Етапи мовного розвитку дитини

У певному віці діти досягають різних показників мовленнєвого розвитку. Розгляньмо їх докладніше.

Перший етап: 1–3 місяці

Дитина аґукає й видає різні звуки різним тоном.

Другий етап: 2–6 місяців

Дитина наслідує звуки навколишнього світу, вимовляє поєднання голосних звуків і окремі приголосні ([м], [п], [б] тощо).

Третій етап: до 12 місяців

Дитина вимовляє перші слова: «тато», «мама», «баба», вигуки «о», «оу» тощо для вираження емоцій.

Четвертий етап: до 18 місяців

Дитина може вимовити 10 та більше слів, об'єднати декілька слів у просте речення, говорить «ні».

П'ятий етап: до 24 місяців

Дитина складає речення із 4–5 слів, каже прості фрази (наприклад, «дай ще»), такі слова, як «привіт», «до побачення», «ходімо». Її словниковий запас становить близько 50 слів.

Шостий етап: до 36 місяців

Дитина може називати предмети, які бачить навколо, розрізняє імена, стать і вік, може підтримувати просту бесіду.

Кожен етап розвитку дитини має ті чи інші показники. Розгляньмо їх детальніше.

1–3 місяці

· Дитина починає аґукати. Це перші звуки, які вона вимовляє. Дитина експериментує з голосовим апаратом, використовуючи звуки, щоб привернути увагу батьків.

· Дитина видає звуки, які означають, що їй комфортно. Часто батьки можуть почути, як малюк вимовляє звуки [м] або [о]. Так він показує, що йому комфортно, або заспокоює себе.

2–6 місяців

· Дитина лепече й наслідує звуки навколишнього світу. Дитина лепече, вимовляючи довільні звуки. Найчастіше таким чином вона наслідує звуки, які чує навколо. Шляхом наслідування дитина засвоює нові слова.

· Дитина вимовляє голосні й іноді приголосні звуки. Голосні звуки дитині вимовляти легше, оскільки при цьому їй не доводиться робити складних рухів язиком. Певні приголосні звуки (наприклад, [п], [б]) вимовляти легше, ніж інші, тому діти зазвичай вимовляють їх одними з перших.

До 12-ти місяців

· Дитина вимовляє перші слова. Підходячи до однорічного віку, дитина говорить перші слова з легким для вимови набором приголосних – «мама», «тато», «баба». Спочатку дитина вимовляє ці слова довільно, не вкладаючи в них значення. Поступово вона навчається правильно адресувати ці слова.

· Дитина вимовляє звукосполучення для вигуків. Ви можете часто чути від дитини «ой», коли вона впускає на підлогу іграшку. Вигуки – частина словникового запасу дитини, вона починає їх вживати на порозі однорічного віку.

12–18 місяців

· Дитина вимовляє декілька слів. Перші слова, які вимовляє дитина, – назви предметів, що їх вона бачить навколо (іграшки, пляшечка, одяг тощо). Дитина називає предмет, який вона хоче використовувати в той чи інший момент, наприклад, може сказати «пляшечка», коли голодна.

· Дитина говорить «ні». Дитина може хитати головою й говорити «ні». Використання слова «ні» означає кращу взаємодію між мовленнєвими й пізнавальними навичками.

18–24 місяці

· Дитина повторює слова. На порозі двохрічного віку дитина повторює слова і фрази, почуті від інших людей. У молодшому віці вона просто белькотіла, наслідуючи мовлення інших, не намагаючись вимовляти слова правильно.

· Дитина вимовляє близько 50-ти слів. Її словниковий запас становлять слова «привіт», «бувай», «ходімо» тощо. Розширюючи свій словниковий запас, дитина вчиться складати прості речення, що складаються із 4–6 слів.

24–36 місяців

· Дитина використовує в мовленні займенники. Це означає, що вона розуміє правила використання 1-ї та 3-ї особи.

· Дитина підтримує розмову. Тепер ви можете повноцінно розмовляти з вашою дитиною. Досягнення цього показника означає, що дитина цілком засвоїла всі мовленнєві навички, яких вона може набути в дошкільному віці.

Дитина найкраще розвиває мовні навички, маючи достатню підтримку батьків.

5 способів заохотити дитину говорити

Це диво почути малюка, який нещодавно ще не розмовляв, який починає складати слова і говорити. З терпінням, почуттям гумору і великою кількістю можливостей для спілкування, ви приймаєте участь у певних важливих моментах.

Зачекайте - ваш малюк робить вигляд, що читає своєму улюбленому плюшевому ведмедю? Це велика справа, гордий батько посміхається.

Як тільки ваша дитина досягне 12 місяців, вона встане на шлях до становлення говірливого малюка. Однак, коли її мова почне розвиватись, важливо не порівнювати здібності Вашої дитини з іншими дітьми. Кожна дитина розвиває мовні навчики з різною швидкістю і всі діти мають різні характери. Навіть коли діти збуджуються, деякі діти не говорять так само багато як інші.

Тим не менше, тут описано п'ять речей, які ви можете робити для того, щоб заохочувати проведення активних та відкритих експерементів з Вашим малюком.

Рольова гра

Більшість малюків знають близько 50 слів до того часу, як їм виповнюється два роки. Багато хто може навіть співставити два слова разом і спілкуватися реченнями, хоча й короткими. Імітація є важливим способом навчання малюка. Ви можете імітувати гру з дитиною, зачитуючи промову, пов'язану з діями, наприклад, розмова по телефону, яку дитина буде імітувати.

Інші ігри, що заставляють малюків говорити, передбачають створення ресторану з м'якими іграшками та іграшковою іжею або використання іграшкового касового апарату для придбання їжі. Спробуйте дати вашій дитині несктруктурований проміжок часу на ігри для того, щоб вона могла бути творчою. Ви будете вражені споглядаючи, як вона почне збирати свої іграшки і базікати з ними.

Читайте разом

Спробуйте прочитати хоча б кілька книг разом вголос кожен день. Ви також можете скористатися частими сумісними поїздками до бібліотеки. Коли ви будете читати, попросіть малюка домогти перевернути Вам сторінку. Вказуйте на картинки і задавайте питання для ініціювання діалогу ("Як говорить собачка?" або "Де фермер?"). Якщо у вас є нова колекція книг дома, знову і знову перечитуйте одні і ті ж. Ви можете бути здивовані тим, як швидко ваша дитина запам'ятовуватиме історію; вона може навіть почати повторюватись в певних місцях. Пізінеш, запросіть її прочитати свої улюблені історії лялькам і м'яким іграшкам.

Говоріть з дитиною

Говоріть зі своєю дитиною у вашому повсякденному житті дорослим голосом. Як тільки Ваша дитина досягне одного року, Ви можете пом'якшити Ваш оптимістичний, високий тон та почати розмовляти з нею повсякденним голосом. Вона почне натякати, імітувати звуки, які ви робити, і, ймовірно, малюк почне розмовляти. Використовуйте жести для того, щоб дитина могла наслідувати їх у тих випадках, коли вона не може знайти потрібні слова.

Задавайте питання

Деякі двохрічні діти починають заглиблюватись у довгі речення з двох або трьох слів. Ви можете пришвидшити ці підповіді, задаючи власні питання малюку протягом дня (наприклад: "Яку іграшку ти хочеш?" або "Хто це?"). Хоча її "речення" не будуть відображати цілісну думку, проте вони будуть мати суть. Спілкуйтесь з Вашим малюком увесь час, а також кивайте та посміхайтесь, коли вона він відповідає, навіть якщо його відповідь була технічно неправильною або безглуздою.

Представлйте нові слова

Перші слова Вашої дитини, ймовірно, будуть імена в сім'ї, улюблені іграшки, і предмети домашнього вжитку, з якими стикаються щодня, такими як молоко. Найголовніше, пам'ятайте, що мовленнєвий розвиток є тим, що малюки вчать і в чому практикуються самостійно. Продовжуйте зазначати та описувати нові елементи для Вашої дитини: що-небудь з частин тіла, таких як руки і ноги, фізичних об'єктів, таких як птахи і дерева. Насамперед, насолоджуйтесь цим!

Десять заповідей батькам

5. Будьте терплячими. Ваша нетерплячість — ознака слабкості, показ вашої невпевненості в собі.

6. Будьте послідовними у своїх вимогах, але пам'ятайте: твердість лінії у вихованні досягається не покаранням, а стабільністю обов'язкових для виконання правил, спокійним тоном спілкування, неквапливістю і послідовністю.

7. Вчіть дитину самостійно приймати рішення і відповідати за них.

8. Замініть форму вимоги «Роби, якщо я наказав!» на іншу: «Зроби, тому що не зробити цього не можна, це корисно для тебе і твоїх близьких».

9. Оцінюючи дитину, кажіть їй не тільки про те, чим ви невдоволені, а й про те, що вас радує. Не порівнюйте її з сусідською дитиною, однокласниками, друзями. Порівнюйте, якою вона була вчора і якою є сьогодні. Це допоможе вам швидше набути батьківської мудрості.

10. Ніколи не кажіть, що у вас немає часу виховувати свою дитину, бо це означатиме: мені ніколи її любити.

Завжди пам'ятайте: ми виховуємо дітей власним прикладом, системою власних цінностей, звичним тоном спілкування, ставленням до праці та дозвілля.

Тож давайте вчитися виховувати наших дітей, пізнавати те, чого ми не знаємо, знайомитись з основами педагогіки, психології, права, якщо насправді любимо їх і бажаємо їм щастя.

Не викликає сумніву, що правильно встановленими, цілими, міцними, безпечними сходами можна кого завгодно вивести на будь-яку висоту.