Реклама

Семінари

 


ПЛАН СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

1 семестр

Семінар 1

Тема 1. Світ на початку ХХ століття.

1.        Особливості державного устрою, політичного життя та соціально-економічного розвитку провідних країн світу (США, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія та Австро-Угорщина) на початку ХХ століття.

2.        Активізація суспільно-політичних рухів. Національні рухи в Індії та у Китаї. Загальна характеристика процесів у країнах Латинської Америки.

Тема 2. Перша світова війна 1914-1918 роки.

1.        Міжнародні кризи та конфлікти на початку ХХ століття

2.        Основні та другорядні театри воєнних дій. Військові кампанії та основні битви 1914-1918 роки

3.        Завершення війни та втрати від неї.

 

Семінар 2

Тема 3. Повоєнне облаштування світу.

1.        Сильні і слабкі сторони Версальської системи.

2.        Основні світоглядні, політичні і економічні наслідки Першої світової війни. Криза демократії та європейської цивілізації.

3.        Проблема репарацій. Плани Дауеса і Юнга.

 

Тема 4. Період повоєнної кризи та революцій (1917-1923 роки)

1.        Причини та наслідки революції 1917 року та громадянської війни в Росії.

2.        Листопадова революція в Німеччині 1918 року. Революція 1918 року в Угорщині.

3.        Революція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії й Африці.

 

Семінар 3

Тема 5. Період стабілізації в Європі та в Північній Америці (1924-1929 роки)

1.        Доба «процвітання» у США.

2.        Велика Британія в 1900-1920 роках

3.        Німеччина в період Веймарської республіки.

4.        Утворення СРСР. Неп.

5.        Нові цінності європейців і американців у 1900-1920-тих роках. Поява «масової культури». Нові напрямки в мистецтві та літературі.

 

Семінар 4-5

Тема 6. Світ у період економічної кризи 1929-1933 роки та подолання її наслідків.

1.        Пошуки шляхів подолання кризових явищ в економіці й суспільному житті США за президента Г. Гувера.

2.        Впровадження елементів державного регулювання економіки США. Велика Британія, уроки кризи.

3.        Світова економічна криза в Німеччині. Встановлення націонал-соціалістичної диктатури в Німеччині, економічна, соціальна та ідеологічна політика нацистського режиму.

4.        Франція та Іспанія в період кризи.

5.        Велика депресія й Радянський Союз.

6.        Остаточне оформлення тоталітарного режиму, масові репресії 1937-1938 роки.

7.        Китай. Об’єднання країни, встановлення влади Гоміндану. Боротьба проти японської агресії в 30-х роках.

8.        Індія. Кампанія громадянської непокори народів Індії в 30-х роках та її результати.

9.        Японія. Основні тенденції внутріполітичної та зовнішньополітичної стратегії Японії в 20-30-ті роки

10.     Латинська Америка. Особливості економічних і політичних процесів у регіоні.




2 семестр


ТЕМА 1. Друга світова війна (1939-1945 роки)

1. Початок Другої світової війни.
Характеристика основних театрів воєнних дій у Європі в 1939-1940 рр.

2. Головне протистояння війни.
Початок та головні битви Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу проти Німеччини та її союзників. Формування антигітлерівської коаліції. Перл-Гарбор. Другий фронт.

3. Окупаційний режим та Рух Опору на окупованих територіях. «Новий порядок». Голокост. Підпільники. Партизани. Зростання ролі жінки в умовах війни.

4. Політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Капітуляція Німеччини та її союзників. Зміна ціннісних орієнтацій людини в умовах війни. Створення ООН. Нюрнберзький і Токійський міжнародні трибунали над військовими злочинцями.



Студент (студентка):

визначає причини, характер, періодизацію Другої світової війни. Залучають історичну карту;

характеризує та зіставляє стратегії й тактики протиборчих сторін та їх реалізацію на основних театрах воєнних дій у Європі, Південно-Східній Азії та Тихому океані, Північній Африці та Західній Європі. Завершальний період війни в Європі та Азії.

прослідковує дипломатичні відносини, процес формування антигітлерівської коаліції;

аналізує особливості окупаційного режиму та Руху Опору на окупованих територіях, його політичну орієнтацію та форми боротьби; зміну ролі чоловіка і жінки в повсякденному житті в умовах війни;

відокремлює політичні, економічні та соціальні наслідки Другої світової війни для народів світу. Хронологічно та територіально співвідносять події та явища теми;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „Друга світова війна”, „Велика Вітчизняна війна”, „блискавична війна”, „новий порядок”, „Рух Опору”, „Холокост”, „антигітлерівська коаліція”, „Другий фронт”, „Велика трійка”, „колабораціонізм”, „міжнародний трибунал”, „сюрреалізм”, „раціоналізм”, „пацифізм”.

ТЕМА 2. США, Канада, Латинська Америка та країни Західної Європи (1945 р. – поч. ХХІ ст.)


1. Утвердження США як провідної країни біполярного світу у повоєнний час.

2. Зміна ролі США наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття.

3. Головні етапи повоєнного розвитку Канади.
Проблема Квебеку. Конституційна реформа 1982 р.

4. Латинська Америка. Особливості економічного соціального та політичного розвитку регіону в другій половині ХХ століття на початку ХХІ століття.

5. Німеччина. Внутрішньо та зовнішньополітичний розвиток Німеччини у другій половині ХХ століття на початку ХХІ століття.

6. Велика Британія. Внутрішнє становище і зовнішня політика Великої Британії у другій половині ХХ століття – на початку ХХІ століття.

7. Франція.
Соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої і П’ятої Республік. Зовнішньополітичні орієнтири Франції у другій половині ХХ століття.

8. Італія. Соціально-економічний і політичний розвиток країни другої половини ХХ – початок ХХІ століття.



Студент (студентка):

називає і показує на карті основні внутріполітичні події в США, Канаді та країнах Латинської Америки в другій пол. ХХ століття – на початку ХХІ століття;

описує становище Сполучених Штатів у другій половині 40- роках - 70 – роках ХХ століття головні етапи повоєнного розвитку Канади, особливості економічного, соціального та політичного розвитку регіону в повоєнний час;

характеризує стратегію „Нових рубежів” Дж. Кеннеді, Епоху Р. Рейгана, „Нову економічну філософію” Б. Клінтона, Кубинську революцію 1959 року;

аналізує причини утвердження США як провідної країни світу; процес ліквідації військово-диктаторських режимів та відновлення конституційного ладу в ряді країн Латинської Америки; особливості розвитку нових індустріальних країн латиноамериканського регіону на сучасному етапі; розвиток українсько-американських відносин на початку ХХІ століття;

дає власну оцінку діяльності провідних політичних діячів цього періоду означених країн;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „реконверсія”, „наддержава”, „двополюсний світ”, „маккартизм”, „сегрегація”, „расизм”, „уотергейт”, „неоконсерватизм”, „монотаризм”, „рейганоміка”, „хунтизм”.

Студент (студентка):

називає основні події у країнах Західної Європи другої половини ХХ століття – початок ХХІ століття;

показує на карті зони окупації Німеччини, трансформацію Британської та Французької колоніальних імперій;

описує політичні, економічні, соціальні еволюції у країнах Західної Європи в другій половині ХХ століття; „третій шлях” Т. Блера, процес проголошення республіки в Італії;

характеризує німецьке та італійське „економічні дива”, нову східну політику В. Бранта, соціально-економічний та політичний розвиток Четвертої Республіки. Становлення П’ятої республіки (1958 рік). Внутрішньополітичне становище Італії наприкінці ХХ століття - на початку ХХІ століття;

визначає роль плану Маршалла у відбудові повоєнної Європи, характер змін в розстановці політичних сил у повоєнному світі;

аналізує передумови, хід та наслідки об’єднавчих процесів у Німеччині 1989-1990 років, основні складові тетчеризму, державну програму боротьби з мафією в Італії;

зіставляє специфіку соціально-економічного та політичного розвитку Франції, Німеччини та Великої Британії в 70-ті роки ХХ століття – на початку ХХІ століття;

аргументовано оцінює політичних діячів: Л. Ерхарда, Г. Колля, Шарля де Голля, М. Тетчер.

дає власну оцінку перспективам участі України у інтеграційних процесах в Європі наприкінці ХХ – на початку ХХІ століття;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „репатріація”, „грошова реформа”, „економічне диво”, „соціальне ринкове господарство”, „центризм”, „лейборизм”, „тетчеризм”, „третій шлях”, „еліта”, „мафія”, „корупція”, „патерналізм”, „тероризм”, „радикалізм”.

ТЕМА 3. Країни Центральної та Східної Європи (1945 р. – поч. ХХІ ст.)


1. СРСР в епоху тоталітаризму.
Завершення Сталінізму. Волюнтаризм Хрущова. Доба «розвинутого соціалізму» Брежнєва.

2. Спроби демократизації в СРСР. «Перебудова».

3. Розпад СРСР.

4. Встановлення прорадянських режимів у Польщі, Угорщині, Болгарії, Румунії, Чехословаччині, Югославії.

5. Демократичні революції, особливості їх здійснення.

6. Основні тенденції внутріполітичного розвитку країн регіону 90-х роки ХХ століття на початку ХХІ століття.

7. Збройні локальні конфлікти на території колишнього СРСР у 90-роки.
Чечня. Придністров’я. Абхазія.

8. Нові незалежні держави на пострадянському просторі: здобутки, проблеми, перспективи.



Студент (студентка):

називає основні події в країнах регіону;

показує на карті кордони Центрально- та Східноєвропейських держав після Другої світової війни, СРСР, кордони держав, що постали після розпаду соціалістичної системи;

описує розвиток СРСР від завершення епохи Й. Сталіна до „перебудови” М. Горбачова, політичну, економічну й військову інтеграцію в країнах світового соціалізму в 1950 – 80 роки ХХ століття;

характеризує демократичні революції, методи їх здійснення; внутрішньополітичну ситуацію та зовнішньополітичні пріоритети нових незалежних держав, що утворилися (відновилися) після розпаду СРСР;

визначає причини розпаду СРСР; здобутки, проблеми, перспективи нових незалежних держав на пострадянському просторі;

аналізує основні фактори та напрямки становлення радянських режимів, причини кризових явищ у 60—70 роки XX століття в країнах регіону; зіставляє шляхи внутріполітичного розвитку країн пострадянського простору наприкінці ХХ століття – на початку ХХІ століття;

дає власну оцінку трансформаційним процесам країн регіону на сучасному етапі, ролі країн Центральної та Східної Європи в інтеграційних світових процесах сучасності;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „депортація”, „десталінізація”, „хрущовська відлига”, „дисиденство”, „експансія”, „Празька весна”, „соціалізм з людським обличчям”, „оксамитові революції”.


ТЕМА 4. Країни Азії та Африки в другій пол. ХХ – на початку ХХІ століття.

1. Розпад світової колоніальної системи. Етапи деколонізації. Шляхи та особливості розвитку незалежних держав Азії та Африки. Близькосхідна проблема та способи її врегулювання.

2. Японія. Внутрішня та зовнішня політика Японії у другій половині XX — на початку XXI століття.

3. Китай. Соціально-економічний та політичний розвиток країни у другій половині XX — на початку XXI століття.

4. Індія. Перемога народів Індії в боротьбі за незалежність. Розвиток Індії наприкінці XX — на початку XXI століття.



Студент (студентка):

називає основні події в країнах Азії та Африки;

показує на карті держави, що утворилися після розпаду світової колоніальної системи;

описує етапи деколонізації, шляхи розвитку незалежних держав; процес проголошення КНР; соціально-економічні експерименти китайських комуністів; боротьбу народів Індії за незалежність та їх перемогу; розвиток Індії наприкінці XX — на початку XXI століття; процес здобуття незалежності народами Африки;

порівнює економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу (Туреччина, Іран, Ірак, Афганістан) в другій половині XX — на початку XXI століття;

характеризує сутність близькосхідної проблеми, перспективи її врегулювання; внутрішню та зовнішню політику Японії наприкінці XX — на початку XXI століття; причини та процес реформування економіки Китаю наприкінці XX — на початку XXI століття; курс Дж. Неру та І. Ганді у внутрішній та зовнішній політиці Індії;

визначає причини краху апартеїду на півдні Африки; розпаду світової колоніальної системи;

аналізує економічний та політичний розвиток країн Близького та Середнього Сходу наприкінці XX — на початку XXI століття, сутність ісламського фактора;

дає власну оцінку політичним діячам: Мао Цзедун; Хомейні, І. Ганді;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "Рух неприєднання", "культ особи", "культурна революція", "апартеїд".


ТЕМА 5. Міжнародні відносини та розвиток культури країн зарубіжного світу (1945 р. – поч. ХХІ ст.)

1. Передумови, характер, етапи та прояви "холодної війни".

2. Завершення "холодної війни".

3. Боротьба з міжнародним тероризмом.

4. Розширення Європейського Союзу та НАТО, місце України в цьому процесі.


5. Основні напрямки НТР у другій половині ХХ століття та їх вплив на життя пересічного громадянина. Становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства.

6. Основні тенденції й течії розвитку світової культури. Характерні риси розвитку сучасного кіномистецтва та музики в різних країнах.

7. Роль спорту в політичному, економічному та повсякденному житті людства.
Цілеспрямована організація фізкультури та спорту. Олімпійський рух. Професіоналізм.

8. Загальна характеристика глобальних проблем сучасності та ймовірних шляхів їх подолання.



Студент (студентка):

називає основні етапи холодної війни та їх хронологічні рамки;

показує на карті поділ світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки (НАТО, ОВД); основні регіони міжнародної напруженості (війна в Кореї, Карибська криза, В'єтнамська війна, Афганська війна, війна в Югославії, близькосхідний регіон, Іракська кампанія);

описує передумови та прояви "холодної війни", періоди особливого загострення міжнародної напруженості в 1950—1960 роки;

характеризує особливості курсу на розрядку міжнародної напруженості; сутність "нового політичного мислення" М. Горбачова. Аналізують процес завершення "холодної війни", роль регіональних конфліктів в сучасному світі;

дає власну оцінку процесу розширення НАТО на Схід та місцю України в системі міжнародних відносин на початку ХХ століття;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: „холодна війна”, „паритет”, „розрядка”, НАТО, ОВД, ЄС, „геополітика”, доктрина обмеженого суверенітету „доктрина Брежнєва”, „нове політичне мислення”, „багатополюсний світ”.

Студент (студентка):

називає основні тенденції й течії розвитку світової філософії, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури, музики, театру, кіно й спорту; глобальні проблеми сучасності;

описує наукові відкриття, нові галузі науки, високі технології, інтеграцію науки і виробництва;

характеризує основні напрямки НТР у другій половині XX століття та їх вплив на життя пересічного громадянина;

аналізує зміни в соціальній структурі суспільства, якості життя людей провідних країн світу та країн, що розвиваються, процес становлення постіндустріального (інформаційного) суспільства;

дає власну оцінку шляхам розв'язання глобальних проблем людства;

тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: "блакитні комірці", "постіндустріальне суспільство", "інтеграція", "глобалізація", "інформаційне суспільство", "зелена революція", "постмодернізм", "поп-арт", "неореалізм", "сюрреалізм".
Comments