ВІДНОВЛЮЄТЬСЯ ЗВИЧАЙНИЙ ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС ДЛЯ УЧНІВ 5-11 КЛАСІВ

30 листопада 2021 року відбулося позачергове засідання місцевої комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Заслухавши інформацію представників Держпродспоживслужби, медичних працівників, представників освіти, а також враховуючи рекомендації Сумської обласної комісії ТЕБ та НС, прийнято рішення відновити з 30 листопада 2021 року звичайний (очний) освітній процес для учнів 5–11 класів.

Відповідальними установами та організаціями щоденно буде проводитися моніторинг стану захворюваності як в навчальних закладах так і на території громад, щодо необхідності  оперативного прийняття тих чи інших рішень, що стосується діяльності закладів соціальної сфери.

У Чернеччинському  НВК з 15.11 по19.11 проходить  Тиждень толерантності «Щоб світ добрішим став".

Це слово сьогодні одне з найпопулярніших, найуживаніших у світі. У нашому суспільстві все частіше з’являється воно у лексиці державних, громадських, культурних діячів, журналістів – усіх тих, хто причетний до процесу демократичних перетворень. Воно як пароль, який свідчить про належність його носія до кола людей з сучасними поглядами на життя та між особистісні стосунки.

Що ж означає слово „толерантність”? У перекладі  українською – це терпимість (від латинського tolerantia - терпіння). Як зазначається в Декларації принципів толерантності, „Терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру”. Це поняття визначається як повага, сприйняття та розуміння самовираження та самовиявлення людської особистості, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини; відмова від догматизму та абсолютизму, утвердження норм, закріплених у міжнародних документах з прав людини; визнання того, що кожен може дотримуватися своїх переконань і визнає це право за іншими, що люди, які відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, станом здоров’я мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність.

Толерантність – це не пасивна покірність думкам, поглядам та діяльності інших; не покірне терпіння, а активна моральна позиція та психологічна готовність до терпіння в ім’я взаєморозуміння між етносами, соціальними групами, в ім’я позитивної взаємодії з людьми іншого культурного, національного, релігійного та соціального середовища. Толерантність – це здатність до злагоди як окремої людини, так і суспільства, держави.

Саме   поняття    „толерантність”  –   багатоаспектне,     воно    торкається    і міжнародних відносин, і діалогу культур, і міжетнічних та міжконфесійних взаємин, тому й існують деякі  труднощі в його розумінні. В суспільстві та державі толерантність може бути політичною, соціальною, релігійною, етнічною, економічною.

    Варто наголосити, що поняття „толерантність”  у різних мовах відрізняється і смисловими відтінками: в англійській мові - „готовність і здатність без протесту сприймати особистість або річ”; у французькій – „повага свободи іншого, його способу мислення, поведінки, політичних та релігійних поглядів”; у китайській – “уміння дозволяти, допускати, проявляти великодушність до інших”; в арабській – „прощення, м’якість, співчуття, терпіння”; у персидській – „терпіння, терпимість, стійкість, готовність до примирення”.

Толерантність. Це слово сьогодні одне з найпопулярніших, найуживаніших у світі. У нашому суспільстві все частіше з’являється воно у лексиці державних, громадських, культурних діячів, журналістів – усіх тих, хто причетний до процесу демократичних перетворень. Воно як пароль, який свідчить про належність його носія до кола людей з сучасними поглядами на життя та між особистісні стосунки.

Що ж означає слово „толерантність”? У перекладі  українською – це терпимість (від латинського tolerantia - терпіння). Як зазначається в Декларації принципів толерантності, „Терпимість – це те, що робить можливим досягнення миру і веде від культури війни до культури миру”. Це поняття визначається як повага, сприйняття та розуміння самовираження та самовиявлення людської особистості, активна позиція, що формується на основі визнання універсальних прав та основних свобод людини; відмова від догматизму та абсолютизму, утвердження норм, закріплених у міжнародних документах з прав людини; визнання того, що кожен може дотримуватися своїх переконань і визнає це право за іншими, що люди, які відрізняються зовнішнім виглядом, становищем, мовою, станом здоров’я мають право жити в мирі та зберігати свою індивідуальність.

Толерантність – це не пасивна покірність думкам, поглядам та діяльності інших; не покірне терпіння, а активна моральна позиція та психологічна готовність до терпіння в ім’я взаєморозуміння між етносами, соціальними групами, в ім’я позитивної взаємодії з людьми іншого культурного, національного, релігійного та соціального середовища. Толерантність – це здатність до злагоди як окремої людини, так і суспільства, держави.

Саме   поняття    „толерантність”  –   багатоаспектне,     воно    торкається    і міжнародних відносин, і діалогу культур, і міжетнічних та міжконфесійних взаємин, тому й існують деякі  труднощі в його розумінні. В суспільстві та державі толерантність може бути політичною, соціальною, релігійною, етнічною, економічною.

    Варто наголосити, що поняття „толерантність”  у різних мовах відрізняється і смисловими відтінками: в англійській мові - „готовність і здатність без протесту сприймати особистість або річ”; у французькій – „повага свободи іншого, його способу мислення, поведінки, політичних та релігійних поглядів”; у китайській – “уміння дозволяти, допускати, проявляти великодушність до інших”; в арабській – „прощення, м’якість, співчуття, терпіння”; у персидській – „терпіння, терпимість, стійкість, готовність до примирення”.

Великий український поет-демократ, літературний критик і перекладач П.А. Грабовський – незламний борець за національну свободу України. Ми, жителі Краснопільщини, пишаємося, що він - наш земляк!

З нагоди 157 річниці з Дня народження Павла Грабовського учні Чернеччинського НВК взяли участь в районному конкурсі.