“Червоні прапорці” насильства
Домашнє насильство та жорстоке поводження є підступними злочинами, адже кривдники часто “підкрадаються” до постраждалих. Як свідчать ті, хто пережив насильство, кривдник не з’являється в їхньому житті, розмахуючи великим червоним прапором і заявляючи про свій намір контролювати їх. Натомість вони часто грають роль лицаря в блискучих обладунках (хоча кривдники можуть бути будь-якої статі), готових захистити свого партнера від уявних небезпек світу. Вони часто говорять про кохання, про долю, говорять про те, як призначені одне для одного тощо.
І це, на жаль, часто є першим тривожним дзвіночком. Поговоримо про деякі інші.
Як розпізнати кривдника - “червоні прапорці”, на які слід звернути увагу
Ось деякі ознаки потенційно аб’юзивного партнера. Однак слід зазначити, що лише те, що особа демонструє одну чи декілька з цих характеристик, не означає, що вона є кривдником. Ці “червоні прапорці” є лише попереджувальними знаками, на які слід звернути увагу. Отже, кривдники:
тиснуть на постраждалу особу, щоб вона увійшла у стосунки або взяла на себе негайні зобов'язання.
виявляють надмірну прихильність, дарують розкішні подарунки. Або спочатку бувають надмірно романтичними.
мають попередній досвід насильницьких стосунків.
вірять в стереотипні гендерні ролі та перевагу чи домінування однієї статі над іншою.
часто ревниві і є “власниками”. Ізолюють від друзів, родини та можуть намагатися переконати не працювати.
мають дві сторони особистості: оточення сприймає їх як хороших людей, але за закритими дверима вони злі та агресивні.
переживають більшість емоцій у формі гніву і відчувають труднощі з транслюванням інших емоцій.
мають запальний характер і мінливий настрій.
жорстоко поводяться з тваринами або дітьми та не чутливі до їх страждань.
стежать за місцеперебуванням, діяльністю або витратами постраждалої.
не слухають, коли постраждала особа каже “ні” або коли відстоює свої кордони.
Типові ознаки, які притаманні кривдникам
Існує низка факторів, які підвищують ризик вчинення особою насильства. Наявність будь-якої з них не обов’язково означає, що людина стане кривдником, але у разі виникнення будь-якої із згаданих нижче обставин, варто замислитись, що на вас чекає далі. Кривдники також можуть використовувати ці фактори як виправдання, щоб пояснити свою агресію. Але реальність є такою, що саме кривдник обирає вчиняти насильство. У їхньому житті немає жодного фактора, який би надав їм право мати владу та контроль над кимось іншим.
Ці фактори включають:
Історію жорстокого поводження в сім’ї в минулому
Пережите фізичне або сексуальне насильство в дитинстві
Відсутність відповідних навичок подолання труднощів
Низька самооцінка
Співзалежна поведінка
Невилікувана психічна хвороба
Зловживання алкоголем чи наркотиками
Соціально-економічний тиск або фінансові труднощі
Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)
Попередні кримінальні правопорушення
Відсутність навичок ненасильницького розв'язання соціальних проблем
Відсутність друзів та ізоляція від інших людей
Економічні проблеми (наприклад, безробіття)
Емоційна залежність і незахищеність
Віра в гендерні стереотипи (наприклад, домінування чоловіків)
Бажання мати владу та контроль в минулих стосунках
Досвід ставлення, яке приймає або виправдовує насильство та агресію
Що робити, якщо ви бачите “червоні прапорці”
Ви можете помітити “червоні прапорці” у партнері вже на першому ж побаченні або через пів року стосунків. І що робити тоді? Тікати?
Раптово покинути партнера не завжди можливо, особливо коли ви сильно до нього прив’язані. Якщо ваш партнер агресивний, він подбає про це. Можливо, ви живете разом, маєте спільних дітей або відчуваєте фінансову залежність від нього. Можливо, ви закохані та не хочете вірити, що ця людина може вчинити насильство. Ви можете думати, що кохаєте його, попри його поведінку. Ви можете думати, що якщо він отримає допомогу, насильство припиниться, і ви зможете жити “життя мрії”, яке вам обіцяли.
На жаль, експерти та адвокати скажуть вам, що це неможливо. Існує дуже мало випадків, коли кривдники просто припиняють насильство. Якщо хтось демонструє агресивну поведінку, але готовий говорити про це і чути ваш відгук у безпечний і дбайливий спосіб, імовірно, ви маєте справу з токсичними стосунками. Якщо ж в якийсь момент ви відчуваєте небезпеку поруч із вашим партнером, він погрожує завдати вам шкоди або фактично завдає фізичної шкоди, чинить сексуальне насильство або шкоду вашим домашнім улюбленцям чи дітям, це свідчить про те, що ви у насильницьких стосунках. Така поведінка з часом лише посилюється: чим довше ви залишаєтесь у цих стосунках, тим більше наражаєтесь на небезпеку.
Першим кроком буде зателефонувати на гарячу лінію з питань з питань запобігання та протидії домашньому насильству. Ви можете поговорити з фахівцем про “червоні прапорці”, які ви помітили, і про те, на що вони можуть вказувати. Ви можете розробити план безпеки, якщо ви готові вийти зі стосунків, або обговорити можливий прихисток на випадок надзвичайної ситуації. Ви також можете знайти групи підтримки, проконсультуватись у психологів чи юристів, або скористатись іншими сервісами допомоги, що допоможуть вийти з ситуації.
Чи варто повідомляти про насильство від партнера?
Рішення про те, чи повідомляти правоохоронним органам про насильство від партнера, залежить від постраждалої особи. Якщо ви страждали від насильства раніше, і прагнете подати заяву у поліцію, зазвичай вам необхідно підготувати докази.
Про домашнє та сексуальне насильство вкрай мало повідомляють в усіх демографічних групах постраждалих, і на це є багато причин. Замовчування може бути пов'язане зі страхом: чи не помститься кривдник, якщо звернутись до поліції? Це може бути пов'язано із соромом: багато постраждалих хибно вважають, що вони відіграли певну роль у насильстві або нападі і бояться осуду, якщо вони розкажуть про це. В деяких людей навіть не виникає думки про те, щоб повідомити про насильство в поліцію або зателефонувати на гарячу лінію, тому що вони не вважають себе постраждалими. Лише коли насильство переростає в щось небезпечне для життя, або коли постраждала виривається з-під контролю кривдника і минає певний час, вона здатна побачити, що насправді з нею відбувалося.
Втім незалежно від того, скільки часу минуло, ніколи не пізно звернутися по допомогу
Джерело: Abusive Red Flags Everyone Should Know – domesticshelters.org.
Вся правда про аб'юз.
1. Аб'юз - не відповідь на твою поведінку, а значить, ти не можеш змінити ситуацію, почавши «поводитися краще». Причини жорстокості лежать усередині особи аб'юзера.
2. Він не потребує того, щоби його «відігріли» своєю любов'ю. Жорстокість - вираження не потреби в коханні, а права володіти тобою.
3. Аб'юз - це покарання за опір контролю. Але чим більше ти намагатимешся згладжувати кути, тим сильніше він затягуватиме нашийник.
4. П'яний проспиться. Аб'юзер - ніколи. Жорстокість – це назавжди. У аб'юзерів не буває «дна». І знаєш чому?
5. Тому що в 99% випадків аб'юз - це не тільки про запальність, недолюбленість, непорозуміння. Це про сформовану систему цінностей у аб'юзера: «Мені так можна». В нього порушено сприйняття, що таке добре, а що таке погано.
Тому ти ніколи не виграєш у цій битві. Ти спалиш себе вщент, намагаючись розтопити крижане серце Кая. А він переступить через тебе і вибере нову жертву.
Аб'юзер - це один з типів людей, з якими в принципі не можна будувати стосунки. Ніколи. За жодних обставин.
Якщо тобі знову та знову трапляються жорстокі люди. Якщо ти, не дай боже, зараз перебуваєш у токсичних стосунках - Ти в цьому не винен. Але, як відомо, незнання закону не звільняє від відповідальності.
Я знаю, що в тебе просто немає ресурсу, щоб вирватися з цього замкнутого кола.
А ще я знаю, що ти гідний інших стосунків.
Яскравих. Щасливих. В яких паритетно буде присутня взаємна любов, піклування одне про одного, взаємні подарунки, взаємні захоплення та повага.
І ти можеш отримати все. Але тобі потрібна допомога.
Йди в терапію, не чекай. Саме не пройде, не розсмокчеться...
Ти вийдеш з емоційної ями за допомогою спеціальних практик. У тебе з'являться сили та смак до життя. Ти вийдеш із позиції жертви. І засвоїш нові навички, які дозволяють будувати гармонійні відносини на всіх рівнях – із собою, партнерами, грошима, світом тощо.
Замість того, щоб намагатися когось виправити або врятувати - займися собою.
Продовжуємо ознайомлювати вас з новелами законодавства у сфері запобігання та протидії ґендерно зумовленому насильству
Відтепер вдосконалюється відповідальність за насильство за ознакою статі - з’являється окрема стаття Кодексу України про адміністративні правопорушення та зростають розміри санкцій за вчинення такого виду насильства.
Окрім того, змінюються також розміри санкцій за вчинення домашнього насильства, в тому числі в разі вчинення домашнього насильства щодо неповнолітніх осіб.
Детальніше з прийнятими змінами можна ознайомитися на інфографіках ⬇️
Інфографіку підготовлено завдяки підтримці Уряду Канади в рамках проєкту «Голос жінок і лідерство – Україна», що впроваджується Українським Жіночим Фондом у співпраці з Міжнародним фондом «Відродження» та ГО «Ла Страда-Україна». Відповідальність за зміст інформації несе ГО «Ла Страда-Україна». Інформація, що представлена у виданні, не завжди відображає погляди Уряду Канади і УЖФ.
Психологічне насильство – це невидимі рани, які можуть залишити глибокі шрами. Це приниження, маніпуляції, знецінення, контроль і погрози, які поступово руйнують самооцінку, забирають віру в себе і позбавляють права бути собою.
Психологічне насильство часто недооцінюють, адже немає фізичних доказів. Але його наслідки можуть бути навіть більш руйнівними: постійний стрес, тривога, депресія, відчуття безпорадності.
Не соромтеся звертатися по допомогу. Психолог, гаряча лінія чи близькі люди можуть стати вашою підтримкою.
Не ізолюйтеся. Насильники часто намагаються ізолювати жертву. Тримайте зв’язок із друзями та знайомими.
Пам'ятайте: ВИ НЕ САМІі ! Кожен має право на гідне, безпечне життя без насильства.
Ти можеш просто сказати «ні». Або додати ще кілька слів, щоб тобі комфортніше було відмовляти 🙌
Ось варіанти таких речень — спробуй використати їх при нагоді чи бери за основу. Адже тобі не обов'язково перепрошувати, дякувати чи пояснювати причини. Пам’ятай про це також .
#тияк #USAIDUkraine #USAIDУкраїна #Розбудовастійкоїсистемигромадськогоздоров'я
Коли новини про насильство щодо дітей розлітаються мережею, усім хочеться якнайшвидше дізнатися подробиці й знайти винних. Однак чи замислюємося ми, що відчуває дитина, яка зазнала насильства, коли її фото чи відео в моменті вразливості розлітаються тисячами поширень?
📸 Публікація обличчя й особистої інформації такої дитини може мати серйозні наслідки для її психічного здоров’я і навіть призвести до багаторічного цькування.
Чому важливо дбати про анонімність дитини, коли ми висвітлюємо проблему насильства? Як знайти баланс між суспільним інтересом і безпекою дитини? Розповідає наша психологиня Наталія Сосновенко.
«Голоси дітей» готові надати психологічну підтримку всім дітям, які потерпіли від насильства, і допомогти їм на шляху до відновлення:
📞 0800 210 106 (для дзвінків у межах України).
Не можемо мовчати на цю тему і тобі не радимо
Бо сексуальні домагання — це не про флірт і компліменти. Це коли «просто жарт» може залишити слід на все життя. А ще це страх відмовити, бо можуть «вигнати» з універу, звільнити, зіпсувати репутацію, зганьбити.
Не дозволяй нікому порушувати межі та не мовчи.
СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО НАД ДИТИНОЮ відповідно до законодавства України
як форма домашнього (хоча може здійснюватися поза межами родини) насильства, що означає:
1. Будь-які діяння сексуального характеру, вчинені:
стосовно повнолітньої особи без її згоди
стосовно дитини незалежно від її згоди,
в присутності дитини
2. Примушування дитини до акту сексуального характеру з третьою особою
3. Інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності.
(п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству»).
Виділяють наступні статті Кримінального кодексу України (далі – КК України), що передбачають кримінальну відповідальність за вчинення дій сексуального характеру щодо дитини:
ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів (ст. 301 КК України);
створення або утримання місць розпусти і звідництво (ст. 302 КК України); сутенерство або втягнення особи у заняття проституцією (ст. 303 КК України)
зґвалтування (ст. 152 КК України);
сексуальне насильство (ст. 153 КК України);
примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 КК України);
статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку (ст. 155 КК України);
розбещення неповнолітніх (ст. 156 КК України): вчинення дій сексуального характеру з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку;
домагання дитини для сексуальних цілей (ст. 156-1 КК України):
Пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, особі, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з метою вчинення стосовно неї будь-яких дій сексуального характеру або розпусних дій, у разі якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася.
Пропозиція зустрічі, зроблена повнолітньою особою, у тому числі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем або технологій, неповнолітній особі з метою втягнення її у виготовлення дитячої порнографії, якщо після такої пропозиції було вчинено хоча б одну дію, спрямовану на те, щоб така зустріч відбулася.
АЛГОРИТМ ДІЙ
у разі виявлення випадку сексуального насильства над дітьми
Впродовж однієї доби повідомити про випадок сексуального насильства щодо дитини до:
органів Національної поліції
Служби у справах дітей
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017р.
Наказ МОН України «Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України» від 22.05.2018 р. № 509.
Увага!
У разі, якщо працівники поліції ухиляються від прийняття заяви/не видають Вам спеціальний талон, що підтверджує прийняття заяви, Ви маєте право звернутися:
1. До начальника відповідного управління Поліції, до якого подається заява про кримінальне правопорушення;
2. До органів прокуратури за місцезнаходженням відповідного управління Поліції.
Якщо Ви дізналися про випадок сексуального насильства, який стався впродовж останніх 72 години, негайно зверніться до органів Національної поліції, яка повинна зафіксувати факт насильства і провести судово-медичну експертизу, яка проводиться за постановою слідчого або за ухвалою суду.
Сексуальне насильство щодо дитини — це не лише кримінальний злочин, а й глибока психотравма, яка порушує психосексуальний розвиток і призводить до наслідків, що залишаються на роки.
Такі порушення формують травму розвитку — розлад природного процесу психічного та емоційного становлення дитини.
📌 Що таке психосексуальний розвиток?
Це процес формування статевої ідентичності, сексуальної орієнтації, здатності до емоційної близькості та усвідомленої сексуальності. Він починається ще на етапі внутрішньоутробного розвитку й триває до повноліття, охоплюючи біологічні, психологічні та соціокультурні чинники. Ключовими теоретиками в цьому напрямку є З. Фройд, Е. Еріксон, Дж. Боулбі.
👶 У нормі діти виявляють вікову сексуальну поведінку — це частина їхнього розвитку, а не ознака девіації. Проте пережите сексуальне насильство викликає ранню сексуалізацію, страх тілесності, викривлені уявлення про стосунки.
⚠️Як змінюється психосексуальний розвиток дитини після насильства?
◾️Раннє дитинство (0-3 роки): травма у цей період може призвести до формування тривожної прив’язаності, викликати глибокий страх близькості та довіри.
◾️Дошкільний вік (3-6 років): дитина починає вивчати межі власного тіла, свою стать та гендер, пережите на цьому етапі розвитку насильство, окрім інших наслідків, створює викривлене уявлення про тілесність, сором і провину за свої дії.
◾️Молодший шкільний вік (7-12 років): цей період включає статево-рольове навчання та соціалізацію, зокрема гендерну. Насильство ускладнює розуміння ролей у стосунках, посилює ізоляцію і знижує самооцінку.
◾️Підлітковий вік (13-18 років): травма блокує розвиток здорового сексуального потягу та здатності формувати довготривалі партнерські стосунки.
⚠️ Поведінка, яка може бути сигналом тривоги
◾️У дітей до 5 років: сексуалізована лексика, нетипові знання про секс, страх або сором тіла, надмірна мастурбація.
◾️У 5–9 років: уникнення дотиків, регресивна поведінка, агресія до однолітків протилежної статі, гіперсексуалізована гра.
◾️У 9–13 років: викривлені уявлення про гендерні ролі, ізоляція, акцент на сексуальному змісті, сексуалізована поведінка щодо інших.
◾️У 13–18 років: уникнення інтимності або нав’язлива сексуальність, деструктивна поведінка, вживання психоактивних речовин, відмова від будь-яких розмов про стосунки.
❗️Особливо насторожуючим є сексуальний інтерес до значно молодших дітей — це не є нормотиповою поведінкою і потребує негайної фахової уваги.
☝️Чому важливе статеве виховання?
Гармонійне статеве виховання з раннього віку — один із ключових факторів профілактики сексуального насильства та формування здорової самооцінки.
Воно передбачає:
✅відкриту комунікацію без сорому;
✅правильні терміни та пояснення щодо тіла й особистих меж;
✅навчання дітей розпізнавати небезпеку;
✅розмови про згоду, повагу та емоції.
📌Що важливо пам’ятати фахівцю:
▪️Наявність сексуалізованої поведінки не завжди є ознакою досвіду насильства, але вона потребує уважного аналізу.
▪️Поведінка дитини завжди має розглядатися в контексті її віку, оточення та досвіду.
▪️У роботі з дитиною не можна допустити вторинної травматизації – оцінювання, засудження, навішування ярликів неприпустимі.
Психосексуальний розвиток дитини — це маркер її безпеки, довіри до світу та здатності жити повноцінно. Сексуальне насильство руйнує ці опори. Завдання дорослих — бути тими, хто допоможе відновити цю довіру та підтримати дитину на шляху до зцілення.
🔗 Більше інформації у матеріалі організації члена Української мережі за права дитини - Всеукраїнський громадський Центр "Волонтер".
🟩 Кожна дитина має право на захист — і вдома, і в школі, і в будь-якому середовищі, де вона зростає.
Та, на жаль, саме ці середовища іноді стають джерелом болю. Домашнє насильство і булінг (цькування) — різні за формою, але подібні за наслідками: обидва руйнують базове відчуття безпеки, якого дитина гостро потребує для нормального розвитку.
Життя в постійній напрузі та страху запускає в мозку дитини «режим тривоги». У цьому стані важко гратися, вчитися, довіряти, мріяти. Замість того, щоб пізнавати світ, дитина весь час сканує його на небезпеку.
Повторюване насильство впливає не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я, і змінює навіть структуру мозку. Як наслідок — дитина може мати комплексну травму розвитку.
Важливо памʼятати: діти не перебільшують, не «вигадують» насильство, не «розпускають фантазії». Вони реагують так, як можуть — через поведінку, через тіло, через мовчання. І саме компетентний дорослий має бути тією фігурою, яка вміє побачити, зрозуміти і втрутитися вчасно.
Компетентний дорослий — це той, хто:
✔️ помічає зміни у поведінці дитини
✔️ знає ознаки насильства
✔️ знає, як діяти — не завдати шкоди, а підтримати
📚 Більше про форми насильства, їхні ознаки, індикатори та як на них реагувати — у курсі «Від ризику до стійкості: робота з сім’ями, які переживають кризу» для фахівців, які працюють із дітьми та сім’ями у складних життєвих обставинах: https://surl.li/lxntjj
✅ Як звернутися до системи надання БПД:
▪ за телефоном 0 800 213 103
▪ написати приватне повідомлення сторінці @Ukraine.Legal.Aid
▪ до найближчого бюро правничої допомоги: https://legalaid.gov.ua/buro
23 вересня відзначається Міжнародний день проти сексуальної експлуатації та торгівлі жінками і дітьми. Це може трапитися з будь-ким, незалежно від віку, освіти чи соціального статусу. Обіцянки легкої роботи за кордоном, “швидкого заробітку”, шлюбні шахрайства або навіть знайомства в інтернеті можуть виявитися пасткою.
Жінки та діти вважаються найбільш вразливою категорією, особливо, під час війни. Адже багатьом довелось залишити свої домівки і шукати допомоги та прихистку в інших країнах.
В свою чергу ми хочемо нагадати як можна убезпечити себе від торгівлі людьми:
— Перевіряйте документи та умови роботи перед виїздом за кордон;
— не віддавайте свої паспорти та інші документи стороннім особам;
— повідомляйте рідних про своє місцезнаходження;
— користуйтеся лише офіційними агенціями з працевлаштування.
Пам’ятайте, що кожна людина має право на свободу та безпеку, а наше завдання — зробити все, аби ніхто не постраждав від торгівлі людьми.
Якщо ви відчуваєте, будь-яке порушення ваших прав або знаєте про випадки, коли порушували права інших — звертайтесь на Національну гарячу лінію, з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації:
📲116 123
📞0 800 500 335
Telegram: @NHL116123
Instagram: Приватні повідомлення
Facebook: @lastradaukraine
📅 2 жовтня світ відзначає Міжнародний день ненасильства! Ненасильство не означає пасивність. Це про:
✅ вибір — не множити ненависть там, де й так болюче;
✅ чудову нагоду сказати «ні» насильству й «так» діалогу.
Спробуйте разом з дітьми — у школі чи в родинному колі:
📎 організувати «день добрих слів»;
📎 почати «тиждень ненасильницького спілкування»;
📎 зробити маленький крок до того, щоб у світі стало більше миру й менше агресії.
Як це зробити? Ми підготували 5 робочих аркушів, які допоможуть навчитися ненав'язливому спілкуванню та екологічному вирішенню конфліктів 👇
1️⃣ Точне слухання:
Допоможе покращити навички слухання та стати більш вправними у визначенні почуттів й потреб, що приховуються за словами ваших партнерів.
2️⃣ Чекліст для вирішення конфліктів:
Використовуйте його, щоб усунути незавершені питання та запобігти загостренню невирішених конфліктів.
3️⃣ Вихід з гніву та повторний вхід у нього:
Якщо гнів стримує вас у використанні ненав’язливих образів, скористайтеся цим робочим аркушем. Гнів – це емоція, яка найімовірніше блокує співчуття.
4️⃣ Пасточки, яких слід уникати та поради для успіху:
Цей робочий аркуш розкриває деякі поширені пастки емоційно навантаженої розмови, та допоможе підготуватися до складної розмови з важливою людиною.
5️⃣ Використання I-тверджень:
Дозволяє мовцю усвідомлювати свої висловлювання та брати на себе відповідальність за свої потреби та почуття.
Для прикладу, чекліст вирішення конфліктів ви бачите у каруселі.
👉 Повний список листів завантажуйте на нашій Платформі: https://bit.ly/4o2QBGy.
P.S.: у матеріалі ви знайдете добірку простих практик саморегуляції під час конфліктів 🤫
А які техніки саморегуляції використовуєте ви? Діліться у коментарях 👇
Матеріал адаптовано з ресурсу PositivePsychology.com.
💎Щорічно, починаючи з 2007 року, в день народження Магатми Ґанді, в усьому світі 2 жовтня відзначають Міжнародний день ненасильства, який був заснований з ініціативи Генеральної Асамблеї ООН. Ідея відзначення цього дня, полягає у затвердженні культури миру, терпимості, розуміння і ненасильства.
✍️Дата Міжнародного дня ненасильства була зовсім не випадково. Саме 2 жовтня 1869 року народився Махатма Ганді. Він був не просто лідером руху за незалежність Індії, але й основоположником ненасильства в усьому світі.
Ненасильство як стратегія зміни суспільства, відкидає застосування сили. Це по-суті, альтернатива до пасивного сприйняття пригнічення. До методів ненасильного опору, серед іншого, належать різні форми освіти та виховання, а також комунікація через медіа.
🤚Мета цього дня – бажання затвердити культуру миру, терпіння, розуміння та ненасильства. У сучасному світі насильства та соціальної несправедливості, на жаль, дуже багато.
Ми звикли думати, що насильство – це здебільшого фізичне умисне нанесення побоїв чи інших тілесних ушкоджень. Однак, насильство може бути:
- 😐фізичне – ляпаси, стусани, незаконне позбавлення волі, побої, ненадання допомоги людині, яка перебуває в небезпечному для життя стані, та навіть смерть;
- психологічне – словесні образи, залякування, погрози, приниження або переслідування, зокрема в реальному житті та онлайн;
-😐сексуальне – торгівля людьми, проституція, зґвалтування, педофілія, розбещення (стосовно дітей), воєнне сексуальне насильство, примусове запліднення, сексуальні домагання та інші;
- 😐економічне – умисне позбавлення житла, їжі, одягу, грошей або документів, заборона працювати/навчатися або примушування до праці, ухилення від сплати аліментів;
- 😐домашнє насильство – включає всі перелічені вище види насильства, але відбувається в сімейному колі або між нинішніми чи колишніми партнерами;
- 😐ґендерно зумовлене насильство під час війни – найчастіше це зґвалтування та інші форми сексуального насильства, наприклад, примусове оголення, обшуки з роздяганням та інші публічні приниження.
День ненасильства покликаний нагадати людям, що суперечки та проблеми можна вирішувати мирним шляхом.
☎️Якщо ви зазнали насильства або вам стало відомо про такий факт можете звернутись за телефонами гарячих ліній:
Екстрена допомога поліції – 102
Урядова гаряча лінія – 1547
Національна гаряча лінія 0-800-500-335
Лінія підтримки для чоловіків – 2345
📊 Хто найчастіше є кривдником дітей? Статистика програми відновлення Child Rescue
Ми проаналізували випадки сексуального насильства над дітьми, які потрапили у нашу програму підтримки.
Результат шокує — найбільша небезпека поруч:
• 48% кривдників — знайомі люди (сусід, вчитель, тренер, сімейний друг тощо)
• 33% — родичі
• 14% — незнайомці
• 5% — онлайн-грумінг (коли дитину вводять в довіру через інтернет)
👉 Разом це близько 90% випадків, де кривдник — не стороння людина, а той, кому дитина довіряє.
Тому головне питання не «як захистити дитину від незнайомця?», а «чи знає дитина, що навіть знайомий дорослий не має права порушувати її кордони?»
Ми продовжуємо вчити дітей говорити «ні», а дорослих — чути і реагувати.
#ChildRescue #ЗахистДітей #СтопНасильству
🌱 Всесвітній день запобігання та зцілення від сексуальної експлуатації, жорстокого поводження та насильства над дітьми відзначається щорічно 18 листопада.
З 2015 року цей день відзначаєть і під егідою Ради Європи.
🌎 Мета — захисту прав дітей та привернення уваги до однієї з найсерйозніших проблем нашого часу — сексуальної експлуатації та насильства над дітьми.
Факти:
🔺 сексуальна експлуатація та насильство над дітьми можуть відбуватися вдома та в школі, на вулиці, через Інтернет, по телефону або навіть під час позакласних занять. Діти, які піддаються насильству, часто не можуть розпізнати межі нормальної поведінки і потребують підтримки з боку дорослих, щоб знайти вихід із цієї ситуації.
🔺 до 85% зловмисників — це люди, яких дитина знає. Це можуть бути родичі, сусіди, знайомі — ті, кому дитина довіряє. Таке насильство залишає велику психологічну травму, оскільки жертваа переживає не тільки фізичний біль, а й емоційну зраду.
🔺 90% випадків сексуального насильства не потрапляють до поліції. Більшість дітей не повідомляють про це. Причина: страх, маніпуляції з боку злочинців, недовіра дорослим, відсутність підтримки.
Важливі моменти:
🔸 У 2007 році підписано конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації, що дало новий поштовх боротьбі з цією проблемою.
🔸 Інтернет-злочини — новий виклик у боротьбі з сексуальним насильством над дітьми. В епоху цифрових технологій існує величезна кількість випадків сексуальної експлуатації дітей через Інтернет. Такі злочини, як правило, залишаються непоміченими, оскільки їх складно виявити і підтвердити.
🔸 Насильство залишає глибокий слід: діти, які переживають його, мають високий ризик розвитку психічних захворювань, таких як депресія, тривожні розлади, а також посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).
🔸Сексуальна експлуатація та насильство над дітьми — це не лише юридична проблема, а й серйозна соціальна проблема, що вимагає комплексного підходу для її вирішення. Міжнародні організації, уряди, місцеві громади та кожен з нас повинні спільно працювати над зміцненням захисту дітей і створенням безпечного середовища для їх розвитку.
Корисні посилання для освітян, учнів та батьків з зазначеної теми шукайте на сайті UNICEF UKRAINE: https://www.unicef.org/ukraine/unicefs-fight-against-sexual-exploitation.
🌿 Наше завдання — привернути увагу суспільства до масштабів цієї проблеми і зробити профілактичні заходи більш ефективними.
(stop_sign) *В РАМКАХ АКЦІЇ «16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА»*
(rocket) *«КРОК — навчальна гра з протидії насильству 2.0»*
Гра «КРОК» – це унікальний інструмент для психологів у роботі з здобувачами освіти 5–11 класів, що поєднує у собі казкотерапевтичні методики і гейміфікацію.
(checkmark) *Це дає змогу дитині у ненав'язливий спосіб:*
🔹навчитися ідентифікувати ситуації з проявами насильства;
🔹зрозуміти які дії виконувати, у ситуаціях з проявами насильства;
🔹усвідомити, що подібне трапляється, незалежно від дій та особистості дитини;
🔹пережити демостресову ситуацію у грі, щоб не оцінювати негативно себе та свої емоції у випадку потрапляння у ситуації з насильством.
(bell) Гра «КРОК» доступна за посиланням: https://etcetera.org.ua/psychology/krok/
🌿 З повагою колектив Донецького обласного навчально-методичного центру психологічної служби системи освіти.
✅ *В РАМКАХ АКЦІЇ "16 ДНІВ ПРОТИ НАСИЛЬСТВА"*
🧡 *25 ЛИСТОПАДА — МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗА ЛІКВІДАЦІЮ НАСИЛЬСТВА ЩОДО ЖІНОК*
✏️ Цей день започаткований Генеральною Асамблеєю ООН у 1999 році на знак вшанування пам’яті сестер Мірабаль — домініканських активісток, які загинули від рук диктаторського режиму за свої переконання.
🔺 *Насильство* — це не лише фізичні побої. Це також *психологічний, економічний, сексуальний тиск чи приниження,* що завдає шкоди гідності, здоров’ю й особистісній свободі людини.
❗ *ВАЖЛИВО:* про проблему не можна мовчати!
👩💼 *РОЛЬ ПСИХОЛОГІЧНОЇ СЛУЖБИ* у цей день — нагадати, що підтримка поруч. Психологи закладів освіти *проводять інформаційно-просвітницькі заходи, години спілкування, інтерактивні зустрічі*, спрямовані на формування ненасильницьких моделей поведінки, розвиток емпатії, поваги до прав людини та гендерної рівності.
⚠️ *Кожен і кожна мають право на безпеку, гідність і повагу.*
Жертвам *ВАРТО ЗВЕРТАТИСЯ ПО ДОПОМОГУ* — до поліції, соціальних служб, психологів, центрів підтримки постраждалих.
🔴 *НАГАДУЄМО!*
📞 *Контакти для звернення по допомогу:* добірка інформаційних плакатів із телефонами ГАРЯЧИХ ЛІНІЙ психологічної підтримки, підготовлена фахівцями КЗ ДНМЦ ПС:
https://drive.google.com/drive/folders/1xcMgKCDEBHX1s-Q3A_UuExhCXFaJUefl?usp=sharing
🚨 *Кривдник повинен бути притягнутий до відповідальності.*
🧡 *ПАМ'ЯТАЙМО:*
*мовчання — це не вихід.*_
*насильство не є нормою*_.
1 ГРУДНЯ –
ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ
🔴 Що це за дата?
1 грудня щороку світ відзначає Всесвітній день боротьби зі СНІДом — день, присвячений підтримці людей, які живуть з ВІЛ, та вшануванню тих, кого епідемія СНІД забрала.
Це одна з найбільших глобальних інформаційних кампаній у сфері охорони здоров’я.
🔴 Коротка історія виникнення дати
📌 У 1988 році Всесвітня організація охорони здоров’я та ООН оголосили 1 грудня міжнародною датою інформування про ВІЛ/СНІД.
📌 Ініціатива виникла після того, як світ зіткнувся з швидким поширенням ВІЛ у 80-х роках. Потрібно було привернути увагу суспільства, зламати стереотипи та міфи, показати, що хвороба стосується кожного.
📌 Символом боротьби стало червоне стрічка — знак підтримки людей, які живуть з ВІЛ, та пам’яті про померлих від СНІДу.
🔴 Що таке ВІЛ та СНІД? Коротко і зрозуміло
ВІЛ — вірус імунодефіциту людини, який послаблює імунну систему.
СНІД — синдром набутого імунодефіциту, остання стадія ВІЛ-інфекції, що розвивається без лікування.
Сучасна медицина дозволяє людям з ВІЛ жити повноцінним, активним та довгим життям, якщо вчасно отримувати терапію.
🔴 Мета відзначення Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом
✔ Підвищити рівень обізнаності населення.
✔ Подолати страхи та міфи щодо ВІЛ.
✔ Підтримати людей, які живуть із ВІЛ.
✔ Закликати до відповідальної поведінки та профілактики.
✔ Нагадати, що дискримінація – це також форма насильства.
🔴 Цікаві факти, які варто знати
Людина НЕ може заразитися ВІЛ через рукостискання, обійми, поцілунки в щоку, спільний посуд чи побут.
ВІЛ не передається через укуси комах.
Сучасні ліки (АРТ-терапія) дозволяють знизити вірус до рівня, коли він не передається статевим шляхом.
Більшість інфікованих людей живуть повноцінним життям, працюють, створюють сім’ї.
🔴 Поради та рекомендації фахівців
⭐ 1. Дбай про свою безпеку
Використовуй засоби захисту під час інтимних стосунків.
Проходь тестування, якщо був ризик.
Знай, як працює профілактика (PrEP/PEP).
⭐ 2. Не соромся перевірятися
Тест на ВІЛ — це швидко, конфіденційно та безкоштовно.
Своєчасна діагностика — можливість жити повноцінно.
⭐ 3. Поважай інших
Не осуджуй та не дискримінуй людей, які живуть з ВІЛ.
Пам’ятай: ВІЛ не передається у побуті.
⭐ 4. Довіряй науковій інформації, а не міфам
Не поширюй чутки, перевіряй факти.
Стереотипи — небезпечні, вони руйнують життя більше, ніж хвороба.
⭐ 5. Підтримуй близьких
Якщо хтось поруч переживає страх або має діагноз — важлива твоя присутність, добрі слова, відсутність осуду.
Головне повідомлення дня
ВІЛ — це не вирок.
Дискримінація — ось справжній ворог.
Поінформованість — найкращий захист.