Kоли користувач уводить в адресний рядок назву сайта, браузер завантажує HTML-сторінку, після чого створює об’єктну модель документа — DOM.

Об’єктна модель документа (англ. Document Object Model, DOM) — це програмний інтерфейс (API) для HTML.

DOM є стандартом, запропонованим веб-консорціумом W3C (World Wide Web Consortium — консорціум Всесвітньої павутини), і регламентує спосіб подання вмісту документа (зокрема веб-сторінки) у вигляді набору об’єктів. DOM надає структуроване уявлення про документ та уможливлює доступ до цієї структури програмам, які можуть змінювати вміст, стиль і структуру документа. Подання DOM складається із структурованої групи вузлів і об’єктів, які мають властивості і методи. Власне, DOM з’єднує веб-сторінку з мовами опису сценаріїв або мовами програмування.

Веб-сторінка — це документ, який може бути поданий як у вікні браузера, так і в самому HTML-коді. У будь-якому випадку, це один і той самий документ. DOM надає інший спосіб подання, зберігання й керування цього документа. Він повністю підтримує об’єктно орієнтоване уявлення веб-сторінки, роблячи можливим її зміну за допомогою мови опису сценаріїв на кшталт JavaScript. DOM подає HTML-теги у вигляді об’єктів із властивостями і методами. У кожного HTML-тега (об’єкта) на HTML-сторінці, завдяки DOM, є своя унікальна адреса. Отримуючи доступ за цією адресою, JavaScript може управляти HTML-тегом.

Таким чином, можна сказати, що DOM — це веб-технологія, що дозволяє керувати HTML-тегами сторінки через мову JavaScript. Зазвичай розрізняють вузли декількох типів:

Веб-програмування — галузь веб-розробки і різновид дизайну, в завдання якої входить проектування користувальницьких веб-інтерфейсів для сайтів або веб-додатків.

Прикладне програмне забезпечення — об’єктно-орієнтована мова JavaScript використовується для створення окремих програм, у тому числі нескладних ігор. Наразі JavaScript є однією з найбільш популярних клієнтських мов.

Переваги JavaScript:

• підтримує всі браузери;

• перевіряє реєстраційні форми на помилки ще до відправлення на сервер;

• створює яскраві й інтерактивні сторінки сайта;

• може здійснювати різного типу обчислення.

Для реалізації інтерактивних «властивостей» сайтів застосовуються спеціальні програмні коди — серверні скрипти. Саме вони обробляють дані, отримані від відвідувачів сайта, і формують відповідну html-сторінку. Для написання серверних скриптів застосовуються серверні мови веб-програмування, такі як PHP, Perl, ASP.NET. Виконується серверний скрипт на стороні сервера: відвідувач не бачить вихідного програмного коду виконуваного скрипта, а отримує тільки готову відповідь.

Створити інтерактивну сторінку — означає створити сторінку, що вміє «спілкуватися» зі своїми відвідувачами. Проста статична сторінка доступна лише для перегляду. Для того щоб зв’язатися з адміністрацією сайта або зробити замовлення, відвідувачеві необхідно зателефонувати за контактним телефонним номером, написати електронного листа на e-mail або відправити факс.

Інтерактивність сторінки насамперед забезпечується за допомогою HTML-форм: реєстраційних, відправки повідомлень, онлайн-замовлень тощо.

HTML-форми — це елементи управління для збирання інформації від відвідувачів веб-сайта. Такі форми є набором текстових полів, кнопок, списків та інших елементів управління, які активізуються клацанням миші. Завдання форми полягає в передаванні даних користувача віддаленому серверу. Для отримання й опрацювання таких даних використовуються мови веб-програмування: PHP або Perl.