Правила дорожнього руху

Прушковська В.

Це важливо

– Вчися транспорт обійти:

У безпеці будеш ти,

і здоровим будеш жити,

самостійно скрізь ходити:

в школу, клуб, бібліотеку,

стадіон, на дискотеку…

Вірно тільки обійти

І не станеться біди:

Світлофор

- Світлофор – корисна річ,

служить людям день і ніч,

кольори лиш треба знати,

вірно кнопки натискати.

Як червоний – зупинись,

і навколо подивись:

колір цей попереджає,

що машина під’їжджає.

Жовте «око» кліпне лиш,

будь уважним, оглянись,

приготуйся, тільки чітко

перейти дорогу швидко.

Як зелений вже горить,

переходь по «зебрі» вмить,

але й тут не забувати

все навкруг контролювати.

Вивчіть разом з дитиною лічилочку

Казочка про квітку дружби

Почитайте в родинному колі

"У квітковім царстві"

Ромашка

Над ставком росла Ромашка. Спочатку вона тендітним пуп'янком заглядала у воду. Потім розкрила пелюстки і виділялася своє віддзеркалення.

Одного ранку вона прокинулася від лоскоту.

По її листочку підіймалася догори Мурашка.

Квіточка засміялася, листок затремтів. Але Мурашка так і не припинила підійматися догори.

- Будь обережна. Ромашка росте дуже близько над ставком, - попереджав комашку вусатий Жук, що пролітав поруч.

Але Мурашка вже залізла на саму квітку, пройшла пелюсткою до краєчку і опинилася над водою .

Там якраз купалося Сонце. Воно засліпило мурашку і та не втримала рівновагу та почала падати.

Добре, що Ромашка підставила під Мурашку ще один свій листочок.

Таким чином вона врятувала її.

- Дякую за порятунок, - сказала комашка і пішла додому.

Незабутка

Їжачок Коль прокинувся з думкою, що добре було б трохи помандрувати. Адже, крім рідного лісу він ще нічого не бачив.

Попрощався з мамою, татусем. А, коли настала черга сестрички Голочки, та подарувала йому тендітну блакитну квіточку:

-- Візьми її. Щоразу, як дивитимешся, згадуй нашу сім’ю. Повертайся поскоріше.

Довго чи ні їжачок йшов. Але дорогу йому перекрив потічок. Знайшов мандрівник брід. Та й рушив через воду по камінцях.

Раптом він посунувся. І, щоб втримати рівновагу, підняв передні лапки. Маленька незабудка випала з його пальців прямо у воду. Коль тільки сумно зітхнув:

“Я все рівно вас не забуду,-- подумав він…

Та за лісом розкинулось поле.там мандрівника знайшли двійко малих дівчаток:

-- Матусю, давай, заберемо його додому. Дамо молочка і яблучко.

Так Коль оселився в селі.

Добре йому в теплі жилося. Ним опікувалися, його любили. Цілу осінь та зиму провів Їжачок в гостях.

А весною, коли потепліло, вибіг він на вулицю разом з дівчатками. Дивиться, а у квітнику незабудки розцвіли. Згадав рідну хатку у лісі, матінку й тата, меншу сестричку.

Попрощався він зі своїми рятівниками та й рушив назад додому.

Кульбабка і дощ

Кульбабка дивилася на небо. Спочатку по ній пропливала хмарина, схожа на ложку. Біленька і легенька, як її насінинки з пушинками-парашутиками.

Та подув вітру приніс грізну сиву хмару. Різко потемніло і стало дуже холодно.

"Мабуть, сніг піде," -- подумала квіточка і закрила свої пелюстки, ховаючись від негоди.

Коли дощ вщух, а небо осяяло тепле літнє сонечко, кульбабка розкрила личко.

І не впізнала поля.

Сильний дощ перетворив його у море.

І у воді, як у дзеркалі, можна було побачити і себе, і сусідню травинку, і Волошку зліва, і пухкі білі хмарки.

Вивчіть лічилочку про комашок

Подивіться разом з дітками