталітарних режимів, обрис яких чітко проступає у сьогоденні. Центральний персонаж роману — "пожежник", людина, яка спалює книги. Він говорить: "Це не почата робота. У понеділок книги Едни Міллей, в середу — Вітмена, в п'ятницю — Фолкнера. Спалювати на попіл, опісля спалювати навіть попіл. Такий наш професійний обов'язок". Людям не дозволяють думати, розмірковувати про свою долю ("Не дай, Боже, якщо вони стануть робити висновки та узагальнення"). Запроваджується інтелектуальний стандарт; людей, які читають, оголошують божевільними. Культивується тип людини, котра втратила своє обличчя, свою неповторність.
Значною частиною літературного спадку Б. є новели. Більшість із них увійшли в збірки: "Людина в картинках"("The Illustrated Man", 1951), "Золотіяблука Сонця "("The Golden Apples of the Sun", 1953), "Ліки від меланхолії"("A Medicine for Melancholy", 1959), "Р — означає ракета "("R Is for Rocket", 1961), "Машини щастя" ("The Machineries of You", 1964), "К — означає космос" ("S Is for Space", 1966), "Співаю тіло електричне"(" Sing the Body Electric", 1969), "Поопівночі" ("Long After Midnight", 1976), "Духи назавжди "("The Ghosts of Forever", 1981 ), "Оповідання про динозаврів "("Dinosaur Tales", 1983), "Перетворювач Тойнбі" ("The Toynbee Convector", 1988), "Класичні оповідання 1" ("Classic Stories 1 ", 1990) і "Класичні оповідання 2" (1990) та ін.
У багатьох оповіданнях Б. порушує проблему дітей та дитинства. При цьому своїх героїв не ідеалізує, а намагається розкрити обидві їхні іпостасі, добру та злу. У класичному оповіданні "Вельд"axTVí постають малими монстрами, які не зупиняються перед убивством батьків заради можливості безперешкодно дивитися у "телевізор" майбутнього. Дитяча жорстокість змальована і в оповіданнях "Дитячий майданчик "(1960) та "Все літо за один день" (1954). І, навпаки, віра в дітей, любов і людяність пронизують оповідання "Канікули", "Надвечірній берег", "Добридень і прощай", "Хлопчик-невидимець", "Ракета", "Подарунок", "Співаю тіло електричне ".
Досить часто у своїх творах Б. постає пристрасним "космістом", зоряним романтиком, який сприймає майбутню космічну експансію людства швидше як поетичний символ. Піонерським пафосом пройняті оповідання "Ікар Мон-гольф'є Райт", "Кінець початкової пори", "Космонавт", "Золоті яблука Сонця Водночас майбутнє освоєння космосу може бути сповнене драматичними несподіванками та трагедіями. Звичайний метеорит спричиняє загибель героїв оповідання "Калейдоскоп ", а в оповіданні "Тут можуть з 'явитися тигри ""жива" планета змушена захищатися від хижих апетитів землян. Оригінальний космічний світ вибудуваний у невеликій повісті "Крига та полум 'я " Одна із най-пронизливіших і трагічних новел Б. — "Ревун ", у якій останній викопний ящур, який ще зберігся в океані, пливе на сигнал маяка, прийнявши його за "одноплемінника".
Як і інші майстри американської художньої футурології (К. Воннегут, P. Шеклі), Б. пише про згубні для людства наслідки антигуманного техніцизму, про те, що на сучасній стадії науково-технічної революції багато її відкриттів обернулися нещастям для людей. Б. з великою художньою силою відтворив атмосферу 50-х років, коли тінь атомної війни зависла над землею. У "Марсіанських хроніках "передане почуття страху, що охопило людей, які живуть в напруженому очікуванні катастрофи. Один із персонажів — рядовий платник податків на прізвище Прічард — за будь-яку ціну хоче полетіти на Марс: "Будь-яка зі здоровим глуздом людина мріє дати драла із Землі. Не пізніше, аніж через два роки, на Землі спалахне атомна війна, і він аж ніяк не має наміру чекати, коли це трапиться". Людина хоче бути "подалі від війн і уряду, який не дає кроку ступити без дозволу, який підім'яв під себе і науку, і мистецтво!"
За всієї гіркої гостроти одкровень, що містяться у ній, проза Б. поетична. В його оповіданнях і романах лунають попередження, звернені до людей, страх за їхнє майбутнє, біль і сум, і надзвичайно рідко — надія. Виникають картини спустошеної землі, висхлих водойм, самотності тих, хто випадково залишився серед живих.
Зараз письменник проживає у передмісті Лос-Анджелеса, у будинку, де він з дружиною виховав чотирьох дочок.
Б. — почесний доктор літератури коледжу Вітьє (штат Каліфорнія), лауреат багатьох літературних нагород і премій, а американські астронавти, побувавши на Місяці, нанесли на його карту Кратер Кульбаб, назвавши його так на честь "Кульбабового вина " — роману їхнього улюбленого письменника. Вірний ідеалам дитинства, Б. принципово ніколи не літав літаком і не кермував автомобілем. Безперечно, цілком обґрунтованою є думка В. Скурлатова про те, що "у творчості Бредбері, якому американська НФ значною мірою зобов'язана визнанням у колах літературного істеблішменту, органічно поєднуються "тверда" (природничонаукова) НФ, фентезі, готичний роман, "роман жахів", пронизана ностальгією поетична проза, а, крім того, похмурий песимізм щодо перспектив техногенної цивілізації і "дитячий" романтизм, ідеалізація звичайного життя на землі; утворений унікальний художній сплав заледве чи піддається жанровій класифікації"".
10.04.2023
А зараз звернемо увагу на оповідання Рея Бредбері «Усмішка»
Мистецтво – одна зі складових частин духовної культури людства. Люди з найдавніших часів прагнули передати й зберегти свої думки, почуття й враження. Оскільки тисячоліття тому не в кожного народу був великий запас слів у мові й не кожен народ мав свою писемність, найпоширенішим видом мистецтва стали музика й танець. А трохи пізніше до них додалися живопис, скульптура, архітектура, театр, література .
У найзагальнішому значенні мистецтво – це продукт, який приносить естетичне задоволення. Енциклопедія Британіка дає таке визначення: «Використання майстерності чи уяви для створення естетичних об'єктів, ситуації а бо дії, які можуть бути розділені з оточуючими».
Мистецтво виконує різні функції:
ізнавальну. Є засобом освіти людей. Інформація, що міститься в мистецтві, істотно поповнює наші знання про світ;
- світоглядну. Висловлює в художній формі певні почуття і уявлення;
- виховну. Впливає на людей через естетичний ідеал.
стетичну. Формує естетичні смаки, потреби людей, тим самим ціннісно орієнтуючи їх у світі, пробуджуючи творчий дух, творче начало людей;
омунікативну. Мистецтво передає інформацію від покоління до покоління
Мистецтво – це засіб, що дозволяє творити світ за законами краси.
В оповіданні Рей Бредбері розповідає, як у майбутньому люди знищили картину італійського художника доби Відродження Леонардо да Вінчі "Джоконда".
ДОВІДКА: італійський живописець епохи Відродження Леонардо да Вінчі залишив нащадкам невелику кількість творів. Серед робіт зрілого періоду творчості перше місце посідає знаменита «Джоконда», таємнича усмішка якої вже протягом багатьох століть хвилює серця людей. І ось що цікаво: кожного, хто хоча б один раз побачив портрет Мони Лізи (Джоконди), охоплює почуття схвильованого трепету; усмішка западає у душу, від неї важко відвести погляд. Це, можливо, від того, що у всьому вигляді жінки дивовижно - зворушливо передані протиріччя та складність людської натури. Для Леонардо да Вінчі усмішка є не що інше, як «рух», відповідний певному «душевному стану» людини.
Портрет Мони Лізи вражає особливою привабливістю: велике відкрите чоло, вузькуваті, трохи насмішкуваті карі очі, прямий ніс, маленький рот, легкий рум’янець на щоках, чиста тонка шкіра та ніжний овал обличчя, якеобрамлене розчесаним на прямий проділ темним волоссям, котре вільно спадає на плечі; дуже красиві руки з тонкими довгими пальцями спокійно лежать на підлокітнику крісла. Щоб посилити враження від обличчя, художник убрав жінку в просту, без особливих прикрас, темну сукню. Враження простоти та природності посилюється майстерним зображенням складок сукні та легкого шарфа.
Мона Ліза сидить на веранді у кріслі. Гордовита та пряма її статура. Пейзаж картини створює враженняне звичайної глибини простору, завдяки поступовій зміні кольорів - від коричневого на передньому плані через напівтони до блакитного. Уся гама образотворчих засобів картини підпорядкована єдиному завданню – подати образ живої людини, нев’янучої чарівності, яка втілює красу світу. Картина відкриває широкий простір для мислення та відчуттів. Леонардо да Вінчі, як і Бредбері, показує людину, котра дивиться на світ відкритими до всього прекрасного очима.
Видатний український поет Іван Якович Франко так описав цю величну і красиву жінку:
Хто смів сказать, що не богиня ти?
Де той безбожник, що без серця дрожі
В твоє лице небесне глянуть може,
Неткнутий блиском твої красоти?
Так, ти богиня! Мати, райська роже,
О глянь на мене з свої висоти!
Бач, я, що в небесах не міг найти
Богів, перед тобою клонюсь тоже.
О бозі, духах мож ся сумнівати
І небо й пекло казкою вважати,
Та ти й краса твоя – не казка, ні!
І час прийде, коли весь світ покине
Богів і духів, лиш тебе, богине,
Чтить буде вічно – тут, на полотні.
Події у творі «Усмішка» відбуваються у зруйнованому місті, де радіоактивні поля і дороги зіпсовані бомбами. Жителі великого міста, які вижили після атомних бомбувань, сповнені ненависті до минулого. Грігсбі, один із героїв твору, пояснює: «Людина ненавидить те, що її занапастило, що її життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така людська природа".
Люди, що стоять у черзі, не можуть дозволити собі купити за один пенні напій з ягід. Для них святковими є події, коли знищують книги, коли розбили кувалдою останній автомобіль. Восени 2061 року вони влаштовують свято: ламають все, що збереглося після катастрофи. Свідком подій став хлопчик Том. Він стає у чергу – влада дозволяє кожному бажаючому плюнути на картину Леонардо да Вінчі. Люди плюють і рвуть картину на шматки, ламають раму. За дорослими хлопчик ухопив шматочок полотна і затиснув його у руці. Він бачив, як «баби жували шматки полотна; як чоловіки розламували раму, піддавали ногою тверді клапті, рвали їх на дрібні-дрібні шматочки». Повернувшись додому, Том розкриває долоню й при світлі місяця бачить, що йому дісталася усмішка Джоконди.
У фантастичному сюжеті автор привертає увагу до проблем майбутнього людства, занепаду цивілізації.
Це твір - пересторога, попередження катастрофи, до якої може призвести бездуховність технізованого суспільства. Письменник переконаний, що духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини.
Твір Рея Бредбері «Усмішка» — новела, адже написана у прозовій формі, невелика за обсягом. Зображена одна подія — «свято» знищення картини. Події відбуваються протягом одного дня з ранку до ночі. Сюжет напружений, динамічний. Фінал несподіваний. Особлива увага приділена роздумам Тома і його протистоянню натовпу.
ДОВІДКА: Новела - невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.
В оповіданні багато образів-символів. А саме:
Картина Леонардо да Вінчі «Джоконда» символізує мистецтво і красу.
Усмішка Джоконди – втілення краси, добра і великої сили мистецтва
Том — символ нового покоління
Ранок символізує початок нового, надію на краще
Фінал твору - дитина і ранок - це символи майбутнього.
ЗАВДАННЯ: прочитавши (або прослухавши) твір, складіть літературний паспорт твору у робочому зошиті, усно перевірте себе по запитаннях.
Які почуття викликало у вас оповідання?
Де і коли відбуваються події у творі?
Що роблять люди на майдані о 5 годині ранку?
Як ви вважаєте, що сталося з цивілізацією?
Чому люди такі озлоблені? Що пояснює причину їхньої ненависті до набутків цивілізації?
Чи всі в черзі дотримуються думки, що цивілізація нікому не потрібна?
Чому „один із черги” вважає, що кращі набутки цивілізації поверне „людина, у котрої душа лежить до прекрасного”?
Чи є, на вашу думку, така людина у творі?
А тепер попрацюйте над образом головного героя оповідання. За даними запитаннями складіть розповідь про Тома (у робочому зошиті):
Чому хлопець з’являється на майдані?
Чи поділяє Том думки мешканців міста щодо акту вандалізму?
Чи здійснює він ганебний вчинок, опинившись віч-на-віч з картиною?
Доведіть, що в душі Тома тривала боротьба добра і зла .
Чому Том не зміг плюнути на картину?
Який уривок оповідання показує високу силу мистецтва?
Головний герой оповідання Рея Бредбері витримав екзамен на людяність. Він зберігає усмішку Джоконди як реліквію. Це – символ вічності мистецтва, духовної краси, морального перетворення, зростання людини. Добро і краса перемогли в ній. Через образ Тома письменник висловлює свій оптимізм, віру в те, що усмішка Джоконди завжди хвилюватиме душі людей. Рей Бредбері переконаний, що науково – технічний розвиток обов’язково має супроводжуватися розвитком духовним. Він вірить в те, що світ від загибелі врятують краса, гармонія, розуміння і відчуття Прекрасного.
Рей Бредбері, як і Леонардо да Вінчі, показав людину, котра дивиться на світ відкритими до всього прекрасними очима. Жорстокості і безумству світа два митці протиставили твори, що утверджують життя і красу людини.
13.04.2023
Рей Бредбері — Усмішка (скорочено)
Стислий переказ, виклад змісту скорочено
Рано-вранці вже вишукалась черга з чоловіків, що хотіли... плюнути в картину в центрі майдану. Серед усіх був і хлопчик Том. Він постійно розпитував чоловіків. А чи правда, що вона усміхається? А чи правда, що їй чотириста років? І що вона зроблена з фарби та полотна...
"Тут уся справа в ненависті до усього, що пов'язане з минулим, — пояснював Грігсбі. — Людина ненавидить те, що її занапастило, що їй життя поламало". "А чи є хоч хто-небудь чи що-небудь, чого ми б не ненавиділи?" — питав Том.
Чоловік погодився. Потім пригадав свята, на які знищували те, що ненавиділи. "Найкраще, — мовив Грігсбі, — було того разу, коли громили завод, який ще намагався виробляти літаки. Ну й потішили ж ми душу! А потім знайшли друкарню та склад боєприпасів — і висадили їх у повітря разом!"
Та ось один з черги промовив, що колись знайдеться людина, яка підлатає цивілізацію. Людина, в якої душа горнеться до гарного.
По кутках обгородженого майданчика стало четверо поліцаїв — вони повинні були стежити за тим, щоб не кидали каміння. "Це для того, — пояснив Грігсбі, — щоб кожному випало плюнути разок".
Том завмер перед картиною, дивлячись на неї. У хлопчиська пересохло в роті. Жінка на картині посміхалася таємничо-сумовито, і Том відчував, як б'ється його серце, а у вухах неначе лунала музика.
"Вона гарна", — мовив він. А потім тихо спитав, як її звати. Йому відповіли, що, здається, "Монна Ліза". Влада постановила, що сьогодні опівдні портрет на майдані буде віддано в руки тутешніх мешканців, аби вони могли взяти участь у знищенні...
Том і отямитися не встиг, як натовп, гукаючи, штовхаючись, борсаючись, поніс його до картини. Почувся різкий звук полотна, що рветься... Поліцаї кинулися навтікача. Натовп вив, і руки дзьобали портрет, наче голодні птахи. А Том стояв осторонь і притискав до грудей шматочок полотна.
Додому він повернувся лише ввечері. Цієї ночі весь світ спав, осяяний місяцем. А на Томовій долоні лежала Усмішка. Він дивився на неї у білім світлі, яке падало з опівнічного неба, і тихо повторював про себе, знову й знову: "Усмішка, чарівна усмішка..."
За годину він усе ще бачив її, навіть після того, як обережно склав та заховав. Він заплющив очі, і знову у темряві перед ним — Усмішка. Лагідна, щира, вона була там і тоді, коли він заснув, а світ охопила німа тиша, і місяць плив у холоднім небі спочатку вгору, потім униз, назустріч ранку.Дивіться також
Важкі часи: війна, тяжкі випробування, голод та інші лиха часто роблять людей жорстокими та черствими. Вони втрачають віру у добрі часи, втрачають здатність бачити та розуміти прекрасне. Саме так трапилося з героями оповідання Бредбері.
Та не в усіх людей душа повністю кам'яніє. Давно відомо, що серця дітей більше відкриті для добра й краси, ніж серця дорослих. Можливо тому, що на долю дітей ще не встигло випасти стільки нещасть та втрат? Можливо.
Але, все-таки це не виправдання. Бо, якщо людина втрачає почуття прекрасного, якщо її не хвилюють такі цінності, як витвори високого мистецтва, церковні реліквії тощо, то така людина втрачає саму себе.
Саме тому, через серце маленького хлопчика Тома, автор намагався показати світу дорослих, що колись все зміниться на краще. Що краса, усмішка насправді врятують світ.
І виникне органічна цивілізація, "така, щоб люди могли жити мирно". І бачити красу.
17.04.2023
12 запитань
Запитання 1
Визначте жанр твору "Усмішка"
варіанти відповідей
оповідання
новела
повість
казка
Запитання 2
В "Усмішці" Р.Бредбері розповідається про події...
варіанти відповідей
сучасного
минулого
майбутнього
давнини
Запитання 3
Герої твору Р.Бредбері пережили...
варіанти відповідей
війну
революцію
землетрус
екологічну катастрофу
Запитання 4
Натовп, що зібрався на свято...
варіанти відповідей
милується картиною
переносить картину до музею
ділить картину на частини
знищує картину
Запитання 5
Р.Д.Бредбері у творі "Усмішка" змалював ...
варіанти відповідей
розвинуте суспільство
зруйновану цивілізацію
сучасне життя
інопланетну цивілізацію
Запитання 6
Влада у творі...
варіанти відповідей
забороняє свята знищення
організовує свята
не помічає свят
Запитання 7
У творі "Усмішка" люди вважають головним своїм ворогом...
варіанти відповідей
владу
природу
цивілізацію
мистецтво
Запитання 8
Черга до відомої картини вишикувалася для того, щоб...
варіанти відповідей
краще роздивитися твір мистецтва
помилуватися картиною
плюнути на неї
спалити її
Запитання 9
Картина, про яку йдеться у творі:
варіанти відповідей
"Мона Ліза" Леонардо да Вінчі
"Таємна вечеря" Леонардо да Вінчі
"Мадонна" Рафаєля
"Благовіщення"
Запитання 10
Хто промовив слова "вона гарна"?
Варіанти відповідей
Грісбі
Том
натовп
якийсь незнайомець
Запитання 11
Що свідчить про духовний занепад людей?
Варіанти відповідей
зруйноване місто
жахливий одяг
стосунки людей
дії людей
Запитання 12
Фінал твору Р.Бредері....
Варіанти відповідей
символізує надію на відродження суспільства
не дає надії на відродження
символізує погіршення становища людей і суспільства
20.04.2023
Роберт Шеклі (англ. Robert Sheckley; 16 липня 1928, Поукіпсі Нью-Йорк — 9 грудня 2005) — американський письменник й класик світової фантастики, загальновизнаний майстер гумористичної і сатиричної фантастики.
Біографія
Роберт Шеклі народився 16 липня 1928 року в Нью-Йорку в районі Бруклін, а виріс у містечку Мейплвуд, штат Нью-Джерсі. Після закінчення середньої школи він їде в Каліфорнію: він пробує свої сили в якості розсильного, буфетника і навіть садівника. З 1946 по 1948 рік Шеклі служив в армії США в Кореї, де був редактор полкової газети.
Демобілізувавшись, повернувся в Нью-Йорк, де поступив в Нью-Йоркський університет, у 1951 році одержав ступінь бакалавра мистецтв. У наступні роки він продавав свої оповідання всім науково-фантастичним журналам, таким чином опубліковано кілька сотень його творів, причому більшість —у журналі "Galaxy".
У 1957 році Шеклі одружився з Зіве Вітней, і вони продовжують жити в Нью-Йорку до кінця 1960-х років, опісля переїжджають з дочкою Еліссою на острів Ібіца, який Шеклі описував як "недоторканий сучасною цивілізацією".
У квітні 2005 року письменник відвідав Україну на запрошення організаторів конвенту "Портал-2005". Проте в Києві знаменитому фантастові стало погано: його доправили в приватну лікарню. Письменник не зміг заплатити приватній клініці "Борис" за своє лікування та перебування, — його борг зріс до 50 тисяч гривень (за тодішнім курсом — 10 тисяч дол.). Утім було зібрано достатньо коштів, щоб погасити борги. Коли Робертові Шеклі покращало, його доправили на батьківщину. Уже після повернення в США стан письменника стабілізувався, проте останнім часом йому знову стало гірше і 9 грудня 2005 в приватній лікарні в Поукіпсі (штат Нью-Йорк) він помер.
Роберт Шеклі — лауреат премій "Мандрівник-97" і "Малий Золотий Остап-97".
Твори Роберта Шеклі
1959 року він опублікував своє оповідання “Магазин нескінченності”, над яким працював тривалий час. Оповідання стало популярним. Він почав створювати оповідання, романи та фантастичні сценарії, які ставали щоразу популярнішими. Зокрема чималий успіх мав роман “Цивілізація статусу”, який було написано у жанрі сатиричної антиутопії. Також у 1965 році у журналі “Galaxy” Роберт Шеклі опублікував повість “Обмін розумів”, а через рік вийшов доповнений книжковий варіант.
1957 року одружився з Зіве Вітней, у них народилась дочка Елісса, спочатку вони жили у Нью-Йорку. Однак наприкінці 1960-х Роберт Шеклі з дочкою переїхав на середземноморський острів Ібіца.
Всесвітня слава до письменника прийшла 1968 року, коли вийшла у світ його повість “Координати чудес” у якій описується космічна подорож Тома Каморді. Загалом він є автором 15 романів та 400 оповідань.
У квітні 2005 року письменник відвідав Україну, однак ц подорож виявилась трагічною -- у Києві Роберту Шеклі стало зле, його довелось шпиталізувати. Однак невдовзі виявилось, що у письменника немає 10 000 американських доларів, які треба було заплатити за лікування у приватній клініці “Борис”. Значну частину цієї суми оплатив український політик, ім’я якого залишилось таємницею. Роберта Шеклі відправили завершувати лікування до США, однак там йому знову погіршало -- 9 грудня 2005 року він помер у приватній клініці у штаті Нью-Йорк.
24.04.2023
“Запах думки” аналіз (паспорт) твору
Автор. Роберт Шеклі (1928-2005)
Рік написання – 1953
Жанр – Фантастичне оповідання
Тема. Про небезпеки, які чатували на космічного поштаря на незнайомій планеті; як Людина, залишившись сам на сам із дикою природою, виходить переможцем без сторонньої допомоги; як людина може змінити світ силою власної уяви
Ідея. Уславлення необмежених можливостей людського розуму, сили духу, волі, творчої уяви, неординарного мислення людини, яка здатна здолати всі перешкоди на своєму шляху. Ніколи не можна втрачати самовладання, слід боротися за своє життя та здоров’я.
Конфлікт. Протистояння головного героя Кліві та позаземної фауни; внутрішня боротьба героя зі своїми страхами.
Місце та час дії. Зоряне скупчення Сергон, киснева планета З-М-22 (три дні)
Головні герої:
космічний поштар Лерой Кліві,
звірі без вух та очей: білка з темно-зеленим хутром, жовто-бура пантера, вовки зеленого кольору, дятел, стерв’ятники
Сюжет. Головний герой Лерой Кліві через космічну аварію опинився на незнайомій планеті без засобів до порятунку. Героя здивувало, що тварини на планеті сліпі та глухі, вони спілкуються завдяки телепатії. Він робить спробу керувати своїми думками та придумує різні способи порятунку. Силою думки він бореться з пантерою, вовками, стерв’ятником, уявляє себе самицею пантери, змією, пташкою, кущем, трупом. Останнім зусиллям волі він змушує хижаків відступити, уявивши себе вогнем.
Він став телепатом, який переміг інопланетних тварин і здивував рятувальників, що прибули йому на допомогу. Їх здивувало те, що на тілі Лероя Кліві не було жодного опіку, хоча він перебував в епіцентрі пожежі.
Гуманістичний зміст оповідання. Людина — не вбивця всього живого, бути сильним не означає знищувати тих, хто слабший. Людина майбутнього — господар не тільки своєї планети, а й далекого Космосу.
Оскільки світ змінюється, Роберт Шеклі показує нам, якою має бути людина майбутнього, щоб могла вижити у боротьбі із невідомим.
Послідовність подій у творі “Запах думок:
Опис космічних буднів Кліві. Поломка поштоліту.
Недосліджена планета та її мешканці.
Телепатія – звична для тварин і нова для людини.
Тренування думки – самиця пантера, вовчиця, ніхто (ненаявний), змія, птах, 2-метровий кущ, труп, смолоскип, бурхливе полум’я… – спасіння від ворога.
Кліві врятувався завдяки розвитку телепатичних здібностей.
“Запах думки” літературний паспорт твору Ви можете доповнити в коментарях, щоб допомогти своїм одноліткам.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zapah-dumki-analiz
27.04.2023
12 запитань
Запитання 1
Лерой Кліві був:
варіанти відповідей
льотчиком
поштовим перевізником
поштмейстером
Запитання 2
Герой потрапив на планету:
варіанти відповідей
З-М-22
З-М-33
З-М-24
Запитання 3
Яку тварину першою побачив Кліві:
варіанти відповідей
вовка
білку
пантеру
Запитання 4
Що незвичного було у тваринах:
варіанти відповідей
вони були без очей і носа;
вони були без вух і хвоста;
вони були без очей і вух.
Запитання 5
Як тварини знаходили свою жертву:
варіанти відповідей
за допомогою телепатії
за допомогою нюху
за допомогою розуму.
Запитання 6
Що збило пантеру з пантелику:
варіанти відповідей
запах парфумів
запах думок;
запах диму
Запитання 7
Які птахи кружляли у небі:
варіанти відповідей
орли
яструби
шуліки
Запитання 8
Яка думка непокоїла Кліві:
варіанти відповідей
що він не зможе вчасно доставити пошту;
що він буде першою людиною, яку з’їли на цій планеті;
що він ніколи не повернеться на Землю.
Запитання 9
Якого кольору був вовк:
варіанти відповідей
зеленого
рудого
чорного
Запитання 10
Що врятувало героя від розлючених звірів:
варіанти відповідей
кущ
вогонь
птах
Запитання 11
Чи вдалося Лерою зберегти пошту:
варіанти відповідей
так
ні
частково
Запитання 12
чим були здивовані рятувальники:
варіанти відповідей
відсутністю на тілі Лероя поранень;
відсутністю на тілі Лероя опіків;
відсутністю на тілі Лероя переломів
01.05.2023
Р. Шеклі «Запах думки». Духовне й фізичне випробування Кліві. Роздуми автора про майбутнє людини й людства
Образ майбутнього в літературі
Активістка велоруху Кривого Рогу
Складання цитатної характеристики головного героя оповідання «Запах думки».
- Укажіть особливості вдачі, мислення, а також фізичні якості, завдяки яким Кліві вдалося вижити на чужій планеті й розкрити її таємницю. Наведіть відповідні цитати. Побудуйте відповідь у вигляді таблиці.
Цитатна характеристика Кліві
Особливості вдачі, мислення, фізичні якості Кліві
Цитати
Фізична витривалість
Кліві з останніх сил намагався не втратити свідомості, хоча йому здавалося, що всі кістки його тіла поламані.
Хороша координація
Один з вовків стрибнув на Кліві. Кліві на льоту вперіщив його прутом, і вовк, ощирившись, відступив.
Схильність до роздумів
«Сліпий полює на сліпого», - подумав Кліві, і це видалося йому глибокою вічною істиною.
Схильність до експериментів
Щоб перевірити свою теорію, Кліві подумки вимовив слово «пантера», ототожнюючи його зі звіром, що наближався.
Кмітливість
За якусь частку секунди Кліві майже все зрозумів. Вовк вистежував білку за допомогою телепатії.
Творче мислення
Раптом у спалаху натхнення він подумав: «Самиця пантери!»
Активна уява
Кліві уявив себе змією - дуже швидкою, зі смертоносним жалом і отруйними зубами, здатними миттю обірвати вовче життя. Кліві засичав і вигнув свою позбавлену кісток шию.
Почуття гумору
«А я - кущ. Запитай у моєї мами. Вона - теж кущ. Усі ми - кущі з давніх-давен, з мезозойської ери».
Здатність пристосовуватися до складних, неординарних ситуацій
Кліві ще не усвідомлював, що відтепер став справжнім телепатом. Із заплющеними очима він міг бачити й відчувати, що відбувається довкола нього.
Сюжетний ланцюжок оповідання «Запах думки»
Хвилина компаративного аналізу.
Порівняйте сюжет і головних героїв оповідань «Запах думки» Р. Шеклі та «Усмішка» Р. Д. Бредбері. Оформіть відповідь у вигляді таблиці.
Автор, назва твору
Р. Шеклі «Запах думки»
Р. Д. Бредбері «Усмішка»
Ім’я головного героя
Лерой Кліві
Том
Коли відбуваються події?
Далеке майбутнє
2061 р., після глобальної катастрофи
Де відбуваються події?
Планета З-М-22 в зоряному скупченні Сергон
Планета Земля
Якою зображено людську цивілізацію?
На стадії розквіту науки й техніки, високого розвитку розумових здібностей людини
На стадії духовного й матеріального занепаду
Яке наукове припущення покладено в основу сюжету?
Людина здатна розвиватися, зокрема може розвинути в собі телепатичні здібності
Технократичне суспільство може знищити земну цивілізацію
Уявлення героя про світ на початку оповідання
Довершений, «чистий» розум людини є вершиною творіння, тож не має турбуватися про те, що його оточує
Ненависть до минулого - єдиний спосіб вижити після глобальної катастрофи
Що спонукало героя переосмислити своє світосприйняття?
Усвідомлення необхідності боротися за виживання на планеті телепатів
Емоційний спалах, викликаний картиною доби Відродження
Чому (кому) протистоїть герой?
Хижакам-телепатам
Розлюченій юрбі
Що символізує перемога героя?
Перемогу людського розуму над тваринним інстинктом
Перемогу вічних духовних цінностей над моральним занепадом
До якого виду фантастичної літератури належить оповідання?
Наукова фантастика
Футурологічна фантастика (антиутопія)
Домашнє завдання.
1. Підготуйтеся до уроку розвитку зв’язного мовлення на тему «Як я уявляю майбутнє людства» (за творами Р. Д. Бредбері та Р. Шеклі).
04.05.2023
Урок розвитку зв'язного мовлення. Контрольний твір на тему «Як я уявляю майбутнє людства»
(за творами Р. Д. Бредбері та Р. Шеклі)
Образ майбутнього в літературі
Домашнє завдання.
1. Підготуйте інформаційне повідомлення «Казки А. Ліндґрен» (завдання на випередження).
08.05.2023
Астрід Анна Емілія Ліндґрен (1907-2002).
Основні відомості про життя і творчість письменниці, популярність її творів у різних країнах. «Міо, мій Міо»
Сучасна література. Зростання і взаємини зі світом
Жанрові ознаки літературної казки.
- За опорною схемою розкажіть про особливості літературної казки як жанру.
Казка – розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір про вигадані події, вигаданих осіб, іноді за участю фантастичних сил. Які бувають казки та які їх ознаки розглянемо нижче.
Жанрові ознаки казки
вигадані події і явища, які сприймаються і переживаються як реальні,
чітка побудова: зачин, основна подія, трикратна повторюваність подій, розв’язка,
драматичний розвиток подій,
контрастне групування дійових осіб,
зосередження дії на героєві,
боротьба добра і зла з обов’язковою перемогою добра;
«замкнутий час» і завершеність;
перемога добра над злом;
варіативність.
традиційні художні засоби (утілення рис людей в образах тварин або рослин, випробування героїв, повтори (у мові та в подіях), перебільшення, порівняння, діалоги тощо).
Астрід Ліндгрен
біографія
Народилася 14 листопада 1907 в містечку Віммербю на півдні Швеції, в сім’ї селянських фермерів. Батьки-селяни дали своїй дівчинці гучне ім’я Астрід Анна Емілія. Як стверджувала сама письменниця в автобіографічному збірнику «Мої вигадки» (1971), у неї було щасливе дитинство, повне ігр та пригод. Взаємини батьків залишилися для Астрід взірцем справжньої любові.
Астрід у дитинстві багато читала, тому навчалася легко. Проте у школі її найбільше мучила дисципліна на уроці. Закінчивши середню школу, Астрід недовго пропрацювала журналісткою в місцевій газеті, а потім поїхала до Стокгольма, де вчилася на стенографістку. Паралельно вона працювала за фахом
У 1929 році Астрід працювала секретарем Королівського товариства автомобілістів в Стокгольмі, а два роки по тому вийшла заміж за свого начальника Стуре Ліндгрена. У 19 років Астрід стала матір’ю, у неї народився маленький син Ларс.
Відразу після заміжжя Астрід залишила роботу, щоб піклуватися про сина і про новонароджену доньку Карін (1934). За словами письменниці, її перша повість-тетралогія, «Пеппі Довгапанчоха» (1945) вийшла в світ саме завдяки дочці. Коли дівчинка захворіла, їй довелося щовечора розповідати всякі історії. Так, одного разу Карін замовила історію про Пеппі Довгапанчоха, ім’я якої вигадала на ходу. Книга мала приголомшливий успіх. Домогосподарці Астрід відразу ж запропонували роботу в дитячому видавництві і присудили кілька премій. Сьогодні її твори перекладені на багато мов в 60 і більше країнах світу. Історія про Карлсона також з’явилася завдяки дочці, яка часто розповідала про загадкового человічка, який залітав у вікно.
Крім дитячих книг, письменниця іноді створювала романтичні історії, наприклад, «Брати Левине Серце» (1979), а також дитячі детективи і шахрайські повісті про Еміля з Леннеберги. Астрід Ліндгрен стала першою дитячою письменницею у своїй країні, що отримала премію за досягнення в галузі літератури. Найбільший творчий розквіт письменниці випав на 1940-1950-і роки. Однією з найкращих робіт Ліндгрен була повість-казка про самотніх і занедбаних дітей «Міо, мій міо» (1954). У вільний від письменства час, вона вела різні ток-шоу та вікторини на шведському телебаченні та радіо.
Померла видатна письменниця 28 січня 2002 року в Стокгольмі, переживши чоловіка і сина.
Астрід Ліндгрен найвідоміші твори: «Пеппі Довгапанчоха» (1945), «Міо, мій Міо» (1954), трилогія про Карлсона (1955-1968), «Расмус-волоцюга» (1956), «Мадікен» (1960), «Еміль з Леннеберги» (1963), «На острові Сальткрока» ( 1964),
Творча робота.
- Проведіть віртуальну екскурсію музеєм літературних героїв А. Ліндґрен.
«Пеппі Довгапапчоха». Головна героїня твору Пеппі - веселе дівчисько, що з ранку до вечора сміється і влаштовує всілякі забави. Руді кіски, веснянки, різні панчохи... Однак якщо хтось спробує її зачепити, відразу дістане гідну відсіч. Пеппі безстрашна, наділена дивовижним даром фантазії. Вона надзвичайно сильна - може підняти циркового артиста, розкидати в різні боки поліцейських та злодіїв і завжди бореться за справедливість.
«Пригоди Калле Блюмквіста». На долю героїв цього твору випадають зустрічі зі злодіями, погоні та інші небезпечні пригоди. Діти завжди готові прийти на допомогу, вони надзвичайно кмітливі й винахідливі.
«Малий І Карлсоп, ЩО живе па даху». Карлсон - веселий і заповзятливий чоловічок з пропелером. У Швеції на одному з міських дахів за димарем заховався його зелений будиночок з табличкою: «Карлсон, що живе на даху, найкращий у світі Карлсон».
«Пригоди ЕМІЛЯ З Льопеберґи». Головний герой твору - пустун і забіяка Еміль, що живе на маленькому хуторі. Через свої витівки він часто потрапляє в халепу, але ніколи й нікого не хоче образити. Еміль завжди готовий допомогти й уміє дарувати радість. На думку авторки, з невгамовних бешкетників, якщо вони розумні, добрі й чесні, часом виростають чудові люди.
«Ропя - дочка розбійника». Роня - єдина дочка ватажка розбійників Матіса. Блукаючи лісом, вона з’ясовує, що в іншій розбійницькій зграї є хлопчик її віку. Між дітьми зав’язується дружба, однак ворожнеча дорослих змушує їх до втечі. Під час подорожі герої переживають неймовірні пригоди.
«Брати Лев’яче Серце». У казковій повісті йдеться про пригоди відважних братів Карла і Юнатана Левів у чарівній країні. Пліч-о-пліч долаючи численні небезпеки, брати дізнаються, що таке братерська любов, самовідданість, смерть, паралельні світи. Твір навчає боротися зі своїми страхами, допомагати ближнім, щиро й безкорисливо любити.
«Міо, мій Міо». Головний герой казки - хлопчик-сирота Буссе. Його мрія про щасливе життя з батьком, який його любить, перетворюється на чудову казку про Країну Далеку. Потрапивши туди, герой не лише радіє життю і знаходить нових друзів, а й перемагає жорстокого лицаря Като, який прагне знищити все світле і прекрасне на землі.
✵ Висновки.
Головний герой повісті-казки Буссе - хлопчик-сирота, усиновлений прийомними батьками, які, на жаль, не змогли щиро його полюбити. Якось продавчиня Лундін дарує Буссе яблуко й доручає йому вкинути в поштову скриньку якусь картку. Не втримавшись, цікавий хлопчина читає написане на картці й дізнається, що той, кого шукає король Країни Далекої, уже вирушив у путь і впізнати його можна за знаком - золотим яблуком. Тієї самої миті яблуко, подароване Лундін, стає золотим... Спантеличений Буссе прямує до парку, де випадково знаходить пляшку з-під пива й мимохіть випускає з неї духа. Дух переносить хлопчика до Країни Далекої, і вже там з’ясовується, що Буссе - улюблений син тамтешнього короля, а його справжнє ім’я - Міо.
Повість-казка, з одного боку, створює уявний світ, а з іншого - розповідає про реальність. Поєднання казковості й реалістичності, власне, і є особливістю цього різновиду літературної казки. Зображення фантастичного світу має яскраво виражений позитивний характер - це здійснення мрії Буссе про щасливе дитинство. Героїв повісті-казки можна розділити на дві групи: звичайні люди та чарівні персонажі, яких головні герої зустрічають у казковому світі. І ті й інші наділені живими характерами, у кожного з них свої звички, особливості поведінки, мови.
Повість-казка «Міо, мій Міо» насичена пригодами. Зазвичай чудесні події у творі супроводжують появу незвичайних персонажів у житті звичайних дітей, і це допомагає відновити правильний порядок речей, гармонізує життя головного героя.
Підсумки.
✵ Словесне малювання.
- Використовуючи опорні слова з твору «Міо, мій Міо», опишіть Країну Далеку.
Острів, який плаває в морі; чиста блакитна вода; освітлений сонцем; повітря напоєне пахощами; бринить дивовижна музика; великий білий замок; дні веселі й радісні; тополі зі сріблястими верхівками; тисячі прекрасних троянд і лілей; білі птахи літають у саду; музика краща за будь-яку музику у світі; різнокольорові потоки.
Домашнє завдання.
1. Хто є головним героєм твору «Міо, мій Міо»? Яким було його дитинство? Про що мріяв хлопчик?
2. Які чарівні предмети передала Буссе продавчиня Лундін?
3. Що дивовижного відбулося, коли Буссе виконав доручення Лундін?
4. Кого випустив хлопчик, відкоркувавши пляшку? У яких відомих вам казках є подібні епізоди?
5. Який чарівний знак мав передати королю Країни Далекої дух-посланець? Що відчув Буссе, тримаючи в руках золоте яблуко?
6. Опишіть духа з пивної пляшки. Визначте, чим відрізняється поведінка духа у творі Ліндґрен і фольклорних казках.
7. Звідки прибув дух, випущений Буссе з пляшки? Куди він покликав хлопчика?
8. Якою побачив Країну Далеку Буссе? Порівняйте опис Країни Далекої з описом чарівних країн в інших літературних і народних казках. Які два світи поєдналися у творі Ліндґрен?
9. Яке заповітне бажання Буссе здійснилося в Країні Далекій?
10. Які риси казкового короля є в описі зовнішності тата-короля?
11. На які групи можна умовно розділити персонажів повісті-казки Ліндґрен?
12. Чому «Міо, мій Міо» за жанром є повістю-казкою?
Астрід Ліндгрен — Міо, мій Міо (сюжет та аналіз твору)
Казкова повість вперше була опублікована в 1954 році. Через 2 роки твір був удостоєний престижної премії – Німецький приз юнацької літератури. "Міо, мій Міо" – перший твір шведської письменниці Астрід Ліндгрен, створений в жанрі епічного фентезі. Перша екранізація повісті відбулася в 1987 році.
Хлопчика на ім'я Боссе всиновили літні батьки. У прийомній сім'ї дитину не люблять, і Боссе постійно відчуває себе самотнім і нещасним. Одного разу хлопчик зустрічає Фру Лундін, господиню сусіднього магазина. Жінка дає Боссе яблуко і просить відправити за неї листівку. Цікавість змушує хлопчика заглянути в листівку, перш, ніж кинути її в поштову скриньку. Фру Лундін написала послання королю якогось незнайомого Боссе королівства. Господиня магазину повідомляє Його Величності, що його син скоро повернеться додому. Дізнатися юного принца можна буде по золотому яблуку в руці. Несподівано яблуко, яке Боссе подарувала фру Лундін, стає золотим.
Через деякий час Боссе знаходить пляшку і намагається її відкрити. З пляшки вилітає джин. Побачивши в руках хлопчика золоте яблуко, джин переносить його в країну, де править батько маленького Боссе. Хлопчик дізнається, що його справжнє ім'я – Міо. Сирота, який потрапив на виховання в небагату сім'ю, виявляється спадкоємцем престолу. Так для Боссе-Міо починається нове життя. У нього з'являється друг – хлопчик на ім'я Юм-Юм. Король дарує своєму синові коня, якому дають кличку Міраміс.
Згаяне щасливе дитинство
Багато років батько розшукував свого сина і тепер хоче надолужити згаяне, обдарувавши Міо ласками і всіма можливими багатствами. Королева, мати юного принца, померла при пологах. Принцу подобається країна, в якій він опинився. Люди тут дуже доброзичливі і ласкаві один до одного.
Незабаром маленький принц дізнається про те, що жителям королівства його батька загрожує страшна небезпека. Злий лицар Като, який живе недалеко від чарівної країни, знищує все живе своєю ненавистю і викрадає дітей. Давнє пророцтво говорить, що саме принц Міо переможе головного ворога королівства. Незважаючи на свій юний вік, хлопчик приймає рішення відправитися в небезпечну подорож, щоб убити злого лицаря. На своєму шляху Міо зустрічає безліч нових друзів, які допомагають йому тим чи іншим чином. Принцу дарують плащ-невидимку і чудовий меч, за допомогою якого хлопчик і зміг вбити лицаря Като.
Характеристика персонажів
Головний герой повісті – маленький хлопчик на ім'я Боссе. З раннього дитинства він виховувався в дитячому будинку, не знаючи свого походження. Єдиною турботою Боссе було виживання. Як і всі діти, які залишились без піклування батьків, хлопчик живе в постійному страху. За беззахисного сироту нікому заступитися. Прийомні батьки не тільки не полегшили дитині життя, але і зробили його ще важче.
Однак в ході розповіді характер хлопчика поступово змінюється. Дізнавшись про те, що він принц Міо, спадкоємець престолу, на якому лежить нелегкий обов'язок перемогти злого лицаря, хлопчик забуває про свою беззахисність. У нього є піддані, які в нього вірять, і батько, якого потрібно захищати. Життя сироти Боссе наповнюється новим змістом. Тепер його турботою стає не тільки своє власне виживання. На юного принца сподіваються сотні жителів королівства. Міо розуміє, що якщо він не зупинить зло, безліч дітей може залишитися без батьків, як колись залишився він.
Маленький принц не виносить несправедливості тому, що сам неодноразово від неї страждав. Самовідданість, відвага і почуття відданості змушують хлопчика відправитися в нелегку подорож, мета якого ще більш важка. Але Міо розуміє, що якщо він не вб'є Като, він може втратити недавно здобуте і найдорожче в житті – свого батька.
Лицар Като
Злий лицар, який мешкав посусідству з королівством батька Міо, весь час з'являється у мирному житті мешканців чарівної країни. В результаті, люди, що мають все необхідне для щастя, не можуть бути щасливі. Образ лицаря втілює в повісті не просто будь-якого конкретного лиходія. Він є частиною загального зла.
У світі, з якого прийшов принц Міо, немає злого лицаря не тому, що темні чарівники живуть тільки в казках. Жителі королівства, спадкоємцем якого стане Міо, чинять опір пітьмі. Лицар робить все можливе, щоб зломити дух цих людей, але вони не піддаються. У світі, де жив маленький принц, зло вже перемогло. Найстрашніше полягає в тому, що люди не помітили цього. Темрява оселилася в серцях, здобувши перемогу зсередини. Прийомні батьки сироти Боссе виявилися одними з тих, кого перемогло зло. Не усвідомлюючи цього, вони продовжують жити своїм життям, вважаючи, що темні сили існують тільки в дитячих казках.
Аналіз твору
Вигадане і реальне
"Міо, мій Міо" – не просто казкова дитяча повість. Казкового в цій історії, насправді, не так вже й багато. Жителі чарівної країни, де править справедливий король, представляють ідеальне суспільство, про яке мріє кожен. Дружелюбність мешканців королівства може здатися занадто неправдоподібним. Проте, саме таким і має бути суспільство в будь-якій державі. А щоб створити ідеальний соціум, необхідно, щоб кожен член цього соціуму прагнув до ідеалу.
Нескінченна боротьба добра і зла, представлена в повісті цілком традиційна. Її легко зустріти в реальному житті. З огляду на те, що повість була написана всього через кілька років після закінчення Другої світової війни, в злому лицарі Като стає неважко впізнати німецького фюрера. Като – вигаданий персонаж. Гітлер – реально існуюча людина, і скоєне їм в сотні разів гірше скоєного будь-яким казковим чарівником.
Персоніфікація природи
Астрід Ліндгрен нерідко вдається до такого прийому, як персоніфікація. Письменниця одушевляє природу. Дерева, трава і листя ненавидять Като. Природа символізує життя, лицар несе смерть всьому живому, а значить, їй протиставлений.
Персоніфікація природи – це натяк автора на те, що в скрутну хвилину людина повинна звернутися за допомогою до своєї Матері, просити у неї захисту і сил рухатися далі.
Маленький сирота
Тема сирітства зачіпалася автором неодноразово. Багато персонажів шведської письменниці не мають батьків або мають тільки одного з батьків. Дитяча самотність завжди хвилювала Ліндгрен. Навіть Малюк, який живе в повній сім'ї, постійно відчуває себе самотнім, нікому не потрібним. У нього є і батько, і мати, але їм не цікавий внутрішній світ їх дитини. Батьки дуже зайняті своїми проблемами.
Міо виховується в притулку. Він нічого не знає про своїх батьків. Йому невідомо його справжнє ім'я. Можливо, його мрією була сім'я, якої у нього ніколи не було. Однак, опинившись в родині, хлопчик продовжує бути сиротою. Самотність змогла навчити Міо багато чому. Відсутність батьків і неможливість отримати пораду від старшого вчать дитину приймати серйозні рішення. Як і всі сироти, Міо швидко дорослішає. У вирішальний момент, коли від юного принца потрібно перемогти зло, він не відступає і перемагає Като.
11.05.2023
А. Ліндґрен «Міо, мій Міо».
Основні події у творі. Перемога добра над злом
Дидактична вправа «Незакінчене речення».
- Правильно продовжте наведені твердження.
1. У повісті-казці «Міо, мій Міо» оповідь ведеться від імені... (головного героя, сироти Буссе).
2. Найбільше головний герой твору мріє... (знайти рідного батька).
3. Єдиною розрадою для сироти був... (приятель Бенко).
4. Продавчиня Лундін подарувала хлопчику... (яблуко).
5. Листівку, яку мав укинути в поштову скриньку герой, було адресовано... (королю Країни Далекої).
6. Краще роздивившись яблуко, хлопчик побачив, що воно... (золоте).
7. У парку герой знайшов... (пляшку з-під пива, у якій ЩОСЬ ворушилося).
8. З пляшки хлопчик випустив... (духа).
9. Дух із пляшки прибув у місто з метою... (забрати того, у кого буде знак, до казкової країни).
10. У Країні Далекій героя зустрів... (тато-король).
11. Король шукав загубленого сина протягом... (дев’яти років).
12. Король називав свого сина... (МІО, мій МІО).
навчальний матеріал
1. Коментоване читання уривків з повісті-казки «Міо, мій Міо» («У Мертвому лісі», «Найглибша печера в найчорнішій горі»).
2. Евристична бесіда за змістом прочитаних уривків.
1. Хто у Країні Далекій став для Міо найкращим другом і першим помічником?
2. Яким був кінь Міраміс? Які подорожі здійснив з ним Міо?
3. Від чого потерпали жителі Країни Далекої?
4. Хто такий лицар Като? Де він владарював і як поводився з людьми?
5. Хто мав урятувати Країну Далеку від сваволі Като?
6. Чому Міо не наважувався стати на герць із жорстоким лицарем?
7. Що отримав Міо від вірних друзів, вирушаючи до Країни Чужинецької? Чи здогадувався він про чарівні властивості цих речей?
8. Хто вирушив з Міо в далеку путь? Дружбу яких літературних героїв нагадує дружба Міо та Юм-Юма?
9. Якою постала перед хлопчиками Країна Чужинецька?
10. Яка зброя потрібна була для бою з лицарем Като? Де друзі мали шукати Зброяра, який міг викувати меч для поєдинку?
11. Чому ліс, через який ішли хлопчики, назвали Мертвим?
12. Кого лицар Като послав на пошуки Міо та його друга? Як вивідувачі переслідували хлопчиків?
13. Як героям удалося врятуватися від вивідувачів? Чому дерево, земля, гора стали на захист дітей? За що вони ненавиділи Като?
14. Як почувався Міо, загубивши друга? Чому принц занепав духом? Чи свідчать сльози Міо про його слабкість і боягузтво?
15. Який чарівний предмет допоміг Міо знайти Юм-Юма й повірити у свої сили? Яку мелодію грали хлопчики і як вона відновила сили до боротьби?
16. Які ознаки фольклорної казки наявні в прочитаних вами уривках?
✵ Висновки.
У Країні Далекій Міо щиро потоваришував із сином садівника Юм-Юмом. Незабаром у нього з’явився ще один друг - чудовий золотогривий кінь Міраміс, який міг скакати понад хмарами. Разом з Юм-Юмом та Мірамісом Міо подорожував Країною Далекою і щоразу знаходив нових приятелів.
Мешканці Країни Далекої жили за законами добра і справедливості, але потерпали від утисків володаря Країни Чужинецької лицаря Като. Удень і вночі жорстокий лицар кував зло у своєму замку, тримаючи в страху всіх довкола. Залізним пазуром він виривав з людських грудей живі серця й замість них вкладав кам’яні. Люди з кам’яними серцями ставали вірними слугами Като, а тих, хто не корився, він перетворював на птахів.
Міо дізнався, що саме він, королівський син, має здолати мучителя. Попри страх і невпевненість у своїх силах хлопчик таки наважився стати на захист людей. Збираючись у дорогу, Міо отримав від друзів хліб, сопілку, ложечку і плащ, про чарівні властивості яких навіть не здогадувався. Разом з ним до Країни Чужинецької вирушив вірний Юм-Юм.
Моторошною і спустошеною постала перед друзями Країна Чужинецька, сотні вивідувачів нишпорили скрізь, шукаючи королівського сина.
Хлопці дізналися, що Зброяр з Країни Чужинецької викував меч, здатний розтинати камінь, і лише за допомогою цього меча можна перемогти Като. Шлях до печери, у якій було ув’язнено Зброяра, лежав через грізний Мертвий ліс. Друзів уперто переслідували вивідувачі, але дерево, печера і скеля захистили їх. Опинившись у найглибшій печері в найчорнішій горі, Міо загубив Юм-Юма. Страх і відчай скували серце принца, але чарівна сопілка допомогла друзям возз’єднатися.
3. Робота над текстом.
1. Які природні сили допомагають героям у повісті-казці «Міо, мій Міо»? Чому? Знайдіть у тексті відповідні епізоди.
2. Подайте свою відповідь у вигляді плану або схеми.
3. Перекажіть згадані епізоди близько до тексту.
✵ Висновки.
У творі Ліндґрен три рази повторюється ситуація, коли Міо та його друг конче потребують допомоги й отримують її від самої природи. Такий сюжетний елемент характерний для фольклорних чарівних казок, де сили природи допомагають героям, які мають здолати зло.
4. Мелодекламація уривка «Міо та Юм-Юм знаходять один одного в печері».
1. Прослухайте аудіозапис мелодії сопілки з кінофільму «Міо, мій Міо» (режисер В. Граматиков, 1987 р.).
2. Як музика передає настрій самотності й віру в порятунок друзів?
3. Виразно прочитайте уривок повісті-казки під музику з кінофільму.
5. Робота в парах.
- Назвіть чарівні предмети, про які йдеться у творі Ліндґрен. Укажіть незвичайні властивості кожного з них.
Меч - розтинає камінь.
Сопілка - допомагає знайти тих, хто заблукав.
Ложечка - може нагодувати голодного.
Плащ - робить невидимим.
Хліб - дає фізичну силу й наснагу.
V. Підсумки.
✵ Хвилина компаративного аналізу.
Порівняйте повість-казку «Міо, мій Міо» та народну чарівну казку. Визначте спільне й відмінне в цих творах. Оформіть відповідь у вигляді таблиці.
Народна чарівна казка=«Міо, мій Міо»
Спільне=Подорож героя в невідому дивовижну країну.
Зустріч із чарівними персонажами.=Наявність чарівних предметів.
Відмінне=Фольклорний твір.
Літературний твір.=Причина подорожі до невідомої країни - необхідність виконати завдання, пошук.
Причина подорожі до Країни Далекої неочікувана, не зрозуміла для героя.=Причина подорожі до Країни Чужинецької - боротьба з жорстоким лицарем Като.
Мета подорожі - здолати зло.=Мета подорожей - знайти щастя, здолати зло.
Сюжет розвивається за сталою схемою: зачин, потрійний повтор, кінцівка.=Сюжет розвивається несподівано для читача.
Чарівні предмети мають визначене призначення.=Герой не знає призначення чарівних речей.
В оповіді відсутні розлогі описи, роздуми героя.=В оповіді є детальні описи див, докладно подано роздуми героя.
У тексті використано повтори, постійні епітети, гіперболу.=У тексті використано літературні засоби художньої виразності.
У фіналі добро перемагає зло, герой повертається у свій світ.=У фіналі пригоди закінчуються, але герой залишається в чарівній країні.
Домашнє завдання.
1. Доберіть цитати для характеристики Міо.
15.05.2023
Образи головних героїв
Сучасна література. Зростання і взаємини зі світом
Життя - це пригода, у якій є місце подвигу.
Ж. Верн
✵ Літературна вікторина «Чи уважні ви читачі?».
1. Про що найбільше мріяв сирота Буссе?
2. Хто допоміг Буссе потрапити до Країни Далекої?
3. Хто такий Юм-Юм?
4. Хто такий Міраміс?
5. Хто такий лицар Като?
6. Чому Міо вирушив до Країни Чужинецької?
7. Коли Міо знадобилася сопілка, подарована Нонно?
8. Як Міо і Юм-Юм врятувалися від вивідувачів у Мертвому лісі?
9. Що мав лицар Като замість правої руки?
10. Який меч мали відшукати Міо та Юм-Юм у Країні Чужинецькій? Де його можна було знайти?
11. Чому хвилі чорного Мертвого озера не розбили човен Юм-Юма та Міо?
12. Як чарівний меч потрапив на дно озера?
13. Що врятувало Міо і Юм-Юма в Голодній вежі?
14. Звідки в покоях лицаря Като після поєдинку з’явилася маленька сіра пташка?
1. Робота над текстом.
- Розташуйте події повісті-казки «Міо, мій Міо» у сюжетній послідовності. Перекажіть основні епізоди твору.
✵ Буссе отримує від Лундін яблуко й поштову картку.
✵ Порятунок у Мертвому лісі.
✵ У Голодній вежі.
✵ Двобій з лицарем Като.
✵ Буссе відкорковує пляшку з духом.
✵ Зустріч з Юм-Юмом.
✵ Допомога чорних птахів.
✵ Невидимий Міо розбиває замки вежі.
✵ На човні в Мертвому озері.
✵ Міо та Юм-Юм у найглибшій печері найчорнішої гори.
✵ Зустріч з королем Країни Далекої.
✵ Зустріч зі Зброярем.
Творча робота «Шлях подолання страху».
- За текстом твору простежте, як Міо вдалося подолати страх (укажіть, чого боїться герой і чим можна пояснити його стан, зробіть відповідні висновки).
Шлях подолання страху в повісті-казці «Міо, мій Міо»
Чого боїться Міо=Чим зумовлений стан героя
Подорожі до Країни Чужинецької
Моторошного й небезпечного Мертвого лісу
Вивідувачів лицаря Като
Не виконати свого призначення
Залишитися на самоті в найглибшій печері в найчорнішій горі
Бою з жорстоким лицарем Като
=Природним страхом перед невідомим, перед невідворотністю страшних подій, невпевненістю у своїх силах
✵ Висновки.
Міо має зробити нелегкий життєвий вибір: стати на боротьбу зі злом чи скоритися страху перед невідомістю й численними небезпеками. Зрештою герой усвідомлює своє призначення, долає страх, проходить важкі випробування й рятує людей від сваволі жорстокого лицаря Като. Перемогти невпевненість у власних силах Міо допомагає віра в добро, любов, дружбу.
4. Характеристика образу Міо.
- Укажіть риси вдачі Міо, які допомогли йому гідно витримати випробування в Країні Чужинецькій. Обґрунтуйте відповідь прикладами з тексту.
Характеристика образу Міо
Риси вдачі героя
Приклади з твору
Цінує родинні зв'язки, батьківську любов
Найбільше мріє знайти рідного батька
Схильний до пригод
Погоджується летіти з духом до невідомої чарівної країни
Уміє дружити
Має вірних товаришів - Бенка та Юм-Юма, під час подорожей Країною Далекою знаходить багато нових друзів
Людяний
Заради порятунку людей вирушає до Країни Чужинецької
Має тверду волю
Під час небезпечних пригод у Країні Чужинецькій продовжує діяти, незважаючи на страх
Уміє тримати слово
Грає на сопілці, шукаючи Юм-Юма
Цінує небайдужість, допомогу
Дякує природним силам за порятунок
Відчайдушний
Виходить на двобій з Като
Автор, назва твору
Астрід Ліндґрен «Міо, мій Міо»
Марк Твен «Пригоди Тома Сойєра»
Жанр
Повість-казка
Повість
Імена друзів
Міо, Юм-Юм
Том Сойєр, Гек Фінн
Ставлення один до одного
Щиро дружать відтоді, як Міо потрапив до чарівної країни, не мають таємниць один від одного
Дружать, незважаючи на забобони, матеріальний і суспільний стан
Що об’єднує?
Подорожі Країною Далекою, любов до казкових історій
Жага до пригод, ігри, фантазії
Випробовування дружби
Подорож до Країни Чужинецької
Випадок з індіанцем Джо
Основні риси характеру
Сміливість, кмітливість, рішучість, весела вдача
Ставлення до дружби
Вірні товариші не тільки в іграх, але й у складних ситуаціях. Цінують дружбу, намагаються підтримувати один одного, не залишають друга в небезпеці
Домашнє завдання.
1. Порівняйте дружбу Міо та Юм-Юма з дружбою Геракла та Іолая з давньогрецького міфу «Лернейська гідра».
18.05.2023
Контрольна робота № 6.
Образ майбутнього в літературі.
І рівень
Завдання з вибором однієї правильної відповідь( кожна правильна
відповідь на запитання 1-6 оцінюється в 0,5 бала).
1. Рей Бредбері -
А англійський письменник
Б американський письменник
В французький письменник
2. Жанр твору «Усмішка» -
А повість
Б оповідання
В новела
3. Лерой Кліві (Р.Шеклі «Запах думки») був…:
А поштовим перевізником
Б поштмейстером бази
В космонавтом
4. Зореліт здійснив вимушену посадку тому, що не працювала …
А система опалення
Б система охолодження
В система освітлення
5. Що зробив Нонно для Міо та Юм-Юма (А.Ліндгрен «Міо, мій Міо»)?
А підковки на щастя
Б сопілки
В амулети
6. Конрад був хлопчиком (К.Нестлінгер «Конрад, або Дитина з бляшанки»):
А ввічливим і розумним
Б ледачим і брехливим
В байдужим і жадібним
ІІ рівень
Завдання на встановлення логічної відповідності ( за правильно виконане
завдання – 1 бал).
7. Установіть відповідність між героями та письменниками
1. Том А Р. Бредбері
2. Кліві Б А. Ліндгрен.
3. Буссе В Р. Шеклі
4. Бартолотті Г Р. Бернс
8. Установіть відповідність між цитатою і персонажем твору
1. Із заплющеними очима він міг бачити й відчувати, що
відбувається довкола нього
А Зелений вовк
2. Він повагався, глибоко вдихнув повітря, а потім
очікувально розтис пальці й розгладив шматочок
помальованого полотна
Б Конрад
3. Дні мої всі як один веселі й радісні В Кліві
4. Мені ще дуже важко розрізняти, що означає говорити
по-дитячому, а що означає говорити нечемно.
Г Том
Д Міо
9. Установіть відповідність між твором та образом-асоціацією
1. «Усмішка» А яблуко
2. «Міо, мій Міо» Б картина
3. «Конрад, або дитина з бляшанки» В залізниця
4. «Запах думки» Г зелена білка
Д фабрика
ІІІ рівень
Завершіть речення (кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал).
10. У казці-повісті «Міо, мій Міо» утверджуються такі моральні цінності, як…
11. Конрад не випадково потрапляє до пані Бартолотті, бо…
12. У черзі до «Мони Лізи» Том виявляє такі риси характеру, як ....
ІV рівень
13. Творче завдання (змістовна, грамотна відповідь оцінюється в 3 бали).
Напишіть міні-твір на тему:
1. «Майбутнє – за людиною з душею (за оповіданням Рея Бредбері
«Усмішка»)»
2. «Випробовування головного героя в казці «Міо, мій Міо»».
3. «На що здатна сила людського розуму? (за оповіданням Роберта Шеклі
«Запах думки»)»
22.05.2023
25.05.2023
29.05.2023
01.06.2023
І семестр
Грецькі міфи. Міф про Прометея. Велич подвигу Прометея, його самопожертва заради людей. Уславлення
Давньогрецька міфологія поетична, бо її витоки у красі, з якої брала енергію вся культура Еллади. До нас дійшло чимало грецьких міфів, різних за тематикою і проблематикою. Вчені виділяють такі цикли міфів Давньої Греції:
— про виникнення світу;
— про героїв;
— про подорож аргонавтів до Колхіди;
— про Троянську війну;
— про Одіссея;
— про місто Фіви.
Цікаво, що у греків немає міфів про загибель світу. Саме в цьому виражається життєстверджуюча основа давньогрецької культури. Один із міфів із циклу про героїв — міф про Прометея.
22.09.2022
Домашнє завдання :
Схарактеризуйте головні риси вдачі Геракла та запишіть у зошиті
Завдання на встановлення відповідності.
- Установіть відповідність.
А відкрив 1 Авгієві стайні
Б приборкав 2 до краю світу й дістав яблука
В спустився 3 Гесперид немейського лева
Г дійшов 4 коней Діомеда
Ґ знищив 5 у царство мертвих і приборкав Кербера
Д убив 6 пояс Іпполіти
Е добув 7 лернейську гідру
Є упіймав 8 критського бика
Ж звільнив 9 стимфалійських птахів
З розігнав 10 місто Псофіс від ериманфського кабана
И вичистив 11 дорогу до океану і пригнав стадо Геріона
І завоював 12 керинейську лань
Тема. Причини появи схожих елементів у міфах різних народів. Складання порівняльної таблиці для характеристики міфу та казки.
Повторення :
Що називається міфом?
Що таке міфологія?
Завдання :
Порівняльний аналіз міфу та казки як літературних жанрів.
1) Подумайте, до якого виду творчості (усного чи писемного) міфів і казок належать міфи і казки
2) Чи можна назвати авторів цих творів?
3) Що покладено в основу казок та міфів — реальні події чи вигадка?
4) 3 якою метою створювалися казки і міфи?
5) Хто є героями міфів і казок?
6) 3 якою метою у цих творах використовувалися елементи фантастики? (У міфах і казках елементи фантастики допомагають розкрити основний задум.)
7) У чому полягає особливість композиції казки?
8) Подумайте, чи мають таку чітку композицію міфи та перекази.
9) Які особливості сюжету міфів і казок?
10) Які особливості мови цих творів?
26.09.2022
29.09.2022
Індійські міфи. Творення. Про створення ночі. Про потоп. Про золоті часи
Індійська міфологія стала основою для однієї із найдавніших релігій світу - ведичної (Веди у перекладі з санскриту означає - знання), що склалася понад чотири тисячі років тому, що уява давніх індійців створила понад три мільйони богів! Ведичне багатобожжя трансформувалось в «індуїстську трійцю» — Брахма (творення), Вішну (збереження), Шива (руйнування).
Виразне читання давньоіндійського міфу про творення світу «Золоте яйце» .
Як і в багатьох міфах інших народів, створення світу в індійській міфології пов'язане з верховним божеством — Брахмою, а його походження обумовлено чарівним предметом — першопочатком усього — Золотим Яйцем (за іншою версією, Лотосом).
Самостійна робота
створення схеми «Модель створення світу за давньоіндійським міфом про творення світу «Золоте яйце»
текст:
Золоте яйце
Спочатку був Хаос. Потім з темряви виникла вода. З неї постав вогонь, який своїм теплом породив Золоте Яйце. Через рік Яйце розкололося, і з нього вийшов бог Праджапаті (Прабатько Брахма). Він розбив Яйце на дві половини. Верхня стала Небом, нижня — Землею. Брахма розмістив між ними повітряний простір, а серед вод землю.
Силою своєї думки Брахма породив шестеро синів. З великого пальця правої ноги Брахма зробив сьомого — Дакша, а з пальця на лівій нозі — доньку Віріні. Дакша і Віріні побралися і мали дуже багато дітей. Найстарша донька, Діті, стала матір’ю грізних демонів. Друга— Дану— породила могутніх велетнів. Третя — Адіті народила дванадцятеро світлих синів — великих богів. Наймогутніші серед них — бог океану Варуна, бог грози Індра, бог сонця Вівасват. Але найславетніший — Вішну, хранитель світу.
Аналітичне читання міфу про створення Ночі
Текст:
Давньоіндійський міф про створення ночі
Коли Яма помер, Ямі1, його сестра й кохана, невтішно проливала багато сліз і не було кінця її горю. Дарма боги намагалися полегшити тягар її скорботи. На всі їхні вмовляння та напучування вона відповідала: «Але ж він помер лише сьогодні!» А тоді ще не було ні дня, ні
1Яма та Ямі — близнюки, які народилися від бога Сонця. Вони ані на мить не розлучалися, доки Яма не помер. Він став першою людиною, яка пішла з життя. Тим самим Яма проторував для людського роду шлях до царства смерті.
ночі. Боги сказали: «Так вона про нього не забуде. Ми створимо ніч!» І вони створили ніч. І ніч минула, і настав ранок; і вона забула про нього. Відтоді кажуть: «Зміна ночі й дня приносить забуття горя».
Переказ В. Ермана та Е. Тьомкіна, переклад українською Є. Волощук
Д.з. !
— Виразно прочитайте міф.
— Визначте його тему.
— Як ви думаєте, чому пояснення природного стану ночі здійснюється на моральному прикладі (втрата рідної істоти, туга сестри за братом-коханим)?
— Який афоризм увійшов у широкий ужиток з міфу про створення Ночі? («Чергування дня й ночі приносять забуття».)
Аналітичне читання міфу про Потоп.
У давнину Індія потерпала від різних природних стихій, під час яких люди боролися за виживання. Це знайшло відтворення в міфі про потоп. У цьому міфі людина дослухається до природи, а тому має шанс вижити. У міфологічній формі давні індійці утверджували, з одного боку, залежність людини від природи, а з іншого — здатність людини жити в злагоді з нею. відроджуватися разом із природою.
Мáну, син Вівасвата, оселився самітником на землі поблизу південних гір. Якось уранці, умиваючись, він побачив у воді маленьку рибку. Ураз рибка промовила:
— Допоможи мені вижити, і я врятую тебе.
— Віл чого ти рятуватимеш мене? — запитав здивований Ману.
І тоді рибка сказала:
— Настане потоп для всіх живих істот. Віл нього я тебе й урятую.
— Як же мені допомогти тобі вижити?
І рибка пояснила:
— Нам, рибам, доки ми невеликі на зріст, звідусіль загрожує смерть. Одна риба поїдає іншу. Ти спочатку тримай мене в глечику, а коли я виросту, викопай ставок і пусти туди. Коли ж підросту ще більше, віднеси мене до моря, бо тоді смерть вже не загрожуватиме мені.
Ману так і зробив.
З часом рибка справді виросла й стада велетенською рибою з рогом на голові, а це. як відомо, одна з найбільших риб на землі. І Ману випустив її в море. На прощання риба сказала:
— У такому-то році буде потоп. Ти зроби корабель і чекай на мене. А коли потоп почнеться, зійди на корабель і я врятую тебе.
Того ж року, який назвала риба. Ману побудував корабель. Коли на землі почався потоп, риба припливла за Ману. Виконуючи її накази, Ману взяв із собою насіння найрізноманітніших рослин. Потім він прив'язав шнур до рога риби, і вона швидко потягла корабель уперед бурхливими водами океану.
Не стало видно землі, неможливо було визначити, де яка сторона світу; тільки вода оточувала їх з усіх боків. Люті вітри розгойдували корабель. Але риба все пливла та пливла вперед водяною пустелею й нарешті привела корабель Ману до найвищої гори Гімалаїв. Тут вона сказала:
— Я врятувала тебе. Прив'яжи корабель до дерева, але будь обережним. щоб вода не змила тебе. Ступай на землю поступово, як спадатиме вода.
Ману послухався поради риби. З тих часів те місце в північних горах називається «Спуск Ману». А потоп змив усіх живих істот. Один Ману залишився, щоб продовжити рід людський на землі.
(За переказолі Ольги Бондарук)
- Визначте складники сюжету міфу.
- Як у міфі відображено життя природи?
- Якою постає людина в міфі?
Аналітичне читання міфу Про золоті часи.
Як і в інших міфах різних народів, в індійській міфології закарбовані уявлення давніх людей про гармонію світу, мрія про щасливе життя. Це головна думка міфу про золоті часи.
Ті люди робили все. що заманеться, і були щасливі. Не було в них ні закону, ні беззаконня, і не було між цими людьми жодних відмінностей... Не було тоді розрізнення за кастами та способом життя, не було змішання мов.
У своїх діях люди того часу не керувалися любов'ю чи ненавистю один до одного. Від народження вони були однаково гарними та довголітніми, не поділятися на вельможних і низьких, були щасливі й не сумували.
Узагальнююча бесіда за змістом міфів про творення світу.
— Детально перекажіть давньоіндійський міф про творення світу, спираючись на створену вами схему.
— Кому належить, за міфом, право першотворення?
— Що передувало появі Брахми?
— Завдяки чому (за міфом) утворився зародок життя?
Домашнє завдання :
Прочитати статтю підручника про єгипетські міфи.
Прочитати давньоєгипетські міфи, підготувати їх стислий переказ.
За бажанням намалювати ілюстрації до прочитаних міфів.
03 жовтня
ТЕМА : Єгипетські міфи. Ра та Апоп. Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет
Ви знаєте, кого називали Сонячним Оком Ра? Це ім’я носила донька великого бога — богиня вологи Тефнут.
Якось вона посварилася з батьком, розсердилася на нього і вирішила покинути Єгипет... У далеких краях знайшла притулок ображена богиня.
Тефнут залишила Єгипет, а з нею пішла із земель Верхнього і Нижнього царства, а з нею пішла волога. На землю Єгипту впала страшна посуха.
Як врятувати світ від спраги та голоду? Як повернути Сонячне Око? Довго роздумував Ра.
— Покличте бога повітря Шу та бога мудрості Тота! — наказав бог Сонця своїм слугам.
Коли ці боги з’явилися перед батьком богів, він проказав:
— Шу, ти добре знаєш вдачу сестри своєї Тефнут. Подумай, що треба зробити, аби повернути її додому. Світ гине без життєдайної вологи!
— Ти — мудрий і розсудливий, Тоте, — звернувся Ра до бога мудрості. — Може, знаєш, як вмовити Тефнут повернутися? Я вірю в тебе... Рушайте в дорогу, діти мої! Поспішайте! Від вас тепер залежить доля світу.
І Шу з Тотом вирушили у далеку путь.
— Ти гадаєш, нам вдасться її вмовити? — запитав Тот.
— Я добре знаю свою сестру, вона дуже вперта. А коли розгнівана, то краще її не чіпати. Думаю, тут потрібна якась хитрість... — так відповів бог повітря.
— Давай обернемося на якихось звірів, щоб вона нас не упізнала, — запропонував Тот. — Може, мавпами?.. Це спритні й хитрі тварини — в їх подобі ми обов’язково щось вигадаємо.
Шу охоче пристав на це. За мить замість двох богів дорогою йшли дві великі мавпи.
...Богиня Тефнут нудьгувала. Так далеко від дому, від близьких і звичних богів, з якими інколи можна було повеселитися. А пишні бенкети, які так часто влаштовували боги! Богиня вологи була такою самотньою...
— Ти сумуєш, красуне? — спитала велика мавпа, побачивши нарешті Тефнут. — Може, ти хочеш трохи розважитися?
Богиня підвела свої великі очі й здивовано глянула на непроханих гостей. Хто ці мавпи, що так зухвало розмовляють з нею?
— Ми можемо заспівати або затанцювати, — проказала друга мавпа. — Шкода, що така чарівна жінка нудьгує на самоті.
— Що ж, розважте мене, якщо справді хочете, — усміхнулася Тефнут. — За це я смачно нагодую вас.
...Мавпи зачарували богиню своїми танцями і співами. Вони були великими артистами. Тефнут сміялася й тішилася, мов дитина.
— Ще, ще!— гукала вона. — Це чудово! Я винагороджу вас по- справжньому!
Та раптом одна з мавп зупинилася і сказала:
— Не гнівайся на нас, красуне! Ми охоче залишилися б з тобою, але саме сьогодні у богів великий бенкет, на який запрошено усіх співаків і танцюристів. Ми поспішаємо туди!
— У богів — великий бенкет? — запитала здивована Тефнут. — З якої нагоди?!
— Бог Ра, здається, збирається одружити когось зі своїх дітей, — відказали мавпи.
— Весілля? І це весілля святкуватимуть без мене?!
— Якщо хочеш, ходи з нами, красуне, — сказала мавпа, яка насправді була Шу. — Повеселишся з усіма.
Недовго думала богиня. Вмить зібралася і рушила з мавпами до Єгипту.
Сонячне Око Ра повернулося! Теплий дощ заливає спраглу землю, наповнює висохлі річища життєдайною вологою. Сонце-Pa, вмите свіжим дощем, сяє як ніколи!
— Чиє весілля ти збираєшся справляти, Батьку? — нетерпляче спитала трохи присоромлена Тефнут.
— Весілля? — Ра здивувався.
— Ну так, ось ці мавпи сказали мені, що поспішають на весільний бенкет... — і богиня озирнулася. Але за її спиною стояли не мавпи, а боги Шу й Тот і весело сміялися.
— То ти повернулася додому тому, що захотіла побувати на весіллі? — запитав Ра, який все уже зрозумів.— Гаразд, буде весілля! Тільки воно буде твоїм! Сьогодні ти вийдеш заміж за бога повітря Шу. Якщо у нього вистачило розуму, аби повернути тебе, сподіваюсь, він зуміє утримати тебе і надалі.
Ці слова найбільше вразили Шу. Такого він ніяк не сподівався! Але розгублений бог мовчав. Годі було відмовлятися від дружини- красуні Тефнут. Усі боги кинулися вітати молоду пару.
Відтепер щороку єгиптяни відзначають свято — день весілля Шу і Тефнут. Цей день називають «днем виноградної лози та повноводдя Нілу». Шлюб великих богів став символом родючості і врожаю.
Слава великій Тефнут і великому Шу, які побралися весною, щоб люди на землі жили щасливіше!
ДЛЯ ТИХ, ХТО ХОЧЕ ЗНАТИ БІЛЬШЕ
Життя Давнього Єгипту повністю залежало від великої річки Ніл. Завдяки її водам на цих землях люди збирали врожаї, випасали худобу і навіть створювали в пустелях квітучі оази.
Кожного року в Єгипті повторювалися періоди посухи і повені Нілу. Посуха починалася з приходом весни, а завершувалася у червні. Рівень води в дельті річки максимально піднімався у вересні, а починав спадати у листопаді.
За багатьох віків люди пристосувалися до посушливих і повноводних сезонів. Вони влаштували систему каналів, будували греблі, здійснювали відповідні сільськогосподарські роботи, зводили будинки з врахуванням повені тощо.
Раніше єгиптяни не знали, що життєдайні повені — це результат сезону злив на Ефіопському нагір’ї. Річка, стікаючи в долину Нілу, приносила в Єгипет вологу і родючий мул. Давні люди вважали сезонні розливи річки чудом і даром богів.
Домашнє завдання :
Працюємо над змістом творів
1. Перекажіть зміст міфу «Ра та Апоп».
2. Уособленням яких явищ природи є образи цього міфу?
3. Назвіть дійових осіб «Міфу про те, як Тефнут покинула Єгипет». Якими природними стихіями вони керують?
4. Розкажіть про наслідки того, що Тефнут пішла в далекі краї.
Міркуємо самостійно
5. Поясніть, як у міфах «Ра та Апоп» і «Про те, як Тефнут покинула Єгипет» пояснюються сезони повеней у долині Нілу.
6. Порівняйте образи давньоукраїнського Дажбога (українська література, 5 клас) і єгипетського бога Ра.
7. Чому люди особливо шанували цих богів?
Пов’язуємо новий матеріал з вивченим раніше
8. Визначте спільні мотиви у давньогрецькому міфі «Деметра і Персефо- на», в єгипетських міфах «Ра та Апоп» і «Про те, як Тефнут покинула Єгипет» та в українській легенді «Про зоряний Віз».
9. В яких вивчених вами міфах згадується підземний світ?
Узагальнюємо і підсумовуємо
10. З міфами яких народів ви познайомилися у цьому розділі?
11. Назвіть найбільш яскраві міфологічні образи.
12. Пригадайте поширені міфологічні мотиви.
13. Назвіть імена відомих вам давньогрецьких міфологічних героїв.
14. Які з персонажів здійснювали героїчні вчинки?
15. Чому образи Прометея та Ікара ми називаємо вічними?
16. Пригадайте міфи, в яких присутня тема мистецтва.
Контрольна робота № 1
ВСТУП. МІФИ НАРОДІВ СВІТУ. МУДРІСТЬ БАЙКИ.
ІІ варіант
Початковий рівень
(3 бали)
І. Виконайте тестові завдання.
1.Художньо-образне уявлення давньої людини про довколишній світ та саму себе – це:
А. Байка
Б. Казка
В. Міф
2. Хто з героїв давньогрецьких міфів здійснив 12 подвигів, перебуваючи на службі в царя Еврісфея?
А. Тесей.
Б. Персей.
В. Геракл.
3. Мораллю чиєї байки «Вовк і Ягня» є ці слова: «Так навітьсправедливийзахист не маєсили для тих, хтозаповзявсячинити кривду»:
А. Федра.
Б. Езопа.
В. Лафонтена.
4. Який персонаж байок уособлює собою підступність, хитрість, лестощі?
А. Вовк.
Б. Лисиця.
В. Ворона.
5. За що Зевс покарав Прометея?
А. За те, що Прометей не підтримав Зевса, коли той здобував владу.
Б. За те, що Прометей обдурив його.
В. За те, що Прометей викрав з Олімпу божественний вогонь.
6. З яких компонентів складається байка?
А. З оповіді та висновку.
Б. З оповіді й моралі.
В. З оповіді та настанови.
Середній рівень
(3 б.)
ІІ. Поясніть поняття з теорії літератури.
Є такі види міфів за тематикою:
Мораль у байці – це….
Різниця між казкою та міфом полягає у тому, що…
Достатній рівень
(3 б.)
ІІІ. Створення схеми «Модель створення світу за давньоіндійським міфом про творення світу «Золоте яйце»
Високий рівень
(3 б.)
IV. Напишіть байку, мораллю для якої був би один із висловів:
1. Тільки завдяки наполегливій праці ми можемо чогось досягти.
2. Одна голова добре, а дві краще.
3. Краще мати одного друга, але вірного, ніж сто зрадливих.
4. Розум приходить з досвідом.
5. Ніколи не опускай руки, бо це останнє, що ти можеш зробити.
6. Потрібно цінувати того, хто був поряд, коли всі відвернулися.
10.10.2022
Джек Лондон. Жага до життя. Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору
Сьогодні ми пройдемо стежками людських доль, спробуємо розібратися, що таке справжнє людське щастя, які шляхи ведуть до нього на прикладі твору Дж. Лондона «Жага до життя»" Намагатимемося також проникнути у психологію та мотиви людських вчинків, розглядаючи їх крізь призму художнього тексту. Тому девізом нашого уроку є «Перемагають лише сильні». Ми повинні пам’ятати, що життя людини — то лише мить між минулим і майбутнім, воно дається нам один раз, і, звичайно, варто прожити його гідно. Якщо ти Людина з великої літери, то зможеш пережити і перемогти всілякі негаразди. Як стверджував Сенека: "Життя цінується не за тривалістю, а за змістом". Твори Дж. Лондона допоможуть нам відповісти на низку запитань: Як жити? Як любити? Якими бути?
— З чим у вас асоціюється слово "життя "?
Нерідко в житті трапляються такі складні ситуації, з яких, здається, немає виходу. Одні люди в таких випадках втрачають оптимізм і присутність духу. Інші ж не зупиняються перед труднощами, шукають вихід і знаходять його.
Сьогодні на уроці ми познайомимося із життям сильних та мужніх людей: один з них — людина, що реально існувала, знаменитий письменник Джек лондон, інший — безіменний герой його уславленого оповідання.
III. Робота над новою темою.
Джон Гріффін Лондон, а таке справжнє ім’я Джека Лондона, народився 12 січня 1876 року у Сан-Франциско. Його батько покинув матір ще до народження сина і справжнім батьком для хлопчика став збіднілий фермер Джон Лондон, який усиновив його. Дитячі й юнацькі роки письменника - це бідність, тяжка праця, пошуки свого місця в житті. Він працював на консервному заводі, отримуючи один долар за 10 годин роботи, на електростанції, на джутовій фабриці, боровся з устричними піратами як рибний інспектор, плавав матросом до берегів Японії.
І весь цей час багато читає, бо навчатися в школі не має змоги. „На полицях міської бібліотеки я відкрив для себе величезний світ, який відкривається за горизонтом,» - писав Лондон.
Тоді ж з’являється його перше оповідання „Тайфун біля берегів Японії», за яке він отримує І премію як непрофесійний письменник.
Для того, щоб мати освіту, Джек Лондон поступає в середню школу і за один рік проходить програму двох класів, вступає до Каліфорнійського університету, але матеріальне положення не дає йому можливості закінчити його.
У 1896 році на Алясці знайшли золото. І у США почалася „золота лихоманка»: тисячі людей поїхали туди, аби швидко і, як вони думали, легко розбагатіти. Але Північ зустріла їх суворою природою, „білою тишею,» бурхливими ріками, страшними морозами та хворобами. Джек Лондон разом зі своїм дядьком також поїхали на Клондайк. Але повернулися вони такими ж бідними, як і їхали.
Та Джек Лондон на Півночі знайшов кращі скарби: вірну дружбу, цікаві зустрічі, пригоди й історії, знання життя людей, красу природи, моральну силу й стійкість. Повернувшись до Каліфорнії, він приймає рішення стати письменником, вирішив „продавати не силу своїх м’язів, а вироби свого мозку».
Його перша збірка оповідань про Північ та золотошукачів „Син Вовка» 1900р. зробила його відомим письменником. За 17 років своєї праці Джек Лондон залишив нам 50 книг, найвідоміші з яких збірки оповідань „Бог його батьків», „Діти морозу», „Сила сильних», повісті „Біле ікло», „Поклик предків», „Морський вовк», романи „Мартин Іден», „Серця трьох» та багато інших.
Оповідання «Любов до життя» Джек Лондон написав (1906) року . Це дуже цікаве і повчальне оповідання про Північ, про ненаситну жадобу людей до золота, про золоту лихоманку, яка охопила багатьох американців наприкінці XIX ст., після того як у 1896 р. на річці Юкон, що на Алясці, було знайдено золото. Уже через 2 роки на пустельних землях виросло місто Даусон-сіті з 10 тисячами жителів. А всього на Аляску прибуло 25 тисяч золотошукачів.
Автор оповідання теж побував у Клондайку — так називався район пошуків золота. У 1897 році він і його родич купили собі хутряні куртки, взяли все необхідне для суворої зими і подалися за щастям. Зима на Алясці завжди морозяна, температура сягає -65°С. Тільки смілива людина витримає такі умови життя.
Теорія літератури
Оповідання — це епічний жанр, невеликий прозовий твір, сюжет якого будується на одному, інколи декількох епізодах з життя одного або кількох персонажів.
Робота з текстом.
Домашнє завдання.
1. Прочитати оповідання.
2. Подумати над життєвими правилами Джека Лондона, вираженими в оповіданні. Спробувати формулювати власний кодекс поведінки (на зразок того, що було зроблено на уроці) стосовно питань, поставлених письменником. Написати його на аркуші. Бути готовим пояснити свої погляди.
Незгоди —
Життя —
Людина повинна —
31.10.2022
Жуль Верн. П’ятнадцятилітній капітан. Тема духовного випробування людини в романі Ж. Верна
Отже, Жуль Верн запрошує у мандрівку сторінками своєї книги «П'ятнадцятирічний капітан». Що ж нам відомо про автора? До французького портового міста Нант, де він народився, приходили кораблі з різних країн. Дивлячись на них, хлопчик мріяв про таємничі острови і незвичайні пригоди. Але мрії мріями, а життя життям. Батько майбутнього письменника твердо вирішив,, що його син стане юристом, і відправив його до Парижа, в університет. Однак Жуль Верн не зрадив мрії свого дитинства. Часто голодуючи, працюючи дрібним урядовцем за мізерну зарплату, він все ж таки був твердо переконаний, що стане письменником, і став ним. Він багато і наполегливо працював! У своїх творах передбачив багато відкриттів і винаходів задовго до того, як вони з'явилися в житті. В його книгах змальовані підводний човен, літак, аеростат, радіо, телебачення, кіно, електродвигуни. Він передбачив і космічні польоти, і проникнення в таємниці океану, і пересадку органів.
Творчість Жуля Верна ще за його життя була відома в світі. «Романи Жуля Верна чудові», — стверджував Лев Толстой. В паперах російського письменника було знайдено малюнки, зроблені ним для своїх дітей. Учений-хімік Д. І. Менделєєв називав французького письменника «науковим генієм» і постійно перечитував його книги. В Україні творчість Жуля Верна була відома завдяки перекладам Марка Вовчка, котра була особисто знайома з письменником.
Перегляд відеофільму про письменника ( дивитись вище)
Жуль Верн біографія
Жуль Габріель Верн народився 8 лютого 1828 в місті Нант (Франція) в сім’ї адвоката.
У 8 років Жуль Верн почав навчання спочатку в семінарії Сен-Станіслав, а потім в Нантському ліцеї, де він отримав класичну освіту, що включала в себе знання грецької та латини, а також риторику, співи та географію.
У 1849 році Жуль Верн отримав ступінь ліценціата права, так як батько-адвокат наполягав на отриманні юридичної освіти. Але Жуль Верн не починав адвокатську практику, адже під час навчання почав писати пєси, оповідання, комедії.
Вперше його п’єса була поставлена в 1850 році, а першим надрукованим твором став роман із серії «Незвичайних подорожей» в 1863 році. З тих пір Верн випробував безліч професій, але не переставав писати.
10 січня 1857 року Верн одружився з Онориною де Віане, молодою вдовою з двома дітьми. Він з сім’єю мешкав у великому заміському будинку та іноді плавав на яхті.
Перший роман Жуль Верна приніс йому великий успіх. Надихнувшись позитивними відгуками , письменник продовжив створювати пригодницькі романи, просочені науковими чудесами .
Верн постійно подорожував: по США, Середземному морю, об’їздив майже всю Європу.
За свою біографію Жуль Верн написав 66 романів, безліч повістей, п’єс. Безліч романів Жуль Верна були екранізовані. Серед відомих його творів – “Таємний острів”, “П’ятнадцятирічний капітан”, «Подорож до центру Землі», «Із Землі на Місяць», «Діти капітана Гранта», «20000 льє під водою», «Навколо світу за 80 днів» та багато інших.
У 1871 році Жуль Верн оселився в Ам’єні, а у 1888 році його обрали радником.
У 1886 племінник письменника Гастон, який страждав на параною, вистрілив Жулю Верну в ногу. Поранення було настільки важке, що письменник не міг рухатися до кінця свого життя.
В останні роки життя у Верна виникли проблеми зі слухом, сильний діабет вплинув на зір — Жуль Верн майже нічого не бачив.
Помер Жуль Верн 24 березня 1905 року.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/zhyul-vern-biografiya-skorocheno
— Сьогодні ми розпочинаємо знайомство з одним із найвідоміщих науково-пригодницьких романів Жуля Верна «П'ятнадцятирічний капітан», який разом із романами «Діти капітана Гранта» й «Таємничий острів» складають знамениту так звану географічну трилогію уславленого письменника. Перш за все з'ясуємо, в чому полягають жанрові, сюжетні та композиційні особливості цього твору, а потім розпочнемо його текстуальне дослідження, адже вибір жанру та його побудова приховують у собі ключі до розуміння головного в творі, сенсу авторського задуму, тобто того послання, з яким він звернувся до читачів.
Письменник працював над твором у той час. коли його синові Мішелю було приблизно стільки ж років, скільки й головному героєві — Діку Сенду. Як і для всіх своїх романів. Ж. Верн скрупульозно обирав місце розвитку подій, вибудовував сюжет, а основою для роботи його фантазії були заздалегідь дбайливо підготовлені картки (записи, зроблені з газет і журналів, систематизовані за темами для його майбутніх книжок). Перед тим як сісти за стіл і писати книжку, Ж. Верн чітко окреслював для себе схему майбутнього роману, він уже знав зав'язку, розвиток дії, кульмінацію й розв'язку, дуже добре уявляв головних героїв. «П'ятнадцятирічний капітан» став сімнадцятим романом із серії «Незвичайні морські подорожі».
Не випадково місцем дії в романі (в його другій частині) було обрано Африку. Це був найменш досліджений на той час континент, тому чимало наукових експедицій було споряджено до Африки в середині XIX ст. Серед них усесвітньо відомими були відкриття славетного англійського мандрівника Девіда Лівінгстона (на його авторитетні дослідження повсякчас посіпається Ж. Верн у романі).
Коли друга частина роману була опублікована у видавництві Етцеля (листопад 1878 р.), письменник на власній яхті «Сен-Мішель III» (у червні того ж року) подорожував Середземним морем, дістався Алжиру, країни на півночі Африки, де на власні очі побачив природу, населення й культуру цього краю.
Робота зі словником літературознавчих термінів.
Роман — великий за обсягом і складний за будовою твір, часто зі значною кількістю дійових осіб, у якому докладно зображаються життєві події чи явища. Роман дає змогу автору показати історію формування того чи іншого характеру, дослідити певну проблему та вільно пересуватися у просторі й часі.
Пригодницький роман — один із різновидів роману, що наповнений великою кількістю пригод та надзвичайних подій. Йому притаманний напружений, динамічний сюжет, насичений таємницями, загадками, незвичайними подіями і несподіваними поворотами у їхньому розвитку.
Географічний роман — науково обґрунтований роман, в основі сюжету якого лежить географічна помилка.
Домашня робота
Користуючись визначенням "пригодницький роман", довести, що твір Жуля Верна «П'ятнадцятирічний капітан» належить до різновиду пригодницького роману.
Користуючись визначенням "географічний роман", довести, що твір Жуля Верна «П'ятнадцятирічний капітан» містить елементи географічного роману.
03.11.2022
10 запитань
Запитання 1
Ким за освітою був Жуль Верн?
варіанти відповідей:
юрист
лікар
вчитель
Запитання 2
За походженням Жуль Верн...
варіанти відповідей:
француз
німець
американець
Запитання 3
В 11 років Жуль Верн без відома батьків...
варіанти відповідей:
взяв кредит
найнявся юнгою на шхуну "Корал"
перейшов вчитися в іншу школу
Запитання 4
Скільки книг написав Ж. Верн?
варіанти відповідей:
120
70
97
Запитання 5
Як називася найвідоміший цикл творів письменника?
варіанти відповідей:
"Навколо світу"
"Африка"
"Незвичайні подорожі"
Запитання 6
Скільки романів увійло до циклу?
варіанти відповідей:
73
63
25
Запитання 7
Яку наукову ідею висунув письменник?
варіанти відповідей:
ніякої
бінарності земної кори
математично обгрунтовану ідею космічних польотів
Запитання 8
Твори Ж. Верна стали для багатьох майбутніх винаходів...
варіанти відповідей:
пророцтвом
рушійною силою
"каменем спотикання"
Запитання 9
Яка пригода трапилася 1886 року з письменником, через яку письменник не міг рухатися до кінця свого життя?
варіанти відповідей:
племінник вистрілив у ногу
впав з коня
вкусила акула
Запитання 10
Коли і де помер Жуль Верн?
варіанти відповідей:
24 березня 1905 року у м. Нант
24 березня 1905 року у м. Ам*єні
24 вересня 1905 року у м. Ам*єні
"П'ятнадцятирiчний капiтан" є одним з найзахопливіших творів Жюля Верна. У цьому пригодницькому романі поступово розкривається характер Діка Сенда, п’ятнадцятирічного хлопчика, який зміг подолати труднощі, показавши найкращі людські риси - рішучість, мужність, розумність, відповідальність.
Дік виріс сиротою, але не озлобився на світ, а, навпаки, прагнув досягти своєї мети. Він мріяв про море і далекі подорожі до невідомих країн. Одного дня йому пощастило: Діка побачив судновласник містер Уелдон, вразився кмітливістю та недитячою серйозністю хлопчика і згодом запропонував йому стати матросом на його судні ”Пілігрим”.
Дік ще не знав, що на нього чекає безліч випробувань у відкритому морі та африканських джунглях. Коли капітан та екіпаж корабля фатально загинули, хлопець приймає відповідальне рішення: замінити Гуля і завершити мандрівку. Підступний работорговець Негору збиває п'ятнадцятирічного капітана з курсу і вони попадають до Африки.
Дік Сенд виявив себе рішучим і відповідальним. Навіть після крушіння шхуни він залишався капітаном, від його рішень залежали життя людей. Потім, вже на острові, Дік зрозумів, що серед команди був зрадник, після чого вони попадають у полон. Але хлопець стійко долає всі перешкоди і рятує своїх друзів від работорговців, завдяки своїй сміливості та рішучості.
Незважаючи на свій молодий вік, п’ятнадцятирічний Дік – це дуже доросла людина, здатна брати на себе відповідальність не тільки за свої вчинки, а й за інших людей. Він - справжній герой, бо Дік Сенд був готовий пожертвувати собою заради того, щоб виручити екіпаж з біди. Такі риси характеру дуже цінуються во всі часи.
Аналіз І розділу роману Жуля Верна «П'ятнадцятирічний капітан»
Запрошую вас на борт «Пілігрима». Ми розпочинаємо аналітичне дослідження твору, йдучи «слідом за автором». Сьогодні місцем нашої мандрівки є І розділ роману «П'ятнадцятирічний капітан».
- Пригадайте, яку назву має цей розділ та про що в ньому йдеться?
- Поміркуйте, чим є І розділ роману з точки зору композиції? (Це своєрідний пролог і зав'язка сюжетної лінії. Автор знайомить читача з кораблем, його капітаном та пасажирами.)
- Виразно прочитайте перше речення першого розділу. Як ви думаєте, чому Жуль Верн розпочинає роман з точної вказівки часу й місця перебування шхуни-бригу «Пілігрим»?
- Який корабель називають «шхуною-бригом»? Знайдіть пояснення в підручнику або в повному виданні твору.
- Які науки використовують вказівку на координати («на 43° 37" південної широти і 165° 19" західної довготи (від Грінвічського меридіана)»)? (Географія, геодезія, навігація.)
- Знайдіть у тексті І розділу описи шхуни-бригу «Пілігрим»? З'ясуйте призначення корабля. (Китобійна шхуна.) Доведіть, використовуючи ключові слова, що «Пілігрим» був одним із кращих вітрильників свого часу.
Словникова робота.
Слово «пілігрим» має два значення:
1. Богомолець, прочанин, що мандрує по святих місцях.
2. Мандрівник.
- У якому значенні це слово вжите в якості назви шхуни-бригу?
- Поясніть, як було організовано щорічне полювання на китів. Чому такою малочисельною була постійна команда? Доведіть цитатами з тексту, що китобійний промисел був дуже небезпечною справою. (Описані події відбуваються у 1873 році, коли людині вполювати кита було надзвичайно важко й небезпечно.)
- Доведіть текстом, що головним на «Пілігримі» був Капітан Халл.
- Які важливі проблеми відразу порушує в своєму творі Жуль Верн? (Хижацьке винищення китів з метою наживи.)
- У чому пролягала проблема тогорічного полювання на китів для команди «Пілігрима»?
- Поясніть, чому на борту китобійної шхуни опинилися жінка, дитина, вчений та стара негритянка?
- Знайдіть в тексті І розділу інформацію про місіс Уелдон. Що це була за жінка?
- Що ви дізналися про сина місіс Уелдон?
- Хто Такий кузен Бенедікт? Які новаторські художні засоби використовує Жуль Берн для того, щоб познайомити читачів з цим дивакуватим героєм? (Використання наукової інформації.)
- У сферу яких наук вводить автор читача під час знайомства з кузеном Бенедіктом?
- Поясніть, як ви розумієте характеристику кузена Бенедікта: «в усій довжелезній особі кузена Бенедікта вгадувався вчений, одна з отих сумирних і добрих натур, які все своє життя — ба навіть у сто років! — залишаються дітьми»?
- Хто з вас читав інші романи Жуля Верна? Якого персонажа-науковця вам нагадує кузен Бенедікт? Чим вони схожі? (Це образ географа Паганеля. Обидва вчені одержимі своєю сферою науки й зовсім не пристосовані до життя.)
- Доведіть, що кузен Бенедікт був одержимий своєю роботою? («...кузен Бенедікт застрахував свою колекцію, заплативши високий внесок. Він уважав її ціннішою за весь китовий жир і вус у трюмі «Пілігрима».)
- Як перебування на борту «Пілігрима» місіс Уелдон та її супутників змінило плани Капітана Халла?
Підсумок.
Розвиток науки і техніки в наші дні далеко випередив найсміливіші фантазії Жуля Верна. Нам, власникам мобільних телефонів і персональних комп'ютерів, користувачам Інтернету, сучасникам атомних підводних човнів, корабель капітана Немо не здається чудом. І про космічні польоти ми знаємо сьогодні набагато більше, ніж герої роману Жуля Верна «Із Землі до Місяця». Але книги письменника і сьогодні залишаються серед найулюбленіших: у них живуть і діють люди сміливого, допитливого розуму і благородного серця. Люди, які щиро вірять в перемогу добра і всіма силами душі ненавидять зло. Саме тому сьогоднішні читачі завжди готові вирушити в будь-яку далеку мандрівку разом із героями Жуля Верна — безстрашним Гаттерасом, веселим Мішелем Арданом, розгубленим Паганелем, благородним Діком Сендом.
Домашнє завдання:
Знати зміст ІІ-ХІІІ розділів І частини роману Жуля Верна «П'ятнадцятирічний капітан».
У робочих зошитах записати перелік пригод, які сталися з героями роману на морі.
14.11.2022
“П’ятнадцятирічний капітан” характеристика Діка Сенда
Риси характеру Діка Сенда
чесний, справедливий,
рішучий, сміливий,
сильний, витривалий,
відповідальний,
розумний,
чуйний,
відданий
“П’ятнадцятирічний капітан” образ Діка Сенда
Діку Сенду усього 15 років. Доля була до нього суворою: він був знайдою, ім’я йому дав перехожий, який відніс хлопчика до притулку. Але коли він підріс, містер Уелдон звернув увагу на кмітливого хлопчика й надав йому можливість навчатися й працювати на його судні «Пілігрим». Дік Сенд мріяв стати справжнім капітаном. Але негаразди переслідували юнака. Фізична сила й міцний дух допомогли йому з гідністю вийти з небезпечних ситуацій. Сміливість, рішучість дозволяли йому діяти швидко. Чуйність і відданість спонукали юнака піклуватися про місіс Уелдон і Джека.
Відповідальність — головна риса характеру Діка, тож не дивно, що п’ятнадцятирічний капітан хвилювався за долю кожного із пасажирів судна, він не їв і не спав, стоячи за штурвалом упродовж кількох діб. Діка Сенда більшість героїв поважають, сподіваючись на його силу й розум, і лише Негоро й Гарріс вороже ставляться до капітана, бо він стає на заваді їхнім підступним планам.
Мені подобається цей герой своєю сміливістю, відповідальністю. Він викликає повагу ще й тому, що в наш час 15-річні хлопці тільки вчаться в школі. Вони залежать від батьків, часто несамостійні, не мають змоги проявити свої якості характеру в таких романтичних пригодах та небезпечних подорожах, в яких побував Дік Сенд. Але бути відданим, чуйним, сміливим, рішучим можна й у звичайному житті, треба лише прагнути цього.
Цитатна характеристика Діка Сенда “П’ятнадцятирічний капітан”
Опис Діка Сенда: “Дік Сенд був середній на зріст, міцно збудований, чорнявий, із синіми рішучими очима. Робота моряка підготувала його до життєвої боротьби. Його розумне обличчя дихало енергією. Це було обличчя не тільки хороброї, а й завзятої людини.”
В п’ятнадцять років хлопець уже міг приймати рішення і доводити до кінця свої задуми. Його вигляд, жвавий і серйозний водночас, привертав до себе увагу. На відміну від своїх ровесників Дік був скупий на слова та жести. Дуже рано, в тім віці, коли ще звичайно не замислюються над майбутнім, він усвідомив своє становище й дав собі обіцянку «стати людиною».”І він дотримав слова – став дорослим чоловіком у віці, коли його однолітки залишались іще дітьми.”
Дуже рухливий, спритний і міцний фізично, Дік Сенд був один із тих обранців долі, про яких можна сказати, що вони народилися з двома правими руками й двома лівими ногами. Хоч би що вони робили — їм усе “з руки”; хоч би з ким вони йшли — вони завжди крокують “у ногу”.
Домашня робота!!!
План характеристики Діка Сенда
Ім’я героя.
Вік.
Походження.
Професія.
Портрет.
Риси характеру.
Ставлення інших персонажів до героя.
Моє ставлення до героя.
6 клас
17.11.2022
Зразок)
Твір на тему :
Мої враження від роману
«П’ятнадцятирічний капітан» Жуля Верна
Не так часто доводиться читати літературні твори, романи, яким вдається поєднувати в собі вкрай захоплюючу історію і непідробно високу мораль, зрозуміти яку змогла би навіть й дитина. Одним з таких унікальних романів є творіння пера французького письменника-майстра Жуля Верна, назва йому – «П’ятнадцятирічний капітан». Крім цікавої історії про пригоди юного моряка, читач також може повною мірою зрозуміти глибоке засудження автором проблеми рабства і негуманного ставлення до людини.
Але, звичайно, насамперед всім сподобалася пригодницька історія Діка Сенда. Залишившись єдиним, хто здатний керувати морським судном, молодий хлопець не розбився об скелі, не затопив корабель, зрештою, не знищив своїх супутників. Він зміг вміло впоратися з керуванням морським судном і привести його до берегів. Так склалося, що подальша історія пригод Діка Сенда і його супутників була складною, заплутаною, але з усіма проблемами вони, на щастя, впоралися і вижили.
У той же час протягом всієї їхньої історії автор висловлює свій однозначний осуд стосовно ганебного явищу того часу – рабства. Нагадаю, що в ті часи рабство не було незаконним, а Дік Сенд і його друзі потрапили в Анголу, яка тоді вважалися мало не головним світовим центром рабства. Їх і самих хотіли задіяти в цьому процесі. Звичайно, у людей, яких продавали і купували, не було ніяких прав. У їх житті була ціна, втратити життя раба означало втратити вигоди, гроші і переваги, які існують у зв’язку з його працею.
Неодноразово протягом роману Жуль Верн описував жахи рабського безправ’я і жорстокого ставлення по відношенню до рабів зі сторони торговців і всіх інших, хто мав до цього відношення. Через рабство життя африканських племен було зруйновано, їх спосіб життя був зведений до нуля. Своїм романом французький письменник, як людина, яка проживала на території колоніальної держави, зробив щеплення всьому тодішньому суспільству, показавши всі жахи рабства.
Мені цей роман, безумовно, дуже сподобався. Я думаю, що, звичайно, є в цьому світі і такі, хто вважав його тривіальним або навіть безглуздим. Напевно ці люди просто неуважно або невдумливомо читали його. У роману «П’ятнадцятирічний капітана» цікавий сюжет, натхненні герої і, звичайно, дуже цінна мораль. Навряд чи в майбутньому проблема рабства встане перед людством так само гостро, а от проблема гуманного ставлення до людей існує, на жаль, і сьогодні. Саме з цієї причини я рекомендую цей роман до прочитання кожному, хто до цього часу ще не зробив цього.
21.11.2022
Презентація за посиланням
Передивіться і дайте відповідь у зошитах на слайд 27 та 28, слайд 17 - вивчити
23.11.2022
24 запитання
Запитання 1
Великий за обсягом прозовий твір, дія якого відбувається довкола розкриття характерів кількох персонажів, що формуються під час надзвичайних обставин і пригод -це ?
варіанти відповідей
пригодницький роман
історичний роман
детектив
Запитання 2
Кузен Бенедикт захоплювався:
варіанти відповідей
ентомологією;
електрофізикою;
екологією;
економікою.
Запитання 3
Початок мандрівки у романі «П’ятнадцятирічний капітан» - …
варіанти відповідей
Австралія
Нова Зеландія
острів Паски
Південна Америка
Запитання 4
Дінго мав на нашийнику вигравіювані літери:
варіанти відповідей
«С. Б.»;
«С. В.»;
«С. Г.»;
«С. Д.».
Запитання 5
«Середній на зріст, міцної статури, чорнявий, з синіми рішучими очима» був:
варіанти відповідей
містер Уелдон;
Дік Сенд;
капітан Халл;
Гарріс.
Запитання 6
При вимові якого імені собака люто гарчав?
варіанти відповідей
Говік
Негору
Джим
Бенедикт
Запитання 7
Як звали няньку малого Джека:
варіанти відповідей
Сен
Кен
Нен
Мем
Запитання 8
Основне зло на африканському континенті:
варіанти відповідей
работоргівля
страшні хвороби
хижі звірі
відсутність пісної води
Запитання 9
Як склалася доля негрів, яких Негоро продав у рабство:
варіанти відповідей
усі загинули
їх кикупив Дік Сенд
вони втекли до Америки
їх викупив Джеймс Велдон
Завдання 10
Скільки днів тривала морська подорож під керівництвом Діка Сенда?
варіанти відповідей
74
78
91
86
Запитання 11
12. Якому герою належать ці роздуми?
"Він повинен урятувати місіс Уелдон, малого Джека та всіх інших! Доля всіх його супутників - у його руках! І він виконає свій обовязок до кінця!"
варіанти відповідей
Геркулесу
Діку Сенду
кузену Бенедікту
Негоро
Запитання 12
Юний капітан привів шхуну до:
варіанти відповідей
Африки
Північної Америки
Австралії
Запитання 13
Причиною загибелі команди шхуни було:
варіанти відповідей
полювання на смугачиху
напад піратів
зіткненням із айсбергом
Запитання 14
П'ятнадцятирічного капітана звали:
варіанти відповідей
Геркулес
Дік Сенд
Джек Велдон
Запитання 15
Дік Сенд був
варіанти відповідей
сином капітана
братом господаря судна
сиротою
Запитання 16
Ім'я чоловіка, якого зустріли пасажири "Пілігрима" на березі
варіанти відповідей
Гарріс
Негоро
Семюель
Томас
Запитання 17
Чому не працював головний компас?
варіанти відповідей
Дік неправильно ним користувався
Його зіпсував Негоро
Його залило водою
Компас затонув під час бурі
Запитання 18
З якою метою команда "Пілігрима" відправилась в море?
варіанти відповідей
Подорож до Африки
Полювання на китів
Полювання на тюленів
Подорож до Індії
Запитання 19
До якої національної літератури належить творчість Жуля Верна?
варіанти відповідей
Англійської
Французької
Німецької
Польської
Запитання 20
Місіс Уелдон була дружиною
варіанти відповідей
власника судна
капітана
Гарріса
Запитання 21
Сина місіс Уелдон звали
варіанти відповідей
Джоном
Джеком
Джимом
Запитання 22
Напівзатонулий корабель, на якому знайшли п’ятьох негрів та собаку, мав назву:
варіанти відповідей
"Пілігрим";
"Мандрівник;"
"Вальдек";
"Еспаньйола".
Запитання 23
Своє прізвище Дік Сенд отримав:
варіанти відповідей
від назви місця, де його знайшли
на честь героя-моряка
від своїх батьків
Запитання 24
На допомогу Діку Сенду та його друзям прийшов
варіанти відповідей
Негоро
Гарріс
Геркулес
12.12.2022
Чарльз Діккенс (англ. Charles Dickens, *7 лютого 1812, Лендпорт — †9 червня 1870, Гейдсгілл) - письменник вікторіанської епохи, який не тільки відобразив її у своїх творах проблеми англійського суспільства, а й намагався їх розв'язувати.
Його активна літературна й громадська діяльність сприяла ліквідації боргових тюрем, реформ у галузі освіти і судочинства, збільшенню кількості доброчинних організацій. Його любов до бідних і скривджених була справжньою, а не фальшивою, для нього вони були такими ж повноправними членами суспільства, як і заможні, їм він дарував усю силу свого таланту, усю свою любов, відкривши їм поезію їхнього буденного життя.
Народився Чарльз Діккенс 7 лютого 1812 року в сім'ї дрібного чиновника Джона Діккенса. Початкову освіту Чарлз здобув у Чатемській школі, де тоді вчителював випускник Оксфорда Вільям Джілс; він і прищепив хлопчикові любов до англійської літератури й до читання взагалі.
Батько письменника занадто легковажно ставився до сімейного добробуту, геть заплутався у боргах, і сім'я подалася до Лондона. Ситуація погіршувалася, і батько Чарльза потрапив-таки у боргову тюрму. Щоб якось зарадити лихові, Чарльза влаштовують на фабрику. Шість місяців, проведених у брудному старому приміщенні, були для вразливого хлопчика чи не найстрашнішими: одноманітна праця тривала з ранку до вечора. Це була й моральна травма для Чарльза, котрий прагнув навчатися.
Материного спадку вистачило на те, аби розплатитися з кредиторами й забезпечити сім'ї більш-менш пристойне життя. Чарлз із неабиякою радістю залишив фабрику й продовжив навчання у приватній школі, після закінчення якої почав працювати молодшим клерком у адвоката.
З 1832 року Чарльз працював у місцевій газетці, потім був співробітником часопису "Дзеркало парламенту", що належав його родичеві. Наприкінці 1833 року в журналі "Манслі Мегезін" з'явилося перше оповідання "Обід на Поплар Вок". А вже у 1836 р. вийшли "Нариси Боза" у двох томах.
"Посмертні записки Піквікського клубу" - твір, що зробив відомим Діккенса, але сучасному читачеві він видається незрозумілим. Справа у добі письменника, літературній ситуації.
Тогочасне життя породило літературу, можливо, у багатьох випадках примітивну, але не позбавлену того, за що згодом англійці так шануватимуть Діккенса і, здорового оптимізму, щирості й веселості. Після виходу в світ "Нарисів Боза" до Чарльза Діккенса завітав один із компаньйонів фірми Чепмен і запропонував участь у виданні, яке б частково нагадувало сучасні комікси. Це мала бути весела розповідь про спортивний клуб.
Величезний успіх записок змусив автора повірити у власні сили й він, не закінчивши цього твору, підписав договір на новий роман "Пригоди Олівера Твіста".
Роман "Записки клубу" був закінчений у 1837р. Ім'я автора було відоме кожному англійцеві.
Після розриву з видавництвом у 1844 р. він подорожує Італією, Францією, Швейцарією. Враження від мандрівки відтворені у циклі "Картини Італії".
Початок 50-х років - новий етап у творчості Діккенса. У 1850 році він розпочав роботу над "Історією Англії для дітей", що мала стати захоплюючою і романтичною. У цей період Діккенс активно працює в різних жанрах, проте перевагу віддає роману та його жанровим формам: історичний роман ("Повість про два міста" 1859), соціальний роман ("Крихітка Доррін" 1855-1857), соціально-авантюрний ("Великі сподівання" 1861), детективи ("Таємниця Едвіна Друда" 1870), роман-утопія ("Тяжкі часи" 1854).
Чарльз Діккенс не зміг закінчити свій останній роман "Таємниця Едвіна Друда". 8 червня 1870 року йому стало погано; Звістка про смерть улюбленого письменника буквально приголомшила Англію. Це була національна трагедія. Його поховано в куточку поетів у Вестмінстерському абатстві.
Домашнє завдання :
Тест за біографією та творчістю Чарльза Діккенса
1.Коли народився майбутній письменник?:
а) 07.02.1812р.;
б) 05.02.1812р.;
в) 01.01.1811р.
2.Де народився майбутній письменник?:
а) у Лондоні;
б) у Портсмуті;
в) у Норвегії.
3. Які любив твори читати письменник у дитинстві?
а) Філдінга, Смолетта, Лесажа;
б) Теккерея, Руссо, Дістервега;
в) Свіфта, Гофмана, Лессінга.
4.Хто були єдиними друзями Діккенса?
а) батьки;
б) сестри та брати;
в) книги.
5.На яку фабрику влаштувався Чарльз?:
а) де виготовляли папір;
б) де виготовляли ваксу;
в) де виготовляли мило.
6.Чия спадщина врятувала сім’ю від злиднів?:
а) дідуся;
б) батька;
в) бабусі.
7.Назвіть перший роман письменника?
а) «Записки «Піквінського клубу»;
б) «Пригоди Олівера Твіста»;
в) «Девід Коппертфілд».
8.Назвіть образ жорстокої людини у романі «Домбі і син»:
а) син;
б) Домбі;
в) Олівер.
9.Назвіть кількість періодів творчості письменника:
а) 2 періоди;
б) 3 періоди;
в) 4 періоди.
10.Назвіть компаньйона Скруджа:
а) Боб;
б) Марлі;
в) клерк.
11. Коли читачі дізналися про лиху долю Діккенса?:
а) після його смерті;
б) у 1861 р.;
в) наприкінці життя.
12.У які роки XIXст.. ввійшла «соціальна тема»?:
а) у 40-ті роки;
б) у 50-ті роки;
в) у 60-ті роки.
19.12.2022
“Різдвяна пісня в прозі” аналіз (паспорт)
Автор – Чарльз Діккенс
Рік написання – 1943
Рід – епос
Жанр – різдвяна повість
Тема – зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження.
Ідея – згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей.
Напрям – реалізм з елементами романтизму
Головні герої:
Ебенейзер Скрудж. Його образ символізує жадібність
духи Різдва. Це символи добра та милосердя.
Боб Кретчет (писар), Фред (племінник Скруджа). Ці герої символізують бідність, забобонність
Проблематика твору
Автор піднімає такі проблеми: влада грошей, сімейні цінності , фальшиві та істинні цінності; самотність, муки совісті, гріх та спасіння.
Реальне та фантастичне у творі “Різдвяна пісня в прозі”
Композиція та сюжет
І строфа – зображення реального життя Скруджа
ІІ –ІІІ-ІV строфи – фантастична подорож Скруджа у Часі і Просторі
V строфа – відродження Скруджа, зміни в його житті
Експозиція – розповідь про Скруджа та його контору
Зав`язка – поява душі Марлі, яка хоче врятувати героя
Розвиток дій – подорож Скруджа різдвяної ночі з Духами Минулого, Теперішнього та Майбутнього
Кульмінація – Скрудж, сповнений відчаю, біля власної могили
Розв`язка – переродження Скруджа
Сюжет твору
Багатій Скрудж подорожує з духами Різдва в часі, по – іншому дивиться на світ, стає добрим.
Один із найвідоміших англійських письменників XIX ст. Чарлз Діккенс із співчуттям ставився до бідних людей. Своїми творами він сподівався звернути увагу багатих на несправедливість, яка існує в суспільстві, та перевиховати їх. Цій темі присвячена його повість «Різдвяна пісня у прозі». Головний герой твору — власник торгової спілки «Скрудж і Марлей». Скрудж це була дуже скупа і жорстока людина. «Через холод у душі і вся постать його немов заморозилась: ніс загострився, щоки зморщилися, хода стала скутою, очі почервоніли, тонкі губи посиніли, а голос хитрий та прикрий скрипів». Люди боялися і не любили його, Скрудж не поважав Свята, вважав це нісенітницею, не вмів радіти. Увечері перед Різдвом він образив племінника, вилаяв свого працівника. А вночі до нього з’явився привид товариша і компаньйона Марлея, про якого він давно забув. Привид Марлея розповів, як він тепер кається і страждає через те, що не робив добрих справ за життя. І пообіцяв, що Скрудж вночі зустрінеться з Духом Минулого, Духом Теперішнього та Духом Майбутнього Різдва. Подорож Скруджа у своє дитинство, в теперішнє та майбутнє допомогли йому багато чого зрозуміти. Це так вплинуло на нього, що він зробився зовсім іншою людиною — давав щедрі пожертви бідним, Допоміг сім’ї клерка Боба, привітно ставився до племінника — сина улюбленої сестри Фен. Ця історія, як і повинно бути в різдвяному оповіданні, закінчується щасливо. І нагадує людям, що вони повинні не марнувати часу, поспішати робити добро ближнім своїм.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rizdvyana-pisnya-v-prozi-analiz
Прийом «Обери позицію: чи все можна купити за гроші?»
1. Чи можемо ми сказати, що Скрудж помилявся, коли вважав, що гроші принесуть щастя? (Так)
2. Чи знайшли ви відповідь на таке питання? (Ні)
3. Як Скрудж поводився з грошима? (Жадібно. Відмовлявся від свят)
4. Це була помилка? (Так)
5. Чи правильним є твердження:«Скрудж хоч і жадібний, але перед Різдвом допомагав бідним, давав гроші тим, хто просить»? (Ні)
6. А як він ставився до оточуючих? (Байдуже)
7. Чи можемо ми вважати байдужість його наступною помилкою? (Так)
8. Чи є в повісті люди, яких він любив? (Не було)
9. Чи були в нього друзі, кохана? (Він усіх їх зрадив)
10. Що робить людину щасливою? (Милосердя, щедрість, доброта, людяність) (у дистанційному форматі можна використати платформуLearningApps.org - создание мультимедийных интерактивных упражнений )
Завдання 1: визначити сюжет твору, тему, ідею.
Сюжет твору: багатій Скрудж подорожує з духами Різдва в часі, по – іншому дивиться на світ, стає добрим
Тема – зображення моральної руйнації людини, яка нестримно прагнула збагачення, здатність людини на духовне переродження.
Ідея – згубний вплив на людину бажання розбагатіти, уславлення щирих, милосердних, здатних на співчуття людей.
Завдання 2: визначити головних героїв твору та що вони символізують.
Головні герої (що вони символізують?):
- Ебенейзер Скрудж. Його образ символізує жадібність
- духи Різдва. Це символи добра та милосердя.
- Боб Кретчет (писар), Фред (племінник Скруджа). Ці герої символізують бідність, забобонність
Завдання 3: визначити проблеми, які автор піднімає у творі, а також знайти реальне та фантастичне (скласти у вигляді таблиці)
Проблематика твору:
автор піднімає такі проблеми: влада грошей, сімейні цінності , фальшиві та істинні цінності; самотність, муки совісті, гріх та спасіння.
22/12/2022
Тест за повістю «Різдвяна пісня в прозі» Ч. Діккенса
1.Вкажіть ім’я головного героя повісті:
а) Марлі;
б) Скрудж;
в) Боб.
2. Контора Скруджа називалася...:
а) «Скрудж і Марлі»;
б) «Боб і Скрудж»;
в) «Марлі і клерк».
3.Чи вірив Скрудж у привидів?:
а) так;
б) ні;
в) важко сказати.
4.У якій строфі Скрудж побачив Марлі?:
а)Iстрофі;
б) II строфі;
в) III строфі.
5.Про що дух компаньйона попередив скнару?
а) про долю;
б) про гроші;
в) про прихід трьох духів.
6.Кого побачив у IIстрофі Скрудж?
а) приятелів, сестру, кохану дівчину;
б) своїх ворогів;
в) свій капітал.
7. Чи змінилася кімната Скруджа з приходом Духа Теперішнього Різдва?:
а) ні, зовсім не змінилася;
б) так, змінилася (кімната нагадувала рай);
в) не дуже змінилася.
8. Яка могла б бути доля Скруджа?:
а) розвиток компанії;
б) банкрутство;
в) смерть.
9. Про чию смерть говорили люди?
а) банкіра;
б) скнари;
в) Марлі.
10. Коли відбулося переродження Скруджа?:
а) коли злякався, що скоро помре;
б) коли втратив близьких;
в) коли залишився один.
11. Чи виконав Скрудж свої обіцянки?:
а) не виконав;
б) не в повній мірі виконав;
в) виконав, все що обіцяв.
12. У чому виявилася щедрість головного героя?:
а) відправив індичку клеркові, зайшов вгості до племінника;
б) звільнив з роботи клерка;
в) роздав біднякам свої статки.
22.12.2022
Контрольна робота за розділом «Пригоди і фантастика»
6 клас
І рівень(за кожну правильну відповідь по 0,5 бала)
1.Вирушивши у першу подорож із Духом Минулого Різдва, Скрудж побачив…
А) друга Марлі, що рахував гроші
Б) хлопчика, який святкував Різдво у родинному колі
В) самотнього хлопчика, що читав книжку
2. До зустрічі з духами Різдва Скрудж був…
А) холодним і самотнім
Б) добрим та ввічливим
В) прихильником Різдва
3. Після подорожі з Духами Різдва Скрудж став…
А) черствим і скупим
Б) байдужим і жорстоким
В) доброзичливим і щедрим
4. Під час мандрівки з Духом Теперішнього Різдва Скрудж відвідав…
А) місце, де він народився
Б) родину Боба Кречита
В) цвинтар
5. Подорож Скруджа з Духом Прийдешнього Різдва супроводжувало світло…
А) яскраве
Б) червоне
В) темні промені
Середній рівень(за кожну правильну відповідь – 1 бал)
Літературний диктант.
1. Повне ім’я головного героя «Різдвяної пісні у прозі» – …
2. Про якого героя йде мова:«Він жив у тій домівці, що колись належала його покійному товаришеві. Це був ряд темних кімнат у здоровенному будинку, що стояв у самому кінці маленького двору,де йому було дуже тісно»? – …
3. Про якого героя повісті йде мова: « Я ніде не можу затриматися. Моя душа за життя ніколи не переступала за поріг нашої контори… ніколи не виходила за вузькі межі нашої грошової ями…»?
Достатній рівень
Дайте відповідь на запитання:
1. Пояснити значення слова гуманізм. Чи є ознаки гуманізму у «Різдвяній пісні у прозі»? Думку обґрунтувати прикладами з твору.
2. Скласти привітання з Різдвом для одного з героїв творів Ч. Діккенса
Високий рівень (відповідь оцінюється 3 балами)
1. Дати розгорнуту відповідь на запитання: Як фантастичні персонажі та події допомагають героям Ч. Діккенса?
Контрольна робота
Образ майбутнього в літературі. Сучасна література.
Р. Бредбері «Усмішка», Р. Шеклі «Запах думки»,
А. Ліндгрен «Міо, мій Міо».
Рівень 1
1. Події, описані в оповіданні Р.Бредбері «Усмішка», відбуваються:
а) 2047 року;
б) 2051 року;
в) 2061 року;
г) 2060 року.
2. Люди (за оповіданням Р.Бредбері «Усмішка») зібралися вранці на майдані, щоб…
а) випити кави;
б) закупити продукти;
в) плюнути в картину;
г) відвідати виставку.
3. Лерой Кліві, головний герой оповідання Р.Шеклі «Запах думки», був космічним…
а) перевізником;
б) дослідником;
в) поштарем;
г) ученим.
4. Найстрашнішою для Кліві, героя оповідання Р.Шеклі «Запах думки», була зустріч з:
а) пантерою;
б) білкою;
в) стервятником;
г) вовками.
5. Міо, герой твору А.Ліндгрен «Міо, мій Міо», жив зі своїми прийомними батьками в…
а) Гальмстаді;
б) Карлстаді;
в) Стокгольмі;
г) Віммербю.
6. Като (за твором А. Ліндгрен «Міо, мій Міо»), вирішив покарати Міо і Юм-Юма, заморивши їх:
а) голодом;
б) спрагою;
в) страхом;
г) холодом.
Всього 3 бали
Рівень 2
1. Назвіть автора, назву твору та героя, якому належать слова:
«Ну що ж, кому спаде на думку відкусити гілку куща? Ти, може, вважала мене чимось іншим, але насправді я всього лише кущ».
2. Які свята, що йому випали за останні роки, пригадав Том, герой оповідання Р. Бредбері «Усмішка»?
3. Які Землі входили до країни Далекої?
Всього 3 бали
Рівень 3
1. Продовжте речення.
Наукова фантастика – це…
2. Складіть анкету-характеристику Кліві з твору Р.Шеклі «Запах думки».
Всього 3 бали
Рівень 4
Напишіть твір-роздум на одну із тем:
1. Яка людина, за думкою Бредбері, здатна змінити цивілізацію?
2. Над якими проблемами заставляє нас задуматися казка-повість
А. Ліндгрен «Міо, мій Міо?
Список творів зі світової літератури для 7 класу
«Ілля Муромець і Соловей-Розбійник»;
«Як Робін Гуд став розбійником» або «Поєдинок Робіна Гуда з Гаєм Гізборном» (1 за вибором учителя);
«Король Лір і його дочки»;
Фрідріх Шиллер. «Рукавичка»;
Роберт Луїс Стівенсон. «Вересковий мед»;
Адам Міцкевич. «Світязь»;
Вальтер Скотт. «Айвенго»;
Василь Биков. «Альпійська балада»;
Джеймс Олдрідж. «Останній дюйм»;
Шолом-Алейхем. «Пісня над піснями» або Олександр Грін «Пурпурові вітрила» (1 за вибором учителя);
Едгар По. «Золотий жук»;
Артур Конан Дойль. «Пістрява стрічка», «Спілка рудих»;
О’Генрі. «Останній листок», «Дари волхвів»;
Герберт Уелс. «Чарівна крамниця»
Рюноске Акутаґава. «Павутинка»;
Айзек Азімов. «Фах»;
Діана Джонс. «Мандрівний замок Хаула»;
Корнелія Функе. «Чорнильне серце».