Родинна пам’ять

МЕМОРІАЛЬНО-ОСВІТНІЙ КОМПЛЕКС ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ТОТАЛІТАРИЗМУ

ТА ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ

"РОДИННА ПАМ’ЯТЬ"

Шановні друзі, чи знаєте ви, що в нашому місті вже півроку діє новий музей? Музей розмістився у колишній будівлі відділу кадрів, парткому і профкому виробничого об’єднання "Свема", поруч з якою знаходяться поховання жертв нацизму, переважно євреїв та радянського активу.

Уперше ідея створення в Україні музею, присвяченого цивільним жертвам війни, своєрідного центру для міжнародних зустрічей і території для спілкування між представниками різних поколінь, виникла у літнього художника Кролевецької ткацької фабрики Івана Дударя та німецького вчителя із Лібенау Мартіна Ґузе.

Іван Дудар розшукував документальне підтвердження своєї примусової праці на нацистському пороховому заводі фірми "Айбіа" поблизу сіл Штаєрберг та Лібенау й на початку 2000-х рр. написав до бургомістрів цих сіл у Нижній Саксонії. Мартін Ґузе хотів дослідити історію цього військового підприємства, яке працювало поблизу його рідного села аж до початку 1990-х років.

Їх дружба і щира віра в те, що спільне вивчення трагічного минулого допомагає будувати спільне майбутнє, об’єднала багатьох небайдужих людей в Україні та Німеччині, які змогли знайти кошти і довести справу створення меморіально-освітнього комплексу до успішного завершення.

Головна ідея створення експозиції "Родинна пам’ять" ґрунтується на тому, щоб показати долю цивільного населення України у роки Другої світової війни, розказати про життя людей, які не воювали на фронті, які загинули не зі зброєю в руках. Уперше надається слово групам населення, які до цього часу перебували в тіні уваги суспільства та лише в останні роки були включені до державної політики пам’яті. Музейно-освітній комплекс присвячений військополоненим, жертвам Голокосту, примусовим робітникам, в’язням нацистських та сталінських концтаборів.

Основний принцип побудови експозиції полягає в тому, щоб через непрості біографії звичайних людей, через збережену в родинах пам’ять розказати історію декількох поколінь учасників і свідків подій Другої світової війни на Шосткинщині. Хронологічно розповідь охоплює життя однієї людини, майже все ХХ століття.

Художнє рішення всієї експозиції поєднує два місцевих символи - кролевецькі рушники та шосткинську кіноплівку, які уособлюють наявність у суспільному житті основних тенденцій часу: українського національного і (радянського) індустріально-модернізаційного. Рушник тут представлений як символ родинного затишку і людської долі, а кіноплівка виконує роль беззастережного хроніста, зміна кадрів якої показує плин часу, плин історії.

(По сторінках: Меморіально-освітній комплекс пам’яті жертв тоталітаризму та збройних конфліктів "Родинна пам’ять" / Авт.-упор.: М. Гузе, Л.І. Даниленко, М.Г. Кокшайкин [та ін.]. - К.: КВІЦ, 2016 - 64с.; іл.)

Шановні друзі, з цим виданням ви можете ознайомитися в нашій бібліотеці. До вашої уваги також диск "Дидактичні матеріали з історії міста Шостки та району в ХХ столітті, які представлені в експозиції меморіально-освітнього комплексу пам’яті жертв тоталітаризму та збройних конфліктів "Родинна пам’ять".

Запрошуємо до бібліотеки.