Складно уявити сучасне життя без телебачення, електронної пошти, сайтів обміну відеоінформацією, інтернет-порталів новин або блогів та ін. Їхня традиційна роль своєрідного вікна у світ постійно зростає. Розвиток комунікаційних технологій і розповсюдження мереж змінили спосіб життя людей, які значну частину робочого часу проводять перед моніторами комп'ютерів та екранами смартфонів, а дозвілля - за відеоіграми та в соціальних мережах. Швидкими темпами світом шириться дистанційне навчання та віддалене працевлаштування.
У майбутньому суспільство все більше спиратиметься на ІТ: веб-технології, хмарні обчислення і bigdata, смартфони й Інтернет речей, штучний інтелект та ін. У цих умовах медіаосвіта є фундаментальною складовою інформаційної безпеки країни: для кожної людини важливо розуміти функції медіа й уміти критично оцінювати їх контент, а також приймати обґрунтовані рішення.
Медіаосвіта - частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіакультури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодії із сучасною системою мас-медіа, включаючи як традиційні (друковані видання, радіо, кіно, телебачення), так і новітні (комп'ютерно-опосередковане спілкування, Інтернет, мобільна телефонія) медіа з урахуванням розвитку ІТ.
Принципи медійно-інформаційної грамотності від ЮНЕСКО ( 2017 рік):
Принцип 1. Інформація, комунікація, бібліотеки, медіа, технології, інтернет мають використовуватися суспільством критично. Вони рівні за статусом, і жодне з цих джерел не варто вважати більш значущим, ніж інші.
Принцип 2. Кожен громадянин є творцем інформації/знань. Кожен має право на доступ до інформації/знань та право на самовираження. Медійна та інформаційна грамотність має бути для всіх - і для чоловіків, і для жінок, - і тісно пов’язана з правами людини.
Принцип 3. Інформація, знання та повідомлення не завжди є нейтральними, незалежними чи неупередженими. Будьяка концептуалізація, використання і застосування MIL повинна зробити це твердження прозорим і зрозумілим для всіх громадян.
Принцип 4. Кожен громадянин хоче отримувати і розуміти нову інформацію, знання і повідомлення та мати можливість на спілкування з іншими, навіть якщо він не висловлює це прагнення. Їх права на це ніколи не мають порушуватися.
Принцип 5. Медійна та інформаційна грамотність не набувається одномоментно. Це постійний та динамічний досвід і процес. Його можна вважати завершеним, якщо він включає в себе знання, вміння та установки щодо використання, створення та передачі інформації, щодо медіа та технологічного контенту.
Розглянемо переваги та недоліки використання в житті людини електронних медійних засобів
Незважаючи на численні позитивні результати, використання електронних, цифрових та інтернет-ЗМІ може й зашкодити:
Сьогодні однією з найважливіших навичок, яку необхідно розвивати, є критичне мислення, спроможність відрізнити правдиву інформацію від фейку (англ. Fake — підробка, фальсифікація) — неправдивої інформації, що розповсюджується навмисно, щоб дезінформувати аудиторію.
Медіаосвіта спрямована на те, щоб зробити всіх громадян обізнаними про силу ЗМІ і забезпечити для них можливості відрізняти інформацію від фейку, навчити бути невразливими для реклами, а також підтримувати онлайн-безпеку та належний рівень конфіденційності.
Увага! Під час роботи з комп'ютером дотримуйтеся вимог безпеки життєдіяльності та санітарно-гігієнічних норм.
Завдання 1. Навести приклади, як використовуються об’єкти мультимедіа у вашому житті.
Зробіть дослідження: упродовж тижня зафіксуйте час, проведений із використанням гаджетів.
Cтворіть інфографіку, де відобразіть, на що ви витратили цей час.
Завдання 2. Створити презентацію на тему "Як медіа впливають на життя?"