Безпека дітей під час війни є важливим питанням сьогодення. Життя в сучасних реаліях є дуже складне і знання з безпеки життєдіяльності є неабияк важливим його компонентом, як для дорослих, так і для дітей. Тому важливо проінформувати дітей про алгорит дій під час воєнних дій, адже "Проінформована дитина - це озброєний військовий". Бережіть себе і перемога буде за нами!

ПАМ’ЯТКА ПРО ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ВИЯВЛЕНИМИ ПІДОЗРІЛИМИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗАМАСКОВАНИМИ ПІД НИХ РЕЧАМИ УВАГА!

Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв, які замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, або розміщені у звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках і залишені у багатолюдних місцях. Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає значної уваги і обережності.

ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВЯ ВАШЕ І ОТОЧУЮЧИХ!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

· наближатися до виявленого предмета;

· пересувати його або брати в руки;

· розряджати, кидати, ударяти по ньому;

· розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

· приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

· негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);

· не підходьте то предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте поряд із знахідкою інших людей; 

· припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

· не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

· дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакують:

· одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

· візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

· під час евакуації слідкуйте за маршрутом, указаним службами, які проводять евакуацію;

· не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

· тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

Якщо ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

· обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо;

· у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

· негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

· з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

· перевірте як ідуть справи в сусідів – їм може знадобиться допомога.

ПАМЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, які мають допуск до цього виду робіт.

ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД МІН ТА ВИБУХІВКИ

Ще у перші дні війниНаціональна поліція Українипопередила про виявлення на території нашої країни протипіхотних мін, так званих метеликів. Вони невеликі, пластмасові, бувають яскравого кольору—через це діти можуть сприймати їх за іграшку. Також ворог розкидає реальні дитячі іграшки, смартфони та інші цінні речі, начинені смертельно небезпечною вибухівкою.

Крім того, існує ризик замінувань. Причому не лише у зонах бойових дій чи на окупованих територіях, але й вздовж евакуаційних шляхів. Дізнайтеся, як вберегти дитину від мін та вибухівки.

1.Покажіть дитині фото мін-метеликівта упевніться в тому, що вона запам’ятала, як вони виглядають.

2.Введіть правило: не чіпати сторонні предмети(особливо якщо вони лежать без нагляду і виглядають покинутими). Поясніть дітям, як важливо бути пильними і не торкатися підозрілих предметів або покинутих іграшок, телефонів, побутових речей тощо. Домовтеся з дитиною: у разі, якщо вона помітить щось підозріле, вона має негайно повідомити про це вам або комусь з інших дорослих. Поясніть їй, що ні в якому разі не можна не тільки чіпати ці предмети, а й наближатися до них чи кидати в них чимось. Вибухівкою може бути начинена навіть«звичайнісінька»на вигляд кулькова ручка. Ви можете сказати дитині так:«Зараз усі допомагають Збройним Силам України, тож всі мають бути пильними. Якщо побачиш якісь покинуті речі або щось дивне—скажи мені, я дуже сподіваюся на твою уважність».

3.Оминайте зелені насадження, пустирі, розвалини, покинуті домівкитощо. Якщо рухаючись по евакуаційному шляху, ви робите зупинку, не заходьте на узбіччя (навіть у туалет) і не дозволяйте забігати на узбіччя дітям.

4.Розкажітьдітям про ознаки замінованих територій і попросіть її повідомляти вам, якщо таке побачить.Це можуть бути сигнальні стрічки, дротяні розтяжки (зазвичай на рівні колін), знаки з черепом та кістками, а також з написом: “УВАГА, МІНИ!”, “DANGER MINES!”, “ВНИМАНИЕ, МИНЫ!”.Водночас заміновані ділянки можуть не мати ніяких позначок. Тому поясніть дітям, що необхідно уникати й ділянок, які перелічені у попередньому пункті

5.Що робити, якщо дитина опинилася на замінованій ділянці?

• Не намагайтеся самостійно дістатися до дитини, аби звільнити її. Є великий ризик того, що ви можете підірватися самі на очах у дитини або погубити і себе, і її. Негайно зателефонуйте 101. До прибуття рятувальників заспокоюйте дитину голосом з того місця, де ви стоїте.

• Якщо ваше місто/село знаходиться під окупацією або в ньому відбувалися бойові дії, не дозволяйте дитині пересуватися вулицями самостійно. Навіть якщо це знайомі шляхи, якими дитина у мирний час ходила сама.

• Поясніть дитині, як діяти, якщо вона раптом опинилася на замінованій ділянці, а вас поряд нема. Не можна намагатися вийти самостійно, потрібно залишатися на місці нерухомо і голосно кликати по допомогу. У крайньому разі, якщо поряд нікого немає, потрібно йти назад повільно і обережно, максимально точно наступаючи на власні сліди.

6.Про виявлення будь-яких підозрілих знахідокЦентр громадського здоровʼярекомендує негайно сповіщати органи влади. Це може бути поліція (тел. 102), пожежна служба (тел. 101), ДСНС або ТрО. Надайте фахівцям максимально вичерпну інформацію про підозрілий предмет: його опис, місце розташування, дату й час виявлення. Якщо є можливість, дочекайтеся прибуття рятувальників, спостерігаючи за підозрілим предметом з безпечної відстані та попереджаючи про небезпеку оточуючих.

Що таке «тривожна валіза»?

Речі на випадок евакуації ліпше скласти заздалегідь. У найкращому разі тривожна валіза вам так і не знадобиться та просто стоятиме в кутку. Але якщо час «Ч» усе ж настане — підготований набір необхідних речей збільшить ваші шанси на виживання.

«Скласти заздалегідь» — значить, ще до того, як відбудеться вторгнення. Коли росіяни нападуть — із магазинів миттєво зникне все необхідне, і в цьому разі збирати тривожну валізу можна буде хіба що з того, що знайдете вдома.

 Що взяти з собою насамперед?

Важливо зібрати всі документи, копії документів (як паперові, так і відскановані й навіть ті, що «закинуті» на флешку): паспорт, водійське

посвідчення, документи на право власності, військовий квиток тощо. Завважте, що паспорт краще тримати так, аби його можна було швидко дістати. Решту

документів запакуйте в герметичний пакет: підійдуть, наприклад, великий зіплок або канцелярська папка, обклеєна скотчем.

Туди ж можна покласти кредитні картки, невелику кількість готівки. До речі, готівку радять розділити на кілька частин: частину покладіть із документами,

частину заховайте на дно рюкзака, частину тримайте в кишені. Не завадить мати ще й кілька доларових чи єврових купюр.

Окрім документів, до папки можна покласти аркуш із базовою медичною

інформацією про вас і членів вашої родини: групою крові, наявними проблемами зі здоровʼям (тут, зокрема, варто зазначити інформацію про алергію на медичні препарати), переліком ліків, які ви приймаєте (з описом способу їхнього застосування та дози), рецепти, імена та мобільні телефони ваших лікарів тощо.

Найкраще все це складати у вологостійкий міцний рюкзак обʼємом від 20 до 50 літрів. Але якщо ви плануєте тікати разом з одним-двома іншими людьми, то великого обʼєму краще уникати: це може викликати підозри. Рюкзак не має бути яскравого кольору, і так само краще обійтися без кольорів хакі.

Які ліки брати з собою?

Підготуйте стандартний вміст домашньої аптечки: бактерицидний пластир, крем від поверхневого ураження шкіри, активоване вугілля, засіб від нежитю,

антибіотики, перекис водню, етиловий спирт. Окрім цього, варто придбати засоби для надання першої допомоги: бинт, лейкопластир, вата, йод, турнікети чи джгути Есмарха, індивідуальні перевʼязувальні пакети. Також купіть таблетки для

очищення води.

У матеріалі про тривожну валізу на сайті Державної служби з надзвичайних ситуацій, опублікованому ще у 2016 році, містяться назви конкретних препаратів: парацетамол (жарознижувальне), пенталгін (знеболювальне), супрастин (протиалергічне), імодіум (ліки проти діареї), фталазол (ліки проти шлункової

інфекції), альбуцид (краплі для очей). А медикаментів, які ви приймаєте регулярно або періодично, має вистачати щонайменше на тиждень.

Як і документи, аптечка має бути в зоні безпосереднього доступу.

Їжу також потрібно брати?

Продуктовий набір обов’язковий — візьміть хоча б півтора літри води на людину та запас їжі на три доби. Це можуть бути швидкорозчинні супи,

вермішель швидкого приготування, тушонка, галети, мʼясні чи рибні консерви, низькокалорійні солодощі, льодяники (їхня цінність у тому, що вони

висококалорійні, але не тануть і не псуються на сонці). Все це можна спакувати у невеликий казанок місткістю літр-півтора.

Розігріти їжу допоможе туристичний пальник або таганок.

Взагалі всі продукти з легкістю можуть замінити армійські сухпайки: вони легкі й максимально поживні, з безполумʼяневим розігрівачем. Проте якщо російська армія просуватиметься швидше за вас — ви ризикуєте натрапити на ворожий блокпост, і сухпайки Збройних сил України можуть викликати негативну реакцію в солдатів окупаційного війська. Тому не полінуйтесь розпакувати сухпай та здерти з нього всі наклейки.

Візьміть із собою металевий посуд: горня, флягу, ложку, миску, ніж.

Що ще допоможе вижити?

Знадобляться також ліхтарики: налобний з акумулятором і зарядкою та ручний зі змінними батарейками. Також не забудьте герметично запаковані сірники (краще туристичні — їх можна купити в туристичних і мисливських магазинах), запальничку, свічки.

Точно знадобляться швейцарський ніж і мультитул. Вельми ймовірно, сокира або складна пила теж стануть у нагоді.

Можливо, ви опинитесь в ситуації, коли буде треба позначити своє місце розташування: для цього підійдуть свисток, фаєр чи димова шашка.

Ще візьміть пару пачок сухих та вологих серветок і декілька пакетів для сміття об'ємом 120 літрів: останні можуть знадобитися навіть для захисту від дощу. Ще краще підійде кілька квадратних метрів міцної клейонки.

Окрім усього цього, до обовʼязкового набору входять голки та нитки, клей, широкий рулон прозорого скотчу — з його допомогою можна й тента

змайструвати, і речі захистити від вологи.

Браслет із паракорду — також досить зручна річ: за необхідності його можна розплести й отримати пару метрів міцного шнура. Втім, для деяких ситуацій цього буде замало, тож краще мати десь зо 50 метрів паракорду.

Під час евакуації вас можуть розмістити в спортивному залі школи: у такому разі вам точно знадобляться каремат і спальний мішок або термопокривало.

ДСНС радить також взяти зайву упаковку презервативів — їх за необхідності можна використовувати для захисту від вологи сірників і запальничок, надійного закупорювання ємностей від комах та піску, а також для перенесення води.

Що брати з собою з одягу?

Значну частину часу вам доведеться провести або на вулиці, або у холодних приміщеннях, тож беріть із собою одяг, у якому не змерзнете протягом доби: теплий светр, шапку, рукавиці, шарф. Важливо взяти дощовик (целофановий теж підійде). Взуття має бути зручним, спортивним.

Якщо ви цивільний — уникайте навіть найменших елементів камуфляжу в одязі: вас можуть помилково ідентифікувати як комбатанта ворожої армії.

Як орієнтуватись на місцевості?

Зазвичай радять роздрукувати карту місцевості та позначити на ній місце збору. Для орієнтування вам може знадобитися компас і механічний годинник. Чудово, якщо маєте навігатор (телефон тут програє, бо потребує підключення до інтернету). Якщо ж навігатора у вас немає, а розжитись ним не вийде — заздалегідь встановіть офлайн-навігатор: наприклад, Openstreetmap.

Зрозуміло, що смартфон потрібно взяти з собою. Однак усе зайве з нього краще видалити, зробивши резервну копію у «хмарі». Під «зайвим» мається на

увазі абсолютно все, що не допоможе вижити: всі листування, фотографії, історію браузера тощо… Навіть випадкова назва контакту в телефонній книзі може бути приводом для більш прискіпливої перевірки.

Як тримати звʼязок із зовнішнім світом?

Візьміть із собою кнопковий мобільний телефон: він довго тримає заряд. Не забутьте додати туди кілька важливих номерів, і про всяк випадок запишіть їх у нотатнику.

Прихопіть зарядний пристрій і павербанк — дуже зручно, якщо у вас є портативний зарядний пристрій із сонячною батареєю.

Завдяки радіоприймачу ви зможете розуміти, що відбувається навколо (кнопкові телефони також часто мають цю функцію).

І як усе це запхати до наплічника?

Найважче складайте на дно рюкзака. Зверніть увагу: речі з гострими кутами не повинні торкатись спини. У вільні місця кладіть одяг. Ті речі, які знадобляться насамперед, кладіть у зовнішні кишені рюкзака; те, що можна розчавити — нагору. Добре, якщо ви матимете доступ до речей не лише згори, а й знизу. На рюкзак слід одягнути чохол-дощовик (raincover) — його можна замінити

сміттєвим пакетом, однак це не дуже надійний варіант.

В ідеалі такий рюкзак має стояти вдома в кожного. Раз на кілька тижнів треба змінювати воду, контролювати терміни зберігання продуктів, переглядати запас одягу — залежно від погоди на вулиці.

Якщо вам треба зібрати евакуаційну валізу якнайшвидше (наприклад, для іншої людини, коли до евакуації лишається обмаль часу) — уявіть, що ви вирушаєте у триденний похід, який може затягнутись і додому ви більше не

повернетесь. Але ваше завдання — не забрати матеріальні цінності, а врятуватися самому. З огляду на це міркуйте, що брати з собою, а без чого можна обійтись.

Згідно з рекомендаціями ДСНС, вага «екстреної валізи» не має перевищувати 50 кілограмів. Проте з такою вагою за спиною більшість людей далеко не піде.

Найкраще буде, якщо наплічник важитиме не більш як 25 кілограмів.