2016 рік - ювілейний рік Івана Франка

ВИСТАВКА ЛІТЕРАТУРИ

А як, мільйонів куплений сльозами,

День світла, щастя й волі засвітає,

То чень в новім, великім людськім храмі

Хтось добрим словом і мене згадає.

Іван Франко

Мабуть, такі велетні духу, праці, подвижництва, мужності, як Іван Франко, народжуються раз на тисячоліття. Поет, прозаїк, драматург, учений, літературний критик, публіцист, громадсько-культурний діяч - цими означеннями далеко не вичерпується багатогранність постаті Івана Франка, його велетенський внесок в українську культуру. Життєва доля письменника стала прикладом того, як з-під низенької стріхи селянської хати можна сягнути піднебесних інтелектуальних висот і збагатити нетлінний духовний спадок світової культури*.

Шановні друзі, в бібліотеці діє виставка літератури, організована до 160-річчя від дня народження (28 травня 1856р.) та до 100-річчя від дня смерті (27 серпня 1916р.) видатного українця Івана Яковича Франка. Запрошуємо до бібліотеки.

* Дивослово. - 2005. - №10. - С.31

ВИСЛОВЛЮВАННЯ БЛИЗЬКИХ ЛЮДЕЙ, ПИСЬМЕННИКІВ І ЛІТЕРАТУРОЗНАВЦІВ

ПРО ІВАНА ФРАНКА

"Був середнього росту, а йшов, як велетень, не на людську міру ставив кроки, мало хто встигав за ним, а головою сягав хтозна-як високо. Спокійної вдачі, а вибухав, як порох, коли йшлося про добро трудящих, і кидав громи. Щоб Русь не спала. З війська відпустили за слабкий зір, а бачив краще від інших, з низин далі сягав оком, ніж інші згори. Влада гнобителів не пустила його викладати у вищій школі, а він став учителем усього народу. Напрацювався за десятьох, а життя йому було дано лиш одне, та й те недовге. Таким був Іван Франко, робітник пера, Каменяр, чарівник слова".

Син І. Франка Тарас

"Був таким, яким вродила його мужицька хата в Нагуєвичах. Завзятим, роботящим, розумним, тверезодумаючим, ворогом фрази й брехні, а тому й гризьким, дотепним, саркастичним. Пострахом паничів, "патріотів" з печі, недоуків-фразесовичів, нещирих, кар’єристів, фарисеїв. А понад усе був скромний".

П. Карманський

"На Галицькій Русі не було чоловіка, що мав би такий вплив на сучасну молодь, який мав свого часу Іван Франко. Складались на те його відомості і його індивідуальність, повна бистрої обсервації і критичного змислу. Знайомість із Франком вводила нас, молодих, зовсім в інший світ, його незвичайна на тодішній вік начитаність, його бистрий погляд на речі і строга, але дотепна критика сучасних відносин імпонували молоді і єднали її біля нього".

Є. Олесницький

"Франко - поет національного сорому, та не того, що спахне востаннє й згасне в чаді дальшого занепаду, а того, що революціонізує свідомість, змушує глибоко заглянути у власну душу й розгортається в полум’я відродження".

С. Петлюра

"Франкова любов до рідного народу загальнолюдська за своїм змістом, пов’язана з безнастанною працею, "кривавою в серці раною", що завжди болить і весь час змушує його думати про добро народу".

С. Петлюра

"Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш, кому оддати перевагу: чи поетові боротьби, чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв... Взагалі Франко - лірик високої проби і його ліричні твори просяться часто в музику".

М. Коцюбинський

"Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України. України і людськості."

М. Рильський

"В цім героїчнім напруженні, в цій перемозі над скорбним і маловірним духом, над життєвими обставинами і добою - полягає та величність Франка, в якій тепер не сумнівається, здається, ніхто"...

М. Зеров

Я бачу й дивуюсь. Радіючи, я пізнаю

В нагірному дубі твою незабутню й єдину,

Твою міцнотілу, уперту подобу твою,

Карпатський поете, ковальський прославлений сину!

М. Бажан

"Ми не можемо назвати, мабуть, жодної ділянки людського духу, в якій би не працював Іван Франко і в якій він би не був великий".

П. Загребельний

"Творчість Франка була своєрідною експериментальною лабораторією, де, наче в алхімічному тиглі, переплавлялися традиційні і модерні концепції, стилі, ідеї, з яких витворювався його власний стиль. Відтворюючи конфлікти різних цивілізаційних світів - сільського і міського, Сходу і Заходу, патріархального феодального і буржуазного індивідуалістичного, Франко видозмінив усю українську літературу наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття".

Т. Гундорова

"Нація, за І. Франком, - це не рядовий, матеріальний організм, як будь-яка соціальна, професійна, виробнича спільнота. Це - дух, який дає безсмертя мові й культурі, вічність - землі, яка є колискою й домовиною для національно одухотвореної одиниці, віру - людині - наче в Бога Вседержителя - у рідний народ, у невмирущості якого сховане її непроминальне життя".

Д. Павличко

"Вічний революціонер, і Каменяр, і Пророк, який розмовляє з Богом, Іван Франко - універсальний геній, що зарядив поневолену українську націю державотворчою енергією. Оце є та осьова зірка в безмежному небі світил, що він їх запалив своєю працею і своїм розумом. З усіх предтеч відновлення української державності він не просто найближчий до нашої сучасності, а стоїть у самому центрі нашого дня, як сонце, дає світло нашим думкам і впевненість, що ми переможемо всі знегоди - і житимемо, як незалежна нація, і завтра, і на просторах майбутніх тисячоліть".

Д. Павличко