Арттерапевтична техніка «Окремо від тривоги»
Мета:
Зниження рівня тривоги після гострої стресової події (прильоту, тривожної новини); повернення до відчуття контролю над своїм внутрішнім простором; стабілізація психоемоційного стану.
Підходить для:
Дорослих, підлітків (за наявності дорослого поруч), можливе використання в роботі психолога, кризового консультанта.
Матеріали:
✅Аркуш паперу формату А4 або більше
✅Чорна ручка, олівець або тонкий маркер
✅Кольорові олівці, пастель або фломастери
Алгоритм виконання:
1. Назвіть тривогу (3–5 хвилин)
Сядьте зручно. Зробіть кілька повільних вдихів і видихів. На аркуші напишіть одне або кілька речень:
«Зараз мене тривожить...» або «Мені страшно, бо...»
Не стримуйте себе — все, що турбує, має право бути названим.
2. Створіть зображення тривоги (7–10 хвилин)
Закрийте очі на кілька секунд і уявіть свою тривогу як образ: це може бути пляма, камінь, клубок, істота, що рухається, дим, звук чи тінь. Потім перенесіть цей образ на папір у довільній формі. Малюйте, не думаючи про «красу».
3. Відокремте тривогу від себе (5–7 хвилин)
Навколо зображення тривоги намалюйте чіткий контур або рамку. Скажіть подумки: «Це — моя тривога, але вона не я». Потім, за бажанням, можете зобразити себе поруч — іншим кольором або формою. Наприклад, малюючи себе як стабільний камінчик, коло світла чи дерево.
4. Перефарбування (5–10 хвилин)
Усередині тривожного образу почніть поступово додавати м’які кольори: жовтий, блакитний, рожевий — ті, які асоціюються з полегшенням, безпекою, спокоєм. Можна «змінити» образ тривоги: перетворити пляму на хмаринку, колючку — на квітку. Робіть це вільно, інтуїтивно.
5. Закріплення ресурсу (2–3 хвилини)
Після завершення малюнку напишіть десь поруч на аркуші або на окремій нотатці:
«Я пережив(ла) цю тривогу. Я тут. Я жив(а). Я далі».
Можна додати свою особисту фразу підтримки.
Рефлексійні запитання (усно або письмово):
🟢Якою була моя тривога на початку?
🟢Як вона змінилася під час роботи?
🟢Що я можу зробити для себе прямо зараз, щоб підтримати себе ще більше?
Висновок:
Техніка дозволяє «вивести» тривогу на зовнішній носій, відділити її від себе, символічно вплинути на неї, що повертає людині суб’єктність і відчуття внутрішньої сили.
✨🖌️Техніка "Зняття емоційної напруги"
1️⃣ Визнач емоцію або ситуацію.
Подумай, що тебе зараз турбує. Можна назвати це словом або просто відчути тілом.
2️⃣ Візьми маркер або ручку.
На чистому аркуші паперу почни виводити нейролінії — плавні, довгі, непередбачувані, такі, що не повторюються. Вони мають змінювати напрямок, ніби "танцюють"
3️⃣ Перетинай лінії.
Дай їм можливість перетинатися. Там, де виникають кути — це "конфлікти" у просторі.
4️⃣ Заокругли кути.
Усі гострі кути між лініями згладжуються. Саме тут відбувається гармонізація й внутрішня трансформація.
5️⃣ Додай колір.
Олівцями або фломастерами зафарбуй утворені фігури в кольори, які тобі хочеться. Прислухайся до себе — колір має виражати твій стан або допомагати його змінити.
6️⃣ Подивись на малюнок.
Як ти почуваєшся? Що змінилося? Чи хочеться щось додати? Дай собі трохи тиші й дозволь відчути ефект.
Це — лише одна з багатьох трансформаційних технік Нейромоделювання. Метод працює там, де слова безсилі — знімає напругу, гармонізує внутрішній стан, відкриває нові сенси.
📑Вправа «Кола довіри».
Спробуй зробити маленьку, але потужну вправу. Вона допомагає знайти внутрішню опору через зовнішній ресурс.
Алгоритм робити:
1️⃣Візьми аркуш. Намалюй 4 кола — одне в одному.
2️⃣У центрі — впиши своє ім’я. Це твій простір, твоє «я».
3️⃣У другому колі — найближчі. Ті, кому можеш відкрити душу. Хто є.
4️⃣ретє коло — добрі знайомі, друзі, люди, з якими тобі затишно, навіть якщо не так часто бачитесь.
5️⃣У четвертому — ті, хто не дуже близько, але можуть підтримати у конкретний момент.
6️⃣За межами кола — фахівці, служби, групи підтримки. Вони не завжди особисті, але можуть бути дуже цінними.
7️⃣Коли подивишся на ці кола, задай собі кілька питань:
✅️Хто в моєму житті — мій ресурс?
✅️Кому я довіряю?
✅️Чи хочу когось наблизити?
✅️А, можливо, вже час когось відпустити?
Ця вправа — про турботу про себе.
Про право мати підтримку.
Про вибудовування внутрішнього світу, де є місце і для тебе, і для тих, хто поруч по-справжньому.
Навіть якщо зараз здається, що навколо порожньо — твої кола ще наповнюються.
Крок за кроком.
Людьми. Досвідом. Собою.
✅️Техніка “7-П” — швидка допомога в емоційному штормі
Ця вправа допомагає краще справлятися зі стресом і зберігати емоційну рівновагу. Кожен крок супроводжується простим жестом, який допомагає тілу та психіці синхронізуватися.
1️⃣. Піймай емоцію.
Злови її — уявно схопи руками. Назви, яку саме ти відчуваєш емоцію. Це перший крок до усвідомлення.
2️⃣. Продихай її.
Поклади руки на живіт і зроби кілька глибоких вдихів. Дихання — це твій внутрішній заспокійливий засіб.
3️⃣. Попий води.
Ковток прохолодної води — і тіло починає повертатися до спокою.
4️⃣. Потягнись.
Розтягни руки, ноги, спину — рухи допомагають зняти напругу і вивільнити емоції.
5️⃣. Подумай.
Поклади руки на голову й запитай себе: «Що я відчуваю?», «Чого хочу насправді?», «Як можу діяти інакше наступного разу?»
6️⃣. Позитив поклади у серце.
Уяви, якої емоції тобі зараз не вистачає. Радість? Спокій? Наповни нею своє серце — поклади на нього руки.
7️⃣. Подякуй.
Склади долоні й подякуй собі, життю, досвіду. Вдячність формує позитивне мислення та допомагає рухатися далі.
➡️Вправа '"Намалюй своє ім’я"🖌️🎨
Вправа для групової роботи, з цієї вправи ми, як правило, починаємо знайомство та налаштовуємо учасників на роботу.
Насамперед, кожному учаснику пропонують назвати своє ім’я та сказати одну фразу про себе – будь-що, що не стосується роботи чи навчання. Далі учасники мають намалювати свої імена на папері з використанням кольорів (як правило, від 3 до 5, хоча кількість кольорів можна й не обмежувати).
Далі – кожен має пояснити, що відбувається в нього на малюнку, чому обраний той чи інший колір тощо.
“Дехто пише ім’я маленькими літерами та в самому куточку. Дехто розмальовує цілу сторінку. У когось літери з нахилом, у когось рядок іде вверх чи вниз. Хтось пише чорним, а комусь мало тих п’яти запропонованих кольорів. Десь є квіточки чи геометричні узори. Насправді все це може дуже багато сказати фахівцю-психотерапевту.
Проте коли ми працюємо з групою, то не маємо завдання аналізувати проблеми кожного. Тож спостерігаємо за реакцією.
Аналізуємо.
Джерело: https:// nus. org.ua
Техніка "Корені та Крила": робота з тривожністю через природні образи
Для тих, хто відчуває одночасно "застряглість" і страх змін — наприклад, перед важливими рішеннями або після кризи.
Що знадобиться
🟢Аркуш паперу (А4 або більше)
🟢Олівці, акварель або пастель
🟢Два предмети на вибір: камінь (або горщик) і пір'їна (можна замінити листком)
Кроки
1. Фіксація стану
Лівою рукою намалюйте корінь — як ви себе відчуваєте "застряглим".
Правою рукою — крило, як символ вашого прагнення до свободи.
Не ідеалізуйте — крила можуть бути зламаними, коріння заплутаним.
2. Діалог з символами
Покладіть камінь на зображення кореня, а пір'їну — на крило.
Запитайте вголос:
Що цей камінь захищає в мені?
Куди це крило хоче мене забрати?
Запишіть перші три слова, що спадають на думку.
3. Перезавантаження
Змішайте обидва образи в один:
Намалюйте дерево з крилами замість гілок.
Або корінь, що перетворюється на птахів.
Дозвольте собі абсурд — саме він часто вивільняє істинні потреби.
Чому це працює
Корінь — метафора потреби в безпеці, крило — жаги до росту.
Фізичні предмети допомагають заякорити процес у реальності.
Тривога — це біль між залишитися і стати. Дайте їй форму — і вона перестане душити.
Ось варіанти хештегів, які підійдуть до цієї техніки:
#психологія #арттерапія #тривожність
#ресурснатехніка #самодопомога
#психологічнатехніка #психологічнапідтримка #внутрішнійресурс #емоційназцілення #психологлюбарська
3 простих арт-вправи, які здорово знімають напругу і заспокоюють дитину, якщо вона перехвилювалася. Та й дорослому після напруженого робочого дня буде корисно помедитувати з олівцем в руках.
Вам буде потрібно:
- Аркуш паперу А4
- Кольорові фломастери (товсті або середні)
- Кольорові олівці
Це заняття не вимагає попередньої підготовки. У будь-якому будинку, де ростуть діти, знайдуться і фломастери, і олівці, а папір можна позичити у тата.
Головне - настрій. Спочатку зробіть м'які струшуюючі рухи провідною рукою і плечовим відділом. Ці дії допоможуть зняти напругу м'язів і сконцентруватися на відчутті власної руки.
1.НЕ відриваючи руки
Дозвольте дитині самій вибрати колір фломастера (олівця). Покажіть їй, як правильно поставити олівець на папір, і запропонуйте почати рух в будь-якому напрямку. Рука переміщається плавно, не відриваючись від паперу.
При цьому, дуже важливо концентрувати увагу на тому, який слід залишає на папері олівець, і спостерігати за його рухом. Допоможіть дитині налаштуватися і розслабитися, щоб не було затискання в руці, стежте, щоб вона дихала спокійно і ритмічно.
2. СЛІПИЙ КОНТУР
Сліпий контур - це малювання з закритими очима. Можна відвернутися, щоб не дивитися на листок, або зав'язати очі.
Вправа завжди викликає бурю захоплення - адже це так дивно і несподівано, що виходить, якщо не бачиш малюнка. Здається, що рука сама виконує його, але насправді в цей момент щосили працює мозок і його аналітична функція, а також розвивається координація тіла. Вимикається внутрішній критик і другорядні відволікаючі фактори, наприклад, розглядання малюнка «А що я роблю?», «А на що схоже?».
Почніть з простої вправи - спробуйте намалювати коло. Посмійтеся разом над тим, що вийшло. Можете мінятися з дитиною місцями, малювати по черзі. Нехай вона спостерігатиме за тим, як ви це робите. Зверніть увагу, що з кожним разом рухи будуть ставати все впевненішими.
Спробуйте повторювати цю вправу час від часу. Ви самі побачите, як чудово вона тренує інтуїцію.
3. СИСТЕМА КООРДИНАТ
А тепер ускладнити завдання!
Варіант 1:
Беремо новий аркуш паперу. На ньому намалюємо не дивлячись, відразу кілька кіл так, щоб вони не виходили за країв листа. Зараз завдання для мозку і системи координації стало ще цікавішим: треба відчувати і форму кола, і допущений для малювання простір.
Якщо є бажання, можна повторити вправу або намалювати кола різними кольорами. Тільки не підглядайте, поки не закінчите малюнок 🙂
Варіант 2:
На новому аркуші паперу ми будемо знову малювати коло. Але на цей раз воно повинно бути максимально великим, при цьому, поміщатися на листку. Гарненько зосередьтеся, увімкніть всі системи невізуального орієнтування і творіть!
В самому кінці заняття можна взяти один з варіантів з декількома колами і зафарбувати їх. Кольори олівців нехай вибирає дитина, орієнтуючись на інтуїцію. Зони перетину теж треба зафарбувати.
Якщо дитині захотілося змішати кольори, перекрити один колір іншим - відмінно. Робота повинна вийти радісною і надихаючою, як святковий салют.
helpingpractice