Урок 10_Поняття про 3-D друк

Найбільш поширені технології 3D-друку:

• • SLA – отвердіння спеціальної смоли під дією світла (лазерне випромінення або світлодіодне).

  • SLS – запікання спеціального порошку під дією лазерного променю.

  • FDM – отвердіння попередньо розплавлених пластичних мас.

Незалежно від типу 3D-принтера, під час друку тривимірний об’єкт утворюється шляхом пошарового нанесення матеріалу.

Залежно від типу принтера та призначення моделі використовують різні матеріали для друкування: полімерні нитки; силікон; бетон; акрил; гіпс; метал; нейлон; стовбурові клітини та ін.

Етапи створення друкованої 3D-моделі

• 1. Установлення в 3D-редакторі одиниць вимірювання.

  2. Створення моделі.

  3. Експорт моделі в один з форматів .STL, .OBJ, .FBX, .3DS.

  4. Підготовка до друкування в програмі-слайсері.

  5. Друкування на 3D-принтері.

  6. Коригування отриманого виробу – видалення надлишків матеріалу та підпорок з отриманого виробу, очищення його поверхні, усунення її дефектів та ін.

Програма-слайсер готує 3D-модель до друку на 3D-принтері, “нарізає” модель шарами і визначає координати переміщення друкувальної головки принтера (екструдера) для утворення кожного шару об’єкта.

Властивості друкування, що можна установити в програмі-слайсері: товщина кожного шару; щільність заповнення суцільних частин моделі матеріалом; швидкість друкування окремих частин об’єкта; створити спеціальні «підпірки» для частин моделі, що нависають.

Популярні програми-слайсери:

• • Ultimaker Cura;

  • Simplify3D;

  • Astroprint;

  • 3DPrinterOS.

Результатом роботи слайсера є файл формату .GCODE з інструкціями для принтера.