Опис досвіду

Сучасні соціальні процеси протікають досить швидко, торкаються глибинних інтересів кожної людини і вимагають постійного зростання її особистісної, соціальної та суто професійної компетентності як основи для самореалізації у суспільстві і успішної організації власного життя. Зміна реалій суспільного життя зумовлює зміну поглядів на сучасну освіту, зокрема шкільну.

«Освіта ХХІ століття ─ це освіта для людини» ─ наголошено у Концепції  загальноосвітньої школи. Пріоритет надано гуманістичним цінностям. Стала реальністю особистісно-орієнтована модель навчання, суттєвою ознакою якої є навчання й виховання особистості на засадах індивідуалізації.

Виходячи з Положень Концепції, я ставлю перед собою ряд завдань:

• створити умови для творчості, саморозвитку, самовиявлення особистості;

• надати допомогу учневі у визначенні ставлення до себе, інших людей, навколишнього світу, своєї навчальної діяльності;

• виробити в учня бажання і вміння завжди бути необхідним, корисним своєму народові, Батьківщині.

Кінцева мета ─ це навчання саме такого учня ─ випускника ─ творчої особистості, здатної креативно мислити і творити.

Тому науково-методична проблема, над якою працюю: «Використання інтерактивних форм та методів на уроках української  мови та літератури для активізації учнівської діяльності з метою виховання креативної особистості».   Це є сьогодні актуальним, адже в обласному науково-методичному проекті перевага надається креативній освіті для розвитку інноваційної особистості.

Психолого-педагогічна наука напрацювала значний досвід дослідження й аналізу різних підходів, форм, методів розв’язання проблеми здатності особистості до самореалізації. Проблему самореалізації піднімають у своїх працях такі вчені, як: О.А. Донченко, І.Г. Єрмаков, В.П. Зінченко, О.А. Кисельова, Г.М. Несен, Л.В. Сохань, В.О. Шатенко, Т.М. Титаренко, В.А. Тихонович, В.Т. Циба.