Всеволод Нестайко

У сім’ї Всеволода Нестайка існувала цікава легенда про те, що мама народила його якраз коли читала Ремарка. Після пологів акушер, старий єврей,  жартівливо сказав їй: «Мадам! У вас, здається, з’явився письменник!»

Цікаво також, що першою його домівкою був будинок по вулиці Пушкіна. Коли його зруйнували, на тому місці з’явився дитсадок. Збіг чи пророцтво?

Окремо варто згадати про сім’ю письменника. Під час Першої світової війни мама пішла в сестри милосердя й опинилася по один бік фронту, а майбутній батько Всеволода – по інший, бо на той час він був січовим стрільцем у австрійській армії. Він вільно володів п’ятьма мовами. Вірогідно, саме це й зіграло свою фатальну роль: у 1933 році батька маленького Всеволода заарештували, він загинув у концтаборі НКВС.

Дід письменника, отець Денис Нестайко,  був відомим громадським діячем, деканом і парохом Української Греко-Католицької церкви у Бучачі. Подейкують, що саме від нього, хлопець  успадкував чудове почуття гумору. Письменник неодноразово перебував у Бучачі, передав для Бучацького районного краєзнавчого музею особисті речі родичів

Чому  Нестайко писав саме дитячі книги? Вочевидь, «серйозність» і рутина дорослого життя були не зовсім тим, чого прагнув письменник. Сам Всеволод про свій вибір казав так: «Коли я став по-справжньому дорослим, мені страшенно захотілося повернутись назад у дитинство – догратися, досміятися, добешкетувати... Вихід був один – стати дитячим письменником. Так я й зробив. І, пам'ятаючи своє невеселе дитинство, я намагався писати якомога веселіше».​

Твори письменника перекладені 20-ма мовами, у тому числі англійською, німецькою, французькою, іспанською, арабською, бенгалі, угорською, румунською, болгарською, словацькою та іншими.

Трилогія  «Тореадори з Васюківки»  удостоєна надвисокої честі: у1979  року її внесено до Особливого почесного списку Андерсена як один із найвидатніших творів світової літератури для дітей.

У 2004 році Всевлод Нестайко разом із поетом та редактором Іваном Малковичем опрацьовують та публікують нову авторську редакцію книги «Тореадори з Васюківки». Твір позбавлено деяких неминучих нашарувань минулої доби, деталей, незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві. У творі  з’явилися й нові епізоди.

Кілька творів Всеволода Нестайка, а саме «Одиниця з обманом», «Тореадори з Васюківки» та «Чудеса в Гарбузянах», були екранізовані і здобули чимало міжнародних кінонагород. Зокрема,  фільм «Тореадори…» демонструвався в 72 країнах світу.

Всеволод Нестайко – лауреат премії імені Миколи Трублаїні (за повість-казку «Незнайомка з Країни Сонячних Зайчиків»), премії імені Олександра Копиленка (за казку «Пригоди їжачка Колька Колючки та його вірного друга і однокласника зайчика Косі Вуханя»).За повість-казку «Незвичайні пригоди у лісовій школі» Всеволод Нестайко удостоєний у 1982 році премії ім. Лесі Українки.

На Національному радіо України Всеволод Нестайко вів  програму «Радіобайка Всеволода Нестайка».

У 26-річному віці Всеволод Нестайко став головним редактором видавництва «Веселка»  і працював на цій посаді понад 30 років.

Останній за ліком твір за життя автора побачив світ у 2009 році і називався «Найновіші пригоди Косі Вуханя та Колька Колючки».

Особисте життя Всеволода Нестайка було щасливим. З дружиною, Світланою Нестайко, прожив 55 років разом. Вона – кандидат філологічних наук, майже 40 років пррацювала викладачем в університеті  імені Шевченка. Їхня дочка Олена – викладач французької.

Письменник був забобонний. Коли чорна кішка переходила дорогу, він не наважувся йти далі.

В останні роки погано бачив, але писати продовжував. Друкував на друкарській машинці всліпу, а дружина вичитувала.

У 2010 році Указом Президента України Віктора Ющенка Всеволода Нестайка нагороджено Орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

У 2012-му Нестайко отримав відзнаку “Золотий письменник України”.