Як правильно заохочувати дітей

Батьки дуже часто лають своїх дітей і забувають про те, що їх чадо заслуговує заохочення. Адже цей прийом дуже ефективний для стимулу гарної поведінки дитини. Але не варто забувати, що заохочення може привести до прояву у дитини егоїзму, примхливості і інших небажаних рис характеру.

Чим краще заохочувати дитину?

Для заохочення дітей використовується кілька методів.

• Найпростіший і відомий метод схвалення - елементарна похвала словами. Батьки підтримують дитину і хвалять його за хорошу поведінку або вчинки.

• Для маленьких дітей дієвим методом буде ласка, погладжування по голові, обійми і поцілунки. Іноді цей метод працює краще, ніж словесне схвалення.

• Домогтися від дитини певного вчинку допоможуть спільні розваги та ігри.

• Дітей старшого віку заохочують зняттям деяких заборон, а також дозволом на те, що раніше було заборонено. Наприклад, дозволити лягти спати трохи пізніше ніж зазвичай.

• Винагорода солодощами або іграшками можуть мотивувати дітей на хороші вчинки. Але цей метод потрібно використовувати обережно, так як дитина може звикнути і за всі свої вчинки буде вимагати заохочення.

Чергуючи всі ці методи можна домогтися максимального ефекту у вихованні дитини.

Помилки батьків при заохоченні дитини

Необдумана заохочення може зіпсувати ваші стосунки з дитиною і завдати йому шкоди. Подумайте, можливо ви повторюєте наступні помилки при спілкуванні зі своєю дитиною.

В оточенні інших людей діти часто можуть вести себе добре, щоб отримати нагороду. Це відбувається через занадто частого захваливания.

Якщо нагороджувати дитини за кожен вчинок він стає маленьким маніпулятором.

Принижуючи гідності оточуючих при цьому хвалити свою дитину - не найкраща ідея. Краще порівняти дитини з його попередніми досягненнями.

Заохочення дітей за хорошу поведінку

Діти повинні розуміти заохочення, тому вони повинні бути доречними і щирими.

• Не варто заохочувати дитину за його природну поведінку. І в той же час, серйозні досягнення і вчинки не повинні бути непоміченими.

• Хвалити потрібно не саму дитину, а вчинок, який він зробив. Похвала не повинна обходитися парою слів, необхідно відзначати ті деталі його вчинку, які вам особливо приємні.

• Не рідко для дітей заохочення зовсім не потрібно, отримання задоволення від своїх досягнень для нього набагато важливіше. В цьому випадку потрібно порадіти разом з ним.

Заохочення дитини грошима

Є батьки, які підтримують грошову винагороду, але і багато хто ставиться до цього з негативом. Якщо ж слухати фахівців, то діти повинні виконувати доручення безкорисливо. Якщо батьки хочуть, щоб дитина навчилася управляти грошима, слід почекати, поки він стане старше.

Зараз, оволодівши різними методами заохочення і похвали, не варто забувати про те, що дійсно важливо для вашої дитини. Адже, крім матеріального заохочення, добрих слів і солодощів, існують такі елементарні речі, як постійне спілкування, добрий погляд, дотики улюблених людей і підтримка, які побудують вашу з дитиною любов і довіру.

Ігри з дитиною – потужний інструмент розвитку

Часто батьки настільки занепокоєні повсякденними турботами про годування, виховання й догляд за дітьми, що забувають додати до цього списку один з найважливіших пунктів – гру зі своєю дитиною. Цю помилку необхідно виправити.

Чому ігри з дітьми є важливими?

Для дітей гра – головна справа дитинства. Коли дитина (навіть немовля) бавиться, вона вирішує проблеми розвитку рухових навичок, а також подолання фізичних і психологічних труднощів. Гра – це спосіб пізнання дітьми світу: від обміну іграшками з іншою дитиною до оволодіння навичками дрібної моторики під час побудови пірамідок з кубиків.

Отже, ми розуміємо, чому ігри настільки важливі для дітей, але що вони дають батькам? Ігри з дитиною дають батькам чудову можливість позитивної взаємодії з нею. Вони також можуть здійснити неймовірний вплив на почуття власної гідності дитини.

Велика частина часу, який ви проводите з дитиною, особливо при сьогоднішньому напруженому ритмі життя, наповнена годуванням, купанням або вихованням вашого малюка. Але він не менше потребує того, щоб ви проводили з ним час, взаємодіючи на його рівні та зміцнюючи його переконання в тому, що його думки, бажання й дії є важливими для вас. Коли ви знаходите час погратися з вашими дітьми, вони дізнаються про те, що ви приймаєте їх багату уяву та прояв творчих здібностей, і про те, що для вас дуже важливо й цікаво все, що вони говорять або хочуть зробити.

Якщо ви не знаєте, як гратися з дитиною

Багато батьків бентежаться, коли мова заходить про те, як насправді правильно гратися зі своєю дитиною. І це нормально. Ніхто не вчить нас, батьків, як це робити. Ми витрачаємо багато часу і, як правило, більш упевнено себе почуваємо, коли готуємо обід, водимо дитину до школи або плануємо консультацію в дитячого лікаря, але коли справа доходить до того, як саме гратись або позитивно взаємодіяти з дитиною, ми часто самі потребуємо консультації.

Перший і найважливіший крок – просто приділити час дитині, дозволити їй узяти ініціативу у свої руки. У даному випадку найголовнішим є час та увага, яку ви можете приділити своїй дитині. Залежно від віку дитини дізнайтесь, в яку гру вона хотіла би пограти. Ваша готовність надати їй роль лідера зміцнить її почуття власної гідності та відведе вам позитивну, допоміжну роль.

Ігри також стверджують самостійність вашої дитини й можуть фактично призвести до меншої напруги в її прагненні домогтись лідерства, дозволяючи самостверджуватися значущим і позитивним способом.

Головне правило – жодних правил

Іноді для батьків може виявитися складним сидіти склавши руки та брати приклад з дитини. Це може означати поступ ігрового процесу в дуже повільному або дуже швидкому темпі. Це може означати повторення тієї ж самої дії більше 20-ти разів. Повірте, що ці зосереджені, повторювані дії є цінними в перші роки життя дитини для розвитку її когнітивних і комунікативних навичок.

Вам може бути важко зберігати інтерес і незворушність, але суть у тому, щоб дозволити дитині спрямовувати хід гри, починаючи від початкового вибору самої гри й до рішення про те, як довго і як саме в неї грати. Єдине правило для батьків – не встановлювати правил, не направляти дитину й не поспішати.

Ваша мета повинна полягати в тому, щоб дозволити дитині приймати рішення, такі як вибір книги, в який колір розфарбувати певну ділянку розмальовки, або вирішити, коли треба зруйнувати пірамідку з кубиків.

Це може здатися складним, але спробуйте зосередитись на даних можливостях, як на ще одному шансі більше дізнатися про свою дитину, про те, що їй подобається і як вона бачить світ.

Різні ігри для різних вікових груп

Коли ми кажемо про гру, насправді ми кажемо про позитивну взаємодію з дитиною через веселі й цікаві заняття. Різні діти люблять гратись по-різному, і це нормально. Іноді навіть брати й сестри вибирають зовсім різні стилі гри, що накладає відповідальність на батьків, щоби приділити час кожній дитині так, щоб кожний малюк міг взяти на себе «роль лідера» у вашій взаємодії з ним.

Кожний вік потребує свого виду ігор

Для немовляти гра може починатися з того, що ви будете уважно вислуховувати його воркування й відповідати йому у свою чергу. У цьому віці позитивною взаємодією може бути простий зоровий контакт так само, як і заколисування або наспівування пісні.

Прості способи позитивної взаємодії з немовлям:

• Гра «Відгадай, де мама» або «Ладки».

• Гра «Доповзаємо до брязкальця й дивимось, як воно працює».

• Перекочування м'ячика назад і вперед або катання животиком на м'ячику.

• Гра «Доторкнись до моєї долоні».

• Гра «Дивимось у дзеркало й називаємо частини обличчя».

Для трохи старших малюків ігри стають активнішими. Вам буде цікаво подивитися, в якому напрямі самостійно пересуватиметься дитина.

Ви можете:

• Рухатися за нею, спостерігаючи як вона (безпечно) пересувається по дому та вулицею, і називати все, що зустрічається їй на шляху.

• Читати їй уголос, залишаючи за нею право вибору книги. Пропонуйте їй ті книги, в яких за допомогою ілюстрацій ви можете попросити її зобразити звуки тварин або вказати на предмети, які вона знає: «Де кіт?», «Де м'яч?».

• Грати в перегони або катання верхи на плечах у батьків.

• Спитати, де її ніс, очі й вуха так, щоб вона могла впевнено вказати на них.

• Розмалювати розмальовку разом. У цьому віці рекомендується паралельна гра, що означає, що діти грають разом з одним з батьків або з іншою дитиною, просто виконуючи ті самі дії одночасно.

Для дітей молодшого шкільного віку гра є важливим способом зблизитися з вами, у той час коли вони вже проводять набагато більше часу далеко від вас, взаємодіючи з учителями та однокласниками. Час, який ви їм приділяєте, – особливий, він посилює вашу позитивну увагу, адресовану дитині, й дозволяє вам більше дізнатися про неї в той період, коли в неї формуються особисті переваги й соціальні навички.

Ви можете:

• Попросити дитину вибрати настільну гру, щоби пограти всією сім'єю.

• Грати з фігурками мультиплікаційних героїв, ляльковими будиночками, конструкторами й коментувати все, що відбувається, щоб заохочувати уяву дитини. Якщо ви говорите: «Бачу, ти побудував будинок поруч з озером...», дитина більше зацікавлена пояснити й розширити свій хід думок про те, що вона робить; вона відчуває, що ви уважно і з інтересом стежите за розвитком ситуації на ігровому полі.

• Вибрати ігри на свіжому повітрі, такі як гра у м'яч, катання на гойдалках або висаджування насіння рослин.

• Попросити дитину допомогти написати вітальні листівки вашим родичам або приготувати обід. Цей тип «гри» робить ваше завдання більш цікавим; тільки не забудьте зосередитись на самій дитині, а не на її почерку або на точності дотримання обідніх рецептів.

Для підлітків ігри швидко замінюються більш зрілою (але, тим не менше, позитивною) діяльністю. Хоча такі варіанти, як пограти у м'яч у дворі або в настільну гру все ще будуть доречними, батьки можуть також спробувати такі заняття:

• Попросити дитину організувати або спланувати для всієї родини культурний похід у театр, музей або на футбольний матч. Попросіть її вибрати формат і час спільного сімейного заходу, забронювати квитки й насолоджуйтесь ним усією сім'єю.

• Попросіть улаштувати вечір сімейного кіноперегляду. Нехай дитина вибере фільм, приготує разом з вами гарячі бутерброди або інше частування, після чого ви зручно влаштуєтесь перед екраном, а після перегляду проведете цікаве та змістовне обговорення побаченого.

• Попросіть створити сімейний книжковий клуб для читання вголос усією родиною, давши дитині право вибору книг.

• Візьміть дитину в партнери з облаштування вашого дому, дозвольте їй вибрати колір, в який вона хотіла би пофарбувати свою кімнату, і здійсніть задумане разом.

Зробіть гру невід'ємною частиною вашого спілкування з дитиною

У наш час батьки дуже заклопотані. У сімейному розпорядку необхідних справ ігри можуть здатись не найважливішим пунктом, таким як «пропилососити підлогу» або «випрати білизну», але батьки повинні взяти на себе зобов'язання обов'язково приділити час своїм дітям. Прийміть як належне, що гра з дитиною – дуже важливий інструмент її розвитку як в освітньому, так і в емоційному плані.

Тільки подумайте, що ви отримуєте можливість весело провести час, роблячи щось неймовірно важливе для вашої родини, не кажучи вже про те, що час, проведений з дитиною, може значно покращити її поведінку, зміцнити навички спілкування та гармонізувати її життя.

Висновок

Щодня батьки виконують нескінченну кількість необхідних справ: приготування їжі, оплата квитанцій, придбання продуктів і необхідних речей і багато іншого. У цей список необхідно включити ще одну дуже важливу справу, яка зовсім не є обтяжливою чи нудною.

З якоїсь причини батьки часто відчувають себе винними, якщо вони, не встигаючи робити тисячу справ відразу, витрачають час на ігри зі своїми дітьми, які приносять їм задоволення замість звичного ділового занепокоєння й ніби відволікають від важливих справ. Це неправильно. Неймовірна кількість роботи дійсно є частиною батьківських обов'язків, але в них також входить і щоденне ігрове спілкуванням з дитиною, яке дарує радість і щастя всім, хто бере участь в ньому.

Як зробити прогулянку цікавою та пізнавалбною для дитини!

У наш час діти дуже мало проводять часу на свіжому повітрі. Вони віддають перевагу гаджетам та іграм у приміщенні, вважаючи їх більш привабливими, ніж прогулянки та ігри на вулиці.

Але постійне сидіння (за партою, за комп’ютером чи з телефоном) та перебування в закритих приміщеннях негативно позначається на здоров’ї дитини (як зараз, так і в майбутньому). Крім того, небажання дітей гуляти на вулиці часто призводить до конфліктів і погіршення стосунків з батьками.

Як же запобігти цьому й перетворити прогулянку на одне з улюблених занять? Розбираємося разом.

Чому так важливо гуляти з дитиною?

Насамперед варто зрозуміти, чому прогулянки є обов’язковою складовою режиму дитини. Та й не лише дитини: дорослим також необхідно гуляти хоча б 30 хвилин щодня. Адже під час прогулянки ми:

1) дихаємо свіжим повітрям ( на вулиці повітря, без сумніву, чистіше, ніж у звичайній квартирі);

2) очищуємо легені від домашнього пилу, алергенів, бактерій та інших шкідливих часток, прихованих від наших очей;

3) отримуємо життєво важливий вітамін D (особливо необхідний для повноцінного розвитку організму, що росте);

4) активізуємо обмінні процеси і покращуємо роботу всього організму;

5) стимулюємо фізичну активність, що сприяє зміцненню імунітету і серцево-судинної системи;

· Регулярні прогулянки роблять організм дитини більш стійким в боротьбі з різними захворюваннями.

6) розвиваємо координацію, реакцію і тренуємо очі, запобігаючи проблемам із зором.

· Так, численні дослідження доводять: міопія (короткозорість) прогресує повільніше в тих дітей, які частіше бувають на свіжому повітрі. Спеціалісти припускають, що цьому сприяє природне освітлення та можливість дивитися на об’єкти вдалині.

7) Крім того, виходячи щодня на прогулянку, ми запобігаємо безсонню. Діти, які за будь-якої погоди гуляють, сплять набагато краще і якість їхнього сну значно вища, що сприяє кращому відновленню організму.

Як ми бачимо, для фізичного розвитку прогулянка є дуже важливою. А яка її психологічна цінність?

Психологи запевняють, що прогулянка є також потужним засобом психічного розвитку дитини. Під час неї дитина може вийти за межі звичного, відкрити нове, отримати індивідуальний досвід — відчути, спробувати, доторкнутися до того, що її оточує.

Так, практичний психолог Віра Посохова зазначає, що під час прогулянки дитина пізнає себе та довкілля, зокрема:

· отримує різноманітні відчуття та емоції від того, що вона почула, побачила, створила власноруч, відтворила під час гри;

· розширює знання та досвід (запам’ятовує те, що привернуло її увагу чи змусило замислитися);

· розкриває творчий потенціал — уява та фантазія дитини активізуються, коли вона будує замки із піску, малює на асфальті чи вигадує нові ігри.

А ще кожна прогулянка зумовлює естетичні переживання від того, що дитина споглядає красу навколишнього світу. У парку чи у дворі дитина має змогу спостерігати за явищами природи, помічати гру світла й тіні, відчувати аромат квітів та насолоджуватися співом пташок.

Що батькам потрібно робити, аби прогулянка була цікавою та пізнавальною для дитини?

Те, що гуляти дуже корисно для дітей, ми вже з’ясували. А як же зацікавити дитину, зробити щоденні гуляння на вулиці захопливим заняттям, а не рутинним обов’язком, що швидко набридає?

Спеціалісти рекомендують батькам під час прогулянки з дитиною дотримуватися таких порад:

1. Обговорювати побачене на вулиці

Під час прогулянок розмовляйте з дитиною про те, що вас оточує, обговорюйте з нею сезонні зміни в природі, спостерігаючи за рослинами, тваринами.

· «Дивись, он там іде будівництво. Бачиш будівельників на даху?»;

· «Он ворона знайшла горішок і понесла до гнізда».

Коли ви перераховуєте об’єкти, які зустрічаються вам на шляху, дитина їх запам’ятовує й розвиває свій словниковий запас.

2. Звертати увагу на відчуття

Під час прогулянок допоможіть дитині помічати деталі й відчуття, коментуйте те, що ви бачите, чуєте, відчуваєте: «Я чую, як співають птахи», «Ой, який приємний аромат!», «Відчуваю на собі подих вітру» тощо.

Не забороняйте малюкам брати в руки камінчики, палички, листочки, мох, шматочки кори. Заохочуйте дитину ділитися своїми враженнями, не поспішайте і не квапте її.

· Можете запропонувати поводити пальчиками і долонькою по стовбурах дерев. У кожного з них різна кора, а, отже, й тактильні відчуття будуть різними.

3. Уникати гіперопіки

На дитячому майданчику часто можна почути від татусів та матусь численні заборони та застереження: «Обережно!», «Не чіпай!», «Упадеш!», «Не бігай!», «Ти ще маленький, щоб спускатися з цієї гірки». Без сумніву, безпека дитини для батьків стоїть на першому місці. Але як ви гадаєте, чи зможе дитина в таких умовах вивчати світ чи розкривати свої фізичні можливості? Навряд чи.

Тож завдання дорослих — знайти «золоту середину»: давати дитині змогу почуватися в безпеці й водночас уникати гіперопіки — допомагати, підтримувати, включатися в потрібний момент.

4. Ставити запитання

Гуляючи, запитуйте в дитини її думку, враження від побаченого, стимулюйте пізнавальний інтерес:

· «Як ти думаєш, щойно проїхав вантажний потяг чи пасажирський?»;

· «Ми бачили дві квітки, потім ще три. Скільки всього?»

· «Як ти гадаєш, чому цей магазин зачинено по понеділках?».

Ставлячи запитання, вчіть малюка прогнозувати: «Як ти думаєш, скільки літаків ми сьогодні побачимо?». Це сприятиме мовленнєвому й інтелектуальному розвитку дитини та покращить навички вирішення завдань.

5. Планувати приємні сюрпризи

Заплануйте несподівані зупинки під час прогулянки: купіть фрукти на ринку, покатайтесь на каруселі в парку або влаштуйте пікнік на лавці. Такі приємні сюрпризи додадуть вашій прогулянці позитивних емоцій.

6. Відповідати на запитання малюків

Допитливі діти зазвичай ставлять дорослим багато запитань:

· Чому сонце світить?

· Чому трава зелена, а не червона?

· Куди летять птахи?

· Звідки з’являються хмари?

· Хто побудував будинок навпроти?

Звісно, не на всі ці запитання можна легко і швидко знайти відповідь. Та часом дорослі не відповідають, думаючи, що дитина не здатна поки зрозуміти складні речі, тож обривають її запитання фразами на кшталт «Підростеш — дізнаєшся». І тим самим ставлять малюка в глухий кут, адже його потреба у знаннях не задовольняється.

· Психолог Таміла Насирова з цього приводу зазначає: «Здивую, але діти здатні зрозуміти більше, ніж нам здається. Головне — почати щось розповідати. Якщо ж ви справді чогось не знаєте, завжди можете дізнатися це разом із дитиною, зазирнувши в енциклопедію або „гугл“. Тоді з вашої дитини виросте розумна, ерудована людина. Якщо обриватимете запитання, дитина перетвориться на дорослого із заниженою самооцінкою та пригніченим інтересом до оточуючого світу».

7. Вчити дитину орієнтуватися в місті

Під час прогулянок навчіть дитину орієнтуватися в міському просторі. Зайдіть на пошту, в кав’ярню, у бібліотеку або книжковий магазин.

· Поясніть, що на зелене світло світлофора можна переходити вулицю, а на червоне — ні. Розкажіть, що вивіска «Перукарня» означає місце, де можна постригтися. Гуляючи біля фонтанів, поясніть, що влітку вони працюють, а взимку — ні.

8. Розважатися

Не забувайте, що ви гуляєте з дитиною, а їй властиво бавитися. Спробуйте поглянути на світ її очима, пориньте хоч на деякий час у безтурботне дитинство. Вигадуйте цікаві ігри разом, жартуйте, співайте пісні. Дозволяйте дитині ходити по невисокому бордюру, зберігаючи рівновагу, бігати по калюжах, пустувати.

9. Тренувати пам’ять малюка

Якщо ви гуляєте однаковим маршрутом, дитина запам’ятовує деталі й наступного разу очікує побачити те ж саме. Стимулюйте її помічати зміни, навіть дрібні. Запитайте: «Ти помітив, що тут щось змінилось?».

· Діти полюбляють також спостерігати за будівництвом будинків, помічаючи, що змінилося за останній час: «Побудували дах», «Вчора було тільки два вікна засклено, а сьогодні — вісім».

10. Спільно грати з дитиною

Чимало батьків розглядають прогулянку як можливість поспілкуватися з іншими батьками чи погортати стрічку новин. Але психологи радять відкладати гаджети та розмови й більше часу на прогулянці перебувати в моменті з дитиною, долучатися до її ігор.

Дітям (особливо школярам та дошкільникам, які ходять до дитячого садка), зазвичай дуже бракує уваги заклопотаних батьків. Тож приділіть їм достатньо часу на прогулянці. Грайте з дитиною, спілкуйтеся з нею та навчайте бути щасливою.

Які ігри можна запропонувати дитині під час прогулянки?

Ми підготували для вас декілька ігор, які допоможуть урізноманітнити ваші прогулянки:

1. «Послухай і скажи»

Запропонуйте дитині закрити очі, вслухатися в навколишні звуки й описати, що вона чує — шелест листя, розмови людей, шум автомобілів, спів птахів.

· Допомагайте малюкові формулювати речення повністю: «Я чую, що десь далеко сміються і грають діти».

Так дитина буде навчатися аналізувати свої відчуття і надавати їм словесної форми.

2. «Улюблений герой»

Уявляємо героя улюбленого мультфільму та вигадуємо йому завдання на прогулянці.

· «Оптимус Прайм наразі вирушає на завдання до магазину, а потім ми разом із ним підемо в ліс збирати квіти для принцеси (сестричці чи бабусі)!»

Така гра точно не залишить дитину байдужою і допоможе зробити важливі справи (придбати покупки чи оплатити квитанції в банку)

3. «Клумба в піску»

Звичні ігри в пісочниці можна також подати по-новому. Спробуйте зробити з дитиною в піску невеличку «клумбу», прикрасьте її камінчиками, вставте в пісок красиві листочки й гілочки, травичку. Фантазувати можна досхочу, дитячий автомобіль може підвозити камінчики, ляльки милуватимуться «квітами» тощо. Заохочуйте дитину розвивати уяву, вигадуючи сюжет гри.

4. «Захована іграшка»

Візьміть на прогулянку кілька іграшок (кубик, машинку, зайчика та м’ячик). Крейдою намалюйте клітинки і в кожній з них — схематично якусь одну іграшку. Потім попросить дитину заплющити очі та відвернутися, а самі сховайте предмети на невеликій відстані. Нехай вона шукає й розкладає по клітинках. Коли знайде всі, змініть ролі.

5. «Малюнки на асфальті»

За допомогою крейди можете створювати разом картини на асфальті. Мама, наприклад, розпочинає: малює коло, а потім каже: «Це — павук, спробуй домалювати йому лапки!». Або можна погратися в класики незвичної форми — намалювати равлика, пірамідку чи вежу.

6. «Загублені листочки»

Зірвіть (а восени — зберіть) листочки з різних дерев і давайте дитині їх по черзі, щоб вона шукала, на якому дереві вони ростуть. Не забудьте, похвалити дитину, коли вона впорається із завданням і розповісти їй про знайдені дерева.

7. «Омріяна калюжа»

Після дощу прогулянку також можна зробити цікавою. Взувайте чобітки — й гайда по калюжах! Пускайте по струмочках палички, уявляйте, що це кораблики, або зробіть їх із паперу. А ще прогулянки після дощу — це дуже корисно, адже свіже повітря зволожується, стає м’якшим та чистішим.

8. «Шукаю-шукаю...»

Загадайте дитині слово з предметів, що знаходяться поблизу, і назвіть його першу букву, кажучи «Шукаю-шукаю, відшукати хочу щось на букву...» д «". Дитина має озирнутися і назвати об’єкти на цю букву в зоні видимості. Наприклад, «Це дерево?», «Це дитячий садок?» тощо. Коли вона вгадає, то стане ведучим.

· За допомогою такої гри дитина вчиться розбирати слова на літери та уважно аналізувати навколишнє середовище.

9. «На що схожі хмаринки»

Коли будете гуляти в хмарну погоду, пофантазуйте разом, на що ж схожі хмари над вами. Запропонуйте дитині розповісти, що вони їй нагадують, показати їхні окремі частини, скласти історію. Така гра чудово розвиває уяву і образне мислення.

10. «Дослідники»

Для різноманітності можна провести разом з малюком декілька експериментів: наприклад, показати, як мурахи поспішають на солодке або перевірити, на що перетворюються на морозі мильні бульбашки.

Головне — пам’ятайте про те, що вам під силу перетворити звичайну прогулянку на справжню пригоду, повторення якої дитина чекатиме з нетерпінням.

Зустрічаємо весну активно - рухливі ігри на свіжому повітрі для всієї сім'ї

З їхньою допомогою можна не лише принести масу радості дитині, але ще й пробудити в ній інтерес до природи, а також розвинути її спритність, швидкість реакції, уміння співпрацювати з іншими дітьми.

Гра «Парасолька»

Ця гра може бути використана як на масових заходах, так і під час звичайних прогулянок надворі. У неї можуть грати діти різного віку. Щоб почати гру, слід узяти велику парасольку, розкрити її та пояснити дітям, що коли на вулиці сонячно, можна гуляти, бігати, веселитися, а коли починається дощик, треба швидко йти під парасольку. Діти грають, потім вихователь несподівано говорить: «Дощик почався!». Діти повинні швидко сховатися під парасольку; хто не встигає, вибуває з гри. Після слів «Дощик закінчився!» діти знову грають до нового туру. Переможцем стає той, хто останнім залишиться під парасолькою, коли всі інші гравці вибули. Цю забаву можна супроводжувати музикою.

Упіймай горобчика!

Ця весела й рухлива гра вчить дітей кооперуватися й співпрацювати, а також проявляти спритність і винахідливість. Вона чудово підходить для проведення на свіжому повітрі під час прогулянок у дитячому саду. Тут є два головні герої – горобець і кішка. Діти створюють коло, усередині якого ховається горобець. Кішка знаходиться за колом, її завдання – упіймати горобця, а завдання дітей у колі – не пустити кішку. Коли горобець спійманий, можна змінити головних героїв. Ця гра відмінно ілюструє принцип взаємодопомоги й учить дітей успішно взаємодіяти.

Гра «Калюжі»

Для цієї гри Вам знадобляться аркуші паперу різного розміру, з якого слід вирізати умовні калюжі. Сенс гри в тому, що діти намагаються по черзі перестрибнути через калюжі. Спочатку треба запропонувати їм перестрибнути через невеликі калюжі, потім – усе більшого розміру. Якщо дозволяють розміри приміщення, діти, стоячи в ряду, можуть одночасно стрибати через калюжі й відразу порівнювати свій результат. Перемагає той учасник, який перестрибне через найбільшу калюжу. Ця нескладна гра корисна не лише для фізичного тренування, але й для розвитку волі до перемоги у дитини.

Гра «Шукаємо підсніжник»

Ця гра відмінно розвиває спостережливість. Вона полягає в тому, що в кімнаті ховають підсніжник (це може бути вирізана з паперу квітка), який учасник, що на якийсь час вийшов з кімнати, повинен знайти. Хто знаходить квітку, визначає наступного шукача, і гра триває. Перед цією забавою можна розповісти дітям про перші весняні квітки, про сенс назви «підсніжник», а також про інші рослини, що тішать око ранньої весни.

Бруньки, листочки, квіточки

За допомогою цієї гри чудово розвивається спостережливість та уважність, її можна супроводжувати музикою. Дорослий пояснює дітям, що коли він говорить слово «бруньки», дітки показують кулачки, на слово «листочки» вони повинні показати долоньки зі стиснутими пальчиками, а коли вимовляється слово «квіточки» – розчепірити пальці. Під час гри слова дорослого повинні супроводжуватися діями, іноді – спеціально неправильними, щоб заплутати малюків. Гравці, що помиляються, поступово вибувають, а виграє той, хто виконує усі дії правильно.

Горобчику, цвірінькай!

Ця незвичайна забава розвиває слухові навички. Головний гравець повинен стояти або сидіти спиною до інших учасників, до нього підходить інший довільний гравець і кладе йому руки на плечі. Дитина, що стоїть спиною, говорить: «Горобчику, цвірінькай!», – після чого учасник, що підійшов ззаду, цвірінькає. Головний гравець повинен вгадати, хто це. Ця гра прекрасно підійде для занять у приміщенні, де немає можливості вільно бігати й пустувати.

Запропоновані ігри – відмінний спосіб розважити дитину й розвинути її, допомогти їй краще пізнати навколишній світ і навчитися спілкуватися з природою, а також знаходити спільну мову з однолітками.

Карантин не привід нудьгувати, шановні батьки, ви можете пограти з дітьми в ігри які нижче запропоновані!

1. Розвиваючі ігри для дітей: фантазер

Візьми якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із малюком і придумайте історію, не пов'язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.

2. Розвиваючі ігри для дітей: детектив

Інший варіант цієї гри, коли мама, не показуючи малюкові картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукаєш ти.

3. Розвиваючі ігри для дітей: озвучка

Дуже весела гра для дітей і дорослих виходить, коли в телевізорі відключається звук, а на мультики, кіно або новини придумується власна озвучка. Дитина услід за дорослими перевтілюється на справжнього артиста!

4. Розвиваючі ігри для дітей: циферки

Підготуй 5 карток з яскравими цифрами від 1 до 5. Розкажи дитині, як називаються цифри, а потім розклади картки по підлозі в кімнаті або по всій квартирі. Завдання маляти приносити батькам картку з цифрою, яку вони назвали. І біг, і пошуки, і навчання!

5. Розвиваючі ігри для дітей: алфавіт

Підготуй невеликі картонні картки з барвистими буквами. Склади їх у мішечок. Нехай малюк по черзі дістає картки, а ти називай обрану букву. Завдання маляти придумати слово, яке починається на цю букву. А ще спробуйте це слово зобразити.

6. Розвиваючі ігри для дітей: сніжки

На широке блюдо або піднос насип гірку манної крупи. Назви цю споруду сніжним занесенням і видай дитині грабельки і лопатку для гри в пісочницю. Машини застрягли в снігу, і ви маєте прийти до них на допомогу. Також можна протоптати ляльковими ніжками стежки в снігу, розплутати звірині сліди тощо. А от потім озброюйся, матуся, пилососом і готуйся до великого прибирання.

7. Розвиваючі ігри для дітей: вгадай

Зав'яжи малюкові очі шарфиком і давай у руки по черзі різні предмети: м'яку іграшку, м'яч, тарілку, зернятка, книгу тощо. Завдання дитини - вгадати на дотик, що у нього в руках. Ускладнити гру можна, якщо вгадувати речі по запаху або, наприклад, за смаком.

8. Розвиваючі ігри для дітей: кроки

Дай малюкові завдання порахувати, скільки кроків від будинку до хвіртки, від хвіртки до паркану, від паркану і до найближчого дерева, стовпа, магазину тощо. Запропонуй прикинути на око, яка відстань далі або ближче, а потім перевірити це кроками. Це заняття допоможе дитині краще усвідомлювати і розраховувати відстані.

9. Розвиваючі ігри для дітей: пластилін

Взагалі пластилін - просто універсальний інструмент для розвитку як моторики пальчиків, так і фантазії дитини. Уважно розглянь із малюком букви: скільки паличок, колечок, закарлюк і гачків у кожній із них. А потім спробуй виліпити з малюком пластилінові літери, дивлячись на справжні. Найвдаліші залиш на видноті і не забувай хвалити дитину за правильні літери. Потім ліпіть і вивчайте нові літери.

10. Розвиваючі ігри для дітей: тіні

Загадково і заманливо показувати театр тіней на стінці при запаленій свічці. Тут включається фантазія і творчість. Але не варто обмежуватися лише літаючими пташками або гавкаючими собаками із рук. Виріжіть разом із дитиною з паперу силуети героїв відомих казок, і розіграйте їх за ролями.

Список українських народних ігор:

· Баштан — дитяча гра, в якій діти удають, ніби рвуть «дідові» кавуни та дині, а той їх ловить.

· Веребей — варіант гри в квач, де гравці стоять у колі.

· Вербова дощечка — давня весняна гра, яку іноді називають також «Жук» або «Жучок».

· Ворон — химерна дитяча гра, що імітує напад ворона на курчат, яких захищає квочка; у цій грі ворон символізує темряву, морок і смерть.^[2][3]

· Гилка — давня народна гра в м'яч.

· Горюдуб (горидуб, горипень)

· Гуси — масова народна гра, у якій «вовк» ловить «гусей», що тікають з поля додому.

· Дзвін (дзвіночок) — дитяча гра, у якій один гравець, що стоїть у колі інших гравців, які взялися за руки, намагається вирватися з ланцюга.

· Довга лоза — гра, яка полягає в тому, що один з її учасників повинен перестрибнути через інших, що розмістились один за одним зігнувшись.

· Квач (латки, лованки) — гра, у якій треба влучити м'ячем у втікача або, наздогнавши його, торкнутися рукою

· Кіт і миша — гра, у якій «миша» тікає від «кота» зсередини кола гравців («танку»), які беруться за руки. Коли «танок» піднімає руки вгору, «миша» тікає від «кота». А коли «кіт» намагається проскочити за «мишею» — руки опускають.

· Ковіньки (свинка, булка) — хлоп'яча гра, подібна за принципом до хокею.

· Панас — гра, в якій хтось один із зав'язаними очима ловить інших.^[11][12]

· Перепілка та подолянка — подібні забавки, в яких один виконавець імітує події у пісні, яку співають інші гравці, що стоять чи водять хоровод навколо.

· Піжмурки (жмурки) — гра, під час якої один із учасників із зав'язаними очима ловить або відшукує інших.

· Скраклі — спортивна гра, що за принципом нагадує городки.

· Схованки — гра, яка полягає у тім, що один з учасників шукає інших, які сховалися.

· Тісна баба — гра, в якій ті, що сидять на кінцях лавки, тиснуть на тих, що сидять посередині, намагаючись витіснити їх і зайняти їх місце.^[15]

· Хрещик — а) рід гри, в якій одна пара гравців ловить другу, яка після голосового сигналу розбігається, тікаючи від першої пари, та намагається знову з'єднатися (варіант цієї гри має назви «Горидуб» чи «Горю-дуб»); б) танкова гра, під нас якої хлопці й дівчата міняються місцями.

· Швайка — гра, що полягає у киданні великого товстого цвяха в кільце, яке лежить на землі.